Лізинг як інструмент залучення довгострокових інвестицій

Протягом останніх років спостерігається швидке зростання ри­нку лізингу в Україні. Сьогодні іноземні банки виходять на ри­нок, спрощуючи доступ до фінансування та збільшуючи можливо­сті таких фінансових інструментів, як лізинг. Збільшується кіль­кість лізингових компаній, засновниками яких є банки, що сприяє більш широкому розповсюдженню лізингу як альтернативного інструмента фінансування. Згідно з даними огляду ринку лізин­гу, який щороку проводиться Міжнародною фінансовою корпора­цією, п’яте місце за популярністю активів, що виступають предме­том лізингу, після легкових автомобілів, транспорту для вантаж­них перевезень, виробничого обладнання та транспорту для па - сажироперевезень займає сільськогосподарська техніка.

Перевага лізингу в агросфері полягає, крім іншого, в тому, що він не виключає, а навіть передбачає й інші форми державного регулювання, зокрема податкові та кредитні пільги. Лізинг суттє­во розширює доступ до високовартісної техніки та обладнання, супроводжується фірмовим сервісом.

Слід відзначити, що темпи зростання технічного забезпечення в аграрному секторі не відповідають сучасним організаційно - технологічним вимогам сільськогосподарського виробництва. За­безпеченість сільськогосподарських підприємств машинами та обладнанням за останні п’ять років скоротилася на 45 %. Рівень забезпечення аграрних підприємств основними видами техніки не перевищує 50% технологічної потреби. Отже, питання техніч­ного забезпечення аграріїв так і залишилося невирішеним та, більш того, загрозливим. Навантаження на техніку значно зросло за останні роки. Уся застаріла техніка вимагає значних грошових вкладень для підтримання її відносно робочого стану. Відповідно, якість виконуваних нею робіт є низькою, призводячи до значних втрат урожаю та простоїв у роботі через проведення ремонтних і налагоджувальних робіт. Необхідна докорінна модернізація ма­теріально-технічної бази аграрного виробництва. Аналіз останніх публікацій В. В. Адамчука, В. М. Булгакова, Д. Г. Войтюка, В. Іва - нишина показує, що при вирішенні проблеми переоснащення бі­льшість з них розглядають лише дві сторони відносин — виробни-

Ка техніки (вітчизняного чи зарубіжного) та її споживача, тобто посередницькій ланці відносин присвячується недостатньо уваги, у більшості випадків звертаючись до застосування банківських кредитних ресурсів за браком власних. Тим актуальніше сьогодні, у кризових умовах, коли кредитні ресурси практично недоступні для аграріїв, необхідно для оздоровлення ситуації активно засто­совувати лізингові механізми.

Фінансовий лізинг є однією з найбільш ефективних форм дер­жавної підтримки матеріально-технічного переоснащення вітчиз­няного сільськогосподарського товаровиробника, адже надає йому можливість купувати техніку, ціна якої у 2-2,5 раза перевищує наявні в них кошти. У сучасних умовах найбільш перспективни­ми тенденціями розвитку лізингових відносин в Україні є: корпо - ратизація, диверсифікація та міжнародна інтеграція. В усьому світі механізм лізингу відіграє важливу роль у стимулюванні за­лучення інвестицій для придбання нових і оновлення існуючих виробничих фондів, є привабливим та заохочувальним для інозе­мних інвестицій.

Сьогодні широко диверсифікована національна компанія «Ук - рагролізинг» сприяє структурній перебудові вітчизняного аграр­ного сектору економіки, забезпечує умови ефективного функціо­нування сільськогосподарського виробництва у ринкових умовах. Компанія є представником держави на лізинговому ринку сільсь­когосподарської техніки в Україні, на якому, до речі, на сьогодні­шній день є провідним оператором серед існуючих структур - операторів лізингового бізнесу. Це підтверджують показники пос­тавки техніки за рахунок коштів Державного лізингового фонду в 1998-2009 рр., що наведені в табл. 6.8.

Компанія була заснована з метою сприяння реалізації держа­вної політики в агросфері, забезпечення ефективного функціону­вання і розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом на­дання сільгоспвиробникам на умовах фінансового лізингу машин та обладнання, здійснення виробничих послуг, організації техні­чного сервісу, отримання прибутку від ведення підприємницької діяльності.

Таблиця 6.8 Поставка техніки і сільськогосподарського обладнання на умовах фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг» у 1998-2009 рр.

%

Млн грн.

Поставлено техніки

К-сть од.

Назва техніки

Зернозбиральні комбайни	534,1	31,5	805
Трактори	580,3	34,1	6282
Ґ рунтообробна і посівна техніка	229,1	13,5	9842
Обладнання для тваринництва і птахівництва	121,0	7,2	1375
Інша техніка і обладнання	231,7	13,7	2014
Разом	1 696,2	100,0	20 318

Крім того, через Сумську філію НАК «Украгролізинг»:

□ Комбайни □ Сівалка □ Тракторі Техніка для оброблення грунту □ Інше Рис. 6.4. Обсяги поставленої техніки Сумською філією НАК «Ук­рагролізинг» за період 1998-2009 рр.

Кількість лізингоодержувачів НАК «Украгролізинг» за період 1998-2009 рр.

0 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рік ♦ кількість лізингоодержувачів —■— із них нових

Рис. 6.5. Динаміка кількості лізингоодержувачів НАК «Украгролізинг» за період 1998-2010 рр. Основна стратегія Компанії — поставка ефективних, високотех - нологічних машин на умовах фінансового лізингу, акцентуючи свою діяльність на реалізацію саме комплексних інноваційних проектів та підходів. Практика останніх років показала, що май-

7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000

Досвід роботи колективу Компанії у сфері лізингу сільгосптех­ніки становить більше 10 років і за цей період серед клієнтів бі­льше 6000 господарств різних форм власності (рис. 6.5).

Же всі кошти, одержані після збору урожаю, спрямовуються госпо­дарствами на фінансування оборотного капіталу, зокрема на при­дбання мінеральних добрив, насіння, засобів захисту, паливно - мастильних матеріалів, закриття кредитних ліній, відкритих на­передодні проведення весняно-польових робіт. Як наслідок, все частіше господарства звертаються до сторонніх організацій для виконання основних технологічних операцій, що призводить до зниження показників прибутковості, вимивання фінансових ресу­рсів із сільськогосподарської галузі. Морально застарілий, фізич­но зношений МТП гальмує впровадження прогресивних техноло­гій виробництва продукції. Таким чином, технології є основним шляхом реалізації досягнень науково-технічного прогресу в галу­зі. Застарілі технології і обладнання та низька якість конструк­ційних матеріалів не дозволяють виготовляти конкурентоспромо­жну техніку. Складаються сприятливі передумови для активного заповнення вітчизняного ринку зарубіжними фірмами, у тому числі технікою, що вже була у використанні (вторинний ринок). При цьому ризик даного вторинного ринку полягає в тому, що пі­сля нетривалого періоду використання такої техніки вони будуть витрачати значні кошти на підтримання такої техніки у працез­датному стані. Дана проблема набирає загрозливих масштабів і у майбутньому може призвести до повного вимирання вітчизняного машинобудування. Необхідні докорінні зміни, перш за все на державному рівні. НАК «Украгролізинг», успішно впроваджуючи механізм надання техніки на умовах фінансового лізингу із залу­ченням бюджетних коштів, стала ефективною ланкою в системі гармонійного поєднання сільськогосподарських виробників та машинобудівників.

Проголошений владою інноваційний курс розвитку національ­ної економіки передбачає широке використання суб’єктами госпо­дарювання нових технологій виробництва, впровадження у виро­бництво новітніх наукових розробок, стимулювання інвестиційно - інноваційної активності підприємств. У світовому сільськогоспо­дарському машинобудуванні поглиблюються процеси концентра­ції та корпоратизації виробництва. Досвід міжнародної кооперації у створенні спільних підприємств, набутий у галузі сільськогоспо­дарського машинобудування, доводить її перспективність. В умо­вах обмеження власних інвестиційних ресурсів та браку обігових коштів, необхідних для простого відтворення повноцінного вироб­ничого процесу, не говорячи про його розширення, залучення іно-

Земного капіталу в поєднанні з досвідом та досягненнями мати­муть пріоритетне значення. На сьогоднішній день стримуючим фактором у співробітництві з іноземними інвесторами є високий ступінь нестабільності інвестиційного клімату в Україні. Слід ві­дмітити, що на сьогоднішній день Компанія є одним з найприваб - ливіших об’єктів для міжнародного співробітництва, адже в ре­зультаті корпоратизації вона володіє 100-відсотковим пакетом ак­цій 28 відкритих акціонерних товариств: регіональних машинно - технологічних станцій, підприємств-виробників техніки. При цьому державу як учасника корпоративного управління слід роз­глядати не тільки з позиції особистої участі як власника, але й як сторону, зацікавлену в підвищенні ефективності діяльності суб’єктів господарювання та виконанні ними соціальних функцій. Необхідне законодавче врегулювання коректування вітчизняного відсотка комплектуючих частин при спільному виробництві тех­ніки, що буде сприяти активізації процесу міжнародної корпора - тизації - згідно з діючим законодавством на сьогодні цей відсоток становить 50. У такій ситуації кооперація з вітчизняними підпри­ємствами як виробниками комплектуючих техніки дає змогу, з одного боку, значно зменшити вартість техніки, що робить її більш доступною для вітчизняного аграрія; з іншого боку, забез­печується завантаженість вітчизняних машинобудівних підпри­ємств, підвищуючи їх прибутковість та піднімаючи на більш висо­кий рівень якість їх роботи, створюючи додаткові робочі місця.

