Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Методичні вказівки до вивчення теми

Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на те, що малі підприємства орієнтовані переважно на масового споживача, найбільш залежні від впливу конкуренції і схи­льні до банкрутства. Така тенденція має враховуватися дер­жавою.

У період становлення малих підприємств, звичайно, необхідна державна фінансова підтримка, розрахована на стимулювання ді­лової активності, розширення обсягів виробництва.

Підтримка розвитку малого бізнесу з боку держави здійснюється двома шляхами: 1) фінансова допомога у формуванні первісного капіталу для створення малих підприємств; 2) забезпечення сприятливих умов для розвитку діючих малих підприємств.

Фінансову підтримку малого підприємництва в Україні можна поділити на два основні напрями: пряма і непряма.

Пряма фінансова підтримка здійснюється через такі форми: надання субсидій, субвенцій, формування державних фондів, створення спеціалізованих фінансових установ.

Субсидії — це фінансова допомога держави за рахунок коштів бюджету на фінансування капітальних укладень, які необхідні для розвитку економіки держави, але не вигідні для підприємства.

Субвенції — фінансова допомога держави місцевим органам влади для фінансування конкретних об’єктів. Підлягає повернен­ню у випадку її нецільового використання.

Фінансове забезпечення програм підтримки малого підприєм­ництва здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів одержа­них від приватизації державного майна та інших джерел фінансу­вання, приватних та іноземних інвестицій.

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету України. Розпорядником цих коштів є Державний комі­тет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Передбачається, що органи державної влади та місцевого самов­рядування можуть виділяти для підтримки малого підприємницт­ва кошти в розмірі не менше 0,5 % річних доходів відповідних бюджетів.

Інший напрям державної фінансової підтримки розвитку підп­риємництва має непрямий характер. Він поступово витісняє ва­желі прямого адміністративного впливу. До основних форм дер­жавної фінансової підтримки підприємництва належать: подат­кові знижки (або повне звільнення від податків); податкові піль­ги; прискорена амортизація; знижки на науково-дослідні роботи; знижки на витрати, пов’язані з підготовкою кадрів для підприєм­ницької діяльності та ін.

Зазначені форми державної підтримки тією чи іншою мірою використовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні та гнучкі важелі державної допомоги, які мають здебільшого не- дискримінаційний характер.

Доступним джерелом фінансування малого підприємства є надання урядом гарантій повернення позик у разі неплатоспро­можності малих підприємств. Це зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підп­риємствам.

Але для функціонування такої системи фінансування необхід­на відповідна банківська система з визначеним капіталом. На жаль, кредитних джерел для малого підприємництва в Україні практично немає. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, нестабільність у регулю­ванні фінансової і банківської діяльності.

Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування малих підприємств і задовольняють лише незначну частину дію­чих підприємств.

Водночас в Україні існує три потенційно доступні джерела одержання фінансових ресурсів для малого підприємництва:

• Український фонд підтримки підприємництва;

• Український державний фонд підтримки селянських (фер­мерських) господарств;

• Державний інноваційний фонд України.

Основними завданнями фонду підтримки підприємництва є:

1. Сприяння реалізації державної політики розвитку підприєм­ництва шляхом залучення й ефективного використання фінан­сових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансу­вання цільових програм та проектів, часткової сплати відсотків за надані підприємцям кредити установами банків.

2. Співробітництво з міжнародними іноземними та українськи­ми фінансовими установами з питань розвитку підприємництва.

3. Участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінан­сового забезпечення розвитку підприємництва в Україні.

Для реалізації основних завдань фонду використовуються кош­ти, передбачені Державним бюджетом України на фінансову під­тримку підприємництва.

Ураховуючи незначний розмір коштів, які були в розпоря­дженні фонду, він не став дійовим інструментом у політиці фі­нансової державної підтримки підприємництва і розвитку конку­ренції.

З метою активізації підприємницької діяльності селянських (фермерських) господарств, зокрема шляхом створення ними пі­дприємств із заготівлі, переробки, зберігання, реалізації сільсько­господарської продукції, виробництва будівельних матеріалів та розвитку інших ринкових структур агросервісу, розпорядженням Кабінету Міністрів України було утворено Український держав­ний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств. Ос­новна мета діяльності цього фонду — забезпечення реалізації державної політики підтримки селянських (фермерських) госпо­дарств, створення стабільних фінансових умов для становлення та розвитку конкурентного приватного селянського сектору еко­номіки в Україні. Кошти фонду поповнюються щорічно через Державний бюджет і спрямовуються на розроблення проектів ві­дведення земельних ділянок, відшкодування частини витрат, пов’язаних із сплатою відсотків за користування позичками бан­ків та на інші потреби, передбачені статутом фонду.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого під­приємства є Державний інноваційний фонд України. Кошти Де - ржіннофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, обов’язкових відрахувань підприємств, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.

