Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Ідеологеми формування і розвитку креативного маркетингу організацій

Проблеми формування економічних ідеологем. У даній роботі за допомогою системно-параметричного економічного аналізу ро­биться спроба розглянути деякі сучасні проблеми «креативізації» економічної діяльності, а також взаємозв'язані з цим процесом методологічні і методичні проблеми креативних завдань бізнесу і розвитку організацій (підприємств).

Проблема креативізації господарської діяльності та її марке­тинговий аспект вивчені вкрай недостатньо. У зв'язку з цим пос­тавлено завдання обговорити цю проблему в контексті ідеологем формування і розвитку креативного маркетингу організацій.

У цьому випадку понятійно-категоріальна суть ідеологем кре­ативного маркетингу веде до такого.

Поняття «ідеологема» є різновидом «ідеології», яка, як відомо, представляється як сукупність суспільних ідей, теорій, поглядів, які відображають і оцінюють соціальну дійсність, а також точки зору інтересів певних корпоративних груп і співтовариств.

Згідно з вільною енциклопедією «Вікіпедія» [1] термін «ідеоло - гема» розглядається як політичний термін, як частина якої - небудь ідеології, елемент ідеологічної системи, значення якої по­рівняно з «ідеологією» є більш динамічніше і змінюється відпові­дно до трансформації політичної практики.

Як приклади найбільш резонансних сучасних політичних іде - ологем можна навести такі, як «холодна війна», «залізна завіса», «тоталітаризм», «масові репресії», «голодомор», «титульна нація», «етнічна інтеграція», «теорія доміно», «зіткнення цивілізацій»,

«кінець історії», «останні оплоти демократії», «нове мислення», «геополітичні виклики» і так далі.

Відмітними ознаками політичних ідеологій є початкова розп­ливчастість значень, їх багатократна зміна. Вони мають цілком певне емоційне забарвлення (маркування), легко запам'ятову­ються і створюють ілюзію розуміння у об'єкта маніпуляцій. Немає сумніву, що зазначені вище політичні ідеологеми є ефективним засобом ідеологічної обробки мас, засобом управління масовою свідомістю.

На нашу думку, абсолютно правомірно можна говорити і про економічні ідеологеми. Зокрема, в рамках ідеологем можна розг­лядати такі дуже поширені економічні штампи, як «стійкий роз­виток», «економіка знань», «економічна свобода», «екологічна еко­номіка» і «економічна екологія», «витік розумів», «тіньова еконо­міка», «ефективна територія», «ефективний геоекономічний прос­тір», «новий світовий економічний порядок», «єдиний економічний простір» (ЄЕП) та ін.

Виходячи з вищевикладених передумов, також правомірна по­становка питання про економічні категорії, процес формування яких може розглядатися в рамках ідеологеми, як «креативна еко­номіка» і «креативний маркетинг», які в даній роботі нами розг­лядаються як основний об'єкт дослідження. У цьому плані в робо­ті поставлено завдання обговорення понятійно^категоріального подання «креативного маркетингу» і розгляду можливостей його використання стосовно вирішення проблем розвитку підприємств машинобудування.

Останніми роками в науковій літературі почалося активне об­говорення проблем креативності в економіці. З'явилися роботи, пов'язані з формуванням понятшно_змістовного подання «креа - тивності», «креативної організації», «креативної економіки» та ін. Особлива увага приділяється проблемі креативності з погляду її значення у вирішенні завдань підвищення конкурентоспромож­ності підприємства (організації).

Появу терміна «креативність» (лат. creatio — від творення, тво­ріння; creative — творчість) відносять до 60_х років ХХ століття, коли американські психологи почали застосовувати цей термін для позначення здатності особи формувати нові поняття, нові на­вички.

Проблеми креативності розглядалися багатьма зарубіжними вченими і фахівцями, російськими, а також українськими —

Д. Амідоном [3], Г. Ванюріхиним [9], К. Кірсановим [22], Р. Флоріда [41], Р. Халліманом [1], В. Л. Іноземцевим [20],

А. В. Курносовою [26], Д. Зелененим [30] та ін.

До вітчизняних робіт з креативної економіки перш за все слід віднести роботу А. В. Курносової [26], в якій звертається увага на необхідність дослідження проблеми креативності як важливого чинника конкурентоспроможності в діяльності сучасних органі­зацій.

Аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників показує, що проблема креативності вкрай слабо розроблена в контексті теоре­тичних і практичних проблем маркетингу і менеджменту. Необ­хідність розширення досліджень у цій сфері визначили вибір те­ми даного дослідження.

Проблеми формування ідеологеми креативного маркетингу. Виходячи з розглянутих вище економічних ідеологем, у даній ро­боті поставлено завдання обговорити проблему креативності в контексті прикладних маркетингових завдань бізнесу і розвитку підприємств (організацій).

До вельми цікавих точок зору на «креативну» проблему можна віднести подані як концепт (тобто як «формулювання, розумовий образ, загальну думку» [23, с. 217]) формування креативного мар­кетингу.

Як відомо, сучасний традиційний маркетинг розглядається як сфера діяльності з вивчення ринку, розроблення, розподілу і про­сування товарів. Вважається, що за допомогою маркетингу можна найраціональніше і ефективніше забезпечувати досягнення ці­лей підприємств і задоволення потреби споживачів.

У сучасних умовах динамічного розвитку економіки і необхід­ності кардинального вдосконалення управління зростає потреба в їх якісно новій інформації й інтелектуалізації. У цих умовах зна­чно зростає роль інтелектуальних продуктів типу «ноу-хау», інте­лект, знання, творчість, які розглядаються як головний двигун прогресу.

Виклик часу, пов'язаний з високим попитом на творчість, обу­мовлює зростання вимог до суб'єктів господарської діяльності в плані обов'язковості творчого підходу, креативності; запитів на креативні рішення; отримання прибутку за рахунок нових ідей і реалізації нових товарів.

Розглянемо деякі методологічні аспекти дослідження проблем креативності.

На думку Г. І. Ванюріхина, [9] сучасний «креатив» пов'язується, по-перше, з процесами творчої діяльності, спрямованої на ство­рення об'єктивно або суб'єктивно нового продукту; по-друге, з процесами, що мають свої певні стадії, — задум, осмислення, ін­сайт, безпосередньо продукт. Більш розширений понятійно - категоріальний зміст «креативності» дається в роботі Р. Халліма - на [1], який зводиться до взаємозв'язаної сукупності таких харак­теристик і властивостей:

- форма мислення, що виходить за рамки звичайного логіч­ного мислення і відкриває нові можливості результативних дій;

- поява нових сприйнять, обумовлених новизною ідей і нових способів їх реалізації;

- можливість перекладу ідей і знань в нову форму результату (продукту), що є новою формою відповіді на нові виклики і поста­влені проблеми;

- здатність знаходити нові зв'язки і збагачувати досвід нови­ми ідеями, новими намірами та ін.;

- підвищення упевненості й готовності до вирішення проблем перетворення дійсності.

Концепція креативності стимулювала розвиток «економіки знань» як науки і «креативної економіки» як нового наукового напряму в економічній науці. У цьому плані появу монографії Джона Хокинса «Креативна економіка» у 2GG1 р. слід вважати важливою подією у становленні теоретико-методологічного базису реалізації ідеології креативності і стимулювання появи таких по­нятійно-категоріальних утворень як «креативний менеджмент» (Г. І. Ванюріхин [9]), «креативне підприємство», «креативна ком­панія», «креативна корпорація» (В. А. Іноземців [2G]), «креативна організація» (Л. В. Курносова [26]), «креативна освіта» (П. Халлі - ман [1]), «креативний клас», «креативне місто» (Р. Флоріда [41], Д. Зеленін [16]) та ін.

Виходячи з вищевикладеного, можна говорити про актуаль­ність постановки питання формування «креативного маркетингу» як нового наукового напряму в системі «креативної економіки» і як важливого інструменту планування і управління кон'юнкту­рою ринку. У цьому контексті в рамках формованої ідеології кре­ативного розвитку підприємства (організації) і формування креа­тивного маркетингу як важливого інструменту досягнення синер­гічних ефектів креативної економіки необхідно розглянути такі питання: формування креативного потенціалу підприємства (ор-

Ганізації); формування нового бачення і визначення місії бізнесу в контексті креативної ідеології розвитку підприємства; форму­вання системи цілеполагання в розвитку креативного підприємс­тва; формування інноваційної стратегії підприємства в контексті ефективного використання його креативного потенціалу.

Проблеми формування креативного потенціалу підприємства (організації). У даній роботі креативний потенціал розглядається як свого роду інтегральна сукупність різноманітних ресурсів, що володіють креативними властивостями, відображають творчий початок, інноваційність, інтелектуальність, здатність оновлення і багато чого іншого. У цьому випадку інтегральна сукупність відо­бражає взаємозв'язок і взаємозалежність даних ресурсних елеме­нтів і характеризується тим, що якісну і кількісну зміну одного з ресурсів (чинників) веде до більш-менш помітних якісних і кіль­кісних трансформацій у використанні інших ресурсів.

Системне представлення креативного потенціалу наведене на рис. 10.4. Побудова даної системи розглянута на основі форму­вання загальної параметричної теорії систем (ЗПТС) за А. І. Уйо - мовим [39], в основу якої покладений принцип системного опису досліджуваних об'єктів за допомогою так званої мови тернарного опису, що містить системоутворювальні категорії «річ», «властиво­сті», «відносини».

Вважаємо за необхідне звернути особливу увагу на такий кре­ативний ресурс підприємства (організації), який формується в його просторово-часовому вимірюванні, — це креативний менталі­тет підприємства. Дане положення зводиться до такого.

У роботах В. Л. Іноземцева [20] і А. В. Курносової [26] обгово­рюються цікаві питання формування креативності корпорацій, які пов'язані з визначенням їх відмітних рис. На нашу думку, якщо цю проблему розглядати в тимчасовому і просторовому ви­мірюванні, то можна говорити про формування певних стійких показників підприємства (організації), які можна назвати як «креативний менталітет».

До показників креативного менталітету підприємства (органі­зації) можна віднести:

-

Рис. 10.4. Структурні елементи креативного потенціалу підпри­ємства (організації)

подпись: 
рис. 10.4. структурні елементи креативного потенціалу підприємства (організації)
Перманентний стан внутрішнього прагнення до ідеалів, що виходять за рамки традиційної економічної доцільності (отри­мання прибутку);

- примат творчих осіб (лідерів), для яких характерна прихи­льність до стратегічних цілей підприємства, бізнесу як свого тво­ріння, навколо яких формується діяльність підприємства, забез­печується його гарантована стійкість і процвітання;

- примат перманентної ініціативи у формуванні кон'юнктури ринку своїх товарів і послуг за рахунок превалювання якісно но­вої наукоємної товарної продукції і послуг;

- здатність розвиватися як за рахунок максимізації ефектив­ності використання внутрішніх резервів, так і за рахунок відтво­рного креативного ресурсу підприємства, що створює можливості свого перманентного перетворення і стимулюючого формування нових компаній.

Формування нового бачення і визначення місії бізнесу в кон­тексті креативної ідеології розвитку підприємства. У системі стра­тегічного маркетингу, що розглядається в контексті посилення його креативних позицій, першочергового значення набувають такі питання.

Визначення місії бізнесу, призначення, що відображає їх, і ос­новну мету. У широкому розумінні місія, що розглядається в рам­ках категорії креативної економіки, може трактуватися як філо­софія і призначення підприємства (організації), орієнтованою на досягнення стратегічних переваг за рахунок створення іннова­ційних можливостей виробництва, створення нової продукції (по­слуг), гнучкого маневрування в управлінні підприємством, орга­нізацією.

Ідеологія місії підприємства (організації) в контексті форму­вання креативної економіки і креативного маркетингу повинна бути домінантою: для маркетологів і менеджерів у плані їхнього обов'язку систематично займатися різноманітним аналітичним осмисленням проблем підприємства (організації); прагнення пер­соналу до творчої діяльності і високої результативності; форму­вання позитивного іміджу підприємства (організації).

Формування бачення підприємства як образного представлен­ня сенсу його діяльності і перспектив (майбутнього) пов'язане з формуванням уявлення про соціально-економічну, політичну і інноваційно-технологічну ситуацію в країні, в галузі, а також про бажаний стан підприємства в цій ситуації. Оскільки бачення сто­сується до майбутнього і воно втрачає свою «силу», досягнувши планованого стану, то воно повинне періодично формуватися зно­ву.

Формування системи цілеполагання в розвитку креативного підприємства як однієї з найважливіших проблем розвитку креа - тивної економіки базується на творчому підході до формування і узгодження достатньо великої кількості цілей і підцілей, спрямо­ваних на досягнення головної стратегічної мети, — бажаного ре­зультату в діяльності підприємства.

Довгострокові цілі підприємства визначають його стратегічний намір зайняти певне місце в бізнесі. При цьому слід виділити ряд головних просторів, у межах яких визначаються конкретні довго­строкові цілі. До них можна віднести:

- ринкові цілі — завоювання лідерства в певному сегменті ри­нку, збільшення частки ринку підприємства;

- цільові установки у сфері інновації, пов'язані із застосуван­ням нових технологій в організації і управлінні, виробництві но­вої продукції (послуг), з визначенням нових способів ведення біз­несу і освоєнням нових ринків;

- цільові установки в плані формування креативного марке­тингу, діяльність якого повинна охоплювати всі етапи підготовки виробництва і збуту товару, а головне — повинна бути спрямована на забезпечення першості у продажу певного товару, створення іміджу товару, поліпшення обслуговування клієнтів;

- пріоритети цілей досягнення найвищої продуктивності праці, підвищення якості продукту, зниження витрат виробницт­ва, створення інноваційного високоефективного виробництва;

- цільові орієнтири ефективного управління діяльністю підп­риємства, включаючи антикризові заходи, раціональне викорис­тання людських ресурсів, збереження і підтримку на необхідному рівні, а також раціональне використання всіх видів фінансових ресурсів.

Достатньо велику кількість і різноманітність можна згрупува­ти шляхом побудови дерева цілей, структуризація якого може бу­ти виконана в рамках організаційно-ієрархічної послідовності — від головного до часткового:

- глобальна (загальна) мета повинна містити опис кінцевого результату;

- глобальна (загальна) мета розгортається в ієрархічну стру­ктуру, виходячи з умови, що реалізація підцілей кожного пода­льшого рівня є необхідною і достатньою умовою досягнення цілей попереднього рівня.

На нашу думку, при формуванні системи цілеполагання роз­витку підприємства необхідно брати до уваги одночасне форму­вання певних властивостей цієї системи, зокрема: стійкість і ке­рованість; конкретність і вимірність; певні горизонти планування цілей (довгострокові — горизонт планування більше 5 років; сере - дньострокові — від 1 року до 5 років; короткострокові — в межах одного року); досяжність; несуперечність.

Формування інноваційної стратегії підприємства в контексті ефективного використання його креативного потенціалу. Форму­вання і реалізація даної стратегії пов'язуються зі стратегією на­лежного забезпечення науковими дослідженнями і дослідно - конструкторськими розробками (НДДКР) і може розглядатися як довгострокова програма конкретних дій зі створення нових про­дуктів, технологій виробництва, технологій управління від стадії задуму до реалізації продукту.

За даним напрямом можна виділити такі найбільш значущі складові:

- інноваційне прогнозування і планування, що пов'язане з проведенням науково-технологічного прогнозування як частиною зовнішнього середовища, визначає формування інформації про передбачувані технологічні тренди, нові відкриття, тимчасові го­ризонти інноваційних «проривів» (з визначенням ресурсів на на­укові дослідження, дослідно-конструкторські розробки і техноло­гічну підготовку виробництва);

- формування функціональної стратегії НДДКР, що містить такі напрями робіт, як:

- визначення оптимального співвідношення між проведен­ням власних НДДКР у повному обсязі і за участю підприємства в міжфірмовій співпраці, закупівлею «ноу-хау» для реалізації інно­ваційної політики, закупівлею патентів і ліцензій;

- визначення необхідного обсягу науково-дослідних і дослід­но-конструкторських робіт;

- оцінка НДДКР на ринку; управління НДДКР з урахуван­ням реалізації особливих вимог до системи управління іннова­ційними процесами, зокрема, пов'язаним із ефективним викорис­танням кваліфікаційного потенціалу, можливостей гнучкого реа­гування на ситуації (швидкої перебудови), організації чіткого ко­нтролю за термінами і ефективністю проведення робіт.

У завершальній частині даної роботи акцентуємо увагу на де­яких особливих практичних рекомендаціях, що стосуються реалі­зації принципів креативного маркетингу, в контексті досвіду Джей Конрада Льовінсона, які зводяться до такого:

- найлегше навчитися якої-небудь нової методики креативу, але значно складніше уміти вирішувати конкретні завдання;

- слід враховувати, що креативне мислення і продуктивне мислення — далеко не одне і те саме;

- у практичній діяльності слід дотримуватися певних прин­ципів і правил.

Враховуючи, що згадана вище система правил (принципів) креативної маркетингової діяльності має велику практичну зна­чущість, то її деталізація буде вельми корисною для фахівців. Во­на зводиться до такого:

1) слід помічати, за яких умов вам удається знаходити прави­льні рішення, і по можливості створювати ці умови (принцип: «справа не в методиці, справа в обставинах»);

2) слід брати до уваги, що хворобою креативників є пристрасть до безглуздої оригінальності, тому в цьому плані слід дотримува­тися принципу «не прагни до оригінальності»;

3) вдалі рішення проблем частіше знаходяться колективно і слід піклуватися про створення належних умов для цього (прин­цип «одна голова добре, а дві краще»);

4) слід шукати свої власні рішення, оптимальні саме для ва­шого завдання (принцип «не копіюй сліпо чужі рішення»);

5) слід слухати не людей з купою ідей, а людей, здатних дося­гати результатів («досвід важливіший за новизну»);

6) слід користуватися принципом А. Ейнштейна, що полягає в тому, що рішення повинні бути такими простими, як тільки мож­ливо, але не простіше.

На основі вищевикладеного можна зробити такі висновки.

1. В умовах інтенсивного розвитку сучасної «економіки знань» формування і реалізація концепції креативності розвитку зумов­люють інноваційний прогрес соціально-економічного розвитку, який обумовлюється ініціацією нових ідей, перманентним онов­ленням виробництва, випуском на ринок нової продукції і реаль­ними можливостями вирішення проблем отримання конкурент­них переваг.

2. Важливим інструментом ефективної реалізації креативного потенціалу підприємства (організації) є креативний маркетинг, який розглядається як сфера діяльності, що використовує ідеоло­гію креативності при вивченні ринку, розробленні, розподілі та просуванні товарів і послуг.

Креативний маркетинг є інструментом організації планування та реалізації творчих управлінських рішень, що забезпечує дося­гнення стратегічних і тактичних цілей підприємства, і форму­вання його конкурентних переваг і конкурентоспроможності май­бутніх товарів і послуг, вироблюваних підприємством.

3. Потенціал креативності підприємства (організації) слід роз­глядати як важливий об'єкт управління і відтворення. Незважа­ючи на творчу природу креативного маркетингу управління ви­користанням потенціалу креативного маркетингу, повинне бути строго підпорядковане вибраній стратегії маркетингу.

4. Слід чекати, що в найближчій і середньостроковій перспек­тивах роль креативного маркетингу і безпосередньо підприємств (організацій), що використовують креативну ідеологію, зростати­ме швидкими темпами і зумовлюватиме прогрес економіки знань і науково-технічний прогрес.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru