Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Документальне оформлення відносин власності фермерського господарства

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім 'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визна­ють і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які пра­цюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Головою фермерського господарства є його, засновник або інша визначена в Статуті особа. Він представляє фермерське господар­ство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відпо­відно до закону. Він укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Голова фермерського господарства може письмово доручати ви­конання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Право на створення фермерського господарства має кожний ді­єздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фер­мерського господарства.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забез­печується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надасться пошто­ва адреса.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському гос­подарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво

25

Під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро - і радіоте­лефонних мереж, газо-і водопостачальних систем.

Переселенцям, які створюють фермерське господарство в тру - донедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабі­нетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабі­нетом Міністрів України.

Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою.

Положення про порядок проведення професійного відбору з пи­тань створення фермерських господарств затверджується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань аграрної політики і з питань праці та соціальної політики за погоджен­ням з Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.

До складу професійної комісії з питань створення фермерських господарств включаються представники:

- органів державної влади;

- органів місцевого самоврядування;

- Асоціації фермерів та приватних землевласників;

- громадських організацій та інші.

Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду ро­боти у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського гос­подарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із зе­мель державної і комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Членами фермерського господарства можуть бути: подружжя, їх батьки, діти. які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського госпо­дарства. Членами фермерського господарства не можуть бути осо­би, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фер­мерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського госпо­дарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермер­ського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються:

- бажаний розмір;

- місце розташування ділянки;

- кількість членів фермерського господарства;

- наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність;

- облаштування розмірів земельної ділянки з урахуванням пер­спектив діяльності фермерського господарства.

Заява адресується до сільської, селищної, міської ради або райдерж-адміністрації (за місцем розташування земельної ділян­ки). Вона подається від громадянина України з зазначенням його прізвища, імені, по батькові, року народження, адреси та соціально­го стану.

До заяви додається рішення професійної комісії з питань ство­рення фермерських господарств щодо наявності у громадянина до­статнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації. Комісія також з’ясовує осно­вний напрям використання земель і характер господарювання (рос­линництво, тваринництво тощо).

Подана заява повинна бути зареєстрована за місцем її прийнят­тя з зазначенням дати прийняття.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевої о самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організаці­єю проекту відведення земельної ділянки.

Розробником проекту землеустрою може бути фізична або юри­дична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону Проект землеустрою розробляється відповід­но до затвердженого завдання.

Проект землеустрою складається з:

1) завдання на виконання робіт;

2) пояснювальної записки;

3) графічних матеріалів;

4) акт польового обстеження і погодження меж;

5) матеріалів погодження та затвердження проекту.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі

Відповідно до законодавства.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських госпо­дарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверд­жується відповідно до закону. Він погоджується відповідно до 123 статі Земельного кодексу України зі:

- землекористувачем;

- органом по земельних ресурсах;

- природоохоронним і санітарно-епідеміологічиим органами;

- органами архітектури та охорони культурної спадщини.

І після одержання висновку державної землевпорядної експерти­зи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства переда­ються громадянам України у власність і надаються в оренду із зе­мель державної або комунальної власності.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермер­ського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право влас­ності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Громадянам України - членам фермерських господарств пере­даються безоплатно у власність надані їм у користування земель­ні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогоспо­дарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше на­були права на земельну частку (пай).

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермер­ського господарства єдиним масивом з розташованими на них вод­ними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро - і радіотелефонних мереж, газо - і водопостачаль­них систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільсько­господарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих до З гектарів ділянок під замкненими природними во­доймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.

Після одержання державного акта на право власності на земель­ну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає дер­жавній реєстрації.

Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в район­ній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ді­лянки.

Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:

- засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господар­ства);

- реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про дер­жавну реєстрацію фермерського господарства ;

- копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподар­ського призначення;

- документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства.

Для реєстрації фермерського господарства забороняється вима­гати інші документи або відомості, ніж перелічені у цій частині.

Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.

Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти ро­бочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цьо­го терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реє­страцію фермерського господарства.

Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господар­ства та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у дер­жавному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб’єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Після державної реєстрації фермерське господарство одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відно­сини з підприємствами, установами та організаціями, визнається органами державної влади та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і со­ціального розвитку регіону.

Землі фермерського господарства можуть складатися із:

- земельної ділянки, що належить на праві власності фермер­ському господарству як юридичній особі;

- земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермер­ського господарства на праві приватної власності:

- земельної ділянки, що використовується фермерським госпо­дарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здій­снює фермерське господарство.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ді­лянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільсько-господарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Названі права не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постій­не користування або оренду земельні ділянки для ведення фермер­ського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподар­ських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з роз­строчкою платежу до 20 років. При цьому слід звернути увагу на рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп / 2005, яким визнано такими, що не відповідають Консти­туції України (є неконституційними), положення пункту 6 розді­лу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земель­ною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

На землях фермерських господарств особи мають право вільно­го проходу, проїзду всіма видами транспорту по дорогах, пересуван­ня на човнах, купання у водоймах на належних фермерським госпо­дарствам на праві власності або праві оренди земельних ділянках, розміщення наметів і проживання в них, розведення багаття та інші дії, що дозволяються за згодою їх власників, крім випадків встанов­лення за рішенням суду земельних сервітутів, за умови збереження природних компонентів в екологічно чистому вигляді.

Юридичні особи - власники об'єктів (газо-, нафтопроводів, ліній електропередач, зв'язку тощо), що проходять через земельні ділянки фермерських господарств, мають право доступу до таких об'єктів на підставі угоди, укладеної з відповідним фермерським господарством, відповідно до затвердженої документації із землеу­строю або встановленого земельного сервітуту.

Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений Законом, передаються громадянам у приватну власність для веден­ня фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод, зокрема викупу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 січ­ня 2000р. № 118 ''Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення се­лянського (фермерського) або особистого підсобного господар­ства» викупу підлягають земельні ділянки, що надані громадянам (фермерам) у користування згідно із законодавством України.

З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або уповнова­женого нею органу за місцем розташування земельної ділянки за зразком, визначеним у Порядку подання заяви (клопотання) про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначен­ня, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. № 440. У заяві громадянина України - суб'єкта підприємницької діяльності зазначаються відомості про заявни­ка: прізвище, ім'я, по батькові та паспортні дані: серія і номер, ким і коли виданий, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, у клопо­танні юридичної особи України - найменування, місцезнаходжен­ня, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифіка­ційний код. До заяви додаються:

- державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

- разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у корис­тування та кадастровий план земельної ділянки;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського госпо­дарства.

Сільська, селищна, міська рада або уповноважений нею орган у місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких під­ставах:

- неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покуп­цем договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють

Державні органи земельних ресурсів.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотарі­альному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки.

Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за методиками грошової оцінки земель, затверд­женими постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 та від 30 травня 1997 р. № 525.

Сплата вартості земельної ділянки може здійснювалися за зго­дою сторін із розстроченням.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у пись­мовій формі органом, який прийняв таке рішення.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також за­лишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право:

1) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину,

2) самостійно господарювати на землі:

3) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та ін­ших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

4) на відшкодування збитків;

5) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та спору­ди;

6) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на ві­тчизняних ринках і поставляти на експорт;

7) інші права.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають по­новленню в порядку, встановленому законом.

Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до за­кону, зобов 'язані:

1) забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;

2) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

3) сплачувати податки та збори;

4) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

5) не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші ко­рисні властивості землі;

6) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам міс­цевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;

7) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;

8) дотримуватися правил добросусідства та встановлених обме­жень у використанні земель і земельних сервітутів;

9) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зро­шувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників зе­мельних ділянок.

Фермерське господарство мас право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвер­джених документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

Будівництво на орендованій земельній ділянці житлових будин­ків, господарських будівель та споруд фермерське господарство - орендар погоджує з орендодавцем.

Фермерське господарство має право використовувати для по­треб господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок, гли­на, гравій, торф тощо), лісові угіддя, водні об'єкти та прісні підземні воли, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до законо­давства України.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru