Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Аналіз статей проектованого балансу

Після завершення підготовки проектованого звіту про фінансові резуль­тати, який є загальним фінансовим планом доходів і витрат на наступний період, складається проектований баланс. Метою його складання є оцінка майбутнього фінансового стану підприємства.

Стратегічний аналіз показників проектованого балансу доцільно починати з вивчення припущень, використаних під час його підготовки. Якщо для отримання першого прогнозу було застосовано метод процента від продажу, припускається, що при максимальному використанні наявних ресурсів (ак­тивів) разом із зростанням обсягів реалізації має пропорційно зростати низка статей балансу, зокрема, нематеріальні активи, основні засоби, запаси, дебіторська і кредиторська заборгованість, грошові кошти. Подібне припущення має раціональну основу, оскільки для забезпечення більших обсягів виробництва потрібні нові основні фонди; для забезпечення реаліза­ції більшої кількості товарів необхідно збільшувати товарні запаси і т. п. З іншого боку, зміна статей балансу у грошовому вимірнику далеко не завжди відбувається пропорційно зміні обсягів реалізації. Тому метод процента від продажу може бути придатним лише для складання “чорнового” варіанта проектованого балансу.

Статті проектованого балансу прийнято класифікувати за ознакою залежності від обсягів продажу на автоматично утворені і регульовані (анало­гічно класифікації показників проектованого звіту про фінансові ре­зультати).

Загальні правила складання проектованого балансу на основі автоматично утворених і регульованих статей є такими:

>вищийрівень продажу необхідно підкріплювати вищими рівнями активів;

Рдеяке зростання активів може бути профінансовано за рахунок автоматичного збільшення поточних зобов'язань, нерозподілених прибутків і накопичених платежів;

Рбудь-яка неспшча має фінансуватися із зовнішніх джерел шляхом отримання позик, продажу акцій нового випуску тощо.

. Якщо розглядати структуру балансу, визначену П(С)БО № 2 “Баланс”, * то класифікація статей на автоматично утворені і регульовані може бути такою, яка запропонована у табл. 11.5. Варто зауважити, що ця класифікація є приблизною і не може використовуватися як стандарт.

Таблиця 11.5. Класифікація статей проектованого балансу *

Назва статті (розділу балансу)

Вид статті

Автоматично

/творена

Регульо

Вана

АКТИВ

Необоротні активи (без довгостр. фінанс. інвестицій)

+

Довгострокові фінансові інвестици

.

+

Оборотні активи

+

Витрати майбутніх періодів

+

.

ПАСИВ

Власний капітал (без нерозпод прибутку)

-

+

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) **

+

Забезпечення наступних витрат І платежів

-

+

Довгострокові зобов'язання

+

Поточні зобов’язання

+

Доходи майбутніх періодів

+

-

* Статті і розділи балансу відповідають П(С)БО № 2.

** Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) утворюється на основі проектова­ного звіту про фінансові результати.

До складу регульованих статей проектованого балансу доцільно включати ті статті, які вимагають прийняття окремих фінансових рішень. Наприклад, довгострокові фінансові інвестиції не можуть бути прямо пов’язані з обсягом реалізації і повинні регулюватися окремо. Те ж саме стосується величини власного капіталу та довгострокових зобов’язань.

Регульовані статті у подальшому використовуються під час розподілу додатково необхідних фондів (ДНФ). які у зарубіжній літературі іноді називаються “корком ”. “Корок” являє собою невідому змінну величину, яка визначає потребу у фондах або надлишок фондів на дату складання проектованого балансу.

Для визначення потреби у фінансових ресурсах (фондах) або їх надлишку потрібно співставити актив і пасив проектованого балансу. Ці величини майже завжди будуть відрізнятися, оскільки під час складання проектованого балансу принцип подвійного запису не застосовується.

Повернемося до прикладу, який розглядався нами раніше. Для того, щоб скласти проектований баланс компанії «Палаюча зірка», потрібно згрупувати статті балансу (визначити автоматично утворені і регульовані статті) і розрахувати їхні прогнозовані значення на основі двох головних припущень:

,4 551-2

1) якщо обсяг реалізації компанії повинен зрости на 16%, то пропорційнії

Повинні зрости автоматично утворені статті балансу;

2) наявні активи максимально ефективно використовувалися у минулом г

Році.

Ці припущення є загальними і досить неточними, але вони дозволяю 11, спростити розрахунок статей першого варіанта проектованого балансу.

Отже, у проектованому балансі компанії «Палаюча зірка» (табл. 11.6 ) перший прогноз дозволяє розрахувати величину ДНФ, яка у другому прогнозі має бути вже розподіленою між іншими статтями балансу.

Нагадаємо, що позитивна величина ДНФ (активи перевищують пасиви) може розподілятися між статтями пасивів (крім нерозподіленого прибутку), а негативна величина ДНФ має компенсуватися збільшенням статей актину балансу.

У наведеному прикладі актив проектованого балансу внаслідок першого етапу прогнозування перевищив пасив на 8 млн. грн. Ця сума визначаї загальні фінансові потреби компанії «Палаюча зірка» станом на кінець 200(х+1) року. Для того, щоб урівняти актив і пасив балансу, необхідні) прийняти рішення про розподіл суми ДНФ, тобто визначити джерела пок­риття активів.

Припустимо, що керівництво компанії «Палаюча зірка» вирішило збільшити власний капітал шляхом випуску звичайних акцій на суму 3 мли гри. і збільшити суму довгострокових кредитів банку на 5 млн. грн. Це рішення дозволяє урівноважити актив та пасив проектованого балансу і ліквідувати дефіцит джерел фінансування.

Незважаючи нате, що проектований баланс нібито має завершений вигляд, процес його складання і аналізу ще не завершений. Під час проведення стратегічного аналізу не можна повністю покладатися на припущення при пропорційне збільшення автоматично утворених статей балансу та максимальне використання наявних активів. На кожному підприємстві майже завжди є надлишкові активи: обладнання, яке повністю не завантажене; понаднормові запаси і дебіторська заборгованість; грошові кошти на рахунку, які перевищують поточні операційні потреби тощо.

Отже, наявність активів, які використовуються неефективно, змушуі аналітиків досліджувати кожну статтю проектованого балансу окремо.

Прогнозні значення статей балансу можна суттєво уточнити, використо­вуючи різноманітні джерела управлінської інформації. Кожне підприємство має власні стратегічні і тактичні плани розвитку бізнесу, які передбачають придбання чи продаж окремих активів або цілих господарських підрозділів (за дивізіональної структури компанії) разом з усім майном і зобов’язаннями. Досить часто керівництво приймає рішення, які не є оптимальними і фінансового погляду, але продиктовані вищими інтересами компанії (зниження цін на товари з метою збереження позиції на ринку, продаж акцій за зниженою

Таблиця 11.6.

Проектований баланс компанії «Палаюча зірка» на 31.12.200(х+1)

Року, млн. грн.

Стаття

31.12. 200х р.

Базис

Прог­

Нозу

31.12.200(х+1) р.

1-й

Прогноз

ДНФ

2-й

Прогноз

Иьношмі засоби

100

X 1,16

116

116

/Ітюстрокоеі фінансові інвестиції

25

25

25

Нплси

43

X 1,16

50

50

Іторсьна заборгованість за товари, ітботи, послуги

63

X 1,16

73

73

І І>0Ш04І кошти у нац валюті

19

X 1,16

22

22

• АКТИВ

250

286

286

(фіПлтутний капітал

80

80

+ 3

83

Рщнрімий капітал

25

25

25

Міроіподілений прибуток

15

31

31

$о*Юстроков/ кредити банку

55

55

+ 5

60

Нщйаторська заборгованість за товари, ^мьбрти, послуги

69

X 1,16

80

80

І Іоточні зобовязання за оозрахунками з Аппшти праці

6

X 1,16

7

7

* ПАСИВ

250

278

286

Ви ф

8

0

І ні к по працівникам для запобігання поглинанню компанії конку реш ом - так іиніііі "отруєна пілюля” та ін.). Враховуючи, що подібні управлінські рі­шеним можуть суттєво впливати на прибутковість і фінансовий стан підпри - і мі і ніі. шд час аналізу проектованого балансу іноді доцільно всі його статті |н і и ляда і и як регульовані, а не автоматично утворені.

ІНІІІ. шість первинних прогнозів, підготовлених з допомогою методу м|мнісша від продажу, підлягають додатковому уточненню. Це стосується, пні їїмперед, необоротних і оборотних активів, оскільке їх надмірне нирпіцунаиня з фінансового погляду зору є невигідним для підприємства.

І Іоскпсйие проектування балансу та йоі о аналіз здійснюється за певни­ми 11 |>;і н и лами. які розробляються різними підприємствами індивідуально. Дсчм ираиила можна назвати універсальними, оскільки вони є придатними цим иикористання як за кордоном, так і в Україні.

І Іішриклад, як приблизний орієнтир у прогнозуванні основних фондів ФУЙіжш та вітчизняні аналітики застосовують коефіцієнт оборотності

Основних фондів. який розраховується за останній рік (або визначається як середній за декілька років). Потім шляхом ділення прогнозованого обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на цей коефіцієнт отримують вартість основних фондів на наступний період.