Придбання техніки на умовах фінансового лізингу є одночас­ним об’єднанням проблем в один вузол — оновлення машинно­тракторного парку сільськогосподарських виробників, по-перше; стимулювання розвитку національного машинобудування, по­друге (адже закупівля техніки на умовах фінансового лізингу за повну вартість для деяких заводів-виробників є основним джере­лом фінансування подальшого виробництва техніки), та технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки, надання агротехнічних послуг, поставка запасних частин, по-третє. До того ж фінансовий лізинг зменшує навантаження на державний бю­джет, кошти якого виділяються на умовах зворотності та виступа­ють джерелом фінансування на наступні роки у міру повернення лізингових платежів (рис. 6.6)

Роки □ Прямі витрати держбюджету □ Зворотні лізингові платежі Рис. 6.6. Джерела фінансування закупок сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг»

Переваги розвитку даного фінансового інструмента очевидні, зокрема, для вітчизняних машинобудівників це збільшення поте­нційних можливостей для оновлення матеріально-технічної бази підприємств та нарощування обсягів виробництва внаслідок збі­льшення їх прибутків; гарантована передоплата виготовленої продукції; вирішення соціальних питань робочих колективів, значне збільшення робочих місць; оптові, навіть несезонні, форми торгівлі; можливість використовувати лізингодавців як партнерів у створенні дилерської мережі; стабілізація положення у конку­рентному середовищі, адже лізингові інвестиції спрямовуються лише на техніку вітчизняного виробництва.

Щодо сільгоспвиробника, то за роки існування компанії вже склалася й категорія постійних клієнтів, які, пересвідчившись в ефективності лізингу, спрямовують свої обігові кошти на розши­рення матеріально-технічної бази. Купівельна ж спроможність переважної більшості господарств не перевищує 100 тис. грн на рік, і саме лізинг дає можливість сільгоспвиробнику користувати­ся технікою не втрачаючи свої обігові кошти одразу на її придбан­ня, і більш масштабно розподілити, дозволяючи сплачувати її ва­ртість поступово.

Необхідно враховувати, що різні підприємства з різних причин не завжди спроможні вчасно і повною мірою адаптуватися до пос-

Тійних змін ринкової кон’юнктури, хоча всі вони прагнуть цього, проте різкими темпами і в неоднакові терміни впроваджують до­сягнення НТП. Таким чином, потенціальних і реальних спожива­чів, виходячи зі ступеня їх реагування на новий товар, можна поділити на п’ять груп. Першими реагують на новий товар «нова­тори» (їх частка у загальній чисельності покупців становить 2,5 %), за ними — ранні послідовники (13,5 %), потім — рання бі­льшість (34 %), наступні — пізня більшість (34 %) і наприкінці — 16 % відстаючих. Як наслідок, відбувається процес розшарування, диференціації виробників за прибутковістю й рентабельністю, що призводить до формування і виділення таких груп, як «лідери» та «аутсайдери». Проблема аутсайдерів має дві сторони: перш за все це брак достатніх коштів для забезпечення модернізації виробни­цтва, а також утримування банків від кредитування проблемних позичальників.

За останні роки все більше аграріїв, використовуючи інстру­мент фінансового лізингу, поступово переходить в категорію но­ваторів.

Процеси глибоких інституційних перетворень, становлення і розвитку нових структур ринкової економіки характерні для бі­льшості підприємств України. На сьогодні проявляються тенден­ції диверсифікації та інтеграції як найбільш перспективних на­прямків зміни господарських структур. Диверсифікація являє со­бою поширення виробничої і комерційної діяльності за межі сфо­рмованої раніше спеціалізації в інші секції економіки та сфери господарювання, які не пов’язані між собою виробничою коопера­цією і не конкурують один з одним. Паралельно з процесом кор - поратизації диверсифікація буде виступати посилювальним і страхувальним фактором водночас. Закріпленню потенційних і реальних клієнтів буде сприяти розширення спектра послуг, які надаються споживачам, проникнення й вихід на нові ринки, до­сягаючи тим самим синергічного ефекту взаємного посилення у різних видах діяльності, в результаті чого закладається основа для зниження витрат і збільшення споживчої вартості продукції. Адже на сучасному етапі в умовах жорсткої конкуренції для лізи­нгової компанії стає вже недостатнім свою діяльність обмежувати лише фінансовими операціями щодо придбання-передачі техніки та повернення платежів, а також необхідно максимально набли­жатися до самого процесу виробництва, гарантійного та післяга - рантійного обслуговування. Саме такий курс і взяла Компа-

Нія «Украгролізинг». її метою є створення потужної бази і широке освоєння ринку технічних послуг у регіонах.

Рівень науково-технічного прогресу, специфічність геополітич - ного становища нашої країни та зростаюча потреба в розширенні зовнішньоекономічної діяльності служать передумовами для уча­сті України у сфері міжнародного лізингу, зокрема актуальним є відновлення зв’язків з партнерами країн колишнього Радянського союзу, оскільки спільне економічне минуле значно спрощує про­цес інтеграції.

Україна суттєво відстала у розвитку лізингу від своїх сусідів насамперед через відсутність послідовної державної політики та низьку активність державних інститутів стосовно проблем розви­тку лізингу протягом кількох останніх років.

У Росії та інших країнах СНД, на відміну від України, лізинг став основним інвестиційним інструментом для оновлення основ­них фондів. Так, у Російській Федерації діє потужна державна лізингова компанія ВАТ «Росагролізинг» (аналог НАК «Украгролізинг»), яка закуповує не лише сільгосптехніку, а й агротехнології, племінних тварин і передає їх у лізинг на 5-10 років під 7 % залежно від об’єкта лізингу. Так, Росія взяла курс на комплексний розвиток аграрного лізингу на федеральному та ре­гіональному рівнях як найбільш захищеної форми інвестицій у сільське господарство, і щороку виділяє 8 млрд рублів (або 270 млн дол. США) на державну лізингову програму.

Необхідно також відмітити роль лізингу у вирішенні проблем екологічного розвитку аграрної сфери в нових ринкових умовах через активізацію інвестиційної діяльності з метою придбання техніки для впровадження ґрунтозахисних, енерго-, ресурсо-, во - логозберігаючих технологій і технологій щодо підвищення родю­чості ґрунтів та здійснення інших заходів зі збереження довкілля.

Мета інвестицій, спрямованих на підвищення економічної ефективності ведення сільського господарства з урахуванням еко­логічних інтересів (тобто еколого-економічних інвестицій) у сіль­ському господарстві, на наш погляд, повинна полягати не у руй­нації елементів попередньої системи аграрного виробництва, а у їх переході на якісно новий рівень, який би відповідав сучасним вимогам розвитку суспільства.

За основні критерії, що визначають ефективність сільськогос­подарської техніки в цьому напрямку, прийнято мінімізацію пи­томої енерго-, ресурсомісткості за максимально можливого збіль-

Шення продуктивності і обсягів виробництва продукції заданої якості з одиниці орної землі та збереження довкілля. Модель еко - лого-економічної окупності лізингу рухається за таким ланцюгом: «використання нової технології (техніки)» (на умовах фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг») — «підвищення родючості» — «додаткова продукція» — «розміщення додаткових ресурсів» — як один із можливих варіантів: використання фінансового лізингу як інструменту для удосконалення технологій та технічного рівня.

Проблема якості вітчизняної техніки є дуже актуальною на сьогодні. Раніше вважалося, що удосконалення технічного й тех­нологічного рівнів машин є справою виробників техніки, проте на сьогоднішній день лізингові компанії є основними замовниками цієї техніки, уособлюючи вимоги її споживачів. Тому стратегічним напрямом у машинобудуванні повинна бути інноваційна діяль­ність з урахуванням екологозберігаючого фактора. Стратегічним напрямом розвитку лізингу в сучасних умовах є інноваційна дія­льність через тісну взаємодію із заводами-виробниками техніки.

Отже, для сільгоспвиробника лізинг вирішує одразу два пи­тання: придбання техніки та її фінансування. При цьому підви­щує конкурентоспромоність вітчизняного машинобудівника та одночасно забезпечує його гарантованим ринком збуту. В системі заходів щодо виходу з кризи, стабілізації та підйому АПК органі­зація лізингової діяльності виступає важливим напрямом держа­вної політики.