Еволюція теорії малого й середнього бізнесу
|
Роль і значення малого та середнього бізнесу в ринковій економіці |
Досвід розвинутих країн показує, що малий бізнес грає велику роль в економіці - його розвиток впливає на економічне зростання, на насичення ринку товарами необхідної якості, на створення нових робочих місць, тобто сприяє вирішенню як економічних, так і соціальних проблем (табл. 1.1).
|
Визначення |
Малий та середній бізнес |
|
Це: |
Провідний сектор ринкової економіки; основа дрібнотоварного виробництва |
|
Визначає: |
Темпи економічного розвитку; Структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту; Ступінь демократизації суспільства |
|
Здійснює: |
Структурну перебудову економіки |
|
Характеризується: |
Швидкою окупністю витрат; свободою ринкового досвіду |
|
Забезпечує: |
Насичення ринку товарами та послугами; реалізацію інновацій; додаткові робочі місця |
|
Характеризується: |
Високою мобільністю; раціональними формами управління |
|
Формує: |
Соціальний прошарок підприємців-власників; основу середнього класу |
|
Сприяє: |
Послабленню монополізму; розвитку конкуренції |
|
Таблиця 1.1 |
Еволюція теорії розвитку малого бізнесу включає три періоди: Перший період бере свій початок в XVIII ст. і є періодом виникнення наукового інтересу до функціонування малого підприємництва. Р. Кантильон одним з перших сформулював тезу про те, що окремі суб’єкти ринкових відносин можуть купувати товари дешевше і продавати їх дорожче завдяки різниці між попитом і пропозицією ринку. Цих суб’єктів ринку він назвав підприємцями.
Другий період (перша половина XX століття) характерний виокремленням малого бізнесу як чинника економічного прогресу і суспільного розвитку. У цей період виділяється така характерна риса підприємництва, як інноваційність. Акценти із сфери торгівлі, кустарного виробництва та надання посередницьких послуг зміщуються у сферу інтелектуальної діяльності.
Третій період, який припадає на другу половину XX століття, можна назвати періодом формування методичних основ розвитку МСБ. З 70-х років XX століття увага вчених була звернена на зростання масштабів підприємницької діяльності, збільшення кількості малих підприємств, що пов'язувалось з цілою низкою чинників: посилення технологічної конкуренції і розширення можливостей використання нововведень, зміни стилю життя і ціннісних орієнтацій різних соціальних груп і, насамперед, молоді в напрямку самореалізації та особистої свободи, підвищення рівня освіти та професійної підготовки робочої сили, зростання платоспроможності населення.
В сучасних умовах розвитку ринкових відносин економісти пов'язують підприємництво насамперед з інноваціями, з пошуком та використанням нових можливостей бізнесу, а питання розвитку малого та середнього бізнесу часто ототожнюють [1].
В практиці аналітичної роботи [2] виділяють кількісний, якісний та комбінований підходи до визначення малого та середнього бізнесу (підприємства) (МСП).
Кількісний підхід. У визначенні малих та/або середніх підприємств здебільшого використовують такі доступні для аналізу критерії, як: кількість зайнятих, обсяг продаж; балансова вартість активів.
У практиці відомі визначення, що ґрунтуються тільки на використанні одного з цих критеріїв.
В межах сектора МСП Європейська комісія по визначенню малих та середніх підприємств рекомендує [3] виділяти наступні категорії:
Мікропідприємства - до 10 осіб (з річним доходом не більше 2 млн €); малі підприємства - 10 - 49 осіб (з річним доходом не більше 10 млн €); середні підприємства - 50 - 249 осіб (з річним доходом не більше 50 млн €). В межах названих груп з аналітичною метою можливим є виділення підгруп: до 10 осіб, 10 - 20; 20 - 49; 50 - 100; 100 - 249.
В Україні зроблено спробу наближення до загальноєвропейської класифікації підприємств за розміром.
Якісний підхід. Основою якісного підходу є використання якісних критеріїв: "система менеджменту", "система контролю продуктивності", "система мотивації продуктивності", тощо. Важливим доповненням якісного визначення виступають кількісні показники. Такий підхід базується, в основному, на суб'єктивних міркуваннях і досвіді.
Перевагами якісного підходу є досягнення його теоретичного обґрунтування та облік широкого спектра "інтуїтивно" властивих різним підприємствам якісних критеріїв, що дає змогу комплексно оцінити їх діяльність. Основним недоліком цього підходу є складність практичного використання, зумовлена важким доступом до внутрішньофірмової інформації щодо визначення ряду характеристик, наприклад, "система менеджменту", а також достатньо широкий спектр самих критеріїв.
Основою якісного підходу є методика, розроблена Х. Велу, на підставі якої досліджуються процеси розвитку підприємств. Х. Велу ідентифікує ряд характеристик, властивих підприємствам різного розміру - від малих до великих (табл. 1.2).
Комбінований підхід. Характерним прикладом комбінованого підходу є визначення малої фірми, запропоноване ще в 1971 році в доповіді Болтонського комітету (Великобританія), яке стало першим прикладом серйозного розгляду проблеми розвитку малого бізнесу.
Таблиця 1.2
Варіант якісного визначення розміру фірми за Х. Велу [2]
|
Характе Ристика |
Вид бізнесу |
|||
|
Малий |
Малий-середній |
Середній-великий |
Великий |
|
|
Мета |
Визначається Ринком, Інтуїтивно, Імпровізовано |
Коригується ринком і спеціальною стратегією, інтуїтивно |
Коригується ринком, стратегією, винахідливістю |
Стратегічна та систематична діяльність на ринку |
|
Менеджмент |
Особистий, Авторитарний |
Особистий, консультації із ключовими партнерами, спеціалістами |
Особистий, невелика команда спеціалістів, що використовують зовнішніх експертів |
Командний, велика команда спеціалістів, функціональна структура, консультаційна структура |
|
Продукт |
Не має плану, відсутні маркетингові дослідження |
Короткострокове планування, без маркетингових досліджень |
Коротке і нерегулярне довгострокове планування, несистематичні маркетингові дослідження |
Довгострокове Планування; Регулярні Маркетингові Дослідження |
|
Персонал |
Особисті стосунки "шеф-співробіт - ник" за принципом "велика сім'я"; великий ступінь мотивації і залу - ченості, слабкий вплив профспілок і РТК |
Особисті стосунки "підприємець - колектив співробітників", деяка міра залученос - ті, незначний вплив профспілок, РТК |
Відношення співробітництва, організаційне "середовище", деяка міра мотивації, посилення впливу профспілок, РТК |
Чітка ієрархія відносин, співробітництво в колективах, відсутність замученості (тільки у топ-менед - жерів), важко підвищити мотивацію, сильна профспілка, РТК |
|
Фінанси |
Сім'я, банк |
Сім'я, банк |
Сім'я, банк, акції |
Банк, акції |
Болтонський комітет [2] пропонує так зване "економічне" і "статистичне" визначення малої фірми (рис. 1.1).
|
Галузевий розподіл |
|
Наявність умов
|
|
Число зайнятих не більше 200 |
Промисловість— |
|
Число зайнятих не більше 25 |
Будівництво, Добування Корисних Копалин |
|
Оборот не більше 50 000 ф. ст. |
Роздрібна Торгівля, Послуги |
|
Оборот не більше 100 000 ф. ст. |
Продаж Автомобілів |
|
Оборот не більше 200 000 ф. ст. |
Оптова Торгівля |
|
У власності фірми не більше п’яти транспортних засобів |
Транспорт |
|
Всі самостійні підприємства, виключаючи будь - які відділення |
Г ромадське харчування |
Рис. 1.1. Комбінований підхід щодо визначення малої фірми
Поєднання класифікацій малого та середнього бізнесу й методів статистичного дослідження дає змогу провести порівняльну оцінку й визначити проблеми розвитку по окремим країнам (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Обстеження сектора МСБ у окремих країнах [2]
|
Класифікація підприємств за розміром; критерій віднесення підприємств до МП |
Категорія МП |
Категорія Малого Підприєм Ництва |
Методи Дослідження |
Джерело Інформації |
Проблеми |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Німеччина |
|||||
|
