Фінансовий стан Пенсійного фонду України

До основних причин розбалансування бюджету ПФУ можна віднести такі:

Системне порушення принципу економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів і ВВП.

Дисбаланс розвитку відносин учасників пенсійної системи в рамках дохідної та видаткової частин бюджету Пенсійного фон­ду України. Так, тенденції щодо формування співвідношення чисельності осіб пенсійного віку до осіб працездатного віку, які є визначальними у формуванні показників видаткової частини бюд­жету, та співвідношення чисельності отримувачів пенсій до кількості платників страхових внесків, що показує навантаження на дохідну частину бюджету ПФУ, мають негативний характер.

Низька якість управлінських рішень. Має місце системне пору­шення закону №1058, коли постановами Кабміну було підвищено мінімальні пенсійні виплати понад розміри, встановлені ст. 28 за­значеного Закону. Це зумовило додаткове навантаження на бюд­жет Пенсійного фонду в сумі 4,1 млрд. гривень. У порушення, ст. 25 протокольним рішенням Уряду від 23.07.2009 №48 відтерміновано майже на три місяці сплату страхових внесків до Пенсійного фонду

Державними вугледобувними підприємствами. Як наслідок, за цей період Пенсійним фондом недоотримано страхових внесків в обсязі

1 млрд. 108,2 млн. гривень.

Наявність пільг зі сплати страхових внесків. Пенсійним фон­дом у 2009 році недоотримано 5,3 млрд. грн. через законодавчу невизначеність фіксованого розміру страхового внеску для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

Здійснення ПФУ низки невластивих йому видатків, передбаче­них законодавством. Пенсійним фондом понад 1,8 млрд. грн. влас­них коштів спрямовано на здійснення невластивих видатків, перед­бачених п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.

Високі темпи скорочення кількості застрахованих осіб і страхувальників. Упродовж 2009 року кількість страхувальників, які перебувають на обліку в Пенсійному фонді, скоротилася на 203100 осіб, а середньооблікова кількість застрахованих - на 950000 осіб.

Зазначимо ще одну особливість існуючої пенсійної системи, а саме - її непрозорість і складність механізму функціонування. Нині нараховується близько 30 відповідних законодавчих актів[3], що врегульовують питання визначення розмірів пенсій окремим категоріям працівників, встановлення до пенсій надбавок, доплат, підвищень тощо. Лише вибірковий аналіз декількох законодав­чих актів дозволяє дійти висновку щодо відсутності уніфікованого підходу до визначення засад пенсійного забезпечення громадян, що втратили працездатність.

Високі ставки єдиного соціального внеску (пенсійної складової) до солідарної частини. На нашу думку, тиск на ФОП в Україні є за­високим, що змушує роботодавців мінімізувати витрати на працю шляхом тінізації заробітної плати. При збільшенні витрат на пер­сонал у вигляді заробітної плати та обов’язкових відрахувань на неї збільшуються і загальні витрати підприємства. Для того, щоб збільшити ФОП на 1 гривню, роботодавець має сплатити практич­но стільки ж до бюджету у вигляді різного роду нарахувань. По­датки і нарахування на ФОП формують надмірний розрив між заробітною платою, що фактично отримує робітник, та сукупними витратами підприємства у зв’язку з використанням праці найманих працівників.

Порівняльні характеристики законодавчих норм щодо пенсійного забезпечення різних категорій громадян України Закон Механізм Обмеження Джерело Підстава Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування (№1058) Розрахунковий Алгоритм + Кошти ПФУ Пенсійний вік Про державну службу 80% заробітної плати + Кошти ПФУ + кошти Держбюджету Пенсійний вік + страховий стаж + особливий стаж Про прокуратуру 80% заробітної плати + Кошти ПФУ + кошти Держбюджету Страховий стаж + особливий стаж Про статус народного депутата 80% заробітної плати ? Кошти ПФУ + кошти Держбюджету Пенсійний вік + страховий стаж Про статус суддів 80% заробітної плати ? Кошти Держбю­джету* Пенсійний вік + страховий стаж + особливий стаж Про наукову та науково - технічну діяльність 80% заробітної плати + Кошти ПФУ + кошти Держбюджету** Пенсійний вік + страховий стаж + особливий стаж Про пенсійне забезпечен­ня військовослужбовців 50% сум грошового за­безпечення + Кошти Держбюджету 45 років + страхо­вий стаж + особли­вий стаж Про статус і соціальний захист чорнобильців Додаткова пенсія 5-30% прожитково­го мінімуму для осіб, що втратили працездатність + Кошти Держбю­джету Пенсійний вік + особливий статус Про підвищення престижності шахтарської праці 80% заробітної плати, але не менше трьох прожиткових мінімумів ? Кошти ПФУ Пенсійний вік + особливий стаж

Високі ставки оподаткування ФОП зменшують спроможність роботодавців інвестувати кошти в підвищення продуктивності. Як наслідок, переважна частина витрат на використання трудових ресурсів припадає на заробітну плату, тоді як на заходи з підвищення продуктивності праці витрачається недостатня частка.

Іншою специфікою є сплата маркірованих податків робо­тодавцем. У світовій практиці застосовується принцип рівної відповідальності робітника та роботодавця за сплату маркірованих податків. Враховуючи можливості переміщення податкового тяга­ря, стає очевидним, що формальне встановлення відсоткових ча­стин не впливає на те, хто сплачує податок фактично. Залежно від співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу податок може бути повністю переміщено як на робітника, так і на роботодавця. В Україні маркіровані податки майже повністю сплачуються робото­давцем.

Так, згідно із Законом України «Про єдиний соціальний внесок» для роботодавців розмір єдиного соціального внеску становить від 36,76% до 49,7% залежно від класу професійного ризику виробницт­ва, робітники сплачують 3,6%[4].

Таблиця 2.4. Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Україна) Єдиний соціальний внесок, % Пенсійний фонд України, % Фонд соціального страхування на випадок безробіття, % Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності, % Фізичні особи (праців­ники) 3,6 2,0 0,6 1,0 Роботодавці (залеж­но від класу профе­сійного ризику) Від 36,76 до 49,7 86,5 5,0 8,5 «спрощенці» 34,7 96,0 4,0 0,0

У країнах Євросоюзу загальні страхові відрахування є також значними, деякі навіть перевищують показники в Україні.

Розміри та пропорції розподілу страхового навантаження в системах соціального страхування країн ЄС Краіна Страхові внески у % до заробітної плати Верхня межа заробітної пла­ти, вище за яку страхові внески не сплачуються Роботодавці Робітники Всього Австрія 25,1 17,2 42,3 3,0 тис. євро на місяць Німеччина 21,2 19,8 41,0 51,0 тис. євро на рік Греція 28,2 15,4 43,6 Відсутня Італія 35,1 9,5 44,6 20,5 тис. євро на рік - для медичного страхування Нідерланди 29,4 25,6 55,0 37,7 тис. євро на рік - для страхування інвалідів Франція 38,9 12,5 51,4 25,6 тис. євро на рік Росія 26,9 - 26,9 Регресивна Шкала

За даними Міжнародної організації праці