Одержання підприємством пільгової позички на 1—1,5 року за інноваційним проектом дає змогу підприємству оновити ос­новні засоби, провести технологічне переоснащення виробницт­ва для випуску наукомісткої продукції, для заміни імпортної продукції.

Важливою формою державної фінансової підтримки малого підприємництва є пільгове оподаткування. Скорочення податко­вих пільг значно послабили ділову активність у сфері малого пі­дприємництва, спричинило значне зменшення кількості ново­утворених та діючих малих підприємств.

Загальновизнано, що основним регулятором економіки будь - якої держави є податкова система, яка може або стимулювати ро­звиток виробництва та залучати інвестиції, або стримувати діло­ву активність.

Податкова система сьогодні неадекватна умовам перехідної економіки і не забезпечує ефективного розв’язання проблем роз­витку економічних реформ.

Внесені останнім часом деякі зміни до податкової системи дещо послаблюють податковий тиск на товаровиробників, роз­ширюють їхні можливості для збільшення внутрішніх нагрома­джень і оплати праці. Проте суттєвих зрушень у формуванні подат­кової системи в напрямі стимулювання підприємницької діяльно­сті ще немає. Аналіз процесу ринкових перетворень в Україні свідчить, що недосконала система оподаткування і відсутність цілеспрямованої послідовної фінансової підтримки підприємниц­тва — основні перепони на шляху формування ринкового сере­довища держави, розвитку малого підприємництва. Це викликає необхідність розроблення та реалізації дійової політики держав­ної фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва.

З метою удосконалення державної фінансової підтримки підп­риємницької діяльності необхідно передбачити такі заходи:

1. Удосконалення кредитної політики, а саме організація дер­жавних кредитних установ з метою пільгового кредитування під­приємницької діяльності.

2. Удосконалення податкової політики, тобто створення спри­ятливого податкового клімату для суб’єктів малого підприємниц­тва, зокрема для тих, котрі здійснюють діяльність у пріоритетних напрямах.

3. Подальше вдосконалення прямої фінансової підтримки з боку держави, а саме:

Фінансування за рахунок бюджетних коштів державних, га­лузевих та основних регіональних програм підтримки мало­го підприємництва; залучення коштів місцевих бюджетів для фінансування регіональних програм розвитку підприємницт­ва, цільових проектів; забезпечення умов для створення і ді­яльності недержавних фондів підтримки підприємництва; заохочення громадських об’єднань, фінансових організацій до надання коштів на підтримку розвитку малого підприєм­ництва за пріоритетними напрямами тощо.

Таким чином, податкова система і фінансово-кредитна політика мають бути спрямовані на стимулювання розвитку малого підприємництва, реально допомагати у створенні но­вих фірм, відкритті бізнесу громадянами-підприємцями. Ре­альна фінансова допомога малому підприємництву сприяти - ме не лише його становленню, тобто появі нових суб’єктів господарювання, а має бути спрямована також на забезпе­чення його фінансової самостійності, на створення сприят­ливих умов розвитку на національному і світовому ринку.

Неефективність нині діючої системи державної фінансо­вої підтримки розвитку малого підприємництва полягає в тому, що заходи у сфері державної політики розвитку малого підприємництва розроблюються і затверджуються на рівні Кабінету Міністрів України і не мають правової та юридич­ної сили, оскільки правові засади та гарантії підприємницт­ва, основні обов’язки громадянина, у тому числі й підприєм­ця як фізичної особи визначаються виключно законами України.

Крім того, неефективність державної підтримки розвитку малого підприємництва зумовлена недосконалістю, незаве­ршеністю організаційної побудови комплексної дійової сис­теми, спрямованої перш за все на фінансове і ресурсне за­безпечення розвитку малого підприємництва. В окремих ви­падках механізм функціонування системи державної підтри­мки малого підприємництва неадекватний реальному стану внутрішнього та зовнішнього середовища малого підприєм­ництва. Для усунення зазначених недоліків необхідно, щоб система державної підтримки малого підприємництва відпо­відала тим завданням, які має розв’язувати держава, підняти її на якісно нові концептуально-програмні параметри і за­тверджуватися на законодавчому рівні.

Слід зауважити, що суб’єктам малого підприємництва нада­ється пільговий кредит за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Для отримання піль­гового кредиту суб’єкти малого підприємництва надають спеціальній комісії комерційного банку, якому дозволено кредитування за рахунок коштів ЄБРР, розрахунки щодо ви­користання кредиту і розмір прибутку від його використан­ня.

Надані розрахунки мають відповідати таким вимогам:

1. Дотримання оптимального співвідношення між власними і запозиченими коштами. Як правило, власних коштів мале підпри­ємство повинно мати не менше 30 % загальної потреби у фінансо­вих ресурсах.

2. Мале підприємство повинно бути кредитоспроможним. З цією метою визначаються відповідні фінансові коефіцієнти, які характеризують фінансовий стан малого підприємства.

3. Забезпеченість кредиту.

4. Мале підприємство обов’язково має бути приватним підпри­ємством.

5. Наявність кредитного договору, укладеного між малим підп­риємством і комерційним банком.

Комерційний банк, якому дозволено здійснювати креди­тування за рахунок коштів Європейського банку реконстру­кції і розвитку проводить аналіз господарської діяльності малого підприємства, звертаючи увагу на кредитоспромож­ність цього підприємства, оскільки комерційний банк бере на себе ризик неповернення виданого кредиту.

Відповідно до домовленості з Європейським банком ре­конструкції і розвитку комерційний банк, який надає кредит суб’єкту малого підприємництва, повинен відповідати таким вимогам:

1. Комерційний банк обов’язково має бути приватним.

2. Мати ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.

3. Чітко дотримуватися вимог, які передбачені угодою, що ук­ладається між комерційним банком і Національним банком Украї­ни; надавати фінансові звіти для перевірки міжнародним аудито­рам.

4. Підтримувати співвідношення між внесеним капіталом і ак­тивами комерційного банку (4 % на початку отримання кредиту і 8 % на період повернення кредиту).

Причинами відмови у наданні кредиту суб’єктові малого підприємництва можуть бути:

1) незадовільний поточний фінансовий стан суб’єкта малого підприємництва ;

2) незадовільне управління малим підприємством;

3) відсутність належного контролю за використанням кредит­них ресурсів;

4) непридатна технологія і організація виробництва.

Отриманий суб’єктом малого підприємництва кредит має бути цільовим, а саме: використовуватися на довгострокове фінансування засобів виробництва та оборотного капіталу; фінансування експертних контрактів, імпортних технологій; кредитування оренди основних засобів.

Водночас кредит не надається на такі заходи: покриття зобов’язань малого підприємства комерційному банку; фі­нансування житлових програм; укладення в цінні папери.

Мінімальний розмір кредиту становить 50 тис. доларів, максимальний — 2,5 млн доларів.

Строк повернення кредиту залежить від того, на які захо­ди використовується кредит. Зокрема, у разі використання кредиту на фінансування експортно-імпортних поставок строк повернення кредиту встановлений у межах 6—12 мі­сяців; за умови кредитування засобів виробництва строк по­вернення кредиту — 5 років.

Відсотки за користування кредитом встановлюються на рівні маржі комерційного банку, який надає кредит.

Вивчаючи питання зарубіжного досвіду щодо державної фінансової підтримки розвитку малого бізнесу, слід звернути увагу, що в багатьох державах світу існують спеціальні дер­жавні органи управління та підтримки малого бізнесу. Зок­рема, у США — Адміністрація малого бізнесу; у Японії — Національна адміністрація малого бізнесу; у Канаді — Мініс­терство у справах малого бізнесу; у Росії — Державний комі­тет Російської Федерації з підтримки розвитку малого підп­риємництва.

Для здійснення державної підтримки в зазначених держа­вах діє спеціальне законодавство, яке врегульовує комплекс питань підтримки малого підприємництва.

У США, наприклад, державна підтримка розвитку ма­лого підприємництва реалізується, головним чином, у ви­гляді дотацій, прямих позик та гарантій (як правило під гарантією уряду), тобто гарантується компенсація майже всієї суми боргу в разі неплатоспроможності малого під­приємства (до 90 % суми кредиту). Державне гаранту­вання кредитів здійснюється за участю коштів бюджету (насамперед у випадку банкрутства малого підприємст­ва), а також коштів приватних фінансових установ.

Недержавне гарантування кредитів здійснюється за двома варіантами: перший — у гарантуванні беруть участь приват­ні фінансові установи, а гарантують комерційні банки або страхові компанії. У другому випадку гарантія надається то­вариством взаємного гарантування.

У Німеччині мета державної підтримки малого та серед­нього підприємництва — підвищення ефективності та кон-

Куренто-

Спроможності цього сектору економіки.

Фінансова допомога малим та середнім підприємствам на­дається за такими напрямами:

• надання позик на розширення, реконструкцію, придбання і створення підприємств;

• фінансування участі в капіталі великих підприємств;

• довгострокове інвестування або збереження робочих місць;

• поручительство перед кредитними товариствами;

• інвестиційна допомога в проведенні енергозберігаючих захо­дів;

• стимулювання впровадження передової технології, під­вищення кваліфікації кадрів, охорони навколишнього середо­вища;

• субсидіювання науково-дослідних і дослідно-конструкторсь­ких робіт.

Малі і середні компанії фінансуються у Німеччині трьома банками: «Кредитний банк відродження», «Дойче-банк», «Берлинер індустрібанк». У Німеччині обмежуються абсо­лютні розміри позик, що надаються малим фірмам. Для дрі­бних виробників їхня межа становить — 600 тис. марок; у роздрібній торгівлі — 700 тис. марок; в оптовій торгівлі — 900 тис. марок; у промис­

Ловості — 1 млн марок.

При цьому держава гарантує кредитній установі повер­нення 80 % наданої позики. Отримання одного виду фінан­сової допомоги не виключає отримання інших.

У Росії державна підтримка малого підприємництва спрямована на забезпечення таких умов, за яких суб’єкти пі­дприємницької діяльності мають можливість розгорнути свою діяльність як повноправні учасники ринкової економі­ки.

Закон РФ «Про державну підтримку малого підприємни­цтва в Російській Федерації'», який визначає загальні поло­ження щодо державної підтримки і розвитку цього сектору економіки, встановлює форми і методи державного стиму­лювання та регулювання діяльності суб’єктів малого підпри­ємництва.

Для кожної з зазначених країн характерні загальні риси підтримки та розвитку малого підприємництва, а саме:

1. Наявність спеціальних правових актів, що визначають мету державної політики і регулюють комплекс питань державної підт­римки підприємницької діяльності.

2. Розвинута система спеціалізованих урядових закладів та ор­ганізацій з державним або змішаним капіталом, які забезпечують скоординоване виконання комплексу завдань щодо підтримки під­приємництва, зокрема малого.

3. Розроблення і реалізація системи державних програм фінан­сового, технологічного, інформаційного, консультаційного, зовніш­ньоекономічного, кадрового сприяння малому підприємництву.

4. Асигнування програм підтримки малого підприємництва з бюджетів різних рівнів, створення стимулюючих податкових ін­струментів, використання різноманітних форм і методів фінансу­вання, створення спеціалізованих фінансових, кредитних, страхо­вих та інвестиційних інструментів, залучення приватних кредитів та інвестицій у сферу малого підприємництва шляхом державних гарантій, страхування тощо.

5. Орієнтація на непрямі форми підтримки малого підприємни­цтва, які не гальмують вплив ринкових механізмів.

Термінологічний словник основних понять

Державна фінансова допомога — це сума грошових коштів, яка виплачується з державного або місцевого бюджету.

Дотація — фінансова допомога держави за рахунок коштів бюджету для покриття видатків, які перевищують доходи.

Міжнародний аудит — процес детальної перевірки правиль­ності складання фінансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства міжнародними експертами.

Кредит міжнародний — кредит, що надається державою, ба­нком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на пев­ний термін на умовах повернення та сплати відсотків. Кредитора­ми і позичальниками можуть також виступати міжнародні фінан­сові інститути, організації, регіональні об’єднання держав.

Кредитна маржа — різниця між ставками залучених і нада­них кредитів.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отриман­ня кредиту, спроможність повернути його в повному обсязі й у пе­вний термін. Визначається показниками, що характеризують пози­чальника: акуратністю в розрахунках за раніше отримані кредити, поточним фінансовим станом, змогою в разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел. Оцінюються показниками ліквідності його балансу чи окремих видів активів.

Кредитний договір — юридичний документ, що визначає вза­ємні зобов’язання і відповідальність між комерційним банком клі­єнтом з приводу одержання останнім банківського кредиту.

Пільги податкові — часткове чи повне звільнення фізич­них і юридичних осіб від сплати податків. Вони є одним з елементів

Податкової політики і мають як економічну, так і соціальну спрямованість. Використовуючи пільги податкові, держава регулює

Певні економічні процеси, а також забезпечує економічну під­тримку окремих видів діяльності та соціальний захист груп населення.

Пільговий кредит — кредит, що надається за ставками ниж­чими, ніж ринкові і часто на триваліший термін, аніж звичайно.

Податкова система — сукупність урегульованих право - вими нормами податків, що стягуються з юридичних і фізич­них осіб на території країни, а також форми і методи побудо­ви самої системи.

Прискорена амортизація — метод визначення амортизації основних засобів за нормами, які перевищують офіційно затвер­джені норми амортизаційних відрахувань. Використовується з ме­тою створення фінансових умов для прискореного впровадження у виробництво нової техніки та технологій.

Структурно-логічні схеми

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Рис. 7.1. Схема державної фінансової підтримки розвитку малого бізнесу

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Рис. 7.2. Основні централізовані фонди фінансової підтримки розвитку малого бізнесу

Коментарі:

  1. Світлана 27.02.2016 22:14

    Здраствуйте.яким чином можливо отримати грошову допомогу на розвиток фермерське господарство.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru