Корпоративний план — засіб прогнозування діяльності малого та середнього бізнесу
Прогнозування дає можливість відповісти на запитання: що очікує мале підприємство в майбутньому - зміцнення або втрата платоспроможності.
Розглядаючи корпоративний план [1], слід зазначити, що він складається для внутрішнього користування і відображає стратегію, плани і очікувані фінансові результати.
У процесі складання корпоративного плану враховуються різні фінансові аспекти, зокрема:
1. Проводиться розрахунок фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації стратегії малого підприємства.
2. Визначаються потенційні проблеми і сприятливі можливості розвитку малого підприємства.
3. Отримані результати зіставляються з планами та прогнозами, контролюється виконання корпоративного плану.
Корпоративне планування слід проводити в наступній послідовності:
1. Визначення довгострокової мети малого підприємства, а також плану дій, які забезпечать досягнення цієї мети. В першу чергу необхідно визначити завдання малого підприємства, серед яких найважливішими є:
1) отримання максимального прибутку за мінімальних витрат;
2) збільшення обсягу виробництва продукції за умови її реалізації;
3) збільшення чистих активів за рахунок власних коштів;
4) збільшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів малого підприємства.
2. Виходячи з перелічених завдань, аналізуються наявні фінансові ресурси, необхідні для реалізації наміченої мети. Початковим етапом є аналіз переваг (сильних сторін) та недоліків (слабких сторін) малого підприємства, з урахуванням яких складається прогноз розвитку малого підприємства.
Такий аналіз дає змогу проранжирувати існуючі переваги і недоліки в роботі малого підприємства залежно від їх важливості та виключити менш вагомі (які можна ігнорувати, оскільки вони значно не впливають на результати господарської діяльності малого підприємства).
3. З огляду на виявлені переваги та недоліки розроблюються обґрунтовані висновки, які стають базою для побудови стратегії діяльності малого підприємства.
Стратегія будується на основі позитивних чинників з одночасним усуненням недоліків, враховуючи зовнішні впливи, які не залежать від роботи малого підприємства (рівень інфляції, валютні курси, нові конкуренти, нове законодавство тощо). При цьому складається кілька варіантів стратегії розвитку малого підприємства.
У процесі вибору оптимального варіанта мають бути розглянуті та враховані такі аспекти:
1) спроможність наявних виробничих засобів забезпечити запропонований випуск товарної продукції;
2) можливість досягнення малим підприємством певного рівня виробництва у визначений термін відповідно до поставленої мети;
3) наявність грошових коштів для фінансування обраного варіанта розвитку малого підприємства;
4) забезпечення прибутковості щодо запропонованого обсягу реалізації продукції.
Корпоративний план містить чотири розділи [1]:
Перший розділ - обґрунтовується мета розвитку малого підприємства; визначаються темпи зростання чистого прибутку в порівнянні зі звітним періодом; в прогнозованому періоді випуск забезпечується високоякісною і конкурентоспроможною продукцією; відображаються реальні ринки збуту продукції та інші цілі.
Другий розділ - наводяться критерії варіантів фінансової стратегії малого підприємства. У цьому розділі відображається оптимальний варіант структури випуску продукції (здійснюється відбір видів продукції, які відповідають таким вимогам: високий рівень рентабельності; висока якість продукції; продукція має необмежений попит на ринку). Для нових видів продукції відображаються можливі джерела їх фінансування.
У третьому розділі - прогнозується рух грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства, обсяг реалізації продукції протягом року (при цьому в щомісячному розрізі), а також величина прибутку.
У четвертому розділі - перелічуються переваги та недоліки в роботі малого підприємства та шляхи усунення недоліків.
Згідно з корпоративним планом прогнозування здійснюється за допомогою неформалізованих і формалізованих методів.
Неформалізовані методи прогнозування базуються на логічних висновках, а не на визначених аналітичних залежностях. Застосування цих методів характеризується суб'єктивізмом і його результати в значній мірі залежать від інтуїції, досвіду і знань фінансового менеджера.
Формалізовані методи прогнозування можна поділити на дві великі групи:
А) методи, які ґрунтуються на застосуванні стохастичних моделей:
Б) методи, які базуються на застосуванні жорстко детермінованих моделей.
Серед стохастичних моделей найбільшого поширення набули лінійні моделі, які реалізуються за допомогою простого динамічного аналізу: багатофакторного динамічного аналізу; аналізу з використанням авторегресійних залежностей.
Простий динамічний аналіз виходить з передумови, що прогнозний показник змінюється прямо (або обернено) пропорційно до зміни часу. Багатофакторний регресивний аналіз є поширенням простого динамічного аналізу на багатомірний випадок. У такому разі шляхом якісного аналізу відбирається ряд чинників які, на думку менеджера, найбільше впливають на зміну прогнозованого показника і відповідно будується регресивна залежність.
Аналіз за допомогою авторегресійних залежностей полягає в тому, що значення прогнозного показника ставиться в залежність від тривалості періоду, тобто як чинник уводиться відрізок часу.
Жорстко детерміновані моделі використовуються в ситуаційному аналізі. Зокрема, форма звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" являє собою табличну реалізацію жорстко детермінованої факторної моделі, яка пов'язує результативну ознаку (прибуток) з факторами (обсяг реалізації, рівень витрат, рівень цін, податкові ставки та інші).
Таким чином, прогнозування здійснюється на основі фінансової інформації минулих періодів з урахуванням планів малого підприємства на майбутній період, діючого і майбутнього впливу на елементи структури попиту, а також імовірних витрат малого підприємства в майбутньому. Таке прогнозування використовується тоді, коли мале підприємство функціонує декілька років, має достатній обсяг фінансової інформації про зміни витрат і доходів, зв'язок між обсягом реалізації і витратами.
Якщо мале підприємство тільки-но створене й фінансова інформація відсутня, застосовується інший підхід до прогнозування. У цьому випадку необхідно починати з аналізу бізнес-плану, який передбачає мету даного малого підприємства, а виходячи з мети підприємства визначати рівень доходів від реалізації продукції, плановий рівень витрат, зосереджуючись або на беззбитковому методі роботи малого підприємства, або на роботі з одержанням прибутку.
В аналізі діяльності малого підприємства найбільша увага повинна приділятися прогнозу руху грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства.
Як правило, прогноз руху грошових коштів складається на період 2 - 3 місяці з деталізацією за декадами.
Схема побудови прогнозу передбачає:
Визначення обсягу грошових коштів на поточному рахунку від реалізації продукції за видами діяльності;
Передбачення регламентованих витрат (тих, яких мале підприємство не може уникнути: оплата рахунків постачальників за матеріальні цінності, орендна плата за основні засоби, виплата заробітної плати, витрати на невідкладні потреби, податки й обов'язкові внески в державні цільові фонди);
Визначення залишку грошових коштів на кінець планового періоду (різниця між надходженнями грошових коштів з урахуванням їхнього залишку на початок планового періоду і регламентованими витратами);
Складання прогнозу руху грошових коштів за видами діяльності: операційного, інвестиційного, фінансового;
Визначення результату операційної діяльності (надходження грошових коштів мінус відтік грошових коштів). Надходження грошових коштів у межах операційної діяльності пов'язане в першу чергу з отриманням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт або надання послуг; надходженням авансів від покупців та замовників, відтоком грошових коштів - це сплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, обов'язкові відрахування в цільові державні фонди, розрахунки з бюджетом зі сплати податків;
Визначення руху грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності (придбанням або реалізацією майна: придбання або вибуття основних засобів та нематеріальних активів). Як правило, на малих підприємствах грошові кошти зростають за рахунок операційної та інвестиційної діяльності;
Аналіз фінансової діяльності (надходження грошових коштів унаслідок отримання кредитів та позичок, і відтік - у вигляді погашення заборгованості за одержаними кредитами та сплати відсотків за користування кредитами). Прогнозування складання балансових звітів малих підприємств, починається з прогнозу обсягу реалізації продукції. Для визначення обсягу реалізації продукції досліджується ринок збуту продукції, вивчається зміна кон'юнктури споживачів і на основі цього прогнозується збільшення або зменшення обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді;
Передбачення зміни витрат виробництва за рахунок зміни цін на сировину, матеріали, коригування заробітної плати та інших витрат відповідно до зміни обсягу реалізації продукції (обчислюється собівартість реалізованої продукції у відсотках до обсягу реалізованої продукції, фінансовий аналітик передбачає, що у плановому періоді не змінюються адмінуправлінські витрати, сума амортизаційних відрахувань, а також ставки податку на прибуток на рівні минулого періоду).