Критерії ефективності функціонування підприємств малого бізнесу

Критерій економічної ефективності:

E ^ max

Є = --------- , (71)

B ^ min

Де е - критерій економічної ефективності;

Е - економічний результат (вигода або ефект);

В - витрати на досягнення економічного результату.

До результату господарської діяльності малого бізнесу відносяться всі складові результату, зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції (послуг). Результат фінансових операцій - це всі результати від типових для даного бізнесу угод: фінансових вкладень, мобілізації фінансових ресурсів, операцій, пов'язаних із взаємовідносинами з органами місцевого самоврядування.

Результат підприємницької діяльності малого бізнесу склада­ється з результату господарської (основної) діяльності та результату фінансових операцій, типових для даного виду бізнесу. Результат від непостійної діяльності об'єднує всі операції, що впливають на нього: або рідко зустрічаються, або ж незвичні за величиною. У їхній основі лежить суттєве відхилення від звичайної підприємницької діяльності.

До складу витрат входять всі витрати, які здійснюються у процесі діяльності підприємств малого бізнесу.

Через незбіг результатів (вигод) і витрат у часі критерій економічної ефективності вимагає вираховування минулих, нинішніх і майбутніх витрат і результатів. Тому економічний результат і витрати слід привести до теперішньої або майбутньої вартості.

Загальний економічний результат (ефект) від діяльності малого і середнього бізнесу можна визначати окремим або декількома показниками. Для суб'єкта підприємницької діяльності важливим показником результату (ефекту) є загальний дохід, отриманий ним протягом певного періоду [10].

У кінцевому підсумку, загальний дохід суб'єкта малого і середнього бізнесу за певний період у ринкових умовах характеризується обсягом збільшення його економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу через додаткові інвестиції за рахунок власників):

Езд=К2 - Кі, (7.2)

Де ЕЗД - загальний дохід (ефект) суб'єкта малого і середнього бізнесу в ринкових умовах;

К] і К2 — власний капітал суб'єктів малого та середнього бізнесу відповідно у попередньому і звітному періодах (без капіталу, що збільшився за період внаслідок додаткових внесків, власників бізнесу до статутного фонду підприємства).

Показник ефекту, що характеризується приростом капіталу, набув поширення у ринкових економічних країнах з розвинутим фондовим ринком. Інвестори вкладають кошти у цінні папери з метою збільшення капіталу, що досягається за умови придбання цінного паперу за мінімальною ціною і продажу його за вищою.

У показнику доходу (ЕЗД) відображається економічний ефект, який у процесі перерозподілу фінансових результатів використовується власни­ками бізнесу (дохід на власний капітал), працівниками підприємства (заро­бітна плата, премії), державою (податки та збори до державних фондів) і органами місцевого самоврядування (місцеві збори та податки).

Дохід, що залишається у них до розподілу (ЕДР):

Едр=ВР-ЗВ, (7.3)

Де ВР - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції;

ЗВ - витрати на виробництво продукції.

В умовах ринкової економіки загальним показником фінансового результату господарської діяльності підприємства, зокрема малого і середнього бізнесу є прибуток. Розрізняють прибуток бухгалтерський і економічний. Чистий обліковий (бухгалтерський) прибуток визначається зменшенням вартості реалізованої продукції (послуг) на суму витрат на виробництво цієї продукції; економічний прибуток - різницею між чистим обліковим (бухгалтерським) прибутком і нормальним прибутком; нормальний прибуток - розмір прибутку на капітал у вигляді відсотка.

Економічний прибуток виникає у випадку, якщо загальна виручка перевищує суму витрат підприємства на її отримання і виплат власникам бізнесу нормального відсотка на вкладений ними капітал.

Різновид показника загального ефекту (Е3, Е4) (за умов використання методів прискореної амортизації):

ЕЗ=П + А або Е4=ВР - (ЗВ - А), (7.4)

Де П - прибуток малого підприємства;

А - амортизація.

При цьому амортизація розглядається як умовні витрати, які включаються до собівартості продукції та забезпечують повернення власникам бізнесу інвестицій, здійснених у попередні періоди.

За умови застосування методів прискореної амортизації обсяг показника загального ефекту буде заниженим, що може спричинити неправильний висновок про порівняно нижчий рівень ефективності бізнесу. Тому для забезпечення зіставності показників ефект ЕЗ слід ви­значати за формулою (7.3), збільшивши його на суму додатково нара­хованої амортизації порівняно з базовим методом.

(7.5)

В разі потреби формули (7.3) і (7.4) об'єднують і тоді ефект діяльності МСБ розраховується як:

Ео=П + 3 + А.

Таким чином, для визначення необхідного розміру економічного ефекту за даними звітності важливо правильно встановити суму доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів інших активів) і витрат. Останні характеризують зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або скорочення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Суб'єктам малого і середнього бізнесу доцільно застосовувати зазначений показник у випадку їхнього кризового стану. Він показує фінансову можливість підприємства відповідати за зовнішніми зобов'язан­нями у кризовому стані, тобто можливість на певний час зберегти підпри­ємство від банкрутства.

Однак, в оцінках ефективності підприємницької діяльності більш важливе значення має дохід, що залишається у підприємства для використання після вирахування відповідних податків, зборів, знижок тобто прибуток після оподаткування (чистий прибуток). Цей показник ефекту характеризує вартість, яку реально отримують власники бізнесу чи суб'єкти підприємницької діяльності і можуть використовувати на виробничі потреби або вилучати з бізнесу.

Для обґрунтування рішеня щодо доцільності здійснення інвестицій у малий та середній бізнес з урахуванням інших можливих (альтернативних) варіантів вкладень використовують показник норми прибутку:

■ а

Де Рн - норма прибутку;

П - сума річного прибутку;

Ка - вартість авансованого на його отримання капіталу.

Цей показник використовується в оцінках інвесторів. У багатогалу­зевих підприємствах з метою визначення найбільш вигідних для бізнесу видів виробництв (комерційний підхід) доцільно застосовувати показник норми рентабельності продукції (Р):

(7.7)

Р = — х100 ЗВ

Якщо підприємство малого та середнього бізнесу випускає один вид продукції, достатньо визначити показник середнього рівня доходу, тобто середній дохід, отриманий від реалізації одиниці продукції:

Д = Д, (7.8)

Де Д - середній рівень доходу;

Д - загальний дохід;

Q - кількість одиниць реалізованого продукту.

Показник Д застосовують для цілей комерційного підходу.

Для обґрунтування рішень щодо доцільності розширення масштабів випуску продукції (комерційний підхід) застосовують показник граничного маржинального доходу:

^ ЛД

Д=ЛF, (79)

П

Де Дг - граничний маржинальний дохід;

ЛД - обсяг приросту загального доходу;

Лрп - зміни масштабу випуску продукції.

Показник граничних (маржинальних) витрат показує, які додат­кові витрати треба здійснити з метою отримання додаткової одиниці продукції:

О ЛЗВ

Вг =-Л£, (710)

Де Вг - граничні (маржинальні) витрати;

ЛЗВ - зміна загальних витрат;

ЛQ - зміна обсягу випуску продукції.

Г раничний аналіз (маржинальний підхід) дозволяє знайти оптимальні значення показника граничного доходу порівнянням витрат і прибутків, які можна отримати внаслідок змін.

Більшість підприємств малого та середнього бізнесу - багато­галузеві і зацікавлені у реструктуризації виробництва з метою збільшення загального доходу. У цьому випадку слід розраховувати граничну норму

Трансформації (Л0) - збільшення випуску нової продукції (Qн), яке можна отримати в результаті скорочення виробництва традиційної продукції (Qт) за умови постійної суми витрат на ці заходи:

ЛQ = Qн - Qг. (7.11)

Загальні показники економічної ефективності малого та середнього бізнесу за формулами (7.6) - (7.11) визначають зацікавлені сторони з урахуванням особливостей застосування показників економічного ефекту Езд, Едр, Ечд, Ез і Ео (формули (7.2) - (7.5)).

Застосування загальних показників економічної ефективності дозволяє у конкретних випадках однозначно прийняти рішення щодо розвитку май­бутнього малого та середнього бізнесу (або його підтримки державою). Загальні показники відбивають можливість практичної реалізації вимог кри­терію економічної ефективності.