Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Озонові дірки

Озон - це кисень, утворений із трьох атомів (03). В атмосфері

Землі його є приблизно 5 млрд т, і міститься він у стратосфері в проміжку між 25-60 км атмосфери. Озон виконує життєзахисну функцію: затримує ультрафіолетові промені, що надходять із

космосу. Можна сказати, що життя на Землі існує завдяки захисному щиту озонового шару.

З другої половини 70-х років XX ст. в різних місцях планети почали фіксувати зменшення товщини шару озону, а на початку 1980- х виявили озонову дірку над Антарктидою. Такі дірки мігрують, змінюють конфігурацію, але та, що над Антарктидою, існує вже десятиліття.

Вчені визначили, що зниження концентрації озону на 1 % призводить в середньому до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету біля поверхні землі на 2 %. Жорсткий ультрафіолет має достатню енергію для руйнування ДНК та інших органічних молекул, що викликає рак шкіри, особливо швидкоплинну злоякісну меланому, катаракту й імунну недостатність. Жорсткий ультрафіолет погано поглинається водою і тому становить значну небезпеку для морських екосистем; зокрема планктон, який міститься в приповерхневому шарі при збільшенні інтенсивності жорсткого ультрафіолету може серйозно постраждати і навіть загинути повністю.

Визначено, що основними руйнівниками озонового шару є хлор, фторвмісні сполуки і деякі інші. Одна активна молекула фреонів може „спалити” до сотні тисяч молекул озону. До руйнівників озонового шару належить також оксид азоту, викиди якого в стратосферу відбуваються при польотах надзвукових авіалайнерів.

Нині на СІЛА припадає понад 40 % виробництва фреонів, на Західну Європу - 35 %, приблизно по 10 % - на Японію та Росію. Отже, ці країни в першу чергу повинні нести відповідальність за „латання” озонових дірок.

Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено: людство поступово відмовляється від фреонових дезодорантів, компресійних фреонових холодильників, фторйодистих охолоджувачів. У 1985 р. 50 держав підписали Віденську угоду про збереження озонового шару. Згідно з угодою, до 1993 р. планувалося знизити виробництво фреонів на 20 %, до 1998 р. - наполовину, а надалі повністю відмовитися від виробництва фреонового газу.

Всесвітній банк 23 червня 1998 р. затвердив надання Україні гранта, еквівалентного 23,2 млн дол. СІЛА (в межах Глобальної кредитної програми поліпшення стану довкілля), на виконання Проекту щодо скорочення використання речовин, які виснажують озоновий шар.

Основною метою проекту є допомога Україні, щоб вона якомога швидше позбулася речовин, що виснажують озоновий шар. Таким чином, ці заходи мають відповідати міжнародним зусиллям в даній галузі і проводитися у терміни, обумовлені на міжнародному рівні. Допомога українським підприємствам із високим рівнем споживання речовин, що виснажують озоновий шар, дозволить їм перейти на матеріали, що не містять вищевказаних шкідливих речовин.

У межах цього проекту ставиться завдання першочергового різкого скорочення споживання речовин, що виснажують озоновий шар, у тих галузях промисловості, які виробляють холодильники, аерозолі, відповідні розчини, і створення натомість нових базових технологій.

Як свідчать останні дослідження в цій галузі, фреони не впливають на утворення озонових дірок. Згідно з обстеженням багатьох дослідників озонові дірки виникають зимою і повністю зникають (“заліковуються”) влітку.

На рисунку 2.2.2а подано схему положення планети Земля відносно Сонця в період настання літа в Північній півкулі і зими - в Південній. Нахил земної осі відносно вертикалі приводить до того, що сонячна радіація не потрапляє в атмосферу Антарктиди, а під час зими в Північній півкулі - в атмосферу Північного полюса (рисунок 2.2.26).

Сонячне випромінювання з довжиною хвилі менше 290 нм не досягає поверхні Землі, а поглинається озоном, у результаті чого відбуваються реакції фотолізу молекул кисню, азоту, оксидів вуглецю та інших сполук з утворенням атомарного кисню, і, як наслідок, продукування озону.

Протягом зими в Південній півкулі сонячне випромінювання поглинається компонентами атмосфери і не досягає озонового шару. Це означає, що над Південним полюсом реакції фотолізу не проходять і не утворюється атомарний кисень. Останнє приводить до витрачання раніше утвореного атомарного кисню і поступового затухання продукування озону. В результаті озон озонового шару поступово витрачається, і над Антарктидою виникає озонова дірка. З настанням літа в Антарктиді сонячна радіація досягає її атмосфери, продукується озон та утворюється озоновий шар - озонова дірка „заліковується”.

Таким чином, озоновий шар, максимальна товщина якого припадає на літні місяці у відповідній півкулі, в зимовий період поступово руйнується з утворенням озонових дірок. У цьому вчені вбачають загадку утворення озонових дірок.

Доходимо висновку, що озон у верхніх шарах атмосфери утворюється безперервно і знаходиться в динамічній рівновазі з іншими її компонентами з часу утворення кисню на Землі. Тому можна стверджувати, що озонове захисне “покривало” Землі практично має постійну товщу і може лише тимчасово зазнавати змін у результаті природних катаклізмів (виверження вулканів, землетруси, тайфуни тощо).

Озонові дірки

Озонові дірки

Рисунок 2.2.2 — Схема положення Північної і Південної півкуль планети Земля відносно Сонця залежно від пори року:

1 - планета Земля; 2 - границя тропосфери;

З - границя стратосфери; 4 - границя мезосфери

Сонце

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru

WordPress Video Lightbox