ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ

Необхідною умовою здійснення банківської діяльності є дер­жавна реєстрація та отримання банком ліцензії.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним бан­ком України відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів Національ­ного банку України. Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:

1) заяву про реєстрацію банку;

2) установчий договір (крім державного банку);

3) статут банку;

4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або Постанову Кабінету Міністрів України про створення держав­ного банку;

5) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно зі встановленими Національним бан­ком України вимогами;

6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. Якщо засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних пе­ріоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істо­тну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — фізич­них осіб, які матимуть істотну участь у банку;

8) відомості про кількісний склад спостережної ради, правлін­ня (ради директорів), ревізійної комісії;

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєст­рацію банку, що встановлюється Національним банком України;

10) нотаріально завірені копії установчих документів учасни­ків, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11) копії звіту про проведення відкритої передплати на акції

— для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгал­тера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та ін­ших учасників банку. Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Націо­нальним банком України не пізніше тримісячного строку з моме­нту подання повного пакету документів. Національний банк України може вимагати від заявника виправлення недоліків у по­даних документах.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк України видає бан­ку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

Національний банк України може відмовити в державній реєстрації банку у разі, якщо:

1) порушений порядок створення банку;

2) установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3) поданий неповний пакет документів, необхідних для дер­жавної реєстрації банку, або ці документи не відповідають вимо­гам Закону України «Про банки і банківську діяльність» чи нор- мативно-правових актів Національного банку України;

4) у Національного банку України є докази, що підтверджу­ють відсутність бездоганної ділової репутації чи відсутність за­довільного фінансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку;

5) професійна придатність та ділова репутація голови вико­навчого органу і головного бухгалтера банку, а також членів ви­конавчого органу банку не відповідають вимогам Національного банку України.

Про неповноту поданого пакета документів та/або про невід­повідність професійної придатності та ділової репутації голови правління (ради директорів) та головного бухгалтера Національ­ний банк України зобов’язаний повідомити уповноваженим осо­бам банку не пізніше місячного строку з дати подання документів.

Про відмову у державній реєстрації банку Національний банк України приймає мотивоване рішення. Засвідчена Національним банком України копія рішення про відмову в реєстрації банку надсилається уповноваженій особі банку рекомендованим листом або вручається під розпис. Відмова у державній реєстрації банку не може бути здійснена з інших підстав, крім зазначених вище.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської лі­цензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по за­лученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійс­ненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кри­мінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверд­жують:

— наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капі­талу банку у розмірі, що встановлюється Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

— забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщен­нями відповідно до вимог Національного банку України;

— наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Національний банк України може відмовити у наданні лі­цензії, якщо зазначені вище умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакету документів. Бан­ківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію лише у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення Закону України «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання непла­тоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про не­можливість приведення банку у правову відповідність з вимога­ми Закону України «Про банки і банківську діяльність» та норма­тивно-правових актів Національного банку України;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Національний банк України негайно повідомляє банк про від­кликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов’язаний повернути Національ­ному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов’язань перед вклад­никами та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Рішення Національного банку України про відкликання бан­ківської ліцензії публікується в засобах масової інформації (газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України») і є підставою для звер­нення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Для створення банку з іноземним капіталом його засновни­ки зобов’язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада директорів) має отримати попе­редній дозвіл Національного банку України.

Для отримання попереднього дозволу для створення банку з іноземним капіталом або для набуття банком статусу банку

З іноземним капіталом до Національного банку України необхід­но подати такі документи:

1) клопотання про надання попереднього дозволу;

2) інформацію про склад засновників, їх ділову репутацію та наявність необхідних коштів для заснування банку;

3) дозвіл іноземного контролюючого органу на участь у ство­ренні банку в Україні або письмове запевнення іноземного заснов­ника про відсутність у законодавстві країни його походження ви­мог щодо отримання такого дозволу;

4) інформацію про андеррайтера та його ділову репутацію, угоду з андеррайтером, якщо банком прийнято рішення про про­даж акцій банку на міжнародних ринках шляхом андеррайтингу.

Клопотання розглядається Національним банком України про­тягом одного місяця з дня його отримання. Відмова Національного банку України у наданні дозволу має надаватися у письмовій фор­мі із зазначенням відповідних мотивів.

При набутті банком статусу банку з іноземним капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для дер­жавної реєстрації банку з іноземним капіталом додатково до за­гального переліку документів іноземний інвестор або за його до­рученням банк — емітент акцій, андеррайтер чи будь-яка інша юридична або фізична особа, що має доручення від іноземного інвестора, подає такі документи:

1) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні;

2) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контро­люючим органом країни, в якій зареєстрований головний офіс іноземного інвестора, якщо законодавством такої країни вимага­ється одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підт­верджує реєстрацію іноземного учасника в країні, в якій зареєст­рований головний офіс іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан інозем­ного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією.

Зазначені документи (крім письмового запевнення іноземного інвестора) повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

1) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контро­люючим органом країни, якщо законодавством такої країни ви­магається отримання зазначеного дозволу, або письмове запев­нення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чин­ним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого на­дана Верховною Радою України;

2) анкету, яка повинна містити, зокрема, інформацію про від­сутність судимості.

Якщо документи складені іноземною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українсь­кою мовою.

Національний банк України має право відмовити у державній реєстрації банку з істотною іноземною участю за умови відсут­ності принаймні одного з визначених документів або неналежно­го оформлення будь-якого з них. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.