Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Перспективи розвитку енергетики України

основних

На початку перебудови при розпаді СРСР Україна мала досить високі показники виробництва ПЕР, про що свідчать дані таблиці 1.2.5.

Країни

Види ПЕР

Електроенер гія, кВттод

Нафта,

кг

Газ

природни

3

и, м

Вугілля

5

КГ

Україна

4843

86,0

400,0

1978

Великобри

танія

5603

1396,0

908,0

1623

Італія

3804

76,1

287,0

28,4

Франція

7757

52,9

61,7

222

Німеччина

6765

52,6

241,0

2706

Угорщина

2933

187,0

492,0

1683

США

12984

1465,0

203,8

3590

Таблиця 1.2.5 - Структура виробництва видів ПЕР

на душу населення України та розвинених країн світу в 1991 р.

Частка власних ПЕР в 1993 р. становила в балансі 50 % і забезпечувалася власним природним паливом на рівні 45,6 %. Структура внутрішнього споживання власного природного палива була такою:

- вугілля - 91,5 % (імпорт 8,6 млн т - 6,5 млн т у. п.);

- нафта - 17,9 % (імпорт 19,0 млн т - 27,2 млн ту. п.);

^ • З

- газ природний - 22,5 % (імпорт 79,6 млрд м - 91,5 млн ту. п.).

Наприкінці 1996 р. ВВП на душу населення знизився до 41,2 % у порівнянні з 1989 р. і становив 1200 дол. СІЛА, що відповідало показникам таких країн, як Парагвай, Колумбія, Алжир.

У 2001 р. ВВП на душу населення в Україні дорівнював близько 4350 дол. СІЛА (за паритетом купівельної спроможності), а по 10 країнах - нових членах Є С - 9,78 тис. дол. СІЛА, у тому числі в Латвії - 7730 дол. СІЛА, Литві - 8470 дол. СІЛА, Естонії - 10170 дол. СІЛА, Польщі -9450 дол. СЛІА

У 2003 р. Україна посіла 119-те місце серед 229 країн світу за рівнем ВВП на душу населення у паритетних цінах. Серед колишніх республік СРСР кращі позиції зайняла Білорусь (109), Казахстан (99), Росія (86), Латвія (78), Литва (73), Естонія (68).

Маємо врахувати й більш високі темпи зростання, які демонструє українська економіка в 2000 - 2003 pp. У країнах “десятки” вони в середньорічному вимірі не перевищують 2,5 %, у тому числі в Польщі

- 1,6%, Чехії - 2,7%, Угорщині - 3,5%. В Україні відповідне зростання становило 7,1 %. За прогнозними оцінками у разі збереження високих темпів зростання у 2011 р. ВВП на одну особу в Україні становитиме 11890 дол. СІЛА, до того ж, в Україні стабільніша валюта, менший рівень зовнішніх боргів, позитивне платіжне сальдо та значно менший бюджетний дефіцит. За відповідними параметрами Україна вже сьогодні відповідає маастрихтським критеріям членства в ЄС [7].

Структура запасів енергетичних видів сировини в Україні: нафта

- 0,9 %; уран - 9,8 %; газ - 4,1 %; кам’яне вугілля - 85,2 %; при цьому структура паливно-енергетичного балансу України така: атомна енергія - 14,2 %, нафта - 18,4, газ - 41 %, вугілля - 24,3 %, гідравлічна енергія - 2,1 % (станом на 2001 p.).

Державним балансом запасів корисних копалин України станом на 2000 р. враховано близько 8 тис. родовищ із 96 видів корисних копалин. У тому числі:

нафта, газ та конденсат: передано до промислового освоєння - 599, експлуатується - 368;

вугілля: передано до промислового освоєння - 755,

експлуатується - 244.

В Україні з розвіданих родовищ нафти і газу майже 60 класифікуються як середні та великі. Поточні розвідані запаси вуглеводнів залишаються відносно великими: нафта з газовим конденсатом - 227 млн т, газ - 1,136 трлн м. Однак в основному (60 %) вони важкодоступні, потребують спеціальної технології видобутку, значних інвестицій. Необхідно врахувати, що з розвіданих геологами запасів експлуатується лише 10 %, тоді як зарубіжні нафтові компанії освоюють понад 50 %.

Прогноз потреби України у нафті та природному газі на період до 2030 р. наведено в таблицях 1.2.6 і 1.2.7 [3].

Таблиця 1.2.6 - Потреби України в нафті на період до 2030____________ p., млн т

Показники

2005 р.

2010 р.

2015 р.

2020 р.

2030 р.

Споживання

32

35

37,5

39,5

42

Власний

видобуток

4,2

4,6

4,9

5,2

Обсяги

імпорту

27,5

30,4

32,6

34,4

36,8

Таблиця 1.2.7 - Потреби України в газі на період до 2030 p.,

МЛ]

РД м

Показники

2005 р.

2010 р.

2015 р.

2020 р.

2030 р.

Споживання

65

75

85

100

115

Видобуток, у т. ч. шахтного метану

22,1

25,3

26,7

28,6

31,5

0,1

0,3

1,2

2,6

4,5

Обсяги

імпорту

42,9

49,7

58,3

71,4

83,5

Оцінка виробничого потенціалу вугільної промисловості базується на розвитку основного структурного підрозділу галузі - шахтного фонду - на середньо - (до 2010 р.) і довгостроковому (до 2030 р.) прогнозі. Основна мета функціонування шахтного фонду полягає в максимальному задоволенні потреб України у вугіллі визначених марок і призначенні при ефективному використанні виробничого потенціалу і всіх можливих джерел фінансування вугільної промисловості.

Передбачено введення потужностей на сімох нових шахтах, будівництво яких почато до 2001 p., закінчення будівництва других черг двох шахт і розрізу, завершення реконструкції 28 і технічне переоснащення 123 діючих шахт.

Одним із найважливіших напрямів реформування галузі є прискорення ліквідації збиткових, неперспективних шахт.

У разі зниження загальної кількості вуглевидобувних підприємств до 162 технічних одиниць (159 шахт і 3 розрізи) в 2010 р. виробнича потужність зросте до 112, 1 млн т, при цьому середньомісячна продуктивність праці робітника по видобутку в 2010 р. становитиме 28 т проти 22,7 т у 2000 р.

Прогноз потреби України у вугіллі на період до 2030 р. наведено в таблиці 1.2.8 [3].

Таблиця 1.2.8 - Потреби України у вугіллі на період

до 2030 p., млн т

Показники

2005 р.

2010 р.

2015

2020 р.

2030 р.

Споживання

100

120

140

145

180

Видобуток: - рядове вугілля у т. ч. товарне вугілля

85

109

112

116

120

63,24

81,11

83,34

86,32

89,3

Обсяги

імпорту

36,76

38,89

56,66

58,68

90,7

Перспективний розвиток гідроенергетики пов’язаний із завершенням будівництва Дністровської ГЕС-2 і будівництвом Дністровської ГАЕС, в результаті чого забезпечиться повне використання гідроенергетичного потенціалу Дністровського гідровузла та збільшиться частка високоманеврових потужностей в об’єднаній енергетичній системі України, які регулюють частоту та забезпечують безпечну роботу атомних електростанцій. У цілому на Дністровському гідровузлі передбачено будівництво семи агрегатів загальною потужністю 2268 МВт. Також планується завершення будівництва і введення в дію Ташлицької ГАЕС загальною потужністю до 900 МВт.

Основними напрямами розвитку атомної галузі України в найближчі роки є:

- введення в експлуатацію енергоблоків АЕС з високим ступенем готовності;

- подовження ресурсу експлуатації діючих енергоблоків АЕС;

- підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності АЕС (за кордоном АЕС працюють з коефіцієнтом 95 %);

- перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему;

- створення систем поводження з радіоактивними відходами;

- створення контрольованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Очікується, що в атомній енергетиці буде реконструйовано ЮмлнкВт, введено в дію нові реактори загальною установленою потужністю 5 млн кВт.

Для нормального співіснування атомної, теплової та гідроенергетики за законами фізики частка ГЕС у загальній структурі енергопотужностей має становити не менше ЗО %. Одним із шляхів забезпечення такого співвідношення було будівництво гідроенергетичних об’єктів на Південноукраїнському енергокомплексі. За проектом Південноукраїнська АЕС в перспективі повинна мати загальну потужність 6-8 млн кВт. Гідроенергетичні об’єкти планувались загальною потужністю 2,2 млн кВт. Крім Ташлицької ГАЕС 1,82 млн кВт), будується Костянтинівська ГЕС - ГАЕС (380 тис. кВт) та Олександрійський гідровузол (10 тис. кВт). Енергоблоки АЕС повинні працювати в єдиному технологічному комплексі з гідротехнічними, використовуючи три водосховища названих ГЕС.

Для розвитку атомної енергетики України важливим є продовження освоєння Ватутінського, Мічурінського, Центрального та Новокостянтинівського родовищ урану.

В період до 2010 р. передбачається реконструкція та модернізація електростанцій загальною потужністю 35,5 млн кВт, що дозволить збільшити їх установлену потужність на 2,7 млн кВт. Планується ввести нові потужності в обсязі 21,2 млн кВт.

Реконструкція теплоенергетики (збільшення ресурсу діючого обладнання пиловугільних ТЕС, впровадження нових технологій спалювання вугілля) дозволить зменшити використання природного газу; за п’ять років потреби в газі скоротяться на 50-60 %, тобто на 8-9 млрд м3 за рік.

Як передбачено Національною енергетичною програмою України, загальний потенціал теплової вугільної енергетики до 2010 р. буде становити 40300 МВт, із яких парогазові установки - 4200 МВт; встановлена потужність ГЕС та ГАЕС становитиме 9000 МВт, АЕС - 15800 МВт. Частка в обсягах виробництва на ТЕС та АЕС дорівнюватиме відповідно 50 та 40 %, а альтернативних джерел енергії (включаючи велику гідроенергетику) - до 10%.

Прогноз споживання ПЕР в Україні на період до 2030 р. наведено в таблиці 1.2.9 [3].

Реалізація заходів з підвищення енергетичної ефективності (енергозбереження) не лише зміцнює енергетичну безпеку, але й дає значний екологічний ефект. У цьому напрямі Є С здійснює послідовну політику, що передбачає як активізацію наукових досліджень, так і реалізацію конкретних заходів із залученням законодавчих та економічних механізмів її стимулювання. У результаті, переважно завдяки заходам з підвищення рівня енергетичної ефективності, країни ЄС мають один із найнижчих показників енергоємності ВВП - 0,16 т нафтового еквівалента/1000 дол. США ВВП (середнє значення). Для порівняння: аналогічний показник країн-кандидатів становить у 2-2,5 разу більше, України - у 3-4 рази більше.

Потенціал енергозбереження в Україні за рахунок структурного фактору наведено в таблиці 1.2.10 [4].

Таблиця 1.2.9 - Прогноз споживання ПЕР в Україні

на період до 2030 р.

Види ПЕР

2005 р.

2010 р.

2015 р.

2020 р.

2030 р.

Електроенерг

ія,

млрд кВт-год

180

210

250

300

340

Теплова енергія, млн Г кал

300

340

390

450

510

Вугілля, млн т

100

120

140

145

180

Газ, млрд м3

65

75

85

100

115

Мазут, млн т

6

6,4

7,7

8,2

9

Моторне паливо, млн т у. п.

26

32

36,5

41

50

Інші види палива, млн т у. п.

0,8

0,95

1,2

1,6

1,9

Таблиця 1.2.10 - Потенціал енергозбереження в Україні на період

2010-2030 pp.

Складові

енергозбереження

2010 р.

2015 р.

2020 р.

2030 р.

Паливо, млн т у. п.

6,08

20,00

45,31

102,88

Електроенергія, млн т у. п млрд кВт(год)

0,94

2,65

2,76

7,88

4,69

13,79

9,21

27,90

Теплова енергія, млн т у. п.

млн Г кал

0,92

5,71

2,54

16,00

4,37

28,18

8,21

56,41

Разом, млн т у. п.

7,94

25,30

54,37

120,30

Щодо в цілому ПЕР, то на рисунку 1.2.2 показано стан споживання власних та імпортованих ресурсів у 2005 р. і перспективний прогноз їх споживання у 2030 р. (млн т у. п. і %) [4].

- Вкпючаючп видобуток за межами України (4,47с від загального споживання енергії).

Рисунок 1.2.2- Споживання в Україні власних та імпортованих ресурсів у 2005 р. та прогноз на 2030 р. (млн т у. п./ %).

Таким чином, згідно з прогнозами потреби і вироблення Україною власних енергоресурсів маємо таке зменшення рівня імпортованих ресурсів. За перспективою на 2030 р. частка імпортованих ресурсів буде становити до 12 %, що є свідченням безперечної енергетичної безпеки України.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru

WordPress Video Lightbox