Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Аналіз статей проектованого звіту про фінансові Результати

Як вже було зазначено раніше, прогноз обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у і рошовому вимірнику є першим показником, який включається у проектований звіт про фінансові результати. Метою складан­ня цього документу є визначення суми нерозподіленого прибутку (непо­критого збитку), який може отримати підприємство протягом наступного ро­ку. Нерозподілений прибуток зменшує загальну величину майбутніх фінансових потреб підприємства.

У більшості випадків проектований звіт про фінансові результати скла­дається з допомогою методу процента від продажу. При цьому береться припу­щення про пропорційне зростання (зменшення) обсягу реалізації (валового Доходу) і змінних або сукупних витрат. Подібне припущення дозволяє от­Римати перший прогноз “від досягнутого”, який досить часто так і залишаєть­ся останнім, тобто вже не переглядається і не уточнюється.

Одним з основних завдань, які вирішуються під час підготовки проекто­ваного звіту про фінансові результат, є визначення тієї частини ДНФ, що може бути утворена з внутрішніх джерел протягом наступного часового період}.

Серед власних джерел фінансування варто виділяти чистий прибуток і нако­пичені амортизаційні відрахування. Найскладнішим завданням є прогнозування величини чистого прибутку, частина якого (реінвестований прибуток) є джерелом покриття майбутніх фінансових потреб.

Для того, щоб правильно скласти проектованії звіт про фінансові результати з допомогою метод}' процента від продажу, необхідно класифікувати його статті на автоматично утворені і регульовані.

Автоматично утворені статті (показники) утворюються внаслідок здійс­нення запланованої виробничої діяльності і змінюються пропорційно обсягу продажу.

Регульовані статті утворюються незалежно від обсягу продажу; для їх кількісного визначення використовуються інші методи (наприклад, експертні оцінки).

Приблизна класифікація статей звіту про фінансові результати, який відповідає П(С)БО№ 3 “Звіт про фінансові результати”, дозволяє попередньо визначити, які статті необхідно змінювати на той же відсоток, що й доход (виручку) від реалізації, а які слід прогнозувати окремо (табл. 11.1.).

В цілому запропонована класифікація статей на автоматично утворені і ре­гульовані не може вважатися незмінною - залежно від ситуації, можна викорис­товувати інший підхід до цього питання.

Таблиця II I.

Класифікація статей проектованого звіту про фінансові результати *

Назва статті (групи статей)

Вид статті

Автоматично

Утворена

Регульована

Доход (виручка) від реалізації

+

-

Собівартість реалізованої продукції

-

Операційні доходи і витрати

-

Фінансові доходи, витрати і втрати

-

+

Інші доходи і витрати

-

Надзвичайні доходи і витрати

Не плануються

* Статті (групи статей) звіту про фінансові результати відповідають П(С)БО № З У таблицю не включені статті, які є розрахунковими (розраховуються з допомоішо арифметичних операцій на основі інших статей): валовий прибуток чи збиток, фінаїїсоннй результат від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльносії і ото

Розглянемо процес складання проектованого звіту про фінансові результати на прикладі компанії «Палаюча зірка», використовуючи метод процента від продажу. Для цього необхідно спочатку прийняти певні припущення.

Наприклад, менеджери компанії «Палаюча зірка» передбачають, що обсяг реалізації продукції зросте в 200(х+1) році порівняно з 200х роком на 16%. Підставою для цього припущення є динаміка продажу продукції за останні три роки, коли щорічні обсяги реалізації зростали на 19%, 18% і 17% відповідно. Припускається, що витрати компанії, пов’язані з операційною діяльністю, бу­дуть зростати у 200(х+1) році пропорційно зростанню обсягу реалізації.

Проектований звіт про фінансові результати у спрощеному вигляді наведено у таблиці 11.2. Першим показником, який включається у нього, є доход (виручка) від реалізації продукції. Цей показник є фінансовим узагальненням прогнозів обсягу реалізації, які спочатку отримують у нату­ральних одиницях виміру, а потім перераховують у грошовий вимірник.

Таблиця 11.2.

Проектований звіт про фінансові результати компанії «Палаюча зірка» на 200(х+1) рік, млн. грн.

