Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРУКТУРИ ПАСИВІВ І АКТИВІВ БАНКУ

Важливою складовою стратегії банківського маркетингу в кон­тексті управління активами та пасивами, поряд із необхідністю проведення комплексного структурного аналізу активів та паси­вів, розробки методів їх оцінки, визначення поточного рівня та прогнозування банківських ризиків, є побудова в комерційному банку адекватної організаційної структури, яка забезпечувала б постійну участь вищого керівництва у процесі прийняття рішень у сфері управління активно-пасивними операціями, а також перед­бачала б жорсткий контроль за виконанням прийнятих рішень.

Вивчення досвіду вітчизняних комерційних банків свідчить, що в більшості з них стратегія банківського маркетингу щодо формування структури активів і пасивів реалізується через спе­ціальний підрозділ — «Комітет з управління активами та па­сивами».

Формування ефективної структури пасивів і активів слід здій­снювати на підставі ретельного аналізу проблем розвитку комер­ційних банків.

Економічне зростання в Україні значною мірою залежить від стабільного функціонування та розвитку комерційних банків, пе­редусім — від рівня їх капіталізації, обсягів здійснюваних актив­них операцій, кредитування реального сектора економіки країни.

На фінансовий стан банків та перспективи їх розвитку впливає система факторів, визначальним серед яких є рівень капіталізації. Тож нарощування та поліпшення якості капіталу з метою забез­печення фінансової стійкості та сталого розвитку є пріоритетним завданням банківських установ. Оскільки банківський капітал виконує регулюючу функцію та сприяє захисту від ризиків, у віт­чизняній банківській системі дедалі важливішого значення набу­ває нарощування регулятивного капіталу.

Незважаючи на наявну тенденцію підвищення рівня капіталіза­ції, для банків актуальною залишається проблема зростання обсягу капіталу та поліпшення його якості. Передусім, це стосується не­достатньо капіталізованих малих та окремих найбільших банків.

Фінансова стійкість та ефективність діяльності комерційних банків значною мірою залежать від якості, стабільності їх ресу­рсної бази, оптимального співвідношення між статутним капі­талом, резервним фондом, коштами суб’єктів господарювання, вкладами населення, субординованим боргом, міжбанківськими кредитами.

Ефективне управління банківськими пасивами сприяє зни­женню рівня витрат банків та підвищенню рівня прибутковості їх діяльності.

На сьогодні вклади населення є одним із основних джерел фор­мування ресурсної бази банків. Формуючи ресурсну базу за раху­нок вкладів фізичних осіб, банки мають стимулювати залучення довгострокових вкладів фізичних осіб, оскільки лише вони є надійним і стабільним джерелом фінансування довгострокових потреб економіки та стабільного розвитку самих банків. Збіль­шення стабільної частини ресурсів комерційних банків позитивно позначається на їх ліквідності і послаблює залежність від міжбан - ківських кредитів.

Незважаючи на позитивні зміни в динаміці та структурі зо­бов’язань, залишається актуальною проблема стабільності ресурс­ної бази банків. На сьогодні лише близько третини їх зобов’язань має середньостроковий і довгостроковий характер, що обмежує можливості довгострокового кредитування реального сектору еко­номіки та якісного економічного зростання в Україні за інновацій­ною моделлю.

Для підвищення ефективності своєї діяльності комерційні бан­ки повинні вживати заходів стратегії банківського маркетингу щодо збільшення обсягів та диверсифікації джерел залучених ко­штів, особливо — довгострокових зобов’язань юридичних і фізи­чних осіб.

Збалансоване зростання обсягів активів, поліпшення їх якості є необхідною передумовою стабільного функціонування і розвит­ку комерційних банків, їх позитивного впливу на розвиток еко­номіки України.

Необхідною умовою фінансової стабільності комерційних бан­ків та їх успішного розвитку є не лише якісне, врівноважене зрос­тання обсягу активів, а й наявність раціональної (оптимальної) їх структури, її постійне вдосконалення, спрямоване на змеНшЕння обсягу неробочих, проблемних активів та на диверсифікацію ак­тивних операцій банків.

Одне із найважливіших завдань українських комерційних бан­ків — підвищення рівня ліквідності, адже це є необхідною умо­вою їх конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнарод­них ринках.

Забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рента­бельності активів на сьогодні є однією з найактуальніших про­блем комерційних банків України. Від’ємний фінансовий ре­зультат або незначний прибуток свідчать не лише про неефективну фінансову діяльність банку, а й про його сумнів­ну фінансову надійність та конкурентоспроможність. У зв’язку з цим, стратегією банківського маркетингу передбачене вико­нання наступних завдань:

— підвищення рівня капіталізації (передусім — недостатньо капіталізованих);

— поліпшення якості активів та підвищення їх рентабельності шляхом змеНшЕння частки неробочих, проблемних активів;

— оптимізація структури капіталу, активів і зобов’язань бан­ків, посилення їх позитивного впливу на розвиток реального сек­тору економіки;

— підвищення прибутковості банківських операцій, орієнта­ція на доходи від кредитування й обслуговування реального сек­тору економіки та скорочення витрат;

— зниження рівня ризиковості здійснюваних операцій та за­безпечення формування резервів за активними операціями в пов­ному обсязі.

В умовах розвитку банківської системи України комерційні банки мають дотримуватися зваженої, реалістичної стратегії по­дальшого розвитку, адаптованої до вимог ринку, запроваджувати світовий досвід управління активами і пасивами, дбати про свою фінансову надійність, про довіру вкладників і кредиторів, праг­нути до отримання максимального прибутку за мінімального ри­зику здійснюваних операцій. Йдеться про реалізацію комплексу заходів стратегії банківського маркетингу.

Стратегію управління активами та пасивами комерційного банку розробляє Комітет з управління пасивами і активами (надалі КУПА), який визначає основні завдання, функції, струк - туру, регламент роботи, обов’язки і права співробітників.

КУПА створюється відповідно до рішення правління банку і є самостійним колегіальним органом, що підкоряється безпосе­редньо президенту банку.

У своїй діяльності КУПА керується чинним законодавством України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», нормативними документами НБУ, Статутом банку, рішення­ми Правління банку, наказами і розпорядженнями президента банку.

КУПА створюється з метою:

— управління банківськими ризиками;

— забезпечення ліквідності балансу банку;

— забезпечення прибутковості операцій банку.

Завданням комітету є організація комплексної системи

Управління пасивами й активами банку шляхом:

— здійснення нагляду за управлінням різними видами ризиків;

— визначення політики щодо лімітів і нормативів;

— планування, керівництва і контролю за використанням кон­солідованих засобів банку;

— прогнозування зміни ситуацій на ринках, управління капі­талом банку.

Склад КУПА повинен затверджуватися президентом банку. В обов’язковому порядку до складу КУПА входять:

— директор економічного відділу;

— директор відділу активно-пасивних операцій;

— директор відділу маркетингу і роботи з клієнтурою;

— директор відділу по роботі з філіями;

— директор відділу розрахунків;

— директор відділу бухгалтерського обліку і звітності;

— начальник казначейства; начальник управління аналізу і пла­нування;

— начальник управління кредитування і проектного фінансу­вання; начальник управління об’єднаного ділінгу;

— начальник управління цінними паперами; начальник ОПЕРУ;

— секретар КУПА.

Головою КУПА є директор економічного відділу. За потреби можливе додаткове введення до складу КУПА працівників інших структурних підрозділів банку. Кандидатури нових членів КУПА по­винні подаватися головою КУПА на затвердження президенту банку.

Для вирішення поставлених завдань на КУПА покладаються такі функції:

1. Установлення лімітів і нормативів:

— структури балансу: питома вага кожної групи активів (па­сивів) у загальних активах (пасивах);

— ліквідності: розрив ліквідності за визначеними термінами; норматив поточної ліквідності; норматив резервування притягну­тих засобів на кореспондентському рахунку;

— прибутковості: розрахунок максимальних ставок залучення за видами (термінами, сумами) ресурсів; розрахунок мінімальних ставок розміщення видами (термінами, сумами) активів; мінімаль­но припустимий розмір маржі при здійсненні арбітражних угод;

— ризиків: країни; регіональних; галузевих; максимального розміру ризику на одного позичальника; максимального розміру «великих» кредитних ризиків; максимального розміру бланково­го кредитування окремого позичальника; процентних; курсових та інших, на розсуд КУПА.

2. Затвердження методик і процедур з управління пасива­ми й активами:

— розподіл ресурсів за видами активних операцій;

— визначення прибутковості за кожним видом активних опе­рацій;

— визначення собівартості операцій на основі їхніх техноло­гій, бюджету підрозділів, вартості використаних ресурсів і вста­новлення мінімального рівня прибутковості операцій;

— управління процентним ризиком;

— управління курсовим ризиком та іншими, на розсуд КУПА.

3. Прийняття рішень за потреби перевищення (порушен­ня) внутрішніх нормативів і лімітів.

КУПА підпорядковується безпосередньо Правлінню банку, до його обов’язків входить:

— визначення стратегії банку, розгляд і затвердження страте­гічного та оперативного планів, бюджетів, змін до них, участь у розробці політики;

— аналіз ринкових тенденцій щодо процентних ставок, вста­новлення процентних ставок за наданими та залученими коштами;

— оцінка тенденцій основних показників діяльності: прибутку, прибутковості активів, прибутковості капіталу, чистої процентної маржі, спреду;

— аналіз вкладень та ресурсів із метою диверсифікації зо­бов’язань, запобігання надмірній концентрації активів, розгляд відповідних положень і лімітів;

— оцінка загально банківської позиції щодо прийнятих ризиків (ризику процентної ставки, ліквідності, кредитного, валютного), роз­поділ коштів на основі зваженого ризику, вибір засобів хеджування;

— підготовка висновків для Правління банку, директив та на­казів підпорядкованим підрозділам.

КУПА повинен інформувати про свої рішення підрозділи, яких вони безпосередньо стосуються, у день проведення засідан­ня, на якому приймаються ці рішення. Інформацію варто переда­вати через членів КУПА, що представляють відділ, до складу якого входять ці підрозділи. Усі стратегічні рішення, прийняті КУПА, обов’язкові для виконання всіма структурними підрозді­лами банку. За невиконання рішень КУПА посадові особи банку несуть персональну відповідальність.

Поточний моніторинг виконання рішень, прийнятих на засі­даннях КУПА, покладається на Казначейство банку. Результати моніторингу виконання рішень, прийнятих на попередніх засі­даннях КУПА, розглядаються на наступному засіданні.

Стратегічні рішення КУПА повинні стосуватися безпосередньо управління капіталом банку, установлення власних внутрібан - ківських лімітів, що повинні узгоджуватися з відповідними норма­тивами НБУ. Тому встановлювані ліміти і нормативи повинні ви­значатися межами повноважень КУПА. Ліміти і нормативи, встановлені КУПА, обов’язкові для дотримання всіма службами банку. Ліміти і нормативи, що, можливо, будуть виходити за межі обумовлених повноважень КУПА, варто передати для встановлен­ня президенту і Правлінню банку.

Комітет з питань управління пасивами і активами створюється на виконання вимог ст. 44 Закону України «Про банки та банків­ську діяльність» та відповідно до рішень Правління комерційного банку. Розроблена комерційним банком модель Комітету Управ­ління Пасивами і Активами затверджується Правлінням банку. Прийняття нової редакції автоматично призводить до припинення дії попереднього документа. Модель КУПА наведена на рис. 10.2, детальна характеристика елементів моделі — у додатку П.

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРУКТУРИ ПАСИВІВ І АКТИВІВ БАНКУ

КУПА є інструментом формування ефективної структури па­сивів і активів, за допомогою якого банк має величезні можливо­сті отримання найрізноманітнішої інформації, оскільки основна маса економічних суб’єктів так чи інакше робить свої операції через банківські установи. Ця найцінніша інформація вчасно зби­рається й аналізується з погляду вироблення відповідних підхо­дів до маркетингової стратегії формування активів і пасивів.

Інформація, отримана банком у процесі здійснення розрахунково - позичкових та іНшиХ операцій, дає уяву про клієнтів, що користують­ся послугами банку, конкурентів, що надають послуги, які відрізня­ються за якістю і вартістю, про частку ринку, що обслуговується, пе­рспективи його поширення. Інформаційна база створює умови для вироблення відповідних маркетингових стратегій.

В умовах стабілізації кредитного ринку України банк перебо­рює труднощі і починає розвивати інтегровані бази даних марке­тингової інформації, що дозволяють чітко орієнтуватися на ринку і приймати вірні стратегічні рішення щодо формування структу­ри пасивів і активів.

У рамках банківського маркетингу щодо пасивів і активів, на­самперед, повинна здійснюватися практична реалізація цілей стратегічного порядку, тобто вирішення тактичних завдань банка варто підкоряти необхідності послідовного здійснення стратегіч­них підходів.

Планування маркетингової стратегії формування ефек­тивної структури пасивів і активів повинне:

— базуватися на оцінці перспектив у сфері політики, еконо­міки, технологій. Варто враховувати особливості нестабільної ситуації на кредитному ринку України і зовнішньої кон’юнктури;

— спиратися на сучасні методи прогнозування й аналізу, що допоможуть відслідковувати нові тенденції ринку банківських послуг. В умовах банківського ринку України варто починати не з вибору і встановлення цілей, а з аналізу сильних і слабких сто­рін у діяльності банку;

— бути вихідною функцією маркетингу і важливим завдан­ням в діяльності банку, щоб забезпечити в умовах конкуренції позицію банку на майбутнє і по можливості її оптимізувати.

Успішне застосування маркетингових стратегій банку вимагає позитивного відношення до концепції маркетингу з боку керів­ництва комерційних банків.

На сучасному українському кредитному ринку мають значен­ня не стільки самі пропоновані банківські продукти, скільки пла­нування спроможності банківських інститутів робити правильні висновки з усього потоку інформації і відповідно до них прийма­ти старанно продумані рішення стосовно формування структури пасивів і активів.

Банківський маркетинг призначений сприяти координації зу­силь, що здійснюються банком, потребує чіткого визначення зав­дань, забезпечує єдність підрозділів банку в ході досягнення за­гальної цілі.

Наявність стратегії банківського маркетингу зменшує ризик прийняття керівництвом хибних рішень через невірогідність інфо­рмації про те, які склалися передумови формування структури па­сивів і активів. Вона є основою для подальшого контролю ефек­тивності цієї структури, а також сприяє підвищенню готовності банку до раптових змін зовнішнього бізнес-середовища.

Таким чином, розробка ефективних маркетингових страте­гій банку щодо формування структури пасивів і активів дозво­ляє йому зайняти міцні ринкові позиції і проводити вірну полі­тику відповідно до стратегічних орієнтирів. При цьому важ­ливо проводити постійний маркетинг-аудит банку з метою ви­явлення відхилень від заданої програми і своєчасного їх коригування.

Управління активами та пасивами — одна з основних скла­дових банківського маркетингу, яка передбачає формування структури активів та пасивів та безпосередньо впливає на ефек­тивність роботи фінансової установи та її здатність виживати у конкурентному середовищі. З розвитком банківської системи це питання стало актуальним і для вітчизняних банків. Якщо раніше вони мали змогу достатньо заробляти, керуючись лише здоровим глуздом та інтуїцією керівництва, незважаючи на те, чи відповідають їхні методи і практика роботи теоретичним за­садам банківського маркетингу, то нині зростає інтерес до ін­струментарію, напрацьованого з урахуванням світового досвіду. До цього спонукають зниження дохідності активних операцій, загострення боротьби за клієнтів та ресурси, вдосконалення державного регулювання.

Концепція управління активами і пасивами (УАП) є ско­ординованим управлінням всім балансом, а не окремими його частинами. Головна ідея концепції УАП полягає в тому, що ба­нки розглядають свої активи, зобов’язання та капітал у нерозри­вній єдності.

Інтегрований підхід до управління активами та пасивами дає змогу вирішити проблему оптимізації співвідношення між при­бутковістю та ризиком. Таке положення є принциповим, оскільки передбачає певну предметну галузь, категоріальний апарат, засо­би й методи дослідження, сфери практичного застосування.

Управління активами та пасивами — основний процес, у межах якого банки планують і реалізують свої прибутки та конт­ролюють притаманні їхній діяльності ризики. Проблеми УАП мають комплексний характер, оскільки необхідно враховувати велику кількість факторів, які стосуються багатьох напрямів дія­льності. Відтак зростають вимоги до якості інформаційного за­безпечення.

Процедури оцінки та аналізу кредитного ризику досить добре зроблені й висвітлені як у внутрішніх банківських документах, так і в нормативних документах НБУ. Кредитний ризик пов’яза­ний із використанням коштів, які відображаються лише в актив­ній частині балансового звіту та на відповідних рахунках доходів і витрат. Водночас вихідна інформація про кредитний ризик, яко­го припускається банк, є лиш одним із вихідних інформаційних протоколів, з якими працює керівництво, розробляючи управлін­ські рішення стосовно УАП. З огляду на багатоплановість і склад­ність процесу прийняття рішень при управлінні активами та па­сивами слід використовувати системний підхід.

Окреслимо конкретні завдання УАП у широкому контексті банківського маркетингу та управління ризиками:

— аналіз ліквідності;

— оцінка ризиків процентної ставки;

— хеджування ризиків;

— оцінка валютного ризику;

— аналіз капіталу.

Кожну із зазначених складових можна розглядати як окрему проблему, але в рамках інтегрованого підходу до УАП необхідно проводити їх спільний аналіз у цілісній системі — банківській установі.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru