Ліцензування підприємницької ДІЯЛЬНОСТІ
Складним і неоднозначним проявом державного втручання в підприємницьку діяльність є її ліцензування. Воно, з офіційної точки зору, має на меті захистити інтереси держави та права споживачів. Однак досить часто ліцензування стає серйозною перепоною в розвитку підприємницьких структур. У розвиток політики дерегуляції кількість ліцензованих видів підприємництва значно скоротилася, однак у практику майже одразу було запроваджено патентування і сертифікацію окремих видів діяльності.
Ліцензія. Окремі види підприємництва, які безпосередньо впливають на здоров’я людей, навколишнє природне середовище та безпеку держави і суспільства, потребують спеціального дозволу — ліцензії.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від
01.06.2000 р. № 1775-ІІІ (далі — Закон).
На виконання цього Закону прийнято такі постанови Кабінету
Міністрів України:
♦ «Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру» від 08.11.2000 р. № 1658;
♦ «Про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва» (як колегіальний орган для досудового врегулювання спірних питань між підприємцями та органами ліцензування) від 08.11.2000 р. № 1669;
♦«ГІро затвердження переліку органів ліцензування» від ❖
14.11.2000 р. № 1698; *
♦«Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності» від 20.11.2000 р. N2 1719;
♦«Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розмір і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р. № 1755;
‘ «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» від 04.07.2001 р. № 756.
Під час здійсненні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, суб’єкт підприємництва зобов’язаний дотримуватися ліцензійних умов — встановленого з урахуванням вимог законів вичерпного переліку організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання до певних видів діяльності.
Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на заняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню (ст. З Закону).
Ліцензія — це дозвільний документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким його власник має право на здійснення певного виду підприємницької діяльності, який потребує такого дозволу. Ліцензуванню підлягають понад 50 видів діяльності, вичерпний перелік яких наведено у ст. 9 Закону:
♦пошук та експлуатація корисних копалин;
» ремонт зброї всіх видів;
♦виготовлення і реалізація медикаментів і хімічних речовин;
♦виготовлення пива, вина, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, торгівля ними;
♦медична та ветеринарна практика;
♦юридичні послуги;
♦створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;
♦міжнародні транспортні послуги;
♦агентування морського торгового флоту;
♦охоронна діяльність;
♦діяльність, пов’язана з використанням радіоактивних речовин, ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання;
♦видобування дорогоцінних металів і каменів, виготовлення та реалізація виробів із них;
♦
Розділ 8 |
Будівельні, будівельно-монтажні та будівельно-ремонтні роботи;
♦ інші види за затвердженим переліком.
Органами ліцензування, які забезпечують видачу ліцензій на. більшість видів господарської діяльності, є центральні органи ви-
* конавчої влади. Окремі ліцензії видають обласні державні адмі - ^ ністрації.
•'7Р* •'V* •'ТР* *ТГ* •'ТГ* *"ЗГ* •‘ТР* *ТР* *ТР* •'ТРЖ *ТР* •'ТР* #'ТГ* •'ТР*
Облдержадміністраціям надано право видачі ліцензій на:
♦будівельну діяльність (розвідувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджу вальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);
♦централізоване водопостачання та водовідведення;
♦організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів;
♦туристичну діяльність;
♦оптову торгівлю насінням.
Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України, а діяльність на підставі ліцензії, виданої органом, яким є місцевий орган виконавчої влади, — на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Для отримання ліцензії (ст. 10 Закону) подають такі документи:
♦заяву встановленого зразка;
♦копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
♦перелік документів, які додають до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності щодо відповідності організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших вимог, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N0 756 від 04.07.2001 р.
Цей перелік є вичерпним, і органу ліцензування забороняється вимагати від суб’єкта господарювання інші документи, не вказані у Законі та у переліку згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 04.07.2001 р.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у термін не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви з переліком необхідних документів (ст. 10 Закону).
На підставі повідомлення органу ліцензування про прийняття рішення про видачу ліцензії, яке надсилають (видають) заявнику у письмовій формі впродовж трьох робочих днів з дати прийняття рішення, суб’єкт господарювання сплачує ліцензійний збір.
Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії (ст. 14 Закону). Термін дії ліцензії не менше ніж 3 роки.
Якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, плата за видачу ліцензії становить 20 н. м.д. г. (340 грн), або а якщо місцевий орган виконавчої влади — 15 н. мд. г. (255 грн).
Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу суб’єкта, які здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отрима - ної ним ліцензії, видається засвідчена копія ліцензії, плата за її *, видачу — 1 н. м.д. г. (17 грн). .
За переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії — плата у розмірі 5 н. м.д. г. (85 грн). Підставами для переоформлення ліцензії (ст. 16 Закону) є:
♦ зміна найменування юридичної особи (якщо вона не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності;
♦ зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності;
♦ зміни, пов’язані з провадженням суб’єктом певного виду господарської діяльності.
Підставами для видачі дубліката ліцензії (ст. 18 Закону) є:
♦втрата ліцензії;
♦пошкодження ліцензії.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії (ст. 11 Закону) є:
♦ недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;
♦ невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, зазначеного у заяві про видачу ліцензії.
Ліцензування окремих сфер діяльності — банківської діяльності, надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, у сфері електроенергетики, використання ядерної енергії, у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами — здійснюється згідно із спеціальними законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Торгівля алкогольними напоями здійснюється тільки за наявності ліцензій. Ліцензію на торгівлю алкогольними напоями видають, якщо суб’єкт господарювання:
♦ забезпечив стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно з санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами;
♦
Розділ 8 |
Має закрите приміщення з торговельним залом площею не менш як 20 м2, яке обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості), або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних та тютюнових виробів, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка, а також відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією.
Роздрібна торгівля алкоголем забороняється:
♦ У дрібно-роздрібній мережі, з рук, лотків, на ринках (крім ф розміщених на них підприємствах громадського харчування);
У необладнаних і непристосованих для зберігання і продажу приміщеннях;
♦особами, які не досягли 18 років;
♦особам, які не досягли 18 років;
♦у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров’я;
♦у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
♦у місцях проведення спортивних змагань;
» з торгових автоматів;
♦в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування.
Окремо встановлено, що річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами становить 50 тис. грн, щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі — 4 тис. грн, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 2 тис. грн, а на території сіл і селищ, за винятком розташованих у межах території міст — 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і 250 грн — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Ліцензія моясе бути анульованою у разі:
♦виявлення свідомо недостовірних даних у заяві на отримання ліцензії або доданих документах;
♦передавання ліцензії іншому суб’єкту підприємництва;
♦скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва;
♦повторного грубого порушення ліцензійних умов.
Ліцензію вважають анульованою з дати прийняття відповідного рішення або скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва. Рішення про призупинення або анулювання дії ліцензії можуть бути оскаржені в судовому порядку.
До суб’єктів господарювання за проведення господарської діяльності без ліцензії застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, установлених законом. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, є вичерпним, і не може підлягати «розширеному» трактуванню. Контроль за видачею ліцензій здійснює Ліцензійна палата, за переліком ліцензованих видів діяльності — Держкомпідприсмництва (Державний комітет з регулятивної політики і підприємництва).
Торговий патент. Для здійснення роздрібної та оптової торговельної діяльності, надання побутових та інших платних послуг населенню суб’єкт підприємництва має отримати торговий патент. л
217 |
Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право * суб’єкта підприємницької діяльності займатися деякими видами
•"ЗР* •У* •'X'* *У* *У* •У* •Т* •У* *"У* *У* *ТР* Т* *ТР* *У* •"ЗР* *У* •У* *У* *Т*
Підприємницької діяльності, зазначеними у Законі України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.
Торговий патент є також державним свідоцтвом, що засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його відокремленого структурного підрозділу займатися зазначеними у ньому вадами підприємницької діяльності;
Отримання торгового патенту потребує така діяльність:
♦торговельна діяльність за готівкові кошти;
♦ торговельна діяльність з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;
♦ діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);
♦діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;
♦надання побутових послуг.
Отримувати торговий патент повинні як юридичні, так і фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності.
Обов’язок придбання торгового патенту не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:
♦ здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
♦ здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
♦ сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
♦ сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше від одного разу на календарний рік;
♦ сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.
Розді. |
Торговий патент видається за плату суб’єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів, суб’єктам підприємницької діяльності, ® що здійснюють торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, що здійсню - £ ють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем Л реєстрації цих суб’єктів.
•'■у** •*Х'# •'V4* •'У •У* •У4* *У* •’ТГ»» *У* •У* •У* *У* •'У* *У* *У* •"ЗР* •У*
Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх відокремленими підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у такому разі розуміють роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
До пунктів продажу товарів належать:
♦магазини та інші торгові точки, розміщені в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
♦кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
♦стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції;
» заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами
Та стиснутим газом;
♦фабрики-кухні, фабрнки-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
♦оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовують для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та із застосуванням кредитних карток.
Якщо суб’єкт підприємницької діяльності має відокремлені підрозділи, торговий патент слід придбати окремо для кожного підрозділу (торгової точки).
Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців, а короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності — від 1 до 15 днів.
Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюють органи місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.
Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюють у межах таких граничних рівнів, зокрема на території:
♦обласних центрів — від 60 до 320 грн;
♦ міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від 30 до 160 грн;
♦інших населених пунктів — до 80 грн.
Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день установлюють у фіксованому розмірі 10 грн.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності здійснюється щомісяця в розмірі вартості торгового па - тенту за один місяць до 15 числа місяця, який передує звітному, а ...
Оплата короткотермінового торгового патенту — не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.
Суб’єкт підприємницької діяльності, котрий припинив діяльність, яка підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент необхідно повернути до державного податкового органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності — надмірно сплачену суму вартості торгового патенту.
Без придбання торгового патенту суб’єкти підприємницької діяльності або їхні структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність винятково з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:
♦хліб і хлібобулочні вироби;
♦борошно пшеничне та житнє;
♦сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;
♦молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них;
♦продукти дитячого харчування;
♦безалкогольні напої;
♦морозиво;
♦яловичина та свинина;
♦домашня птиця;
♦яйця;
♦риба;
» ягоди і фрукти;
♦мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл;
♦картопля і плодоовочева продукція;
♦комбікорми для продажу населенню.
Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачає також перелік деяких видів товарів вітчизняного виробництва, торгівля якими потребує придбання пільгового торгового патенту. Вартість придбання пільгового торгового патенту становить 25 гри за весь термін, дії патенту. Крім порядку придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, у вказаному вище Законі також зазначені порядок придбання торгового патенту на здійснення:
♦діяльності з надання побутових послуг;
♦
Розділ 8 |
Операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями;
♦ операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу,
Вартість та правила придбання торгового патенту1 на здійснення зазначених видів діяльності дещо відрізняються від придбання
* торгового патенту на здійснення торговельної діяльності. Тому, якщо ви плануєте зайнятися одним з цих видів діяльності, варто
Докладно ознайомитися з Законом «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Для отримання торгового патенту необхідно подати до відповідного місцевого органу Державної податкової адміністрації (ДПА):
♦ заявку встановленого зразка;
♦ витяг з установчих документів або довідку органу, що погодив розташування відокремленого структурного підрозділу, про юридичну адресу суб’єкта підприємництва;
♦ документ, що засвідчує оплату патенту.
Торговий патент містить таку інформацію:
♦ номер торгового патенту;
« назву власника патенту — суб’єкта підприємництва;
♦ дозволений вид підприємницької діяльності;
» місце реєстрації суб’єкта підприємництва;
♦ марку і назву транспортного засобу (для торгівлі з автомашини);
♦ термін дії патенту;
♦ місце розташування та назву органу ДПА, що видав патент;
♦ відмітку про сплату вартості патенту та підпис посадової особи ДПА.
Оригінал або завірену копію торгового патенту вивішують на видному і доступному місці та пред’являють на першу вимогу споживачів та контролюючих структур.