Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Кластерний аналіз

У деяких випадках аналітики зустрічаються з необхідністю багатовимір­ного групування об’єктів з допомогою прийомів кластерного аналізу. На відміну від дискримінантного аналізу, кластерне групування не передбачає використання зразкових вибірок. Ми можемо навіть точно не знати, скільки кластерів (груп) буде нами виділено. З такою ситуацією можна зустрітися при вивченні суб’єктів ринку (споживачів, постачальників, виробників), характеристик товарів, класифікації затрат тощо.

Методика кластерного аналізу базується на поняттях подібності об’єктів або їх ознак (залежно від того, що групується - об’єкти чи ознаки). З допомо­гою підбору найбільш “подібних” одиниць виконується розподіл сукупності на кластери (групи).

Наприклад, для прогнозування попиту на продукцію фірми досить часто потрібно проводити сегментацію цільових ринків або, точніше, сегментацію споживачів. При цьому потенційні споживачі розглядаються за сукупністю ознак, якими можуть бути: вік, стать, освіта, професія, місце проживання, схильності та ціннісні орієнтири тощо. Кластерний аналіз дозволяє сегментувати як споживачів (за принципом “знизу вгору”), об’єднуючи їх у групи з одночасним врахуванням вибраних для класифікації ознак, або групувати ознаки, тобто характеристики споживачів, в окремі кластери.

Методику кластерного аналізу можна також успішно застосовувати для групування інших об’єктів чи ознак. Припустимо, що необхідно згрупувати доступні для компанії “Амелія” канали розподілу, які характеризуються такими ознаками: 1) економічна доцільність; 2) керованість; 3) придатність.

Канали розподілу - маркетинговий термін, який означає сукупність неза­лежних організацій, які беруть участь у процесі просування товару чи послуги від виробника до споживача. У деяких випадках канали розподілу спрощено називають посередниками.

Під час визначення економічної доцільності каналу розподілу врахову­ється співвідношення між обсягами продажу та витратами, пов’язаними т використанням цього каналу. Для визначення рівня керованості роби і і. ся оцінка системи контролю діяльності посередника (каналу розподілу). 1, на­решті, придатність каналу розподілу можна оцінити та мої і) і пучкісно у довгостроковому періоді (під і нучкістю розуміють тда і шс і ь швидко «лімі­туватися до нових умов ринку).

Для того, щоб продемонструвати техніку класіермої о аналііу, мс будемо зосереджуватися на способах оцінки кожного з каналів розподілу. Припус­тимо, що в результаті було отримано певні значення для кожної о каналу розподілу (табл. 6.3), виражені у формі натуральних чисел в діапазоні 0 7 ЗО (чим більше число, тим вища оцінка каналу розподілу).

Для проведення кластерного аналізу можна вибирати різні способи, на­приклад, метод дендритів. Дендрит - це ламана лінія, якою з’єднані два будь-яких об’єкти з обраної нами множини (або дві будь-які ознаки с б’єкт а, якщо групуються ознаки об’єктів). Дендрит може^юзгалужуватися. але не може містити замкнених ламаних ліній.

Як міра подібності між об’єктами, тобто каналами розподілу, будуть вико­ристовуватися показники відстаней, які складають матрицю відстаней (табл. 6.4.) і розраховуються як абсолютне значення різниці між оцінками і-го тну­го об’єктів.

У кожному стовпці матриці відстаней вибирається мінімальне число, яке показує найменшу відмінність між певною парою об’єктів (в табл. (і.4.

Таблиця 6.3.

Оцінка каналів розподілу компанії “Амелія”

Канал розподілу

Оцінка, балів

1

19

2

14

3

4

4

10

5

26

6

6

7

9

8

13

9

7

10

17

Найменші числа виділено кольором). Отже, ми можемо виписати декілька пар об’єктів (у цьому прикладі - десять пар), які мають мінімальні відстані між собою:

1-10; 2-8; 3-6; 4-7; 5-1; 6-9; 7-4; 8-2; 9-6; 10-1

Матриця відстаней між оцінками каналів розподілу

подпись: матриця відстаней між оцінками каналів розподілуУ наведеному переліку деякі зв’язки зустрічаються двічі, наприклад 1 - 10,10-1, або 6 - 9, 9 - 6. У такому випадку одна з пар викреслюється. Крім того, якщо у різних парах є спільні об’єкти (наприклад, 3-6 і 6-9). вони

Номер

Об’єкта

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

5

15

9

7

13

10

6

12

2

2

5

0

10

4

12

8

5

1

7

3

3

15

10

0

6

22

2

5

9

3

13

4

9

4

6

0

16

4

1

3

3

7

5

7

12

22

16

0

20

17

13

19

9

6

13

8

2

4

20

0

3

7

1

11

7

10

5

5

1

17

3

0

4

2

8

8

6

1

9

3*

13

7

4

0

6

4

9

12

7

3

3

19

1

2

6

0

10

10

2

3

13

7

9

11

8

4

10

0

Таблиця 6.4.

Об’єднуються між собою і утворюють зв’язки на зразок 3-6-9. Отже, у підсумку отримуємо зв’язки:

1- 5-10; 2-8; 3-6-9; 4-7

Ці сукупності об’єктів ше не можна вважати дендритом, оскільки вони не зв’язані між собою в єдине ціле. Тому потрібно вирахувати найменші відстані між кожною одиницею однієї сукупності та одиницями інших сукупностей. Серед цих відстаней вибираються найменші, які вважаються зв’язками, що з’єднують окремі сукупності об'єктів.

Аналізуючи матрицю відстаней, можна помітити, що найменші відстані існують між такими об'єктами, що належать до різних сукупностей:

7-9; 2 - 10; 8-9; 4-10

Тепер ми можемо побудувати дендрит, у якому всі об’єкти зв’язані між собою (рис. 6.4.). Над лініями, які зв’язують окремі об’єкти, у дужках вка­зано відстані між ними.

(9)

подпись: (9)Після того, як процес побудови дендриту можна вважати завершеним, його потрібно розбити на окремі кластери (групи). Припустимо, що ми точно не знаємо, на яку кількість кластерів доцільно розбити сукупність каналів розподілу. Тоді потрібно виконати такі дії.

(7)

10

(3)

<1)

(6)

(2)

подпись: (2)<1)

(2)

(V

4 7

Рис. 6.4. Дендрит каналів розподілу компанії "Амелія

По-перше, зв’язки між об’єктами у дендриті впорядковуються за зменшен­ням їх величини, після чого розраховуються відношення величин сусідніх зв’язків за формулою:

(6.8)

подпись: (6.8)І2*<У<І2, І3 = ^3>

У цьому прикладі значення загальної кількості зв’язків, яку можна позна­чити як к, дорівнює 9. Отже, за к—9 знаходимо значення і (табл. 6.5.).

К

Таблиця 6.5.

Розрахунок відношень між величинами сусідніх зв’язків (відстаней)

Дендриту

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Di

9

7

6

3

2

2

1

1

1

Ік

-

1,29

1,17

2,00

1,50

1,00

2,00

1,00

1,00

По-друге, визначається кількість кластерів к за допомогою нерівності і <і (за к = 2, З, ... , п-2). За даними таблиці 6.5 видно, що ця нерівність виконується для:

К=3 (1,17<2,00);

К=6 (1,00<2,00).

Знаходимо мінімальне значення серед і та і: min {1,17; 1,00} = 1,00. Отже, кількість кластерів (груп) для розбивки каналів розподілу дорівнює 6 (к=6). Для визначення складу кожного кластера у дендриті розривається 5 (^-1) зв’язків, які характеризуються найбільшими відстанями між об’єктами.

Деякі проблеми можуть виникнути тоді, коли потрібно розірвати один з двох або більше зв’язків між об’єктами, які мають однакові значення відстаней. У дендриті (див. рис. 6.4.) легко визначити перші чотири зв’язки, які необхідно розірвати - це комбінації 5-10, 1 - 5, 8 — 9, 10-2. Але існує відразу два зв’язки з однаковими відстанями: 3-6 і 9 — 7. Вирішити, який саме зв'язок потрібно розірвати, ми повинні на підставі якихось інших критеріїв. Припустимо, що ми з певних причин надаємо перевагу розірван­ню зв’язки 9-7.

Внаслідок цього поділ на кластери призводить до утворення таких груп (номери кластерів вказано в порядку зменшення оцінок каналів розподілу):

1- Й кластер: канал розподілу № 5 (оцінка 26);

2- Й кластер: канал розподілу № 1 (оцінка 19);

3- Й кластер: канал розподілу № 10 (оцінка 17);

4- Й кластер: канали розподілу №№ 2, 8 (оцінки 14, 13 відповідно);

5- Й кластер: канали розподілу №№ 4, 7 (оцінки 10, 9 відповідно);

6- Й кластер: канали розподілу №№ 9, 6, 3 (оцінки 7, 6, 4 відповідно).

Звичайно, у реальній ситуації для групи з 10 об’єктів виділяти аж 6 кластерів недоцільно. Але не варто забувати, що ми розглядали лише умовний приклад, метою якого було ознайомлення з технікою кластерного аналізу, особливо у ситуаціях, коли кількість кластерів з самого початку була невідома.

Припустимо тепер, що з самого початку планувалося виділити 4 кластери. Тоді процедура кластеризаци сукупності об’єктів (каналів розподілу) буде дуже простою: необхідно у дендриті розірвати 3 зв’язки з найбільшими значеннями, тобто зв’язки 5-10, 1-5, 8-9. Таким чином, наші кластери будуть включати такі об’єкти:

1- Й кластер: канал розподілу № 5;

2- Й кластер: канал розподілу № 1;

3- Й кластер: канали розподілу №№ 10, 2, 8;

4- Й кластер: канали розподілу №№ 4, 7, 9, 6, 3.

На практиці можна застосовувати не тільки метод дендритів, але й інші прийоми кластерного аналізу. Ці питання детально розглядаються у спеціальній науковій літературі, тому зауважимо лише, що кластерний ана­ліз, незважаючи на формалізацію його процедур, значною мірою має еврістичний характер, тобто вимагає від аналітика прийняття рішень на основі логічного осмислення конкретної ситуації.

Отже, розглянуті нами методики групування різних об’єктів стратегічного аналізу мають незаперечну цінність для досягнення правильної орієнтації дослідження; зосередження на ключових факторах, підрозділах, продуктах чи групах споживачів; уникнення помилок у виборі інструментів аналізу.

Кластерний аналіз

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru