Державні закупівлі в Україні

Кардинальні зміни у законодавчому забезпеченні процедур дер­жавних закупівель в Україні покладено прийняттям Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289- VI[14], до якого вже внесено 9 змін і доповнень. Основні положення тендерного законодавства в Україні в цілому відповідають базовим вимогам, що висуваються до регулювання цієї сфери. Але ствер­джувати, що Закон 2010 року суттєво скоротив практику неконку - рентних закупівель, особливих підстав нема. Взаємопов’язаність процедур державних закупівель з корупційними діяннями широко відома, і тому в більшості антикорупційних конвенцій особлива ува­га приділяється покращанню практики державних закупівель.

Слід зазначити, що кожного року, попри регулярні спроби Уряду і Парламенту України вдосконалити процедуру та правила держав­них закупівель, проблема лише загострюється. Порушення вимог за­конодавства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти стали вже традицією. Під час кожного п’ятого контрольного заходу Рахунковою палатою виявляються такі порушення при державних закупівлях, а їх загальний обсяг (порушень) 2010 року становив 850 млн. грн., або 5,3% загальної суми виявлених бюджетних правопо­рушень[15]. Порушення вимог Закону, виявлені Рахунковою палатою України під час аудиту ефективності використання коштів дер - жавного бюджету: безпідставне застосування процедури закупівлі товарів робіт і послуг у одного учасника. Усього протягом 2009 року і за І півріччя 2010-го поза конкурентним полем було укладено 2264 договорів на загальну суму понад 29 млрд. гривень. Порушення в процедурах державних закупівель спрямовані не на забезпечення конкуренції (отже на підвищення ефективності закупівель), а на­впаки - на створення неринкових умов і ліквідацію конкуренції для окремих компаній, що часто афілійовані з органом, який здійснює закупівлі. В цілому, все це має ознаки корупційних діянь.