Державна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

Підприємництво, як одна із конкретних форм прояву суспільних відносин, не тільки сприяє підвищенню матеріального і духовного потенціалу суспільства та створює сприятливе підґрунтя для практичної реалізації здібностей і талантів кожного громадянина, але й веде до єднання нації, збереження її національної гордості.

Роль держави як суб'єкта підприємницького процесу може бути різною залежно від суспільних умов, ситуації, що складається у сфері ділової активності, і тих цілей, які ставить перед собою держава.

Залежно від конкретної ситуації держава може бути: гальмом розвитку підприємництва, коли вона створює вкрай несприятливу обстановку для розвитку підприємництва або навіть забороняє його;

Стороннім спостерігачем, коли прямо не протидіє розвитку підприємництва, але в той же час і не сприяє цьому розвитку;

Прискорювачем підприємницького процесу, коли проводить постійний і активний пошук заходів по залученню у підприємницькій процес нових економічних агентів (нерідко така цілеспрямована діяльність держави викликає "вибух" підприємницької активності і приводив до буму підприємництва).

Функції держави як прискорювача підприємницький процесу: По-перше, держава бере на себе освітні функції, тобто функції з професійної підготовки і виховання підприємницьких кадрів. При цьому до

Уваги береться той факт, що здійснення підприємницької діяльності у сучасній ситуації можливе лише за умови вмілого поєднання основних елементів економічної теорії та їх ефективного використання в практичній діяльності [2]:

А) загальноекономічної теорії;

Б) конкретних економічних (підприємницьких) знань;

В) кількісних методів аналізу у підприємництві (вміння здійснювати підприємницькі розрахунки стосовно до будь-якої запланованої угоди або операції, передбачених бізнес-планом, а також вміння передбачати рух засобів на рахунках своєї фірми в процесі планування або здійснення будь-якої угоди).

По-друге, держава підтримує у фінансовому відношенні як тих, хто тільки-но вступив, так і тих, хто вже працює у сфері ділової активності підприємців. Здебільшого з цією метою держава розробляє спеціальні програми підтримки підприємців, в яких враховуються заходи із пільгового кредитування.

По-третє, держава бере на себе функції створення для підприємців необхідної підприємницької інфраструктури, тобто всіх допоміжних (з точки зору основного змісту підприємницьких проектів) структур, які могли б надавати підприємцю послуги, необхідні для ефективної реалізації проектів. Держава в основному постачає підприємця необхідною (більш всього маркетинговою) інформацією, бере на себе витрати на ведення наукових, науково-технічних, проектно-пошукових та інших робіт з наданням їх результатів підприємцям на безоплатній або пільговій основі; сприяє заснуванню консультаційних, юридичних та інших фірм, які полегшують діяльність підприємців, а також бере на себе функції з підготовки кадрів потрібної кваліфікації для підприємницьких структур.

Форми державної підтримки малого підприємництва мають наступні класифікаційні ознаки:

Характер впливу на діяльність;

Функціональний напрям підтимки.

Відповідно до характеру впливу держави на діяльність малих підприємств виділяють дві форми державної підтримки: пряму і непряму. До прямого впливу можна віднести, наприклад, безпосереднє введення податкових пільг для малих фірм, виділення бюджетних коштів для пільгового фінансування їх перспективних інвестиційних проектів, надання у безоплатне користування або оренду малим підприємствам державного майна тощо.

Непряма підтримка малих підприємств здійснюється державою опосередковано, тобто через стимулювання великих і середніх корпорацій, банків, страхових компаній, громадських організацій, а також через залучення елементів інфраструктури малого бізнесу, які забезпечують загальні умови його розвитку (навчальних центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків, лізингових, консалтингових, аудиторських, юридичних фірм). Наприклад, виділення субвенцій та дотацій регіонам і муніципальним утворенням у якості преміювання за високий рівень розвитку малого підприємництва.

Відповідно до функціонального напряму державної підтримки виді­ляють: організаційно-структурну, фінансово-податкову і майнову підтримку.

Організаційно-структурна підтримка охоплює форми, зв'язані з регламентуванням діяльності малих підприємств, із створенням різних структур, що надають послуги малому бізнесу: спрощена реєстрація суб'єктів малого підприємництва, надання маркетингової інформації на пільгових засадах, проведення консалтингу і аудиту.

До фінансово-податкової підтримки відносяться різні форми прямого і непрямого фінансування малого бізнесу і застосування податкових важелів для стимулювання його розвитку: надання

Податкових і митних пільг, стимулювання банків і страхових компаній до кредитування або страхування малих підприємств; фінансові та податкові форми державної підтримки малого підприємництва.

Майнова підтримка малого бізнесу передбачає активне залучення в цей процес державної та муніципальної власності (не лише матеріальної, й інтелектуальної) - впровадження на малих підприємствах нових технологій, проведення лізингових операцій, застосування гарантійних механізмів із використанням державного майна.

Комбінування першої і другої класифікацій дає змогу визначити взаємозв’язок форм й видів державної підтримки малих підприємств (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Комбінована класифікація форм і видів державної підтримки

Малого підприємництва

''''''форми Види''	Прямі	Непрямі
1	2	3
Організаційно-структурна підтримка	Ведення реєстру малих підпри­ємств. Спрощений порядок реєстрації: вилучення мінімальної плати за ліцензування діяльності і серти­фікацію продукції; упорядкування системи контролю і перевірок малих підприємств; забезпечення соціальної безпеки (боротьба з кримінальним реке­том)	Стимулювання зв'язків між великими і малими фірмами на засадах фран­чайзингу, субпідряду та лізингу (нор­мативно-правове забезпечення, дер­жавне замовлення для великих фірм з обов'язковим залученням малих тощо). В тому числі інформаційно-маркетинго­ве забезпечення (центри з вивчення внутрішнього і зовнішнього ринків, орга­нізація ярмарок, виставок-продаж то­що). Розгортання консалтингу (податково­го, економічного, юридичного тощо) і аудиту. Навчання і перепідготовка кадрів. Пропагандистська підтримка (ство­рення позитивного образу підприємця через засоби масової інформації тощо). Організація роботи із зарубіжними донорськими структурами (МОТ, ЄБРр тощо)
Фінансово-податкова підтримка	За спрощеним порядком подання фінансової звітності і ведення бухгалтерського обліку. Дозвіл на використання приско­реної амортизації. Уведення спеціального (пільго­вого) режиму оподаткування. Пільгове кредитування високо­ефективних інвестиційних проек­тів, зв'язаних з державними (ре­гіональними, місцевими) інтере­сами. Забезпечення державним замов­ленням. Застосування пільгових митних тарифів та інші форми митної підтримки	Стимулювання банків і страхових компаній до кредитування і страху­вання малих підприємств. Надання додаткових субвенцій і до­тацій регіонам і муніципальним утво­ренням в якості заохочення за високий рівень розвитку малого підприємництва

1	2	3
Майнова Підтримка	Встановлення пільгових умов на­дання в оренду приміщень і об­ладнання, що перебуває у дер­жавній власності, а також фор­мування державних лізингових компаній. Науково-технічна підтримка	Надання пільг лізинговим компаніям які працюють з малими підприєм­ствами. Забезпечення гарантій по кредитах за рахунок державного майна

У жовтні 2000 року був прийнятий Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" [5], утворено Державний фонд підтримки малого підприємництва. Основними завданнями Фонду є: фінансове забезпечення державної політики в галузі підтримки малого підприємництва і створення ефективно діючого фінансового механізму для реалізації державної програми, участь у фінансуванні регіональних програм, а також проектів і заходів, направлених на підтримку і розвиток малого підприємництва.

Для виконання цих завдань реалізуються такі основні напрямки діяльності держави:

1) розробка фінансової стратегії із залучення українського і міжна­родного банківського капіталу, інших кредитно-фінансових організацій під державні гарантії уряду України для забезпечення! розвитку малого бізнесу в країні;

2) сприяння формуванню пільгового податкового режиму для працюючих у сфері малого бізнесу;

3) формування системи лізингу як однієї із перспективних можливостей створення і розвитку виробничого базису малого і середнього підприєм­ництва;

4) сприяння розвитку зовнішньоекономічної активності суб'єктів малого підприємництва;

5) підготовка і перепідготовка кадрів для роботи у структурах малого бізнесу;

6) створення умов для успішного розвитку підприємницької діяльності шляхом формування сприятливої інфраструктури;

7) інформаційне і нормативно-правове забезпечення діяльності підприємців у сфері малого бізнесу;

8) консалтингове, аудиторське та інше забезпечення підприємств малого та середнього бізнесу;

9) лобіювання підприємств малого та середнього бізнесу на всіх рівнях законодавчої і виконавчої влади;

10) розвиток рекламно-виставкової і видавничої діяльності в цій сфері;

11) розвиток інноваційної діяльності у підприємницьких структурах, сприяння освоєнню нових технологій і винаходів.

Основною метою Програми державної підтримки малого підприєм­ництва є забезпечення умов для розвитку малого бізнесу шляхом підви­щення якості та ефективності заходів державної підтримки на націо­нальному рівні. Досягнення цієї мети неможливе без проектування програмно-цільового інструментарію і його професійного практичного використання.

Завданнями Програми державної підтримки малого підприємниц­тва є:

1) створення сприятливих умов для стабільної діяльності малих під­приємств, подолання бар'єрів на шляху розвитку малого підприємництва;

2) відпрацювання і впровадження прогресивних фінансових техноло­гій підтримки малого підприємництва, консолідація засобів і інструментів для фінансування пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва (за територіями, галузями), інтеграція фінансових механізмів малого підприємництва у спільну кредитно-фінансову систему України;

3) концентрація ресурсів і оптимізація їх використання в роботі об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва;

4) практичне сприяння створенню нових і ефективного розвитку діючих суб'єктів малого бізнесу, зміцненню соціального статусу, підвищенню престижу підприємців, розширенню інформаційного поля для малого підприємництва.