Індивідуальні приватні фірми, переваги та недоліки
У підприємницькій діяльності одним з найважливіших є питання про форму організації. Організаційно-господарською одиницею (Первинною структурною ланкою) бізнесу є фірма (підприємство, організація, установа тощо), або компанія. Фірма (компанія) — загальна назва, що використовується щодо будь-якого підприємства, яке має право юридичної особи, поняття «фірма» не відображає організаційно-правового статусу підприємства. Підприємцю важливо вибрати Конкретну організаційно-правову форму діяльності, тобто зафіксовану нормами права єдність організаційних і економічних засад діяльності господарюючого суб'єкта.
Ознаки, що відрізняють організаційно-правові форми малого бізнесу:
- кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання);
- власник використаного капіталу;
- джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;
- межі майнової (матеріальної) відповідальності;
- спосіб розподілу прибутку і збитків;
- форма управління суб'єктом господарювання.
Вибір організаційно-правової форми підприємства залежить від чинників:
- відповідальність (необмежена, обмежена, необмежена генерального партнера і обмежена молодшого партнера);
- оподаткування (податків фізичних осіб, подвійне оподаткування у корпораціях);
- управлінські здібності підприємця (команди менеджерів фірми);
- передбачувана тривалість існування фірми;
- можливість зміни власника.
З урахуванням чинників підприємець може визначати потрібний рівень і обсяг можливих прав і обов'язків залежно від поставлених цілей і завдань, вирішує питання про порядок створення статутного фонду підприємства (організації), вибирає форму організаційної побудови підприємства і схему управління ним, погоджує вибір з вимогами підприємницького права (правової основи підприємництва).
Найбільш поширені три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: одноосібні володіння; товариства; корпорації. Кожна має переваги і недоліки.
Індивідуальне приватне володіння:
- підприємство, власником якого є фізична особа або сім'я, отримує дохід (прибуток), несе тягар господарського ризику. Наприклад, в США майже 80 % організаційних структур малого бізнесу є одноосібними володіннями, їх частка становить приблизно 10—14 % обсягу бізнесу.
Одноосібне володіння є найпростішою формою організації бізнесу, має Переваги:
- відносна простота заснування і оперативність підприємницьких дій;
- максимальні мотиви до ефективного господарювання;
- забезпечення конфіденційності діяльності, збереження комерційної таємниці;
- незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції;
- повна самостійність, свобода в виборі діяльності.
Недоліки:
- недостатність власних фінансових ресурсів для розвитку діяльності;
- труднощі із залученням великих капіталів;
- висока плата за користування кредитами;
- обмежені виробничі ресурси;
- повна відповідальність за борги - у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а власне майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.
- відсутність спеціалізованого менеджменту - одноосібний власник сам виконує управлінські функції. Успіх фірми залежить від індивідуальних здібностей однієї особи;
- невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.