Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ

СТАНЦІЙ

Геотермальна енергія є одним із перспективних поновлювальних джерел енергії, її давно і широко застосовують Ісландія, США, Нова Зеландія, Франція, Угорщина і багато інших країн. У столиці Ісландії Рейк’явік, у якій проживає половина населення країни, багато років експлуатується геотермальна опалювальна система, потужність якої становить 350 МВт. У Франції 70 геотермальних установок забезпечує теплом 800 тис. населення. У сусідній Угорщині площа геотермальних теплиць дорівнює 1,5 млн м ; на різні потреби в країні щороку використовується понад ЗО млн Гкал геотермальної енергії.

Електричну енергію вперше було отримано з використанням геотермального резервуара сухої пари в 1904 р. італійцем П. Джиноні Конті. Перший резервуар гарячої води, використаний для виробництва електричної енергії, був створений у Новій Зеландії в 1950-ті роки. Перша комерційна геотермальна електростанція в США почала виробляти електроенергію в 1960 р. Сьогодні це друге щодо важливості та обсягу використання поновлювальне джерело енергії в США. В 1995 р. потужність усіх геотермальних електростанцій світу становила 6000 МВт і 11300 МВт теплових станцій для прямого використання теплоти (1 МВт достатньо для забезпечення побутових потреб 1000 жителів).

Геотермальна електроенергетика розвивається досить інтенсивно, в теперішній час склалось таке розподілення встановлених потужностей ГеоТЕС в індустріально розвинених країнах світу: 70 % - у США, 28 % - в Італії, Японії і Новій Зеландії, 2 % - у Франції, Греції, Ісландії, Португалії та Росії. Одна із найпотужніших ГеоТЕС (500 МВт) побудована в США за 120 км від Сан-Франциско, у Новій

Зеландії в районі Вайракен працює геотермальна електростанція потужністю 160 МВт. Найпотужніша у світі геотермальна електростанція (1400 МВт) розташована в районі Гейзера (СІЛА).

У Росії геотермальні джерела розміщені економічно невигідно. Камчатка, Сахалін, Курильські острови відзначаються слабкою інфраструктурою, високою сейсмічністю, малонаселеністю, складним рельєфом місцевості. Загальні запаси геотермальної енергії в цих районах оцінюються на 2000 МВт. У цей час у Росії діє Паужетська ГеоТЕС на Камчатці, потужність якої перевищує 160 МВт.

На півночі індонезійського острова Суматра дебіт однієї зі свердловин глибиною 2160м становить 240 л/с з можливим його збільшенням. Ця свердловина може стати найпотужнішою у світі. ГеоТЕС потужністю 1000 МВт забезпечує електроенергією всю північну частину острова.

За даними Huttrer 2001, на базі геотермальних ресурсів у 2000 р. було вироблено понад 49-10 кВт-год електроенергії (таблиця 4.5.2). Встановлена потужність геотермальних електростанцій при цьому становила 7974 МВт, а до кінця 2005 р. повинна досягнути 11414 МВт.

Нині 58 країн використовують тепло своїх геотермальних ресурсів не тільки на виробництво електроенергії, а й безпосередньо у вигляді тепла для:

- обігрівання ванн і басейнів - 42 %;

- опалювання - 23 %;

- теплових насосів - 12 %;

- обігрівання теплиць - 9 %;

- підігрівання води в рибних господарствах - 6 %;

- технологічних процесів у промисловості - 5 %;

- сушіння сільгосппродуктів, танення снігу та кондиціонування -

1 %;

- інших цілей - 2 %.

Встановлена теплова потужність при цьому дорівнює 15145 МВт,

12

а кількість використовуваної теплової енергії - 190,7-10 Дж.

У країнах ЄС передбачається виробництво на ГеоТЕС у 2010 р. більше 90-109 кВт-год електроенергії.

Встановлена

Вироблена

Країна

потужність,

електроенергія,

к Вт

млн кВт-год

Австралія

0,17

1,9

Г ватемала

33,4

215,9

Ель-Сальвадор

161

800

Ефіопія

8,52

30,5

Індонезія

589,5

4575

Ісландія

170

1138

Італія

785

4403

Кенія

45

366,47

Китай

29,17

100

Коста-Ріка

142,5

592

Мексика

755

5681

Нікарагуа

70

583

Нова Зеландія

437

2268

Португалія

16

94

Росія

23

85

СІЛА

2228

15470

Таїланд

0,3

1,8

Туреччина

20,4

119,73

Філіппіни

1909

9181

Франція

4,2

24,6

Японія

546,9

3532

Разом

7974,06

49261,45

4.5.6 Геотермальна енергетика України

На рисунку 4.5.11 подано атлас енергетичного потенціалу геотермальної енергії на території України [5].

Доцільність розвитку геотермальної енергетики У країни визначається наявністю значних ресурсів геотермальної енергії

(таблиця 4.5.3), що за своїм тепловим еквівалентом перевищують запаси традиційного енергетичного палива.

Потенціал геотермальної енергії

Рисунок 4.5.11 — Потенціал геотермальної енергії Таблиця 4.5.3 - Потенціал геотермальної енергетики України

Загальний

потенціал

Технічний

потенціал

Доцільно

економічний

потенціал

♦ і-н

л

о

и

Ь

♦ 1"Н

Рн

о

Ь

♦ і"Н

Рн

її

о

и

Ь

■ і-н

а

d

>%

Ь

■ і-н

а

d

Ь

■ і-н

а

d

ь

30-10(

438-10

50-10

180-10

21-10

262.8-10

Оцінка показників технічного і доцільно економічного потенціалу проводилася з урахуванням технічної бази, економічної ситуації і завдань “Програми розвитку нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії” в Україні з розділу “Геотермальна енергетика” до 2010 р.

Потенційні геотермальні ресурси в Україні становлять 27 млн м3/добу теплоенергетичних вод із середньою температурою 70 °С. Енергетичний еквівалент готового до освоєння технічного потенціалу геотермальних ресурсів України сягає 12 млн ту. п./рік. Потужність створених за останній час геотермальних установок становить 10,9 МВт теплової та 0,17 МВт електричної потужності. На сьогодні ці дослідно-промислові установки досягли річної економії

7,5 тис. т у. п.

В Україні великі термальні зони на глибині до 4 км є в Криму та Карпатах. Загальний потенціал підземних вод регіонів Прикарпаття і

З З

Криму становить 1,5 млнм /добу або 550 млнм /рік. Ці запаси вже сьогодні рентабельно використовувати не тільки для теплопостачання різноманітних споживачів, а й для виробництва електроенергії. Наявні ціни на енергоносії та перспективи їх зростання роблять економічно вигідним будівництво геотермальних електростанцій у згаданих регіонах.

Для поліпшення енергопостачання Криму заплановано будівництво геотермальних електростанцій потужністю 6 МВт - у західній частині півострова, де на глибині 4 км є вода температурою 250 °С. Загальна потужність станцій становитиме понад 100 МВт.

Найбільше досліджено запаси термальних вод у Берегівському районі (на глибині до 1200-1500 м) та Ужгородському районі (до 2500 м). На сьогодні у м. Берегове використовують дві свердловини глибиною 800 і 970м із добовим виходом 350 м мінеральної води температурою плюс 5 8 °С.

Програмою розвитку геотермальної енергетики передбачено декілька пріоритетних напрямків розвитку, а саме: створення

геотермальних станцій теплопостачання, Г еоТЕС, систем теплопостачання з підземним акумулюванням тепла, сушильних установок, геотермального теплопостачання теплиць. Впровадження накреслених заходів має забезпечити на 2010 р. економію паливно- енергетичних ресурсів в обсязі 6,9 млн т у. п.