Критерії та показники Підприємницького ризику

У загальному процесі управління підприємницьким ризиком одне з центральних місць належить системі його показників та розрахунку їх.

У літературі, присвяченій підприємницькому ризику, немає * однозначних підходів до цього питання, проте їх можна звести до * таких варіантів: ❖

♦ одні автори пропонують оцінювати розмір ризику за показ­ником частоти появи певного рівня втрат, який розраховують як частку від ділення кількості втратних випадків на загальну кіль­кість втратних і виграшних випадків;

♦ друга група економістів вважає, що для цих цілей найбільше підходить математичне очікування абсолютного рівня втрат і сту­пеня можливого відхилення очікуваних втрат від середнього зна­чення;

♦ треті дотримуються думки, що таким показником може бути розмір відносних втрат, який визначають як відношення абсолют­них втрат від певного виду діяльності до абсолютного розміру до­ходу від цього виду діяльності.

Показник частоти появи певного рівня втрат відповідає за змі­стом показнику ймовірності виникнення втрат. Він характеризує можливість виникнення втрат того чи іншого рівня. Проте обме­жувати дослідження ризикованих ситуацій лише одним показни­ком неправомірно,

Щодо показника розміру відносних втрат, який визначають відношенням абсолютних втрат від певного виду діяльності до аб­солютного розміру доходу від цього виду діяльності, то слід зазна­чити, що значення цього показника буде тим вищим, що більшою буде сума абсолютних втрат. Що саме цей показник характеризує і де конкретно в управлінні ризиком він може використовуватися? Припустити, що зазначений показник адекватний імовірності втрат не можна, бо значення ймовірності втрат є обернено пропор­ційним до самого розміру втрат. Інше припущення, що відносний розмір втрат може бути використаний у розрахунках безпосеред­ньо до абсолютного їх значення, теж безпідставне, оскільки втра­ти — це категорія первинна порівняно з будь-якими іншими по­казниками, що стосуються ризику.

Отже, цей показник повною мірою не може характеризувати підприємницький ризик. Він придатний лише для аналітичних цілей. Математичне очікування показника абсолютного рівня втрат є більш прийнятним, проте з точки зору певної системи воно не дає вичерпної оцінки ризику.

Для характеристики та вимірювання підприємницького ризику слід використовувати систему показників, яка має відповідати та­ким вимогам:

Розділ 13

А) ґрунтуватися на теорії ймовірності, оскільки підприємниць­кий ризик — категорія ймовірнісна;

Б) мати конкретне використання в управлінні ризиком (оціню­вати рівень ризику, враховуватися під час розроблення певних антиризикових заходів, а також у разі здійснення ризикованих операцій тощо);

В) ураховувати різні за змістом і формою показники ризику (аб­солютні, відносні, порівнянності ризиків).

Система показників ризику охоплює: абсолютні; ймовірності виникнення втрат; порівнянності рівнів ризику.

Абсолютні показники ризику є величиною можливих втрат у вартісному вираженні від здійснення ризикованих господарських операцій. їх використовують для:

♦встановлення видів підприємницького ризику (допустимого, критичного, катастрофічного);

♦визначення ймовірності втрат певного рівня. Знаючи їхній розмір, на основі кривої ризику встановлюють ймовірність втрат, які будуть у плановому періоді;

♦розроблення конкретних заходів щодо зменшення негативно­го впливу ризику на результати виробничо-господарської діяльно­сті фірми.

Показники ймовірності виникнення втрат належать до гру­пи відносних показників. Вони дають змогу виробляти узагальне­ну оцінку ризику, приймати рішення про здійснення ризикованих операцій чи відмову від них.

Показники порівнянності рівнів ризику застосовують під час вибору варіантів здійснення господарських операцій, наприклад вкладення коштів у різні проекти.

Абсолютний розмір втрат — величина ймовірна. Інакше кажу­чи, вони можуть бути в реальній дійсності більшими або меншими від очікуваних. У зв’язку з цим слід розрізняти такі втрати від ри­зику: максимальні ймовірні; очікувані ймовірні; мінімальні ймо­вірні.

Максимальні ймовірні втрати можуть виникати за найбільш несприятливих умов, якими характеризуються ризиковані ситуа­ції.

Очікувані ймовірні втрати — це найбільш можливі втрати, розраховані на основі чинників ризику, поява і дія яких є найрєа - льнішими.

Мінім, альні ймовірні втрати можуть бути за найсприятливі­ших умов, коли негативний вплив окремих чинників є най­меншим.

Дані про максимальні та мінімальні ймовірні втрати застосо­вують під час проведення аналізу ризикованих ситуацій та з ме­тою визначення різних параметрів розсіювання (стандартного відхилення, дисперсії тощо), які використовують у розрахунках показників порівнянності рівнів ризику.

Способи розрахунку очікуваних, максимальних та мінімальних ймовірних втрат однакові. При цьому різні розміри втрат зумов­люються різною інтенсивністю дії чинника ризику (мінімальною, максимальною, очікуваною).

Методика визначення втрат (абсолютних показників) залежить від виду підприємницької діяльності, конкретних чинників і дже - л рел ризику та наслідків, спричинених ними. .1.

У виробничому підприємництві розмір втрат від ризику розра­ховують так:

А) від можливого зниження обсягу виробництва і реалізації продукції:

(13.2)

Яр-ІВЛяЩ-ЗЗІ),

1=1

Де Бр — втрати від ризику, спричиненого можливим зниженням обсягу виробництва і реалізації продукції; 5Яд,; — ймовірне змен­шення обсягу виробництва і реалізації і-го виду продукції у нату­ральному вираженні; Ц; — ціна за одиницю і-го виду продукції; 33 — розмір змінних витрат на одиницю і-го виду продукції; п — кількість і-х видів продукції,

Б) від імовірного зниження цін:

Д

Р. ц

Тщвщ, 1=1

(13.3)

Де Вр. ц — втрати від ризику, пов’язаного з можливим зниженням цін; АЦ] — ймовірне зниження ціни одиниці і-го виду продукції; ВП,- — запланований обсяг випуску і реалізації г-го виду продукції.

В) від можливої перевитрати фонду споживання:

(13.4)

В, с = ФСф - ФСП = ФВС ■ ЧП + АЧП ■ вс,

Розділ 13

Де Бр. с — втрати від ризику, який може спричинити перевитрату фонду споживання; ФСф — розмір фонду споживання з урахуван­ням імовірної дії негативних чинників; ФС„ — плановий розмір фонду споживання; АВс — ймовірне перевищення середніх виплат на одного працівника з фонду споживання порівняно із заплано­ваним рівнем унаслідок проведення ризикованих операцій; ЧП — планова чисельність працівників; АБс — ймовірна перевитрата фонду споживання внаслідок перевищення середніх виплат на одного працівника; АЧП — ймовірне перевищення чисельності працівників порівняно з її плановою кількістю внаслідок прове­дення ризикованих операцій; Вс — середні очікувані виплати з фонду споживання на одного працівника; АЧП ■ Вс — ймовірна перевитрата фонду споживання внаслідок перевищення чисель­ності працівників;

Г) від імовірної перевитрати матеріально-сировинних і палив­но-енергетичних ресурсів:

Де Бр. к — втрати від ризику, що можуть бути наслідком крадіжок і... рекету; К; — ймовірні втрати від і-х видів крадіжок та рекету (під * час транспортування матеріальних цінностей, у процесі виробни- •>

І-1

Д

Р. с.к

Де Бр. м — втрати від ризику, який може призвести до перевитрати матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; Мф — ймовірні очікувані витрати матеріально-сировинних і паливно - енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні; Мп — планові витрати матеріально - сировинних і паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг ви­робництва продукції у вартісному вираженні; АМ, — ймовірна пе­ревитрата і-х видів матеріально-сировинних і паливно-енергетич­них ресурсів у натуральному вираженні на заданий обсяг виробни­цтва продукції; Ці— початкова (планова) ціна одиниці і-х видів ресурсів; Мі — планові витрати і-х видів матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва про­дукції у натуральному вираженні; ДЦі — ймовірне зростання ціни одиниці і-х видів ресурсів; /е — кількість і-х видів матеріально - сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; ЕДМ;Ді — ймовірна перевитрата матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ре­сурсів у вартісному вираженні внаслідок можливого зростання цін; д) унаслідок можливої безгосподарності:
Вр. г = І ві>	(13.6)
Де Бр. г — витрати від ризику, спричиненого можливими наслідка­ми безгосподарності; В; — ймовірні втрати від і-го виду безгоспо­дарності (псування товарно-матеріальних цінностей, їх нестача від природних втрат, сплата штрафів тощо); І — кількість різно­видів безгосподарності; Е) від можливого стихійного лиха та екологічних катастроф:
	(13.7)
Де Бр. с.к — втрати від ризику, пов’язаного з можливим стихійним лихом та екологічними катастрофами; Вмі — вартість і-х об’єктів чи майна підприємства; 2ІГС. К; — частка (коефіцієнт) імовірних втрат і-х об’єктів чи майна підприємства, пов’язаних зі стихійним лихом та. екологічними катастрофами; я — кількість різновидів об’єктів чи майна підприємства; є) від крадіжок і рекету:
(13.8)

Цтва, зі складських приміщень); т — кількість різновидів і-х кра­діжок і рекету;

Ж) від зміни політичних чинників:

О

(13.9)

Де 5р. п — втрати від ризику, спричиненого можливими змінами по­літичних чинників; Щ — ймовірні втрати від і-го політичного чин­ника (підвищення податкових ставок, упровадження нового мита, зміна договірних умов тощо); о — кількість і-х політичних чинників.

У комерційному підприємництві розмір втрат від ризику ви­значають так само, як і у виробничому підприємництві. Однак при цьому враховують особливості чинників ризику.

Порядок розрахунку найпоширеніших втрат такий:

А) від імовірного підвищення закупівельних цін:

П

(13.10)

Де Б! Т.3 — втрати від можливого підвищення закупівельних цін; ЗЩ — розмір можливого підвищення закупівельної ціни і-го товару; 03( — обсяг закупівель і-го товару; п — кількість і-х видів товару;

Б) від можливого зниження цін, за якими продають закуплений товар:

П

(13.11)

В3.п= И пщ ■ ОР,,

Де Ва а — втрати від можливого зниження продажної ціни; ПЦ — розмір імовірного зниження продажної ціни і-го товару; ОР; — обсяг продажу і-х товарів;

В) від імовірного зниження обсягу продажу товарів:

П

(13.12)

Вол = 2 а0Рі {пщ - зЦі ),

Розділ 13

Де ВП Т — втрати від імовірного зменшення обсягу продажу това­рів; АОРі — обсяг можливого зменшення продажу і-х товарів; АПЦі — ціна продажу одиниці і-го товару; АЗД, — закупівельна ціна одиниці і-го товару;

Г) від можл ивої нестачі товарів (крадіжки, псування тощо):

П

(13.13)

ВТ = ЦТі'ПЦі,

Де Ву — втрати від можливої нестачі товарів; Ті — обсяг можливої нестачі г-х товарів.

Визначення втрат від фінансового ризику. Специфічність чинників ризику фінансового підприємництва зумовлює і відпо­відний підхід до визначення розміру можливих втрат.

У зарубіжній літературі для оцінювання розміру фінансового ризику використовують такий специфічний показник, як ставка дисконту.

Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, яка застосовуєть­ся до майбутніх платежів, щоб урахувати ризик і непевність, пов’язані з чинником часу.

Можна зробити висновок, що високий ризик означає високу ставку дисконту (капіталізації), а малий — низьку дисконтну ставку.

Отже, рівень ризику і розмір дисконтної ставки — поняття од­нозначні.

Наскільки є правомірною характеристика фінансового ризику через показник дисконтної ставки? Позитивна відповідь на це за­питання неприпустима через такі міркування:

А) показник дисконтної ставки є величиною заздалегідь відо­

Мою. Він застосовується у розрахунках теперішньої вартості гро­шей. Коли дисконтовано майбутні доходи перевищують початкові капіталовкладення, інвестори вкладатимуть гроші у відповідні проекти. Отже, дисконтна ставка може належати до нормативів, які використовують в управлінні фінансами. Тому, виходячи з ви - §? значеної раніше сутності ризику, вона не може бути його виміром. § Дисконтна ставка — показник детермінований, ризик — імовірні - * сний, стохастичний; |

Б) припустимо, що заздалегідь установлений розмір дисконтної 'в

Ставки і дійсний її розмір збіглися. Підприємець заздалегідь роз - рахував теперішню вартість майбутніх доходів, яка має становити, » наприклад 10 млн грн. Фактичний її розмір не відрізняється від § розрахованого. Як у планових, так і у фактичних розрахунках ви - * користовувалася дисконтна ставка. А де ж тут ризик? Його немає. £• Інша річ, якщо б фактичний розмір дисконтної ставки внаслідок £ дії ймовірнісних негативних чинників (можливе підвищення тем - * пів інфляції в окремі періоди часу, непередбачене зниження діло - Iі вої активності тощо) зріс порівняно із заздалегідь визначеним її її розміром, то цю ситуацію можна характеризувати як таку, де був §" ризик. •£

Отже, ризик у фінансовому підприємництві пов’язаний з мож - я ливою зміною величини дисконтної ставки порівняно із заздале - = гідь визначеним її розміром. Тому принципи підходу до визна - чення втрат від фінансового ризику є такими самими, як і ті, що використовують у розрахунках виробничих і комерційних ризиків. ... Інакше кажучи, вони будуть тоді, коли можуть з’явитися негатив - ...

•ТГ* *ТГ* »ТГ* •'ТГ'* »тг* *тг* *тгв *тг* 471

Ні чинники, не враховані в розрахунках очікуваних (планових) фінансових показників.

Втрати від ризику у фінансовому підприємництві визначають у розрізі чинників ризику.

Розмір можливих втрат вартості грошей, пов’язаних з чинни­ком часу, розраховують так:

А) від вкладення грошей у купівлю облігацій:

Пп' Т. о>

(13.14)

Вг0 = вгто

Де ВГТ, о — розрахункова теперішня вартість грошей, вкладених у купівлю; ВГ' 0 — ймовірна теперішня вартість грошей, вкладе­них у купівлю облігацій, зумовлена можливими діями негативних чинників.

При цьому:

(13.15)

ВГТ 0 = І - ВЧА+Р ВЧВ,

Де І — відсотки за кожний період часу (рік, півріччя, квартал); ВЧА — відсотковий чинник теперішньої вартості ануїтету; Р — номінальна ціна облігації; ВЧВ — відсотковий чинник теперіш­ньої вартості облігації.

Ануїтет — це послідовність платежів за певні регулярні про­міжки часу. У цьому разі ануїтетом є періодично (раз на рік, що - півроку або щокварталу) сплачувана власникам облігацій певна сума грошей як відсоток.

Теперішня вартість грошей — це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів з поправкою на ставки дисконту (капіталі­зації).

Відсотковий чинник теперішньої вартості ануїтету визначають за формулою

(13.16)

ВЧА =

А+т (і+#)2 (і+ду

Де і? — дисконтна ставка (коефіцієнт); і — кількість років.

Відсотковий чинник теперішньої вартості облігацій розрахову­ють так:

(13.17)

ВЧВ =

Розділ 13

(1 + Д)’

Ймовірну теперішню вартість грошей від купівлі облігацій у зв’язку з можливими діями негативних чинників визначають за формулою
де ВЧА' — відсотковий чинник теперішньої вартості ануїтету, ви­значений з урахуванням імовірної дії негативних чинників, які можуть привести до зростання розміру дисконтної ставки; ВЧВ' — відсотковий чинник теперішньої вартості облігацій, визначений з урахуванням імовірної дії негативних чинників, які можуть при­вести до зростання розміру дисконтної ставки;

Б) від вкладення коштів у купівлю акцій. Імовірні втрати роз­раховують з дотриманням викладених вище підходів

(13.19)

ДГа - Д.,,, - А^,

Де ВГа — втрата вартості грошей, вкладених у купівлю акцій, пов’язана з можливою дією негативних чинників; Аг. в — теперіш­ня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій, розрахована за нормальних умов (без ризику); А£ „ — ймовірна теперішня вар­тість дивідендів і виручки від продажу акцій, зумовлені можли­вими діями негативних чинників.

Теперішню вартість дивідендів і виручки від продажу акцій визначають так:

(13.20)

А-.в = Е Дг ВчАі + ■ вчв,

І=і

Де А,. ,, — теперішня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій; Д; — розмір дивідендів за і-й період часу; ВЧА, — відсотко­вий чинник теперішньої вартості ануїтету за і-й період часу; Ац — ціна акції в останньому році і-го періоду часу; і — тривалість ча­сового періоду, на який фірма купує акції.

Імовірну теперішню вартість дивідендів та виручки від прода­жу акцій (А'„) розраховують так:

(13.21)

^ = %ДгВча;+а;х-вчв', і=і

SHAPE \* MERGEFORMAT

Де Д - — ймовірний розмір дивідендів за і-й період часу з ураху­ванням можливої дії негативних чинників; ВЧА' — імовірне зна­чення відсоткового чинника теперішньої вартості ануїтету за г-й період часу з урахуванням можливого зростання дисконтної став­ки; А'у — ймовірна ціна акції в останньому році і-го періоду часу з

Урахуванням можливої дії негативних чинників; ВЧВ1 — імовір­ний відсотковий чинник теперішньої вартості акції з урахуванням можливої дії негативних чинників.

473

При цьому порядок визначення ціни акцій залежить від їх ви­ду. Для привілейованих акцій використовують формулу

•''у* •‘ТГ* •'ТГ4* •‘ТР* •'У* •'7Г'* •"У*

А Цп R ’

Де Лц. п — ціна привілейованої акції; Д ■ денду.

Звичайні акції оцінюють так:

А) акції з постійним дивідендом:

А - Ж

'Чн. Д R

(13.22)

Розмір постійного диві-

(13.23)

Де Ац. п.д — ціна звичайної акції з постійним дивідендом; — ди­сконтна ставка саме цих акцій;

Б) акції з постійним приростом дивідендів:

Ді

Аі. д.п

R.

(13.24)

Де Ац. п.д — ціна звичайної акції з постійним приростом дивідендів; Ді — сподівані дивіденди на акцію через рік (після останнього сплаченого дивіденду); д — темп приросту дивідендів;

В) акції з непостійним приростом дивідендів:

(13.25)

■ДІ

- Лш R.-Q'

Де Ац, ді — ціна звичайної акції з непостійним приростом дивіден­дів у і-му році; Ді+і — розмір дивідендів у наступному році за і-м роком;

Г) від інвестицій в окремі проекти з урахуванням інфляції:

(13.26)

ВГ • = ТК ■ - ТВ' ■

^ J ІТІ х ‘LT. nІ Х -*-Т. ІТ 19

Де ВГпі — ймовірні втрати від інвестицій в окремі проекти у зв’язку з імовірною зміною ставок дисконту та можливим зростан­ням інфляції; ТВтп і — розрахункова теперішня вартість певних грошових потоків, визначена на основі передбачених величин став­ки дисконту та рівня інфляції; ТВ’гпі — теперішня вартість тих

Самих грошових потоків з урахуванням імовірних змін ставок дис­конту та можливого зростання інфляції.

Розділ 13

La‘ і= 1

Теперішню вартість грошового потоку визначають двома спосо­бами:

1+R_A

Де ГПі — гротові потоки в і-му періоді часу; Ц — рівень інфля­ції, %п — кількість часових періодів, роки; &г — к-й часовий пері­од інфляції;

2)

(13.28)

Методика оцінювання підприємницького ризику. Оціню­вання ризику на основі показників ймовірності виникнення втрат певного рівня використовують у відповідних розрахунках за ми­нулий період, коли вже відома вся кількість втратних і виграшних випадків. Для планового періоду, в якому втратні випадки на­копичуються поступово та їхня кількість буде відома аж напри­кінці цього періоду, такий підхід прямого оцінювання ризику не­можливий. Постає запитання, як оцінити в певній ситуації рівень підприємницького ризику, що періодично може виникати? Це за­вдання вирішують за допомогою попередньо побудованої на основі даних минулих років кривої розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку (кривої ризику). Якщо під час ви­значення ймовірності втрат за минулі роки порівнювали кількість втратних випадків певного рівня із загальною кількістю втратних і виграшних випадків, то для її розрахунку в плановому періоді досить знати розмір втрат. На основі кривої ризику встановлюють рівень імовірності, який відповідає певному розміру втрат.

Отже, сутність проблеми зводиться до побудови кривої ризику. Послідовність цього процесу така. На першому етапі встановлю­ють зони ризику, в межах яких втрати не перевищують певного визначеного рівня.

Основні зони ризику показано на рис. 13.3. Як бачимо, залежно від розміру втрат можуть бути чотири зони ризику: бєзризикова; допустимого ризику; критичного ризику; катастрофічного ризику.

Рис. 13.3. Основні зони ризику: А — розмір втрат, що дорівшос сумі очікуваного прибутку; Б — розмір втрат, що дорівнює розміру очікуваної виручки; В — розмір втрат, що дорівнює майновому Стану підприємства

Безризиковою є зона, де немає будь-яких втрат під час здійс­нення господарських операцій.

Зона допустимого ризику характеризується можливим розмі­ром втрат, що не перевищують розміру очікуваного прибутку. У найгіршому разі фірма може втратити весь прибуток, в іншому — за умови сприятливого збігу обставин втрати будуть незначними.

Основні риси зони допустимого ризику такі: часті випадки на­стання ризику; незначний розмір втрат, що припадає на одну ри­зиковану ситуацію; велика ймовірність виникнення втрат певного рівня; втрати підлягають точному розрахунку в межах одного ро­ку; настання ризикованих подій не приводить систему до зміни певних цілей.

Зона, критичного ризику — це зона, в якій можливий розмір втрат перевищує прибуток, але не більше, ніж розмір виручки. Інакше кажучи, коли будуть втрати в зоні критичного ризику, то підприємець може не тільки не отримати ніякого прибутку, а й втратити всі кошти, вкладені в господарську справу. Характерними ознаками критичного ризику є:

♦ нечасті випадки настання ризику;

♦ середній рівень імовірності виникнення певного рівня втрат;

♦ порушення системи, що призводить до зміни поставлених цілей. Зона катастрофічного ризику — найнебезпечніша, можливі

Втрати в якій перевищують виручку і можуть досягти розміру, що дорівнює майновому стану підприємства. До катастрофічного ри­зику прирівнюють ризики, пов’язані з прямою небезпекою для життя працівників, виникненням екологічних катастроф, неза­лежно від розміру втрат.

Основними рисами зони катастрофічного ризику є:

♦ вкрай рідкісні випадки настання ризику;

♦ дуже низька ймовірність виникнення втрат певного рівня;

♦ низький рівень передбачуваності ризику або навіть і сумнів­ність його передбачення;

♦ настання ризику може призвести до банкрутства, краху або ліквідації фірми.

Розділ 13

Водночас було б некоректним стверджувати, що критичний чи катастрофічний ризик є взагалі неприпустимим. Усе залежить від того, яка ймовірність виникнення того чи іншого ризику і які допу­стимі його рівні. Маючи такі дані, можна дійти висновку щодо здій­снення чи нездійснення ризикових підприємницьких операцій.