ДО ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БАЗІ НВДЕ

О. М. Громова, д. е.н., Т. Д. Маркова

Інститут проблеми ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

Відомо, що теплоенергетика, в тому числі на основі нетради­ційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ), є однією із найваж­ливіших складових економічної безпеки країни, тому державі не­обхідно застосовувати весь комплекс економічних, правових та ад­міністративних засобів для подолання негативної тенденції до не­раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів підп­риємствами різних галузей народного господарства, величезних бюджетних витрат на закупівлю імпортованих енергоресурсів, збі­льшення обсягу антропогенних викидів. Це першочергові завдання, вирішення яких забезпечить сталий розвиток регіонів та країни вцілому.

Слід зазначити, що, правовою основою регулювання діяльно­сті теплозабезпечення в Україні є законодавчі акти як загального направлення так і базові, спеціальні закони. Останні визначають загальні правові, економічні, соціальні та екологічні основи діяль­ності теплозабезпечення. Серед таких нормативно-правових актів слід відмітити Закони України «Про енергозбереження» (1994р.), «Про альтернативні джерела енергії» (2003р.), «Про теплопоста­чання» (2005р.), «Про комбіноване виробництво теплової та елект­ричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопо - тенціалу» (2005р.), «Про ратифікацію Кіотського протоколу» (2004р.), тощо. Разом з цим економічні механізми вкладені у зако­нодавчі акти держави носить більше декларативний характер, ніж регулюючий та стимулюючий. Такі направлення політики енергоз­береження перешкоджають стрімкому розвитку теплонасосної ене­ргетики з урахуванням екстреного вирішення глобальних ресурсно - екологічних проблем. Цьому свідчить державна статистика частки використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії у енергобалансі країни (менше 1%) та абсолютна кількість викидів парникових газів у атмосферу, яка має тенденцію до збільшення. В той же час, у європейських країнах спостерігається збільшення ча -

Стки енергоспоживання за рахунок використання екологічно чис­тих нетрадиційних відновлюваних та альтернативних джерел енер­гії за допомогою теплонасосних установ. Цьому сприяє ціленапра - влена політика енергозбереження з різними еколого-економічними та податковими механізмами стимулювання та посилений контроль за її виконання. В Україні на сьогоднішній день відсутні аналогічні заходи по сприянню використанню низькопотенційної енергії за допомогою теплових насосів.

Аналіз законодавчого процесу в Україні дає можливість стверджувати, що державна політика у сфері теплозабезпечення на основі енергії навколишнього середовища акумульованої за допо­могою теплових насосів є дуже слабкою та формальною, що не створює фундамент ефективного розвитку теплонасосної енергети­ки. Одним із недоліків у законодавчих актах, на наш погляд, у сфе­рі політики енергозбереження на основі НВДЕ полягає в узагаль­неному визначені альтернативних джерел, а не в розмежуванні їх видів та конкретних механізмів забезпечення їх розвитку. Одним з основних, найбільш складних завдань економіки України сьогодні є проведення глибоких якісних перетворень у сфері теплозабезпе - чення з сучасними вимогами вирішення накопичених соціально - економічних та екологічних проблем (тариф на тепло, ціна тони вуглекислого газу, динаміка викидів парникових газів, тощо).

Отже, пріоритетним напрямом теплозабезпечення має бути активна політика енергозбереження на основі розвитку нетради­ційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) (з усіма її видами) та формування енергоефективної національної економіки з урахуван­ням екологічних аспектів вирішення антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Цьому сприятиме реалізація механіз­мів еколого-економічного забезпечення ефективності розвитку енерго - та ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій. Особливу увагу необхідно приділити механізмів подолання фінан­сових бар’єрів стосовно реалізації проектів на основі НВДЕ, що потребує впровадження саме економічного механізму, який вклю­чає такі складові, як стимул (фактор мотивацій) енергозбереження, інфраструктура ринку енергоефективних технологій, зокрема теп­лових насосів різних типів різної потужності, джерела та механізми фінансування енергоефективних проектів на основі НВДЕ.