Статті

200х

Базис

200(х+1)

Рік

Прогнозу

Рік

Доход (виручка) від реалізації продукції

300

X 1,16

348

(-) ПДВ, акцизний збір

50

58

Чистий доход від реалізації продукції

250

290

(-) Собівартість реалізованої продукції

175

X 1,16

203

Валовий прибуток

75

87

(-) Адміністративні витрати

25

X 1,16

29

(-) Витрати на збут

13

X 1,16

1 о

Прибуток від операційної діяльності

37

43

(+) Фінансові доходи

4

X 1,0

4

(-) Фінансові витрати

11

Х 1,0

11

Прибуток до оподаткування '

ЗО

36

(-) Податок на прибуток (30%)

9

11

Чистий прибуток (збиток)

21

25

(-) Оголошені дивіденди

8

Х 1,5

12

Доповнення до нерозпод. прибутку **

13

13

* Під час складання проектованого звіту про фінансові результати надзвичайні доходи і витрати не прогнозуються. Тому прибуток (збиток) до оподаткування фактично являє собою фінансовий результат від звичайної діяльності.

** Доповнення до нерозподіленого прибутку є частиною чистого прибутку, яка спрямо­вується на покриття майбутніх фінансових потреб і додається до статті “Нерозподілений прибуток” проектованого балансу.

Важливим під час проведення аналізу є визначення прогнозованої ціни для кожного виду продукції. Припущення про можливі зміни цін у межах горизонту прогнозів повинні бути належним чином обґрунтовані. Для пере­вірки цих припущень можна, наприклад, зіставити прогнозовані ціни на продукцію з цінами конкурентів. Доцільно також звернути увагу на історичний аспект формування цін та фактор інфляції.

Доход (виручка) від реалізації включає у себе податок на додану вар­тість, акцизи та інші непрямі податки, хоча майже у всіх розвинених зарубіжних країн обсяги продажу вказуються у чистому вигляді, без непрямих податків. Це характерно для звіту про прибутки і збитки, який складають у країнах так званої англосаксонської групи (США, Велика Британія, Кана­да, Австралія, Нова Зеландія) або для рахунку результатів у Франції.

В Україні під час підготовки проектованого звіту про фінансові результа­нти необхідно враховувати можливі зміни ставок ПДВ чи акцизного збору у прогнозному періоді, але в нашому прикладі будемо вважати, що величина непрямих податків є незмінною.

Доход (виручка) від реалізації продукції за мінусом ПДВ та акцизного збору утворює чистий доход від реалізації. Прогнозована собівартість реа­лізованої продукції, адміністративні витрати і витрати на збут у 200(х+1) році вважаються такими, що зростають пропорційно обсягу реалізації (фактична величина кожного з перерахованих показників за 200х рік мно­житься на базис прогнозу 1,16).

Виняток з правила становлять лише фінансові витрати і доходи, які не підпадають під припущення про постійне зростання. Це обумовлюється дво­ма чинниками.

По-перше, доход (виручка) від реалізації стосується тільки операційної, а не фінансової, діяльності підприємства.

По-друге, достеменно не може бути відомо, як саме зміняться фінансові доходи та витрати - для цього необхідно скласти проектований баланс, ви­значити величину фінансових потреб і прийняти рішення про фінансові інвестиції та позики.

Прибуток (збиток) до оподаткування у проектованому звіті про фінансові результати майже завжди стосується лише звичайної діяльності підприємст­ва, оскільки надзвичайні доходи і витрати прогнозувати недоцільно. Вони можуть бути враховані пізніше у вигляді розширення меж довірчих інтерва­лів для величини фінансових потреб.

Чистий прибуток, який утворюється шляхом зменшення прибутку до оподаткування на величину податку на прибуток, ставка якого залишається незмінною, не може розглядатися як кінцевий показник проектованого звіту про фінансові результати. Його необхідно зменшити на величину оголошених дивідендів для визначення доповнення до нерозподілених прибутків. Ця величина у подальшому додається до статті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” проектованого балансу.

Розмір оголошених дивідендів не має прямого зв'язку з обсягом реалізації і прогнозується окремо. Наприклад, якщо керівництво компанії «Палаюча зірка» пообіцяло акціонерам збільшити виплати дивідендів у наступному році на 50%, то базис прогнозу буде дорівнювати 1,5.

Внаслідок проведення розрахунків, які супроводжували процес складання проектованого звіт у про фінансові результати компанії «Палаюча зірка» на 200(х+1) рік, прогноз доповнення до нерозподілених прибутків фактично дорівнює величині 200х року. Це означає, що темпи реінвестування чистого прибутку не відповідають темпам зростання обсягів реалізації, що, у свою чергу, призводить до збільшення залежності від зовнішніх джерел фінансування. Для того, щоб визначити це у конкретних цифрах, складається проектований баланс.

Для цілей стратегічного планування прогнозована величина нерозпо­діленого прибутку, а також співвідношення темпів його збільшення (зменшення)

З темпами зміни обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), є надзвичайно важливими показниками, від яких залежить прийняття рішень щодо стратегії оптимізації витрат, цінової і дивідендної стратегій тощо.

Разом з тим, потрібно вміти застосовувати й інші методи прогнозування статей фінансової звітності, крім процента від продажу, наприклад, метод лі­нійної регресії. Причиною вибору цього методу як альтернатного є, насамперед, існування відмінностей у темпах зміни обсягів реалізації та операційних витрат. Наприклад, якщо адміністративні втрати протягом останніх декількох років не завади зростають на такий самий відсоток, що й обсяги реалізації продукції, необхідно врахувати цей фактор у прогнозі.

Для отримання точних результатів з допомогою лінійної регресії необхідно мати дані про обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інші статті звіту про фінансові результати, між якими спостерігається лінійний зв'язок. Часові ряди доцільно формувати з даних як мінімум за п’ять років, а при можливості - за деся гь-дванадцять.

Для ілюстрації процесу підготовки проектованого звіту про фінансові резуль­тати з допомогою лінійної регресії використаємо умовні показники компанії «Палаюча зірка» за 5 останніх років (табл. 11.3.).

Таблиця 11.3.

Динаміка окремих показників звіту про фінансові результати компанії «Палаюча зірка» протягом останніх 5-ти років, млн. грн.

Показники

Роки

Х-4

Х-3

Х-2

Х-1

X

Дзход (виручка) від реалізації'продукц)

177

182

217

256

300

Собівартість реалізована продущУ

114

124

137

159

175

Азмінісгграггивні випраті

23

23

25

25

25

Витрали на збут

11

13

14

14

13

Для кожного показника, про який можна сказати, що він лінійно пов’я­заний з обсягом реалізації продукції (доходом від реалізації'), необхідно розрахувати рівняння лінійної регресії, попередньо оцінивши тісноту зв’яз­ку. Ці рівняння в загальному вигляді являють собою комбіновану (аддитив - но-мультиплікативну) модель:

У = ах + Ь, (11.1)

Де у - показник, прямо пов’язаний ч доходом (виручкою) від реалізації продукції;

Х - доход (виручка) від реалізації продукції;

А - коефіцієнт регресії;

Ь - вільний член рівняння.

Методика проведення регресійного аналізу, економічна інтерпретація моделі лінійної регресії та інші питання ґрунтовно висвітлюються у багать - г ох джерелах наукової і навчальної літератури з математичної статистики, тому детально зупинятися на цьому питанні ми не будемо.

Необхідно лише зауважити, що рівняння лінійної регресії можна легко отримати з допомогою відповідних програмних засобів, якими забезпечені практично всі сучасні персональні комп’ютери. Наприклад, можна скорис­татися Майстром діаграм у середовищі MS Excel, побудувати діаграми і тренди, здійснити регресійний аналіз. MS Excel (електронний табличний про­цесор) є одним з найпоширеніших і найзручніших програмних продуктів для складання фінансових прогнозів.

Собівартість реалізованої продукції, мли. грн.

Ж

200

Аналіз статей проектованого звіту про фінансові Результати

__50

50 100 150 200 250 300

----------- 1---------- 1-------------------- 1--------- 1--------- 1—у

Доход (виручка) від реалізації, млн. грн.

Рис. 11.4. Графічне зображення лінійного тренду і кореляційної залежності між доходом (виручкою) від реалізації та собівартістю реалізованої продукції.

Вибравши категорію “Х-У - точкова діаграма” з допомогою Майстр. і діаграм, можна спочатку графічно дослідити зв’язок між доходом від реалі­зації продукції та іншими показниками, наведеними у табл. 11.3., а потім додати на діаграму лінійний тренд (панель “Вставка”, опція “Тренд”). '3;і бажанням прямо на діаграму можна вивести рівняння лінійної регресії і ко­ефіцієнт детермінації Я2. На рис. 11.4. наведено діаграму, яка ілюструє зв’я­зок між доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції.

Аналогічні графіки можна побудувати і для інших показників. Необхідні» зауважити, що точки на рис. 11.4. утворюють так зване кореляційне поле, яке дозволяє зрозуміти напрям і ступінь зв'язку між показниками. Якщо точкїї концентруються біля осі, шо йде від нижнього лівого кута до правого верх нього, то це свідчить про пряму залежність; якщо вони концентруються вздопж лінії від верхнього лівого кута до нижнього правого, то залежність - обернена. Може бути, що точки розкидані по всьому полю. Це свідчить про відсутнісі і. залежності між показниками, які вивчаються.

На рис. 11.4. кореляційне поле складається з точок, які розташовані біля лінії “нижній лівий кут - верхній правий”. Тому можна казати про існування прямої залежності між доходом (виручкою) від реалізації та собівартістю реалізованої продукції компанії «Палаюча зірка». Аналогічно дослід­жуються й інші зв’язки.

Для прогнозування собівартості реалізованої продукції, адміністративних та збутових витрат розраховуються відповідні рівняння регресії (табл. 11.4.).

Аналізуючи тісноту зв’язку між показниками, наведеними у табл. 11.4., тії доходом від реалізації, можна зробити певні висновки. Собівартість реа­лізованої продукції дуже тісно пов’язана з доходом (виручкою) від реалі­зації. Вказані показники протягом 5-ти років зростають майже пропорційно. Про це свідчать значення коефіцієнта кореляції II, яке майже дорівнює оди­ниці. Досить помітним можна вважати зв’язок між адміністративними витра­тами і доходом від реалізації, хоча цей зв’язок і не можна вважати дуже

Таблиця 11.4

Кореляція собівартості реалізованої продукції, адміністративних і збутових витрат і доходу (виручки) від реалізації компанії «Палаюча зірка» *

Показники

Рівняння лінійної регресії

К-т кореля­ції R

К-т детермі­нації R2

Собівартість реалізованої продукції

У =0.4782х + 33.534

0.9914

0.9830

Адміністративні витрати

У =0.0174х + 20.265

0.8242

0.6793

Витрати на збут

У= 0.011 х+ 10.504

0.4677

0.2187

* Розрахунки зроблено на основі даних табл. 11.3. з допомогою засобів MS Excel.

І існим. Коефіцієнт детермінації R[15] для адміністративних витрат становить пише 0,6793. Це означає, що варіація адміністративних витрат на 67,9% оГіумоплена змінами доходу (виручки) від реалізації продукції, а на 32,1% - Пішими, не врахованими у моделі, факторами.

I In відміну від собівартості та адміністративних витрат, витрати на збут ішн'я іаніздоходом від реалізації продукції'дуже слабко. Про це свідчить низьке їііичсння коефіцієнтів кореляції і детермінації. Така ситуація є цілком реальною, оскільки збутові витрати на практиці можуть змінюватися досить нерівномірно. Тому у нашому прикладі прогнозування збутових витрат для компанії «■І Ііїлііюча зірка» на 200(х+1) рік доцільно здійснювати окремо.

I In практиці може траплятися таке, що нібито враховані всі обставини, по - и'и інііі з прийняттям того чи іншого припущення, але неправильно визначено мижливість цих обставин або імовірність настання тих чи інших подій.

І Ішірнклад, фахівці, які готують проектований звіт про фінансові результати, можуть недооцінити витрати на рекламу. Збільшення продажу на 16%, як це Ґіупо передбачено, може здійснюватися за рахунок наповнення традиційних сегментів ринку або за рахунок завоювання нових сегментів. Якщо компанія «І Ііїлаюча зірка» у 200(х+1) році планує здійснити експансію на нові ринкові "плацдарми”, то ця стратегія буде вимагати значних рекламних затрат.

У гоп же час лінійна регресія може бути корисною для прогнозування і'оГн вартості реалізованої продукції (з більшою мірою точності) га адмініст - рн і інших витрат (з меншою точністю). Для цього необхідно використати припущення про передбачуване зростання обсягів реалізації продукції «Палаючої зірки» у 200(х+1) році на 16% і розраховані раніше рівняння міпіґшої регресії.

Ч табл. 11.2. можна взяти прогноз доходу (виручки) під реалізації на ,’00(х+1) рік. Ця величина становить 348 млн. гри. Саме це значення пот­рібно послідовно підставляти замість д: у рівняння лінійної регресії для собі- шіргості та адміністративних витрат (див. табл. 11.4.):

/) собівартість реалізованої продукції (прогноз):

У = 0.4782х + 33.534 = 0.4782 • 348 + 33.534 = 200 млн. грн.

Практиці можна без проблем застосовувати і моделі нелінійної регресії. Тру­домісткість прогнозування на основі лінійної регресії в сучасних умовах успішно компенсується широкими можливостями комп’ютерної техніки і пакетів прикладних програм.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru