Фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, його складові та методичні підходи до оцінювання
510 - тг - т - »-*- |
Розділ 14 |
Необхідність ефективного ведення бізнесу у ринкових умовах вимагає від його власників і менеджменту постійно поновлювати власну господарську діяльність, забезпечувати конкурентоспроможність підприємства на товарному й фінансовому ринках, стабільну платоспроможність і потребу в ресурсах у потрібних обсягах та відповідної якості. Зазначені умови можна забезпечити через досяг - Л нення стійкого фінансового стану підприємства, який, у свою чергу, неможливий без ефективності діяльності. Тобто існують міцний... взаємозв’язок і взаємний вплив ефективності господарювання та
•■»Зр* •■■"зр* •'"Зр* •“’У* •'"У* •"У* •“’У* •'"У* •‘“У* •'У*
Фінансового стану підприємства. Тому аналіз фінансового стану має велике значення в оцінюванні та прогнозуванні агробізнесу.
Фінансовий стан — це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами, раціонального їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.
Виходячи із сутності поняття «фінансовий стан» його основними характеристиками слід вважати фінансову стійкість, платоспроможність, ліквідність, прибутковість і рентабельність, ділову активність на товарному та фінансовому ринках, а також майновий стан. Узагальнюючою характеристикою фінансового стану виступає здатність підприємства залучати додаткові фінансові джерела на позичковому й інвестиційному ринках, яку оцінюють за рівнем його кредитоспроможності та інвестиційної привабливості.
Під час оцінювання ефективності ведення бізнесу фінансовий стан підприємства вивчають за допомогою фінансового аналізу. В традиційному розумінні фінансовий аналіз є методом оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Основною метою фінансового аналізу є отримання обмеженої кількості найважливіших інформативних показників, що об’єктивно й точно характеризують фінансовий стан підприємства, його прибутки та збитки, зміни у структурі активів і пасивів, розрахунки з дебіторами й кредиторами тощо.
Основними функціями фінансового аналізу для цілей ефективності бізнесу є:
♦об’єктивне оцінювання фінансового стану підприємства;
♦ визначення чинників, що зумовили формування основних характеристик фінансового стану;
♦ виявлення й мобілізація резервів поліпшення фінансового стану;
♦ обґрунтування ефективних управлінських рішень щодо поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності господарської діяльності.
Аналіз фінансового стану підприємства здійснюють безпосередньо менеджери, власники бізнесу, кредитори і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації — аудиторські фірми, біржі, органи місцевого самоврядування, преса, профспілки тощо.
Залежно від наведених нижче класифікаційних ознак фінансовий аналіз поділяють за:
♦ організаційною формою проведення — на внутрішній і зовнішній;
♦обсягом оцінювань — на повний і тематичний;
♦ об’єктом аналізу — по підприємству загалом, структурній Л одиниці або підрозділу (центру відповідальності) або окремій,1, фінансовій операції;
♦ періодом проведення досліджень — на попередній, поточний і ретроспективний.
Метод фінансового аналізу — це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання й наукового інструментарію.
У свою чергу, категорії фінансового аналізу — це найбільш загальні, ключові поняття цієї науки. Принципи фінансового аналізу регулюють процедурну сторону його методології й методики. До них належать: системність, комплексність, регулярність, наступність, об’єктивність тощо. Науковий інструментарій (апарат) фінансового аналізу — це сукупність загальнонаукових і конкретно - наукових способів дослідження фінансової діяльності господарюючих суб’єктів.
У процесі оцінювання використовують методи математико - статистичні, економетричні, економічної кібернетики й програмування, дослідження операцій й теорії прийняття рішень та інші. Усі методи фінансового аналізу можна розподілити на формалізовані, в основу яких покладено чіткі формалізовані аналітичні залежності, і неформалізовані, засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні.
Крім методів вирізняють системи фінансового аналізу. Здебільшого таких систем виділяють п’ять:
А) горизонтальний аналіз — передбачає порівняння показників у динаміці;
Б) вертикальний аналіз — ґрунтується на вивченні структури досліджуваних явищ;
В) порівняльний аналіз — включає порівняння досліджуваних показників з нормативами, аналогічними показниками інших підприємств, середньогалузевими, середньорайонними показниками тощо;
Г) коефіцієнтний аналіз — передбачає визначення відносних величин, що характеризують різні сторони діяльності підприємства;
Д) інтегральний аналіз — дає змогу вивчити взаємозв’язки між окремими явищами та сформувати комплексні узагальнюючі показники.
Розділ 14 |
Фінансовий аналіз часто розглядають як аналіз фінансової звітності підприємства, бо основу інформаційної бази для оцінювання фінансового стану підприємства становлять показники фінансової звітності, в основному форм № 1 «Баланс» і № 2 «Звіт про фінансові результати».
Водночас в аналізі використовують інформацію про технічну підготовку виробництва, нормативні та планові показники, дані обліку тощо.
Основними вимогами, що висуваються до інформації у
* фінансовому аналізі, є: значущість, повнота, достовірність, своє - ф часність і зрозумілість.
Майновий стан характеризує забезпеченість підприємства основними видами майнових активів та їх співвідношення, що створюють умови для ведення ефективної господарської діяльності.
Таблиця, 14.1. Вертикальний аналіз активів підприємства, % (дані умовні) |
Під майном господарюючого суб’єкта розуміють усю сукупність його активів, якими володіє або розпоряджається підприємство і які відображують в активі балансу. Тому аналіз майнового стану розпочинають з оцінювання підсумку валюти балансу, динаміки та структури основних активів При цьому застосовують структурний (вертикальний) (табл. 14.1) за темпами приросту і горизонтальний (табл. 14.2) аналіз активу балансу.
Частка груп майна станом на |
. |
||||
Назва статті |
1 січня |
1 квітня |
1 липня |
1 жовтня |
1 січня наступного року |
І. Необоротні активи Нематеріальні активи |
1,32 |
1,27 |
1,15 |
0,99 |
0,87 |
Незавершене будівництво |
5,96 |
6,36 |
6,48 |
4,67 |
З,14 |
Основні засоби |
26,66 |
24,80 |
22,17 |
20,27 |
20,51 |
Довготермінові фінансові інвестиції, що обліковують за методом участі в капіталу інших підприємств |
1,95 |
1,97 |
1,87 |
1,69 |
1,64 |
Усього необоротних активів |
35,89 |
34,39 |
31,67 |
27,62 |
26,17 |
II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси |
21,33 |
22,31 |
22,61 |
24,69 |
24,48 |
Незавершене виробництво |
0,80 |
0,69 |
1,87 |
1,04 |
0,82 |
Готова продукція |
22,02 |
23,29 |
23,55 |
25,24 |
24,87 |
Товари |
3,10 |
3,29 |
2,36 |
0,75 |
1,06 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги |
11,24 |
11,79 |
11,91 |
15,15 |
18,43 |
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом |
0,52 |
0,40 |
1,32 |
1,89 |
2,52 |
За виданими авансами |
0,23 |
0,17 |
0,44 |
0,45 |
0,10 |
З нарахованих доходів |
1,03 |
0,00 |
0,82 |
0,79 |
0,00 |
З внутрішніх розрахунків |
1,83 |
1,62 |
1,81 |
0,94 |
0,68 | |
Економічна ефективність малого і середнього бізнесу на селі та її оцінювання |
Частка груп майна станом на |
|||||
Назва статті |
1 січня |
1 квітня |
1 липня |
1 жовтня |
1 січня наступного року |
Поточні фінансові інвестиції |
1,15 |
1,16 |
1,21 |
1,09 |
0,63 |
Грошові кошти та їх еквіваленти в: національній валюті |
0,86 |
0,69 |
0,44 |
0,35 |
0,24 |
Іноземній валюті |
0,00 |
0,17 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
Усього оборотних активів |
64,11 |
65,61 |
68,33 |
72,38 |
73,83 |
БАЛАНС |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
За результатами вертикального та горизонтального аналізів роблять висновок, які види активів мають найбільшу частку в майні підприємства та яким із них притаманні найсуттєвіші зміни у динаміці. Саме ці активи потребують більш поглибленого вивчення за деталізованого фінансового аналізу.
Таблиця 14.2. Горизонтальний аналіз активів підприємства, % (дані умовні)
|
Приріст (+), зменшення (-) активів до попереднього терміну станом на початок |
||||
Назва статті |
Квітня |
Липня |
Жовтня |
Січня Наступ Ного Року |
Готова продукція |
4,95 |
6,45 |
18,41 |
1,18 |
Товари |
5,56 |
-24,56 |
-65,12 |
46,67 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість |
4,08 |
6,37 |
40,55 |
24,92 |
Первісна вартість |
6,34 |
6,88 |
48,93 |
26,51 |
Резерв сумнівних боргів |
55,56 |
14,29 |
162,50 |
38,10 |
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом |
-22,22 |
242,86 |
58,33 |
36,84 |
За виданими авансами |
-25,00 |
166,67 |
12,50 |
-77,78 |
З нарахованих доходів |
-100,00 |
- |
6,67 |
-100,00 |
Із внутрішніх розрахунків |
-12,50 |
17,86 |
-42,42 |
-26,32 |
Поточні фінансові інвестиції |
0,00 |
10,00 |
0,00 |
-40,91 |
Грошові кошти та їх еквіваленти в: національній валюті |
-20,00 |
-33,33 |
-12,50 |
-28,57 |
Іноземній валюті |
- |
-100,00 |
- |
- |
Усього оборотних активів |
1,52 |
9,69 |
17,03 |
4,74 |
БАЛАНС |
-0,80 |
5,32 |
10,48 |
2,68 |
Результати вертикального (структурного) аналізу умовних даних підприємства свідчать, що найретельніше слід аналізувати основні засоби, виробничі запаси, запаси готової продукції та дебіторську заборгованість за товари, роботи й послуги, оскільки вагомість та зміни у динаміці саме цих статей балансу зумовлювали негативні тенденції у майновому стані підприємства, а саме: на тлі зниження забезпеченості основними засобами зростає вартість виробничих запасів, що вказує на нездатність підприємства щодо вчасного перероблення їх; збільшуються запаси готової продукції та дебіторська заборгованість за одночасного зменшення обсягу грошових коштів, що може свідчити про проблеми збуту.
Аналіз майнових активів підприємства доцільно здійснювати окремо по оборотних і необоротних.
Оборотні активи характеризуються мобільністю, ліквідністю, використанням у процесі виробництва менше від одного року тощо. Тому й оцінюють їх з позицій ліквідності, платоспроможнос - * ті, фінансової стійкості та ефективності діяльності. У процесі по - ^
Глибленого аналізу майнового стану вивчають винятково необоротні активи.
Серед необоротних активів виділяють чотири їх основні групи — основні засоби, нематеріальні активи, довготермінові фінансові інвестиції та незавершене будівництво. За їх структурою визначають тип стратегії розвитку підприємства: у випадках вагомого переважання частки основних засобів та незавершеного будівництва стратегія розвитку ідентифікують як виробничу; за значної частки довготермінов их фінансових інвестицій — як інвестиційну, а нематеріальних активів — як інноваційну.
У наведеному умовному прикладі підприємство має чітко виражену виробничу стратегію розвитку, оскільки частка незавершеного будівництва й основних засобів у структурі необоротних активів коливається в межах 80 до 90 %.
Надалі поглиблено аналізують окремі складові необоротних активів, підходи до оцінювання яких істотно відрізняються. Так, незавершене будівництво вивчають за його наявністю й станом, виконанням плану-графіка будівельно-монтажних робіт, фактами і причинами порушення його, наявністю джерел фінансування для завершення будівельних робіт і введення в дію потужностей.
Нематеріальні активи оцінюють за їх видами, джерелами надходження, ступенем правової захищеності, термінами корисного використання, ліквідністю, престижністю тощо.
Довготермінові фінансові інвестиції аналізують за складом і структурою, динамікою, дохідністю тощо.
Проте найретельніше досліджують основні засоби. Аналізують їх наявність, стан і рух. Аналіз здійснюють на підставі даних балансу та форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» частини II «Основні засоби».
До показників наявності основних засобів належать:
Залишкова вартість Частка основних _ Основних засобів _ засобів в активах Вартість автивів ’
Вартість активної частини Частка активної частини _ Основних засобів
Основних засобів Вартість основних засобів '
Розділ 14 |
Слід зазначити, що поділ основних засобів у сільському господарстві на активну і пасивну частини є умовним, оскільки такі споруди, як теплиці чи комунікації, а також основне стадо продуктивної і робочої худоби та багаторічні насадження, не можна роз - глядати як пасивні об’єкти в кругообігу капіталу. л Зазначені показники є здебільшого інформативними й свідчать ф про вагомість основних засобів у формуванні майна підприємства.
ІЦо більшими є їхні значення, то глибше слід аналізуватися їх стан і рух.
До показників стану основних засобів належать:
Корефіцієнт зносу _ Вартість зносу , основних засобів Первісна вартість ’
Основних засобів
SHAPE \* MERGEFORMAT
Коефіцієнт зносу активної частини = основних засобів
Вартість зносу Активної частини Первісна вартість ’ активної частини основних засобів
Коефіцієнт Придатності |
Залишкова вартість Основних засобів Первісна вартість основних засобів
Показники стану характеризують якість наявних основних засобів й позитивно оцінюються за мінімальних рівнів зносу та підвищення придатності у динаміці.
Показники руху основних засобів характеризують зміни вартості основних засобів у досліджуваному періоді. До них належать:
Вартість основних засобів, Коефіцієнт _ Що надійшли за період
Оновлення Первісна вартість основних засобів ’
На кінець періоду
Вартість основних засобів,
Коефіцієнт _ _________ Що вибули за період______ .
Вибуття Первісна вартість основних засобів ’
На кінець періоду
Коефіцієнт |
Різниця між вартістю основних засобів, що надійшли і вибули за період |
Приросту |
Первісна вартість основних засобів ’ на початок періоду |
Коефіцієнт Відносного Приросту |
Різниця між вартістю основних засобів, Що надійшли і вибули за період
•> •> *> |
Вартість основних засобів, які надійшли за період
Перевищення коефіцієнта оновлення над значенням коефіцієнта вибуття та вагомі (більше ніж 0) коефіцієнти приросту й відносного приросту свідчать про позитивну тенденцію поліпшення забезпеченості підприємства основними засобами.
Умовний приклад аналізу стану і руху основних засобів підприємства подано в табл. 14.3.
Таблиця 14.3. Оцінювання наявності, стану і руху основних засобів підприємства (дані умовні)
|
Результати аналізу свідчать про поступове зниження частки основних засобів у активах підприємства і високий рівень зносу їх. Хоча приріст вартості основних засобів позитивний, він не забезпечує не лише поліпшення майнового стану, а й не дає можливості зберегти його на рівні, досягнутому на початок року.
Після оцінювання майнового стану підприємства вдаються до безпосереднього аналізу фінансового стану.