Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Державне регулювання ринку (економіки)

Державне регулювання ринку - сукупність методів, способів, засобів впливу держави на економіку для забезпечення нормальних умов роботи ринкового механізму та підтримки тих сфер економіки, де ринкові механізми недосконалі. Державне втручання у функціону­вання ринкової економіки реалізується через державне регулюван­ня економіки.

Державне регулювання економіки - це вплив держави на діяль­ність господарюючих суб’єктів і ринкову кон’юнктуру з метою забез­печення нормальних умов функціонування ринкового механізму. Воно реалізується шляхом проведення економічної політики. Економічна 78

Політика - система заходів, сукупність дій з управління економі­кою, що включає певний набір елементів, основними з яких є:

• антициклічна політика;

• галузева політика;

• антимонопольна політика;

• грошово-кредитна політика;

• соціальна політика;

• задоволення попиту на послуги і товари колективного корис­тування;

• боротьба з безробіттям тощо.

Загальна функція держави в процесі регулювання економіки - забезпечення умов для пом’якшення впливу на економіку механізму циклічного розвитку. З цією метою держава проводить антицикліч- ну політику, яка включає комплекс законодавчих актів, адміністра­тивних заходів дії на попит і пропозицію населення та суб’єктів гос­подарської діяльності для виведення економіки з кризового стану, а також утримання стадії економічного буму. Базою реалізації анти - циклічної політики є державний бюджет.

Монополією держави є організація грошового обігу. Змінюючи кількість грошей, що обертаються на національному ринку, держа­ва впливає на умови функціонування грошової системи. Важлива роль у цьому питанні відводиться Національному банку, який має в своєму розпорядженні великий набір інструментів (облікові ставки, операції з цінними паперами, резерви, адміністративні обмеження) для активного впливу на стан грошового ринку.

Держава, виступаючи гарантом прав людини, зобов’язана піклу­ватись про соціальну захищеність населення. Основний інструмент забезпечення фінансування цього процесу - податкове законодав­ство. Державою створені спеціальні органи: як податкова інспекція, фонд соціального страхування, Міністерство праці та соціальної по­літики України тощо.

Ринкові механізми не реалізують автоматично право на працю для кожного члена суспільства. Тому боротьба з безробіттям покла­дена на державу. Держава повинна регулювати ринок праці в цілях підтримки певного рівня зайнятості, матеріального забезпечення людей, які втратили робочі місця. Вирішальну роль тут відіграє тру­дове законодавство і державні організації, що контролюють його ви­конання. Крім того, елементами економічної політики є галузева і антимонопольна політика.

Держава відіграє основну роль у задоволенні попиту на послуги і товари колективного користування: національну оборону, держав­не управління, єдину енергетичну систему, національні мережі ко­мунікацій, охорону громадського порядку, вакцинацію тощо. Крім того, вона підтримує ті галузі людської діяльності, які не можуть у повному обсязі функціонувати на комерційній основі (наука, освіта, культура, охорона здоров’я тощо).

Забезпечуючи нормальне функціонування національних рин­ків, держава проводить відповідну зовнішньоторговельну політи­ку, контроль за міжнародною міграцією капіталу і робочою силою, впливає на валютні курси, управляє платіжними балансами тощо. Деякі напрями діяльності державних органів у сфері ринкових від­носин поданні в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Державне регулювання ринку

Напрями

Стабілізація виробництва

Вирівнювання рівнів економічно­го розвитку регіонів

Підтримка конкуренції

Фінансування науково - технічного прогресу

Дотація соціально значущих галузей

Стабілізація і оздоровлення грошової системи

Подолання надмірної майнової диференціації населення

Соціальна захищеність населення

Контроль за міжнародною мігра­цією капіталу і робочою силою

Спосіб реалізації

Податкова й інвестиційна політика Регіональна економічна політика

Антимонопольна політика

Здійснення науково-технічних цільових програм

Інвестиційна політика

Фінансова і антиінфляційна політика

Політика регулювання доходів

Соціальна політика Зовнішньоторговельна політика

Система ринкових відносин висуває до державного регулювання низку вимог. Недопустимими є будь-які дії держави, що деформу­ють внутрішні взаємозв’язки елементів ринку. Необхідно зменшити

Адміністративний контроль з боку держави над цінами. Економічні стимулятори, які застосовуються державою, не повинні ослабляти або підміняти собою ринкові стимули.

Для регулювання економіки держава використовує як економіч­ні, так і адміністративні методи. Існують сфери, де застосування адміністративних методів ефективне і не суперечить ринковому механізму. Наприклад, виправданим є жорсткий державний контр­оль за монопольними ринками, контроль за екологічною безпекою, підтримка мінімальних параметрів добробуту населення (гаранто­ваного мінімуму заробітної плати, доплат з безробіття тощо), захист національних інтересів у системі світового господарства (ліцензу­вання експорту тощо).

Існує тісний взаємозв’язок економічних і адміністративних ме­тодів державного регулювання ринку, оскільки економічний регу­лятор містить елементи адміністрування, в той же час у кожному адміністративному регуляторі є економічна складова. Найважливі­шим фактором забезпечення ефективності державного регулювання ринкових відносин слід вважати раціональне поєднання на користь розвитку національної економіки економічних та адміністративних методів дії на ринок.

Додати коментар