ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ЕКСПОРТЕРІВ ЗА КОРДОНОМ

Б. В. Буркинський, академік НАН України, д. е.н., проф.,

І. А. Циналєвська ІПРЕЕД НАН України, м. Одеса

Процес включення вітчизняних підприємств до глобалізова - ної світової економіки обумовив виникнення значних можливостей збуту для вітчизняної продукції. Разом із тим, доступ до закордон­них ринків товарів та послуг пов'язаний із залученням до системи глобальних конкурентних відносин. Для країн, що є реципієнтами вітчизняної продукції, виникнення значного імпортного потоку продукції, що складає конкуренцію місцевим виробникам спричи­няє необхідність захисту місцевих ринків через застосування селе­ктивних протекціоністичних заходів, особливо необхідність засто­сування таких заходів актуалізується в часи виникнення спаду на­ціонального виробництва та економічних криз. Саме тому, незва­жаючи на те, що більшість розвинутих країн світу є членами СОТ, вибірковий захист національних виробників через надання прямої держаної допомоги (надання пільг національним виробникам), вве­дення заходів захисту торгівлі (антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи), впровадження держзамовлень на випуск проду­кції та підвищення ввізних митних тарифів є прийнятним, за умови формування чітких та прозорих правил для всіх суб’єктів ринку та наявності неспростовних доказів (у випадку антидемпінгового роз­слідування) присутності недобросовісної конкуренції.

Станом на початок 2012 року в ряді країн світу та деяких ми­тних союзах проти українських експортерів повадяться 25 чинних антидемпінгових заходів, а саме: в Аргентині, США, Мексиці, Таї­ланді, Туреччині, Канаді, ЄС та 4 спеціальні заходи, зокрема: в Ми­тному союзі Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Росій­ської Федерації та окремо в Казахстані. Крім того, антидемпінгові розслідування проводяться на даний момент в Індонезії та Індії, а об’єктам чинних спеціальних розслідувань є експорт в Митний со­юз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Феде­рації та окремо в Республіку Казахстан. Тривають перегляди виро­ків (термін яких вже сплив проте антидемпінгові та компенсаційні заходи досі діють) щодо розслідувань порушення антидемпінгово­го законодавства в Аргентині, США та ЄС.

108

Сукупність методів захисту інтересів національних товарови­робників за кордоном можна умовно розділити на фінансові (на­дання пільг за експортними кредитами, субсидіювання тощо), імі­джеві (проведення за державної підтримки виставок, ярмарок, фо­румів та інших репрезентативних заходів) та консультативні (на­дання допомоги в питаннях дослідження закордонних ринків, юри­дичного супроводу та ін.).

У вітчизняній практиці, моніторинг протекціоністичних захо­дів проти українських експортерів здійснює Департамент співробі­тництва з СОТ та з питань торговельного захисту при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ). Як правило, проблеми, що виникали в питаннях захисту вітчизняної продукції за кордоном вирішувалися на рівні самих товаровиробників. Закордонні дипло­матичні установи України лише фіксували випадки та передавали інформацію до МЕРТ, проте, здебільшого, провадили політику не­втручання, зважаючи на те, що вирішення таких питань не входило до їх компетенції. Із набранням чинності Постанови КМУ від 01.06.2011 №578 «Про внесення змін до Порядку здійснення захис­ту інтересів вітчизняних товаровиробників під час проведення іно­земними державами, їх економічними або митними об'єднаннями антидемпінгових, спеціальних захисних або компенсаційних розс­лідувань щодо імпорту товарів українського походження», норма­тивно зафіксовані обов’язки закордонних дипломатичних предста­вництв України щодо відслідковування в офіційних джерелах іно­земних держав інформації про наявність загрози порушення розс­лідування або факт його порушення та оперативного інформування МЕРТ через МЗС.

Як свідчить практика експортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту інтересів вітчиз­няних товаровиробників, так само, як і просування вітчизняних то­варів та послуг за кордоном, залишається завданням експортера. Через діяльність закордонних представництв мають змогу реалізу­вати власні інтереси лише ті підприємства, що є найбільшими екс­портерами, або підприємства, що відкрили власні представництва ще за часів СРСР. Разом із тим, навіть для найбільших підприємст­ва, що володіють достатніми фінансовими ресурсами процесуальні процедури захисту інтересів за кордоном пов’язані із значними ви­тратами часу та потребують відповідного досвіду та компетенції. Основні матеріальні витрати в питаннях порушення проти вітчиз-

109

Няних товаровиробників за кордоном антидемпінгових та спеціаль­них захисних розслідувань пов’язані із юридичним супроводом та перекладом документів, що пов’язані із процедурою розгляду ан­тидемпінгового розслідування. Відтак, захист інтересів експорте­рів, що є суб’єктами малого та середнього бізнесу є приреченим через відсутність достатньої кількості фінансових ресурсів.

Зважаючи на окреслену проблему, на нашу думку, доцільною є пропозиція щодо створення спеціалізованої організації, що за­йматиметься питаннями, пов’язаними із захистом національних інтересів та просуванням вітчизняної продукції за кордоном. Така установа може бути створена як централізовано (Асоціація експор­терів України), так і за територіальним принципом побудови (Асо­ціація експортерів відповідного регіону України) та, відповідним чином, функціонувати, як на території України, так і на території країн, що є найбільшими споживачами вітчизняної продукції.

Відтак, діяльність Асоціації експортерів України має бути зо­середжена в 4 основних напрямках: маркетингове консультування (дослідження зовнішніх ринків, підготовка до проведення в країні базування презентаційних заходів для вітчизняних експортерів, ро­зробка дистрибуційних каналів тощо); юридичне консультування (юридичний супровід угод між вітчизняними підприємствами та зарубіжними партнерами та допомога в підготовці судових позик та захисту інтересів вітчизняних експортерів за кордоном); та адмі­ністративне асистування (оформлення віз, процедура легалізації документів/проставляння апостилю тощо) та управлінське консу­льтування (інформування про режим іноземного інвестування та умови провадження діяльності в країні базування, кадрове консу­льтування щодо методики ведення переговорів із зарубіжними пар­тнерами із урахуванням менталітету, гендорної політики, етнічних та релігійних особливостей тощо. Функціонування такої установи сприятиме зменшення транзакційних видатків та ризиків зовніш­ньоекономічної діяльності, та, відтак, слугуватиме основою збіль­шення ефективності експортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання.

Коментарі:

1. Цыналевская Ирина 13.02.2014 16:42

   Мне, как автору данной научной статьи, интересно знать,
   собственно, каким образом ваш сайт имеет право публиковать результат моих научных трудов (совместно с научным руководителем)?!
   Вы настолько уверенны в квалификации своих юристов, что имеете наглость размещать чужой материал без соответствующих разрешений и ссылок ?!
   Немедленно удалите материал из сайта!