Цей прийом виглядає дуже простим і привабливим, але не може вважа­тися дуже точним. Враховуючи це, на практиці застосовують інші способи коригування і уточнення необхідної величини основних фондів.

Сукупну вартість, на яку потрібно змінити основні фонди в наступному періоді, часто визначають з допомогою прийому коригування надлишку потужності. Його суть полягає у врахуванні частини основних фондів, я к і використовуються не повністю.

Наприклад, якщо балансова вартість основних фондів компанії «Палаючи зірка» на кінець 200х року становила 100 млн. грн., але наявне виробничо обладнання та устаткування використовувалося не повністю, то нарощува і її виробничі потужності на 16% (пропорційно прогнозованому зростанню обсягів виробництва і реалізації) невигідно - краще повністю задіяти потен­ціал наявних основних засобів.

Припустимо, що існує надлишок потужності наявних виробничих основ­них фондів, які реально задіяні у господарському процесі лише на 90%. Тоді прогноз вартості основних фондів на кінець 200(х+1) року для компанії «Палаюча зірка» буде становити:

100 млн. грн. • 1,16 ■ 0,9 = 104,4 млн. грн.

Таким чином, протягом 200(х+1) року необхідно збільшити основні фон­ди приблизно на 4,4 млн. грн. - значно менше, ніж виходило у прикладі, наведеному у таблиці 11.6. (зростання на 16 млн. грн.). Різниця у розрахун­ках становить 11,6 млн. грн. (16 млн. грн. - 4.4 млн. грн.). Саме ця суми становить скориговану потужність. Відповідно, прогнозовані активи можна зменшити на 11,6 млн. грн. тільки за рахунок основних фондів.

Не менш важливим завданням стратегічного аналізу є прогнозування величини запасів. Для цього доцільно використати коефіцієнт оборотності лштеріальних запасів. Іноді на виробничих підприємствах у цей коефіцігні замість собівартості реалізованої продукції підставляють доход (виручку) від реалізації, що може призводити до помилок, оскільки співвідношення доходу від реалізації і собівартості реалізованої продукції дуже часто є нестабільним.

Реальний прогноз матеріальних запасів завжди враховує можливі зміни політики постачання і збуту підприємства. Наприклад, якщо планується впро­вадити нову систему управління запасами, яка дозволить прискорити оборотність матеріальних запасів компанії «Палаюча зірка» на 20%, то цс призведе до коригування попереднього прогнозу. Якщо оборотність запасів (коефіцієнт оборотності матеріальних запасів) у 200х році становила 4,07 раза (175 млн. грн.: 43 млн. грн.), то прогноз на 200(х+1) рік буде становити 4,88 Раза (4,07 • 1,2). При цьому прогноз матеріальних запасів на кінець 200(х+1)

IN*ку - майже 41,6 млн. грн. (175 млн, грн. • 1,16 / 4,88) - зменшиться порівн янс in »переднім прогнозом на 8,4 млн. грн. (41,6 млн. грн. - 50 млн. грн.).

I Іорял з перевіркою прогнозу запасів доцільно звернути увагу на велі чину дебі торської заборгованості і розглянути резерви її зменшення.

II рої позування дебіторської заборгованості здійснюється, переважно, ь ' «нош л налізу дебіторських рахунків у минулому. При цьому використов; і п. гм коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, який х; |мк і ері і іує інтенсивність стягнення дебіторської заборгованості (оборотніст і піп і пі па рахунках дебіторів), або середній період інкасації готівки.

Дми компанії «Палаюча зірка» відношення доходу (виручки) від реалізаі. ирі іду к ції за 200х рік (за умови, що вся продукція спочатку відвантажувалас м і її » і їм оплачувалася, тобто реалізовувалася у кредит) до дебіторської забо] "•імпості на кінець 200х року становить 4,76 (300 млн. грн. : 63 млн. грн.)

Иикористовувати це співвідношення для прогнозування дебіторської забори ннііос і і компанії на кінець 200(х+1) року можна лише за умови, що і ііі'і »едбачаються зміни у комерційній і кредитній політиці керівництва. Якщі іііііі| >і ік. иад, рада директорів компанії збирається зменшити терміни відстрочк піша і її за продані товари для покупців лише на один тиждень (7 днів), то і (чнгінія призведе до значних коригувань прогнозу дебіторської заборгованості * 'с|юдній термін повернення коштів дебіторами компанії «Палаюча зіркг s - М)І)х році становив 76,7 днів (365 : 4,76). Якщо рішення керівництва пр »мгиіпсішя цього терміну до 69,7 днів (76,7 - 7) буде реально впроваджено, і ні •»■фіціснт оборотності дебіторської заборгованості на кінець 200(х+1)рої «і •І>ішиоватиме5.24(365: 69,7). Відповідно, при зростанні обсягу реалізаг Н|*ідукцп на 16% (з 300 млн. грн. до 348 млн. грн.) прогнозована дебіторськ іяГюрі ованість на кінець 200(х+1 ) року буде становити 66,4 млн. грн. (34 мни ірії. : 5,24) - не набагато більше, ніж у 200х році. Отже, попередні

11 рої по і необхідно зменшити на 6,6 млн. грн. (66,4 млн. грн. - 73 млн. грн.)

I Іриііпяття стратегічних управлінських рішень стосовно запасів або д

II )|н. і, кої заборгованості неможливе без прогнозування грошових кошт по і очних фінансових інвестицій.

Ііиажаггься, що підприємству невигідно мати на поточному рахунку більи ми і мі. між потрібно для забезпечення поточних операційних витрат. Toiv "її. їй і роїиові кошти перетворюються на високоліквідні цінні папери, ставї '•хпдмості яких значно вища (в Україні, внаслідок об’єктивних і « і нвних причин, подібні операції не надто поширені).

Мі диоиідно до концепції процента від продажу існує залежність між обс: іми реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і залишками готівки, яи " і * і >рі іс і овусться для здійснення поточних операційних витрат. Таке прип; 'ігінім с правомірним за умови, що підприємство правильно визначає но] < 11 її її і о і івки і не збирається спеціально акумулювати готівкові кошти ді псиних цілей (наприклад, придбання основних фондів, участі у капіта. Інші)! о підприємства або збільшення рівня ліквідності).__________

Наприклад, керівництво компанії «Палаюча зірка» вирішило протягом 200(х+1) року збільшити запаси готівки і поточні фінансові інвестиції на 4,6 млн. грн. у зв'язку з можливим придбанням корпоративних прав інших підприємств галузі. Тоді прогнозоване значення готівки на кінець 200(х+1) року становить не 22 млн. грн. (див. табл. 7.10), а 26,6 млн. грн.

У посібнику розглянуто лише декілька прикладів того, як можуть бути визначені більш-менш реальні прогнози різних статей активу балансу. Ана­логічно проводиться аналіз правильності формування статей пасиву проектованого балансу. Необхідно звернути увагу, насамперед, на поточні зобов’язання, які вважаються автоматично утвореними статтями. Потрібно також пересвідчитися у реальності отримання нових позик, випуску та розміщення акцій, розглянути можливі рішення керівництва щодо зміни структури поточних зобов'язань тощо.

Наприклад, відповідно до рішення зборів акціонерів може бути передбачено скорочення зобов’язань за розрахунками з оплати праці до кінця 200(х+1) року до 5 млн. грн. Таким чином, попередній прогноз потрібно зменшити на 2 млн. грн. (7 млн. грн, - 5 млн. грн.).

Од ночасно кредиторська заборгованість перед постачальниками може також зменшитися внаслідок жорсткої політики останніх щодо своїх боржників. Припустимо, що цей показник на кінець 200(х+1) року зменшиться до 66 млн. грн. Тоді відхилення від попереднього прогнозу, зробленого на основі концепції постійного зростання, буде становити 14 млн. грн. (80 млн. грн. - 66 млн. грн.).

Усі коригування попередніх прогнозів статей балансу призводять до пе­регляду рішення щодо розподілу ДНФ. Нагадаємо, що у балансі, який був спрогнозований на основі методу процента від продажу (див. табл. 11.6.), величина ДНФ (8 млн. грн) розподілялася на дві частини - випуск звичайних акцій (3 млн. грн.) і збільшення довгострокових позик банку (5 млн. грн.). Це рішення необхідно переглянути з двох причин.

По-перше, внаслідок коригувань статей проектованого балансу змінилася величина ДНФ.

По-друге, стратегічне рішення про розподіл ДНФ повинне бути оптималь­ним. Критерієм оптимальності може бути показник вартості капіталу.

Необхідно правильно оцінити вартість різних компонентів власного чи залу­ченого капіталу з метою визначення оптимальності розподілу ДНФ. Спробує­мо оцінити рішення, прийняте на основі попереднього прогнозу статей балансу компанії «Палаюча зірка» на 31.12.200(х+1) року (див. табл. 11.6.).

Якщо припустити, що номінальна вартість одніє простої акції «Палаючої зірки» становить 1 грн. (привілейованих акцій немає), то можна розрахувати прогнозну величину оголошених дивідендів на одну акцію.

З табл. 11.2. видно, що дивіденди, виплачені акціонерам у 200(х+1) році, мають становити 12 млн. грн. Вартість акціонерного капіталу компанії прогнозується у розмірі 80 млн. грн. (див. табл. 11.6.). Відповідно, вартість 1 грн. акціонерного капіталу складає 15 коп. (12 млн. грн.: 80 млн. грн.), не

Враховуючи затрат на випуск і розповсюдження акцій.

Тепер необхідно підрахувати, яку вартість має інший компонент капіталу

- довгострокові позики банку. Припустимо, що процентна ставка за новими позиками буде дорівнювати середній ставці за кредити, якими користувалася компанія «Палаюча зірка» у 200х році. Якщо всі фінансові витрати компанії у 200х році (11 млн. грн., див. табл. 7.8) являли собою сплачені відсотки за довгостроковими позиками, а загальна величина довгострокових кредитів банку дорівнювала 55 млн. грн., то вартість 1 грн. цього компоненту капіталу становить 20 коп. (11 млн. грн.: 55 млн. грн.). Звичайно, умови отримання кредитів можуть змінитися і реальні затрати на залучення довгострокових позик можуть бути іншими.

На перший погляд здається, що для покриття ДНФ потрібно здійснювати новий випуск акцій, а не залучати довгострокові кредити банку. Але нас­правді оптимальне рішення може бути протилежним. Оцінюючи вартість різних компонентів капіталу, потрібно враховувати фактор ризику, а також звертати увагу на співставніст ь фінансових оцінок.

Припустимо, що під час визначенні вартості довгострокових кредитів не було враховано економію на податках. Дійсно, якщо дивіденди виплачують­ся з чистого прибутку (після сплати податку на прибуток), то відсотки за кредити банку включаються до складу витрат і, відповідно, не оподаткову­ються. Отже, за ставки податку на прибуток підприємств 30%, вартість 1 грн. кредитів банку буде становити не 20 коп., а 14 коп. (20 коп. • (1 - 0,3)).

Крім того, не можна ігнорувати витрати на випуск і розповсюдження акцій. Припустимо, що ці витрати, за попередніми оцінками, можуть становити З коп. на одну акцію.

Таким чином, за уточненою оцінкою вартість акціонерної о капіталу для компанії «Палаюча зірка» становить 18 коп. (15 коп. + 3 коп.), а вартість довгострокових кредитів банку -14 коп. Порівнюючи ці величини, можна запропонувати прийняти рішення на користь нових кредитів.

Розглянувши питання, пов’язані з уточненням статей проектованого балансу і оцінкою оптимальності розподілу ДНФ, можна скласти відкоригований ба­ланс на кінець 200(х+1) року, врахувавши важливі стратегічні рішення та мож­ливості використання внутрішніх резервів (табл. 11.7.).

Для досягнення рівноваги між активом і пасивом після коригування ос­новних засобів, запасів, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості і поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці було переглянуто попереднє рішення про розподіл ДНФ. Кінцевий прогноз ста­тутного (акціонерного) капіталу було зменшено на 3 млн. грн. Фактично це означає, що новий випуск акцій скасовано, а величина акціонерного капіта­лу у 200(х+1) році залишиться незмінною. Дефіцит джерел фінансування буде покрито за рахунок довгострокових кредитів банку, прогноз яких також зменшено на 3 млн. грн.

Отже, стратегічний аналіз фінансових потреб потрібно проводити дуже ретельно, з використанням різних методичні« прийомів, припущень і підходів. Проектований звіт про фінансові результати і проектований баланс дозволяють приймати важливі стратегічні рішення на основі кількісних оцінок.

Таблиця 11.7.

Відкоригований проектований баланс компанії «Палаюча зірка» на 31.12.200(х+1) року, млн. грн.

Стаття

Попередній

Прогноз

Коригу­

Вання

Кінцевий

Прогноз

Основні засоби

116

- 11,6

104,4

Довгострокові фінансові інвестиції

25

25

Запаси

50

-8,4

41,6

Дебіторська заборгованість

73

-6,6

66,4

Гоошові кошти у національній валюті

22

+ 4,6

26,6

=АКТИВ

286

264

Статутний капітал

83

-3

80

Резервний капітал

25

25

Нерозподілений прибуток

31

31

Довгострокові кредити банку

60

-3

57

Кредиторська заборгованість за товари, робо­ти, послуги

80

- 14

66

Поточні зобов’язання за розрахунками з опла­ти праці

7

-2

5

=ПАСИВ

286

264

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru