Малий бізнес і державні закупівлі
Законодавче закріплення вимоги розміщення частки державних закупівель у секторі малого бізнесу на перший погляд може виглядати привабливо для суб’єктів малого підприємництва, але однозначно вимагає значних витрат на адміністрування. Збільшення витрат на адміністрування пов’язано з необхідністю підтвердження статусу суб’єкта малого бізнесу, що на сьогодні взагалі не вирішено. Розробка і затвердження документів, що підтверджують статус (розмір) суб’єкта бізнесу вимагатимуть додаткових витрат (як з боку бюджету, так і з боку суб’єкта). Це протирічить основній меті державних закупівель - забезпечення на конкурентних засадах ефективного витрачання суспільного ресурсу (бюджету). Також підтвердження статусу суб’єкта бізнесу вимагає, з одного боку, перевірки цих документів, а з іншого - контролю за фальсифікацією. Досвід Росії із законодавчого закріплення частки малого бізнесу в державних закупівлях (від 10% до 20% торгів) показує, що підтвердження статусу суб’єкта за умов системної корупції стає проблемою наступного рівня. Також суттєвою перешкодою для участі малого бізнесу у державних закупівлях часто виступають законодавчі вимоги фінансового забезпечення участі у торгах.
Тому вбачається, що більш ефективним, ніж визначення відсотків обсягу державних закупівель, що мають бути здійснені малим бізнесом - є шлях забезпечення прозорості процедур державних закупівель і вільного отримання інформації, тобто шлях забезпечення конкурентності процедур на практиці. Цей напрям підвищує конкурентність у процедурах державних закупівель та вбачається вкрай важливим чинником для участі малого бізнесу у держзакупівлях. Можливим варіантом є запровадження спрощених 120 процедур для закупівель незначної вартості, що стане привабливим для участі суб’єктів малого бізнесу.
Доступ до інформації відіграє ключову роль у забезпеченні підзвітності уряду будь-якої країни перед власними громадянами, а сфера державних закупівель є дуже вразливою до корупції. Медіа та неурядові організації покликані відігравати ключову роль у забезпеченні публічності та прозорості організації державних закупівель. І мале підприємництво може посісти своє місце у цих процесах.
До ключових проблем сучасного тендерного законодавства України можна віднести:
1) Перманентна зміна тендерного законодавства, в тому числі в напрямі його корупційності. Попри низку прогресивних норм, чинний в Україні закон про державні закупівлі залишається слабким щодо запобігання виникненню корупції в тендерах. Щороку на корупційних зловживаннях у сфері закупівель Україна втрачає близька 6о мільярдів гривень[16].
2) Слабка інформаційна відкритість органів державної влади і замовників державних закупівель.
3) Низька спроможність органів державної влади ефективно виконувати вимоги тендерного законодавства.
4) Відсутність реальних інструментів громадського контролю за сферою державних закупівель.
У розвинених країнах світу політика розвитку малого бізнесу передбачає застосування інструменту державних закупівель як одного з важливих чинників цієї державної політики.
Технологічне застосування цього інструменту можливе в рамках двох моделей:
A) підвищення прозорості та зниження бар’єрів щодо участі в процедурах державних закупівель (зокрема приклад ЄС і рекомендації міжнародних інституцій) - модель А;
B) нормативне визначення частки малого бізнесу в обсягах державних закупівель (зокрема приклад США, Росії, ...) - модель В.
Ключові риси малого бізнесу визначають особливості його участі у процедурах державних закупівель, а саме:
1) Розмір суб’єктів (ефект масштабу);
2) Спроможність і сталість щодо виконання контрактів (також пов’язано з відповідальністю).
Перша вимога до державних закупівель - ефективне витрачання суспільного ресурсу, і це визначає сфери, в яких малий бізнес має відносні переваги і в яких суб’єкти малого бізнесу можуть бути ефективно залучені до процедур державних закупівель:
- проектування (розробка), будівництво,...
- сервісні послуги, ...
Слід визнати, що в постачанні товарів і багатьох видів робіт малий бізнес не має будь-яких істотних переваг (з позиції належного застосування механізму укрупнення державних закупівель).
Таблиця 4.1.
Переваги і недоліки різних моделей забезпечення участі малого бізнесу в державних закупівлях
|
Рекомендація: в Україні за наявності системної корупції, загального низького рівня прозорості державних закупівель та їх низької ефективності вбачається за необхідне концентрація на моделі А (підвищення прозорості та зниження бар’єрів щодо участі в процедурах державних закупівель), а модель В (нормативне визначення (закріплення) частки МСП в обсягах державних закупівель) має розглядатись як можлива у перспективі.!