ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ЕКСПОРТЕРІВ ЗА КОРДОНОМ
Б. В. Буркинський, академік НАН України, д. е.н., проф.,
І. А. Циналєвська ІПРЕЕД НАН України, м. Одеса
Процес включення вітчизняних підприємств до глобалізова - ної світової економіки обумовив виникнення значних можливостей збуту для вітчизняної продукції. Разом із тим, доступ до закордонних ринків товарів та послуг пов'язаний із залученням до системи глобальних конкурентних відносин. Для країн, що є реципієнтами вітчизняної продукції, виникнення значного імпортного потоку продукції, що складає конкуренцію місцевим виробникам спричиняє необхідність захисту місцевих ринків через застосування селективних протекціоністичних заходів, особливо необхідність застосування таких заходів актуалізується в часи виникнення спаду національного виробництва та економічних криз. Саме тому, незважаючи на те, що більшість розвинутих країн світу є членами СОТ, вибірковий захист національних виробників через надання прямої держаної допомоги (надання пільг національним виробникам), введення заходів захисту торгівлі (антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи), впровадження держзамовлень на випуск продукції та підвищення ввізних митних тарифів є прийнятним, за умови формування чітких та прозорих правил для всіх суб’єктів ринку та наявності неспростовних доказів (у випадку антидемпінгового розслідування) присутності недобросовісної конкуренції.
Станом на початок 2012 року в ряді країн світу та деяких митних союзах проти українських експортерів повадяться 25 чинних антидемпінгових заходів, а саме: в Аргентині, США, Мексиці, Таїланді, Туреччині, Канаді, ЄС та 4 спеціальні заходи, зокрема: в Митному союзі Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації та окремо в Казахстані. Крім того, антидемпінгові розслідування проводяться на даний момент в Індонезії та Індії, а об’єктам чинних спеціальних розслідувань є експорт в Митний союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації та окремо в Республіку Казахстан. Тривають перегляди вироків (термін яких вже сплив проте антидемпінгові та компенсаційні заходи досі діють) щодо розслідувань порушення антидемпінгового законодавства в Аргентині, США та ЄС.
108
Сукупність методів захисту інтересів національних товаровиробників за кордоном можна умовно розділити на фінансові (надання пільг за експортними кредитами, субсидіювання тощо), іміджеві (проведення за державної підтримки виставок, ярмарок, форумів та інших репрезентативних заходів) та консультативні (надання допомоги в питаннях дослідження закордонних ринків, юридичного супроводу та ін.).
У вітчизняній практиці, моніторинг протекціоністичних заходів проти українських експортерів здійснює Департамент співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ). Як правило, проблеми, що виникали в питаннях захисту вітчизняної продукції за кордоном вирішувалися на рівні самих товаровиробників. Закордонні дипломатичні установи України лише фіксували випадки та передавали інформацію до МЕРТ, проте, здебільшого, провадили політику невтручання, зважаючи на те, що вирішення таких питань не входило до їх компетенції. Із набранням чинності Постанови КМУ від 01.06.2011 №578 «Про внесення змін до Порядку здійснення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників під час проведення іноземними державами, їх економічними або митними об'єднаннями антидемпінгових, спеціальних захисних або компенсаційних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження», нормативно зафіксовані обов’язки закордонних дипломатичних представництв України щодо відслідковування в офіційних джерелах іноземних держав інформації про наявність загрози порушення розслідування або факт його порушення та оперативного інформування МЕРТ через МЗС.
Як свідчить практика експортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників, так само, як і просування вітчизняних товарів та послуг за кордоном, залишається завданням експортера. Через діяльність закордонних представництв мають змогу реалізувати власні інтереси лише ті підприємства, що є найбільшими експортерами, або підприємства, що відкрили власні представництва ще за часів СРСР. Разом із тим, навіть для найбільших підприємства, що володіють достатніми фінансовими ресурсами процесуальні процедури захисту інтересів за кордоном пов’язані із значними витратами часу та потребують відповідного досвіду та компетенції. Основні матеріальні витрати в питаннях порушення проти вітчиз-
109
Няних товаровиробників за кордоном антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань пов’язані із юридичним супроводом та перекладом документів, що пов’язані із процедурою розгляду антидемпінгового розслідування. Відтак, захист інтересів експортерів, що є суб’єктами малого та середнього бізнесу є приреченим через відсутність достатньої кількості фінансових ресурсів.
Зважаючи на окреслену проблему, на нашу думку, доцільною є пропозиція щодо створення спеціалізованої організації, що займатиметься питаннями, пов’язаними із захистом національних інтересів та просуванням вітчизняної продукції за кордоном. Така установа може бути створена як централізовано (Асоціація експортерів України), так і за територіальним принципом побудови (Асоціація експортерів відповідного регіону України) та, відповідним чином, функціонувати, як на території України, так і на території країн, що є найбільшими споживачами вітчизняної продукції.
Відтак, діяльність Асоціації експортерів України має бути зосереджена в 4 основних напрямках: маркетингове консультування (дослідження зовнішніх ринків, підготовка до проведення в країні базування презентаційних заходів для вітчизняних експортерів, розробка дистрибуційних каналів тощо); юридичне консультування (юридичний супровід угод між вітчизняними підприємствами та зарубіжними партнерами та допомога в підготовці судових позик та захисту інтересів вітчизняних експортерів за кордоном); та адміністративне асистування (оформлення віз, процедура легалізації документів/проставляння апостилю тощо) та управлінське консультування (інформування про режим іноземного інвестування та умови провадження діяльності в країні базування, кадрове консультування щодо методики ведення переговорів із зарубіжними партнерами із урахуванням менталітету, гендорної політики, етнічних та релігійних особливостей тощо. Функціонування такої установи сприятиме зменшення транзакційних видатків та ризиків зовнішньоекономічної діяльності, та, відтак, слугуватиме основою збільшення ефективності експортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання.
Коментарі:
-
Цыналевская Ирина
13.02.2014 16:42
Мне, как автору данной научной статьи, интересно знать,
собственно, каким образом ваш сайт имеет право публиковать результат моих научных трудов (совместно с научным руководителем)?!
Вы настолько уверенны в квалификации своих юристов, что имеете наглость размещать чужой материал без соответствующих разрешений и ссылок ?!
Немедленно удалите материал из сайта!