Державна політика підтримки малого підприємництва, етапи її формування
Аналіз світового досвіду свідчить, що в розвинутих країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, її підтримці. Відсутність державної підтримки суб‘єктів малого бізнесу може привести до зменшення активності суб‘єктів малого бізнесу, скорочення обсягів діяльності, навіть ліквідації.
Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною соціально-економічної політики країни, визначає основні принципи, напрямки і форми економічного та адміністративно-правового впливу у сфери малого підприємництва з урахуванням державних інтересів і приоритетів.
Можна виділити декілька етапів формування державної політики розвитку та підтримки підприємництва.
1. Початковий (підготовчий) – 1987-1990рр.-частковій легалізації малого бізнесу сприяло прийняття у 1987 році Закону УССР “Об индивидуальной трудовой деятельности граждан”. Імпульсу щодо розвитку малого бізнесу додало прийняття у 1988р. Закону про кооперацію. Це сприяло масовому потоку громадян у кооперативи з демократичною формою організації та високими прибутками. Кооперативи стали першоосоновою організації приватного підприємства, поклали фундамент малого бізнесу.
2. Перший етап формування державної політики підтримки малого бізнесу (1991-1995рр.)
Офіційно розвиток підприємництва в Україні бере початок з 1 березня 1991 року, коли було введено в дію Закон України “Про підприємництво”. Закон визначив загальні правові, економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, правові основи державного регулювання. Прийняття закону було обумовлено двома причинами: усунути існуюче обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності (підприємництво вважалось злочином) та створити вихідний імпульс для розвитку бізнесу.
24 травня 1991 року згідно з Постановою Кабміну України створюється Державний комітет України по сприянню малим підприємствам і підприємництву (Держпідприємництво) як центральний орган державної виконавчої влади. Головним завданням проголошувалось здійснення державної підтримки і координації розвитку малого підприємництва. Комітет проіснував 4 роки, перетворившись з самостійного централізованого органу в 1995 році на окремий підрозділ Мінекономіки України.
У березні 1993 року Кабміном була схвалена Програма державної підтримки підприємництва в Україні, яка є складовою комплексу заходів щодо сприяння розвитку ринкових відносин та виходу України з економічної кризи. Головні завдання програми – формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва, створення системи фінансування, кредитування та страхування, забезпечення матеріальних умов, формування ринкової інфраструктури, інформаційна та науково-методична підтримка підприємницької діяльності.
З метою вдосконалення правової бази розвитку та зацікавленості підприємців в організації малого бізнесу було прийнято ряд законодавчих актів: нове положення про реєстрацію суб‘єктів підприємницької діяльності, про застосування прискорених норм амортизації основних виробничих фондів, про лібералізацію експортних операцій.
Характерною рисою політики розвитку підприємництва було невизначене і постійно змінювальне ставлення держави, не усвідомлюється необхідність державної підтримки малого бізнесу.
3. Другий етап державної політики розвитку малого бізнесу Розпочався в 1996 році.
Кабінетом міністрів України 3 квітня 1996 року №404 затверджена концепція дежавної політики розвитку малого підприємництваяка є частиною економічної та соціальної політики України.
Напрямки дежавної політики розвитку малого бізнесу:
- забезпечення зростання ВВП за рахунок діяльності суб‘єктів малого бізнесу;
- залучення суб‘єктів МБ до розв‘язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;
- удосконалення структури малого підприємництва;
- створення конкурентного середовища;
- підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;
- заохочення розвитку МП у приорітетних напрямках і галузях;
- створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
- сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;
- формування нової соціальної верстви власників і підприємців.
Державна підтримка малого підприємництва проводиться такими заходами:
- формування нормативно-правової бази;
- удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;
- забезпечення інформацією;
- сприяння впровадженню технологій та інновацій;
- стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- підготовка та перепідготовка кадрів.
Принципами державної політики розвитку малого підприємництва є:
- системність та комплексність механізмів регулювання розвитку малого бізнесу;
- цілеспрямована адресна підтримка суб‘єктів малого підприємництва шляхом концентрації ресурсів для їх реалізації;
- рівноправний доступ малих підприємств до матеріально-сировинних, фінансових та ін. ресурсів;
- створення сприятливих умов для використання іноземних інвестицій, розвиток спільного підприємництва.
З метою прискорення розвитку малого бізнесу Кабмін України у січні 1997 року затвердив Програму розвитку малого підприємництва, яка стала дієвим механізмом підтримки та вирішення широкого коло проблем.
У грудні 2000 року приймається Закон України “Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”. Перше положення розглядає стан розвитку малого бізнесу в Україні, в якому зазначається, що на 1.01.2001 року в Україні існує близько 200 тис малих підприємств, зайнято понад 2,7 млн чоловік або 9% працездатного населення України. Суб‘єкти малого підприємництва виробляють 11% загального обсягу продукції (робіт, послуг), що свідчить про більш ефективне функціонування малого бізнесу порівняно з великим.
В розділі “Мета та основні завдання Програми” наголошується на створенні належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.
Таким чином, формування та сворення цілісної системи державної підтримки підприємництва – складний і тривалий процес, який продовжується і сьогодні.