Мікропідприємства - до 9 осіб зайнятих; Малі підприємства (МП) - 10 - 49 осіб; Середні підприємства (СП) - 50 - 249 осіб; крупні підприємства (КП) - 250 і більше осіб |
Включає юридичні і фізичні особи |
Співпадає з МП |
МСП обстежуються в рамках галузевих вибіркових спостережень; спеціальне обстеження дрібних закладів промисловості і будівництва (до 20 осіб зайнятих). 1 раз на рік |
Регістр підприємців і підприємств за галузями економіки; дані опитів (анкет) підприємств |
Обробка даних у разі появи нових підприємств, відповідей, злиття підприємств, формування малих розшарованих совокупностей |
|
Франція |
|||||
|
Мікропідприємства (індивідуальні або сімейні) - до 9 осіб зайнятих; МСП - 10 - 249 осіб; КП - 250 - 2000 Осіб; Дуже великі - понад 2000 осіб |
Включає юридичні і фізичні особи |
Співпадає з МП |
МСП обстежуються в рамках галузевих вибіркових спостережень; стратифікація підприємств за видами діяльності, розміром, регіоном; оптимальне розміщення і змінна оптимізація у вибірці |
Регістр підприємств і установ SIRENE за галузями економіки; дані опитів (анкет) підприємств |
Збереження однорідності оновлюваних вибіркових совокупностей, актуалізація бази даних, узгодження вибірок, помилки вимірювання і реєстрації, повні і часткові невідповіді |
|
Польща |
|||||
|
Мікропідприємства - до 9 осіб зайнятих; МП - 10 - 49 осіб; СП і КП - більше 49 осіб |
Включає юридичні і фізичні особи |
Співпадає з МП |
Галузеві вибіркові обстеження, включаючи МСП; річні вибіркові спостереження МП, включаючи фізичних осіб з чисельності тих, що працюють, що не перевищує встановленого цензу (до 5, до 9 осіб) |
Інструментарі й вибірки - регістр господарюючих одиниць - REGION; адміністративні джерела воєводств; дані Статобстежен Ня |
Актуалізація основи вибірки; поява нових підсукупностей; локалізація вибірки; оцінка показників в малих підвибірках; репрезентативна оцінка декількох вибіркових показників |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
США |
|||||
|
Критерій |
Включає |
Співпадає |
Частка МСП з |
Дані |
Невибіркові |
|
Віднесення до МСП |
Юридичні |
З МП |
Числом зайнятих |
Економічного |
Помилки, |
|
- до 500 осіб |
І фізичні |
Більше 5 осіб - |
Перепису (1 |
Невідповіді |
|
|
Зайнятих |
Особи; |
Вибіркові обстежен |
Раз в 5 років); |
Респондентів; |
|
|
Фізичні |
Ня; для дрібних |
Адміністратив |
Якість заповнення |
||
|
Особи - |
Підприємств (5 осіб |
Ний регістр, |
Опитних листів |
||
|
Індивіду |
Зайнятих і менше) і |
База |
|||
|
Альні під |
Індивідуальних |
Податкових |
|||
|
Приємці, |
Підприємців, що не |
Органів; дані |
|||
|
Що вико |
Використовують |
Обстежень |
|||
|
Ристову |
Найману працю, - |
||||
|
Ють |
Непрямі оцінки за |
||||
|
Найману |
Податковими |
||||
|
Працю |
Даними |
||||
|
Росія |
|||||
|
До 2007 р.: |
Включає |
МП, |
Щоквартальне |
Регістр |
Нетипові одиниці |
|
До МП відносяться |
Юридичні |
Селянські |
Вибіркове |
Підприємств і |
Вибірки, |
|
Комерційні підпри |
Особи |
Господар |
Обстеження МП |
Організацій - |
Невідповіді, |
|
Ємства з чисель |
Ства, |
(МСП); |
ЄДРПО, база |
Адекватна |
|
|
Ністю зайнятих в |
Фізичні |
Розшарована |
Даних |
Екстраполяція і |
|
|
Промисловості, |
Особи, |
Випадкова вибірка |
Бухгалтерсь |
Облік сезонності, |
|
|
Будівництві, |
Зайняті |
(оптимальне |
Кої звітності, |
Малі області |
|
|
Транспорті, яка не |
Підприєм |
Розміщення); |
База даних |
Оцінювання, |
|
|
Перевищує 100 |
Ницькою |
З 2000 р. - |
"Індивідуальні |
Регіональні |
|
|
Осіб; у сільському |
Діяльні |
Вибіркові |
Підприємці", |
Вибірки |
|
|
Господарстві і |
Стю; з |
Обстеження |
Дані |
||
|
Науково-технічній |
06.072007 р. |
Індивідуальних |
Обстежень |
||
|
Сфері - 60 осіб; у |
Введена |
Підприємців в |
|||
|
Роздрібній торгівлі |
Категорія |
Роздрібній торгівлі: |
|||
|
- 30 осіб; решті |
МСП |
Дві основи вибірки, |
|||
|
Видів діяльності - |
Механічний і |
||||
|
50 осіб. |
Випадковий відбір; |
||||
|
Згідно із законом |
Суцільне |
||||
|
Про розвиток |
Обстеження МП - 1 |
||||
|
Малого підприєм- |
Раз на 2-3 роки |
Ництва в РФ (06.07.2007 р.):
МП - до 100 осіб, зокрема до 15 осіб - мікропідприємств; 100 - 250 осіб - СП
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Україна |
|||||
|
МП - чисельність зайнятих не перевищує 50 осіб, виручка - 500 тис. євро; КП - чисельність зайнятих понад 1000 осіб, виручка - понад 5 млн євро; решта підприємств - СП |
Включає Юридичні Особи |
Включає юридичні і фізичні особи |
Суцільна річна статзвітність; піврічне вибіркове обстеження МП (окрім банків, сільгосппідприємств, суспільних об'єднань) |
Регістр Підприємств ЄДРПОУ; Дані річних і Піврічних Обстежень; Дані Податкової Адміністрації |
Коректування вибіркової сукупності на створені і ліквідовані підприємства; формування показників діяльності індивідуальних підприємців |
|
Казахстан |
|||||
|
МП - до 50 осіб зайнятих; СП - 51 - 250 осіб; КП - понад 250 осіб |
Включає Юридичні Особи |
Включає юридичні і фізичні особи |
Щоквартальні Вибіркові Спостереження; Суцільне Обстеження - 1 раз на 2 - 3 роки |
Державний статистичний регістр; дані статобстежень |
Адекватна екстраполяція, використання різних видів відбору, неви - біркові помилки |
|
Білорусь |
|||||
|
До МП відносяться підприємства (комерційні організації) з чисельністю зайнятих: у промисловості і транспорті - до 100 осіб; у сільському господарстві, включаючи селянські господарства, у науково-виробничій сфері - до 60 осіб; у будівництві і оптовій торгівлі - до 50 осіб; у інших галузях виробничої сфери, громадського харчування, побутового обслуговування населення і роздрібній торгівлі - до 30 осіб; у інших галузях невиробничої сфери - до 25 осіб |
Включає Юридичні Особи |
Включає юридичні і фізичні особи |
Річне суцільне обстеження формою № 1-МП (річна), Щоквартальне вибіркове обстеження за спрощеною формою звітності № 1-МП (квартальна); комбінація одновимірного і багатовимірного відбору; галузеві вибірки в територіальному розрізі |
Дані річних і квартальних форм Статзвітності (№ 1 - МП) |
Невідповіді Респондентів, Нетипові одиниці, Вибірки малого Об'єму, Дроблення Вибірок на групи, Адекватна Екстраполяція; Складність Вибору Оптимального Методу Багатовимірного відбору; побудова багатовимірної вибірки великого об'єму (понад 400 - 500 одиниць) |
Мобілізація фінансових і матеріальних ресурсів
|
Рис. 1.2. Структура малого бізнесу за елементами |
Забезпечення податкових надходжень
Формування конкурентного середовища
|
Рис.1.3. Основні функції малого бізнесу |
Створення робочих місць з низькими капітальними затратами
Підвищення рівня використання місцевих ресурсів
Насичення ринку споживчими товарами і послугами
Піднесення депресивних територій Розвиток інновацій
Соціальний захист населення
Розвиток зайнятості за наймом
Створення робочих місць для соціально незахищених груп населення
Створення умов для набуття і закріплення навиків підприємництва
Зменшення диспропорцій в доходах різних соціальних груп
Ріст доходів, заощаджень і капіталовкладень населення
Забезпечення задоволення споживчого попиту населення
|
|
|
Базовим підґрунтям у визначенні теорії розвитку МСБ виступає його структура за елементами (рис. 1.2) у поєднанні з функціями (рис. 1.3): |
Основна економічна функція малого бізнесу - інтегральна роль в ринковій економічній системі.
Основна соціальна функція - можливість для широких верств населення реалізувати свої організаторські, підприємницькі і творчі здібності, а також забезпечити себе роботою не за наймом.
Майстерня своєї справи