Кодекс консультанта

Принципи та норми діяльності спеціалістів — учасників асоціації консультаційних та експертних фірм України «Укрконсалтинг»

Вступ

Кодекс консультанта виражає добровільний обов’язок спеціалістів

— учасників асоціації дотримуватись етичних і професійних норм.

Його мета — поінформувати суспільство щодо намагань учасників асоціації дотримувати високого етичного, людського і професійного рівня та виконувати свою практичну діяльність на благо суспільства. На цьому грунтується впевненість клієнта в тому, що учасники асоці­ації будуть співпрацювати з ним відповідно до професійних стандартів компетентності, об’єктивності і чесності.

Кодекс у загальних рисах відображає стандарти професійної пове­дінки, притаманні консультаційним і експертним фірмам у їхніх взає мовідносинах з клієнтами і колегами.

Норми етики носять обов’язковий характер для спеціаліста — учас­ника асоціації. Вони є підставою для застосування дисциплінарних за­собів (стягнень); якщо поведінка учасника асоціації не відповідає цим нормам, асоціація розглядає усі скарги про їхні порушення і застосовує дисциплінарні засоби до порушника.

Норми професійної етики мають рекомендаційний характер і відоб­ражають принципи практичної діяльності, з якими згодились учасни­ки асоціації.

Норми етики

• Завжди ставити інтереси клієнтів вище своїх.

• Не використовувати інформацію, зібрану при виконанні служ бових обов’язків в особистих, фінансових та будь-яких інших інтересах, що суперечать інтересам клієнта.

• Інформувати клієнта про будь-які зв’язки, обставини та питан­ня, які суперечать інтересам клієнта.

• Інформувати клієнта про будь-які зв’язки, обставини та інтере­си, які могли б вплинути на об’єктивність рекомендацій.

• Не брати на себе виконання завдань, які не сприяють ефектив­ному обслуговуванню клієнта.

• Укладати будь-яку угоду з клієнтом у письмовій формі.

• Виконувати кожне завдання на індивідуальній основі і надава­ти рекомендації, спеціально розроблені для кожного конкрет ного клієнта.

• Не обслуговувати клієнта за обставин і умов, які можуть впли­нути на об’єктивність, незалежність та чесність відносин і ре­комендацій.

• Знайомити співробітників клієнта з принципами, методами і технікою консалтингової діяльності.

• Встановлювати гонорар відповідно до наданих послуг і обста­вин, що склалися.

• Робити предметом гласності неетичну поведінку колег, якщо вона має місце.

Норми професійної етики

• Систематично підвищувати професійний рівень консультантів, впроваджувати на практиці усі доступні досягнення світової економічної і управлінської науки.

• Усвідомлюючи відповідальність перед професією, необхідність постійного вдосконалення зростання її престижу, ділитись з колегами методами, які застосовуються при обслуговуванні клієнтів.

• Постійно оцінювати якість роботи персоналу, щоб мати впевне­ність у його компетентності.

• Надавати можливості для професійного удосконалення тим, хто вирішив стати консультантом або експертом.

• Не вихвалятися, рекламуючи свої послуги.

Професійної етики страховиків України

Завданням цього Кодексу є визначення основних моральних оріє

Своїх професійних обов’язків з тим, щоб його діяльність не суперечила справедливим інтересам осіб, з якими він вступає у контакт у процесі своєї діяльності (організацій, підприємств, громадян, колег).

Ліги СОУ добровільно бере на себе зобов’язання підтримувати високі етичні норми страхового бізнесу у рамках національних законів, міжна­родних правил і цього Кодексу Положення Кодексу розповсюджується на керівників і працівників страхових організацій, які є членами Ліги СОУ

1.1. Страховик відповідальний перед державою в особі її конститу­ційних інститутів за підтримання у суспільстві позитивного відношен­ня до страхування, враховуючи велику значимість страхування для еко - міки країни, а також усвідомлюючи громадську місію страхування - створення гарантій довготермінового, стабільного захисту добробуту

, будь-якої власності, і туції, чинного законодавства України, а також поважати закони іь країн, вступаючи уділові зв’язки з іноземними організаціями та грома-

1.3. Страховик повинен виконувати договірні зобов’язання та па­м’ятати, що від їхнього виконання залежить суспільна довіра до усіх страховиків. На виконання зобов’язань не повинні впливати політичні, релігійні або національні переконання.

Я шкоди їхній особистості або власності, в

Стаття 2. Виявлення поваги до особистості Страховик виявляє повагу до людей, з якими він поєднує свою про­фесійну діяльність, тактовний і терплячий у спілкуванні з ними.

2.2. При настанні страхового випадку страховик повинен виявити

Працюючи разом з іншими спеціалістами, страховик зобо­в’язаний з повагою ставитись до їхніх кодексів поведінки і не повинен бути причетним до порушення цих кодексів.

Стаття 3. Повага до загальнолюдських цінностей

3.1. Визнаючи пріоритет загальнолюдських цінностей перед усіма іншими, страховик виконує в суспільстві виключно гуманне завдання. Він утримується від матеріальної підтримки різних форм насильства, агресії.

Завдань, як охорона природи і пам’ятників історії і культури, розвиток спорту, освіти, боротьба з такими явищами, як бідність і хвороби. Він сприяє створенню клімату довіри у міжнародних відносинах.

Стаття 4. Правдивість і об’єктивність

4.1 Страховик зобов’язаний надавати точну і вичерпну інформа­цію страхувальникам про особливості та умови страхування.

И рішень по страховим виплатам до закінчення розслідування.

5.3.Страховик зобов’язаний зберігати в таємниці джерела конфі­денційної інформації.

5.4.Добросовісність страховика передбачає детальне відпрацю­вання правил і умов страхування, ретельну експертизу особливостей конкретних об’єктів страхування, юридично бездоганне оформлення договорів, а також своєчасність страхових виплат.

Стаття 6. Професійна солідарність

6.1.Страховик турбується про престиж своєї професії, не допускає дій, що завдають шкоди авторитету страхової діяльності.

Правил для усунення супереч-

6.3.Страховик не повинен зловживати довірою своїх колег у будь - якій формі.

6.4.Страховик повинен утримуватись від розповсюдження інфор­мації про колег, без перевірених і підтверджених фактів, не допускати

6.5.Страховик зобов’язаний поважати своїх партнерів і знаходити способи узгодження їхніх інтересів.

6.6.Для спільної боротьби із шахрайством страховики повинні інформувати Лігу СОУ та своїх колег про факти обману і недобро­совісності з боку осіб і організацій.

6.7 Професійна солідарність не може слугувати виправданням за­маху на правду і справедливість.

Стаття 7 Зростання професійної кваліфікації

7 1 Від страховика вимагається постійне оновлення професійних знань, участь в обміні досвідом. Він повинен бути у курсі змісту і реко-

Вати усі необхідні засоби для того, щоб впроваджувати їх на практиці.

7.2.Керівник страхової організації і професійних знань працівників на відповідному рівні.

Стаття 8. Тлумачення принципів етики, ріплених у цьому Кодексі, належить Комісії з професійної етики Ліги СОУ

1.1.Правила встановлюють етичні норми професійної діяльності рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Власності.

Законами України «Про рекламу», «Про захист від недобросовісної кон-

Друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Указами Пре­зидента України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими за­конодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами

1.2.Правила поширюються на рекламну діяльність суб’єктів гос­подарювання незалежно від засобів розповсюдження реклами та виду носіїв рекламної продукції (газети, журнали, телебачення, радіо, кіно, електронні комунікації, «директ мейл», зовнішня реклама тощо).

Зору п впливу на споживача. 1 ної інформації, включаючи слова та цифри, зображення, музику та зву­кові ефекти.

1.3.У Правилах терміни, наведені нижче, вживаються у такому зна-

Продукція - товари, роботи, послуги, ції дукти діяльності, які є об’єктами реклами.

Особа - будь-яка фізична чи юридична особа.

Рекламодавець — особа, яка є замовником рев ництва чи розповсюдження.

Виробник реклами - особа, яка повністю чи частково здійснює ви­робництво реклами.

Гі папери, блага, інші про-

A. M. Виноградська. Основи підприємництва _______

Споживач реклами - будь-яка особа чи група осіб, на яку спрямо­вана реклама і на кого намагаються вплинути як на кінцевого спожи­вача або комерційного партнера (агента).

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення рек лами до її споживача у будь-якій формі та у будь-який спосіб.

Рекламна інформація — усі види рекламного оголошення (послан­ня) щодо продукції, незалежно від рекламних засобів.

Особи, які здійснюють рекламну діяльність, мають дотримуватись таких основних принципів:

2.1 Рекламна інформація має бути законною, юридично бездо­ганною, пристойною, чесною та правдивою.

2.2. Рекламна інформація повинна створюватись з почуттям відпо - відальності перед суспільством іі' " '

Г повинна підривати суспільну довіру

3.1.1. Рекламна інформація не повинна нести тверджень або зоб­ражень, що суперечать прийнятим у суспільстві правилам благо­пристойності, та становити загрозу суспільній моралі. Вок або перебільшень можуть ввести в оману споживача стосовно: А) природи, складу, методу виробництва, дати випуску, приз­начення та сфери застосування, кількості, місця та країни виробницт ва, а також інших характеристик продукції;

Рекламна інформація не повинна імітувати загальну композицію, текст, слогани, зображення, музику, звукові ефекти тощо інших рек ламних інформацій, щоб це не ввело в оману споживача чи покупця.

Бути чітко відокремлена від іншої інфор­мації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламну інформацію.

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, який ціле­спрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, ар­тикул) продукції або на її виробника для формування інтересу і спри­яння реалізації продукції, а також містить вихідні дані (реквізити) осо­би, що виробляє або розповсюджує зазначену продукцію, має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

3.10. Забезпечення безпеки.

3.10.1. Рекламна інформація не повинна містити відомості або зак­ликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, зав­дають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навко­лишньому середовищу

Повинна нести ніяких зображень

Ня безпекою або засобами безпеки.

4. Особливості рекламної інформації для дітей

Експлуатувати довіру дітей, брак життєвого досвіду молоді, їх почуття відданості та довіри.

' ~ ’ “ ' а також та, щоспро-

4.3. У рекламній інформації неприпустимі виправдання насильства, навіть при ліквідації ситуацій та дій, які можуть розцінюватись як по­рушення закону та загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві.

4 4 Зміст рекламної інформації не повинен руйнувати загаль­нолюдські цінності, тлумачити дитині, що використання продукції мо­же надавати фізичну розумову соціальну перевагу над однолітками

4.5. Рекламна інформація не повинна підривати авторитети влади, батьків, дорослих або дискредитувати довіру неповнолітніх до них.

4.6. Рекламна інформація не повинна вводити неповнолітніх в ома­ну стосовно дійсної природи, цінності, довговічності, запропонованої продукції. Якщо для використання продукції необхідні додаткові пред­мети (наприклад, елементи живлення) або для одержання обіцяного результату необхідні додаткові операції (наприклад, фарбування, скле­ювання), це повинно бути чітко вказано в рекламній інформації.

Якщо запропонована продукція входить до серії аналогічної про­дукції, необхідно вказати спосіб отримання всієї серії.

Рекламна інформація не повинна применшувати рівень знань та навичок, необхідний для того, щоб використовувати цю продукцію

Рекламна інформація мусить повідомити, який результат може бути досягнутий дитиною того чи іншого віку в межах вікової групи, на яку розрахована продукція.

4 8 Рекламна інформація не повинна формувати враження, що продукція, яка рекламується, може бути легко доступна будь-якій сім’ї, з будь-яким достатком

5 Моральна відповідальність за невиконання Правил

5.1 Моральна відповідальність за невиконання Правил покла­дається на рекламодавців, виробників, розповсюджувачів реклами, рек­ламні підприємства та агенції, видавництва, власників та керівників засобів масової інформації, всіх учасників рекламного процесу

5.2. Конкретним об’єктом аналізу щодо виконання Правил є: рек ламна інформація, її зміст та форма Той факт, що зміст або форма по­вністю або частково взяті з інших джерел, не знімає відповідальності за невиконання Правил

5.3. Рекламна інформація, що суперечить Правилам, не може бути виправданою на тій підставі, що рекламодавець або особа, що діє від його імені, пізніше надав споживачу іншу рекламну інформацію

Додаток 8