Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Дискримінантний аналіз

Крім факторів конкурентноздатності, у багатьох ситуаціях (під час проведення бенчмаркінгу, при дослідженні ринків збуту, видів товарів, джерел ресурсів тощо) необхідно правильно розподілити об’єкти, що вивча­ються, на окремі групи (категорії, класи) відповідно до ключових стратегічних пріоритетів. Оскільки основною метою стратегічного аналізу є глибоке дослідження саме стратегічних, а не поточних, проблем, необхідно правильно окреслювати сферу першочергової уваги і не витрачати час на вирішення другорядних завдань.

Діагностика та прогнозування зовнішніх та внутрішніх процесів підпри­ємства передбачає застосування різних методів одно - і багатовимірного групування об’єктів та виділення серед них тих груп (категорій, класів), які є стратегічно важливими. Серед цих методів можна назвати дискримінантний, кластерний, факторний, компонентний та регресійний аналіз.

Розглянемо спочатку техніку дискримінантного аналізу на прикладі розподілу конкурентів умовної компанії “Сонячний берег” на окремі групи з урахуванням стратегічних пріоритетів. Необхідно зауважити, що дискримі­нантний аналіз можна застосовувати лише тоді, коли є певне уявлення про характер тих груп об’єктів, які планується виділити з генеральної сукупності.

Наприклад, якщо аналітик повинен згрупувати конкурентів, він повинен знати, на які групи їх можна поділити. У разі, коли стратегічним пріоритетом компанії є боротьба за лідерство у галузі, то найпростішим варіантом поділу конкурентів буде виділення групи лідерів і групи інших фірм, які не претендують на лідерство. Деталізацією цього групування може бути виділення окремих груп “челенджерів” (послідовників) і фірм-новачків.

Припустимо, що у галузі, яка досліджується, працює 10 фірм, які можуть

Бути визначені як конкуренти компанії “Сонячний берег”. Критичні процеси, які було визначено в процесі бенчмаркінгу, характеризуються низкою індикаторів, серед яких обрано для аналізу три:

1) обсяг продажу;

2) рентабельність продажу;

3) співвідношення “якість-ціна ” (формується на основі експертних оцінок за шкалою від 0 до 10 балів).

Показники конкурентів компанії “Сонячний берег”

подпись: показники конкурентів компанії “сонячний берег”Дані, які будуть використані для розрахунків, наведені у табл. 6.1.

Фірма-

Конкурент

Обсяг продажу, млн. грн.

Рентабельність, %

«Якість-ціна»,

Балів

1

48

6

5

2

70

9

8

3

76

8

5

4

33

13

6

5

53

7

4

6

24

12

8

7

40

11

9

В

79

10

5

9

39

8

7

10

68

6

8

Середнє:

53

9

6,5

Таблиця 6.1.

Завдання полягає у тому, щоб визначити правило або, точніше, кількісну межу, яка би відділяла підприємства групи лідерів від усіх інших підприємств.

Для того, щоб розпочати процедуру визначення цієї межі, яка називається дискримінантною лінією, потрібно отримати дві вибірки (відповідно до кіль­кості груп, які ми плануємо сформувати), причому у першу мають увійти пред­ставники лідерів, а у другу - представники інших фірм.

Кількість об’єктів у кожній з двох виборок, які називаються зразковими, має бути не меншою, ніж кількість ознак об'єктів, обраних для дискримінантного аналізу. Отже, у нашому прикладі в обидві вибірки необхідно включити не менше, ніж по три підприємства.

Припустимо, що ми вибрали по три підприємства, враховуючи їх ринкові позиції (кількісним критерієм у нашому прикладі може бути обсяг продажу):

1- А вибірка: підприємства з номерами 2,3, 8 (найбільші обсяги продажу);

2- А вибірка: підприємства з номерами 4,6,9 (найменші обсяги продажу).

Очевидно, що в основі формування зразкових виборок мають бути евріс - тичні прийоми оцінки об’єктів, враховуючи їх складність та багатовимірність.

На першому етапі дискримінантного аналізу визначаються середні зна­чення ознак кожного підприємства спочатку по першій, а потім по другій вибірці. При цьому застосовуються формули:

Пі

Х/2)= ЕХі/2)/ п2, І=1

подпись: х/2)= ехі/2)/ п2, і=1Хі<1)= ЕХі,(1)/ п,

(6.1)

подпись: (6.1)І=1

Де

Х;11, X® - елементи векторів-стовбців Х] і X, при і = І. / , т,

Пу п2 - кількість об’єктів у першій і другій вибірках відповідно.

Вектори-стовбці по першій і другій вибірках у нашому прикладі будуть мати вигляд:

"х/'П

Г 75 "

" X/21'

Ґ~ ^ 32

X 1

II

Х2(,)

=

9

Х2 =

Хг<2)

=

11

.Хз'”.

_ 6 _

Х,(г)

L Аз J

7

Після цього потрібно визначити коваріаційні матриці S і S розміром {пйт) для першої і другої зразкових вибірок відповідно. Для розрахунку елементів матриць використовуються формули:

...[КW'-x/W’-xffl] №г)

K=rl

S, = Г £(Хік<г' - X/2>)(Xlk(2i - Х,<2») "1 (6.3)

L тхт

К=1

Після проведення розрахунків ці матриці матимуть вигляд:

42

3

-15

114

-27

-9

Si =

3

2

0

S2 =

-27

14

-1

-15

0

6

-9

-1

2

Наступним кроком є оцінка сумарної внутрішньовибіркової дисперсії:

S* = Si+S2 (6.4)

156

-24

-24

Б' =

-24

16

-1

-24

-1

8

Матриця сумарної внутрішньовибіркової дисперсії Б' може бути викорис­тана лише в оберненому вигляді; тобто наступним етапом розрахунків є знаходження оберненої матриці Б-'1. Ми не будемо наводити алгоритм знаход­ження оберненої матриці, а лише покажемо отриманий результат:

0, 0263 0,0447 0,0844

Б' = 0,0447 0,1390 0,1514

0, 0844 0,1514 0,3970

Тепер, маючи значення оберненої матриці 5м, можна розрахувати значен­ня вектора дискримінантних множників С = {С,, С;,..., С„} за формулою:

С = 3'-1(Х(1>-Х'2)) (6.5)

Отже, вектор дискримінантних множників С у нашому випадку буде ма і и вигляд:

С =

подпись: с =0,956 1,491 2,928

Тепер побудуємо дискримінаційну функцію:

2 = С, Х, + С2Х2 + ... + СтХт (6.6)

7. = 0,956 X, + 1,491 Х2 + 2,928 Х3

За цією функцією визначаються відповідні значення Z для кожної з 10-ти фірм, які ми намаї аємося згрупувати (табл. 6.2.). На основі цих показників розраховується межа дискримінації, причому можуть застосовуватися різні способи.

Найпростішим з них є визначення середніх значень дискримінаційних фун­кцій для першої і другої виборок окремо, а потім знаходження середньої о арифметичного цих значень:

7.= ( г<1> + 2<2>) / 2 , (6.7)

Таблиця 6.2.

Значення дискримінантної функції Z для фірм-конкурентів

Фірм и-кон курен ти

Дискримінантна функція 2

1

69,4541

2

103,7341

3

99,1919

4

68,4882

5

72,7951

6

64,2531

7

80.9785

8

105,0411

9

69,6929

ТО

97,3490

Де 7. - межа дискримінації; 2Л>, Z' :, - середні значення дискримінантних функцій для першої і другої вибірок відповідно.

Враховуючи те, що до першої вибірки було обрано 2-й, 3-й і 8-й об’єкти, а до другої - 4-й, 6-й і 9-й, можна визначити межу дискримінації. Вона буде дорів­нювати ~ 86. Таким чином, отримано кількісний критерій для подіту підприємств - конкурентів на дві групи.

Оскільки у першу зразкову вибірку включали великі підприємства, а у другу

- всі інші, то до першої групи - групи лідерів - будуть належати підприємства, у яких значення дискримінантної функції' перевищують межу дискримінації (див. табл. 6.2.). Номера цих підприємств: 2, 3, 8,10.

Відповідно, підприємства з номерами 1,4,5,6,7,9 увійдуть до другої групи.

Цінність дискримінантного аналізу для стратегічного аналітика полягає у тому, що з його допомогою можна зосередитися на дослідженні тих об’єктів, які є дійсно стратегічно важливими. Якщо підприємство намагається увійти до групи лідерів у своїй галузі, необхідно точно знати, хто з конкурентів реально може з нами змагатися і які необхідно запланувати заходи для боротьби з ними.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru