Методи прогнозування банкрутства підприємства

Серед моделей, які одночасно широко застосовуються у фінансовому і стратегічному аналізі, виділяються моделі прогнозування банкрутства підприємства. В економічно розвинених країнах вони почали з'являтися починаючи приблизно з 50-х років XX ст. Причиною цього було посилення конкуренції після 2-ої світової війни, коли багато підирисмсі в скорочувало свою діяльність або банкрутувало. Спочатку банкрутство намаг алися перед­бачати емпірично, на основі вже відомих фактів банкрутства компаній відповідної галузі. Звичайно, такий підхід призводив до числених помилок.

Перші моделі передбачення банкрутства, в яких було використано статистико-математичний апарат, були розроблені у 60-х роках. Серед них найвідомішими є Z-paxyнoк Альтмана (США), коефіцієнт Таффлера (Велика Британія), А-рахунок Арженті та деякі інші.

З часом методики передбачення банкрутства почали застосовувати для прогнозування ризиків в антикризовому управлінні, а потім і для діагностики стратегічних проблем. Кожна методика має свої позитивні та негативні характеристики, які потрібно знати при їх виборі для вирішення діагностичних завдань.

2-рахунок Альтмана був запропонований у 1968 р. відомим економістом Едвардом І. Альтмаиом. Z-paxyнoк було побудовано з допомогою мультиплікативного дискримінантного аналізу (1УГОА). Він дозволяє визначити, чи належить Певне підприємство до потенційних банкрутів, чи ні.

Для побудови 2-рахунка Альтман дослідив фінансові показники 66 підприємств, половина яких збанкр>тувала у період 1946 - 1965 рр. а половина продовжувала успішно працювати Він спочатку визначив 22 коефіцієнта, які могли би бути корисні для прогнозування можливого банкрутства, а потім відібрав з них 5 найбільш важливих і побудував багатофакторне регресійне рівняння 1 аким чином Z-paxyнoк Альтмана являє собою функцію від декількох показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період У загальному вигляді г-рахунок має вигляд

Т - 1,2 х. + 1,4 Хі + 3,3 Хз + 0,6 х< + х<, (4.5)

Де х - оборотний капітал / сукупні активи,

Х нерозподілений прибуток / скупні активи х> - прибуток від операційної діяльності / сукупні активи, х< - ринкова вартість акцій / лобов язання,

X! - виручка від реалізації / сукупні активи

Результати числених розрахунків за модеїлю Альтмана показали, що узагальнюючий показник ї може приймати значення) межах [-14, +22] При цьому шкала значень ї (табл 4 3 ) дозволяє виділити чотири категорії підприємств за імовірністю банкрутства протягом наступного року

Табіиця 4 З Прогнозування можливості банкрутства з допомогою ^рахунка Альтмана 7. рахунок Імовірність банкрутства 1 8 і менше Дуже висока Від 1 81 до 2 7 Висока В д 2 71 до 2 9 Можлива 2 91 і вище Дуже низька

Z-paxyнoк має декілька суттєвих недоліків, які не дозволяють беззастережно використовувати його для аналізу показників вітчизняних підприємств

По-перше, Z-paxyнoк придатний лише для крупних компаній, акції яких котируються на біржі Тільки для таких компаній можна отримати об’єкгивну ринкову оцінку власного (акціонерного) капіталу

По-друге, показники звітності, які використовуються для розрахунку, можуть виявитися недостовірними Як правило, компанії, у яких погіршується фінансове становище, намагаються прикрасити свою звітність для запобігання відтоку капіталу

По-третє, методика Альтмана була розрахована на фінансові коефіцієнти, які визначалися за даними балансу, звіту про прибутки і збитки та приміток до річної звітності компаній, складених на основі СААР - загальноприйнятих принципів (стандартів) бухгалтерського обліку, прийнятих у США та деяких інших країнах У зв’язку з прийняттям в Україні П(С)БО - національних

Положень (стандартів) бухгалтерського обліку - потрібно шукати відповідні показники для того, щоб проводити аналіз фінансових коефіцієнтів вітчизняних підприємств

По-четверте, в зарубіжних країнах та в Україні існують різні критерії та процедури визнання підприємств банкрутами Відповідно, використання Z - рахунку Альтмана дія вітчизняних підприємств обмежується прогнозуван­ням негативних тенденцій платоспроможності і фінансового стану, а прогнозування банкрутства через законодавчу неврегульованість цього процесу залишається проблематичним

Щоправда в 1983 році Альїман запропонував нову модель, яка дозволяла виправити перший з перерахованих вище недоліків За новою формулою можна було визначати імовірність банкрутства компаній, акції яких не були представлені на біржі

Z = 0,717 Хі + 0,847 і + 3,107 х> + 0,42 Х4 + 0.998 х:, (4.6)

Де Хі - облікова вартість - ікцій / зобов’язання Інші змінні ідентичні традиційнім моделі (4 5)

Фірма характеризується доброю фінансовою ситуацією, якщо Z > 2,9, г. і поганою фінансовою ситуацією, якщо Z < 1,2 За умови 1,2 < Z < 2,9 фінансовий стан фірми вважається задовільним з середньою імовірнісно банкрутства

Пам'ятаючи про недоліки Z-рахунка, йоі о все ж таки можна застосовуиа 111 для проведення перспективної о фінансоною лнллпу, особливо для визначення фінансової стійкості шдпрж мсті передбачення кри «нніх нити Ще одним з відомих криіерпв передбаченії» б. шкрук ііі. і с ми фіціі шп Таффіера, запропонований у 1977 році Дим мої о пі і ііі. рісішн і лоііомоі от комп’ютерної техніки розраховують 80 ишшідноіпень «а даними збанкрутілих і платоспроможних компаній Далі, цикорні іонуїочн статистичний метод, відомий як багатомірний дискримпмп і, будую 11, моделі, платоспроможності При цьому визначаються часткові співвідношення, які найкращим чином виділяють дві групи компаній та їх коефіцієнт и Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим для визначення деяких клю­чових вимірників діяльності компанії, таких як прибутковість, відповіднісі і. оборотного капіталу, фінансовий ризик та ліквідність Поєднуючи ці показники в одній формулі, модель платоспроможності Таффлера від і воркх картину фінансового становища компанії Типова модель для апалну компаній, які котируються на біржах, має такий вигляд

Z = Со + СіХ, + СгХ + C<Xj + С. Х - + ..., (4.7)

Де Хі - прибуток до сп іати податків / поточні зобов’язання (52%),

X! - поточні активи / загальна сума зобов язань (13%),

Хі - поточні зобов язання / загальна сума активів (18%)

X4 - відсутність інтервала кредитування (16%);

С», ... Сл — коефіцієнти.

Проценти у дужках вказують на пропорції моделі; х. вимірює прибутковість, Хі - стан оборотного капіталу, хз - фінансовий ризик і х< - ліквідність.

Для посилення прогностичної здатності моделі Z-коефіцієнт може трансформуватися у так званий РА S-коефіцієнт (Performance Analysis Score)

- коефіцієнт, який дозволяє відстежувати діяльність компанії в часі.

Р AS-коефіцієнт - це лише відносний рівень діяльності компанії, виведений на основі її Z-коефіцієнта за певний період і виражений у відсотках (від 1 до 100). Наприклад, PAS-коефіцієнт, що дорівнює 50, вказуєнате, що діяльність компанії оцінюється задовільно, тоді як PAS-коефіцієнт зі значенням 5 свідчить про те, що лише 5% компаній знаходиться у гіршому становищі (незадовільна ситуація). Таким чином, підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютний вимірник фінансового стану у відносний вимірник фінансової діяльності. Іншими словами, якщо Z - коефіцієнт може свідчити про те, що компанія знаходиться у стабільному чи ризикованому становищі, то PAS-коефіцієнт відображає поточну діяльність і тенденцію на перспективу.

Позитивною рисою такого підходу є його здатність поєднувати ключові характеристики звіту про фінансові результати і балансу в межах однієї моделі. Наприклад, прибуткова компанія з досить нестійким фінансовим станом може бути співставлена з менш прибутковою, але більш стійкою компанією. Таким чином, розрахувавши PAS-коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний з цією компанією, і відповідно вибирати варіант стратегічного рішення.

Вченими Іркутської державної економічної а кадемії було запропоновано власну модель прогнозування ризику банкрутства-.модель R, яка має такий вигляд:

R = 0,38 к, + к> + 0,054 к. + 0,63 к., (4.8)

Де кі - оборотний капітал і активи;

К; - чистий прибуток / власний капітал,

Кз - виручка від реалізації / активи;

Кі - чистий прибуток / інтегральні затрати.

Імовірність банкрутства підприємства згідно моделі R визначається за критеріями, наведеними у табл. 4.4.

Модель R краще адаптована до умов перехідної економіки, оскільки розраховувалася на підставі даних про показники російських компаній, які збанкрутували. Тим не менш, навіть ця модель не може сприйматися як

Таблиця 4.4. Прогнозування можливості банкрутства з допомогою И-моделі Значення ІЗ Імовірність банкрутства, % Менше 0 Максимальна (90 — 100) 0-0,15 Висока (60 - 80) 0,18 - 0,32 Середня (35 - 50) 0,32 - 0,42 Низька (15 - 20) Більше 0,42 Мінімальна (до 10)

Повноцінний метод передбачення банкрутсва у юридичному розумінні цього слова. Модель Я та інші відомі методи прогнохування банкрутства доцільно використовувати для виявлення негативних тенденцій і кризових явищ, які Зможуть очікувати підприємство у майбутньому.