Методи визначення загальних показників економічної ефективності бізнесу на селі
Економічну ефективність малого, середнього та великого бізнесу на селі доцільно визначати одним або кількома показниками, які найповніше враховують особливості формування доходів і витрат суб’єктів господарювання та відповідають вимогам критерію ефективності. Вибір конкретного показника залежить від цілей і завдань економічного аналізу й інтересів сторін.
Для обґрунтування рішень щодо доцільності здійснення інвестицій у будь-який вид бізнесу на селі з урахуванням інших можливих (альтернативних) варіантів вкладень використовують показник норми прибутку НП, який визначають відношенням суми річного прибутку П до вартості авансованого на його одержання капіталу. У сільському господарстві до складу капіталу на-
Лежать необоротні активи, включаючи землю, що є у власності підприємства На, і оборотні активи Оа, тобто:
(14.7)
Цей показник використовують у разі оцінювання за підходом інвестора. У багатогалузевих підприємствах з метою визначення найвигідніших для бізнесу видів виробництв (комерційний підхід) доцільно застосовувати показник норми рентабельності конкретного виду продукції який обчислюють діленням прибутку П на собівартість продукції Б, %:
(14.8) |
Я_ =^-100%. 1 в
Якщо підприємство чи приватний підприємець на селі випускає один вид продукції, достатньо визначити показник середнього рівня доходу Дс, тобто передній дохід, отриманий від реалізації одиниці цієї продукції. Його обчислюють діленням загального доходу Д на кількість одиниць реалізованої продукції Р:
|
(14.9)
У такому разі інші витрати не враховують, бо їх вважають стандартними. Показник Дс застосовують для цілей комерційного підходу. Результати розрахунку за формулою (14.9) порівнюють з відповідними показниками попереднього періоду в середньому за галузями, регіонами, передовими підприємствами тощо.
Під час обґрунтування рішень щодо доцільності розширення масштабів випуску продукції (комерційний підхід) застосовують показник граничного маржинального доходу ДГ, що характеризується обсягом приросту загального доходу ДД до зміни масштабу випуску продукції АРп:
|
(14.10)
Усіх суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу на селі цікавлять запитання: якщо вони збільшать обсяги продукції, що буде з їхніми витратами? Чи буде отримано додатковий дохід?
З цією метою розраховують показник граничних (маржина - льних) витрат ВТ. Він показує, які додаткові витрати треба здійснити з метою отримання додаткової одиниці продукції, і його * визначають як зміну загальних витрат АВ за зміни обсягу випуску * продукції АР. •>
|
Граничний аналіз (маржинальний підхід) дає змогу знайти оптимальні значення показника граничного доходу порівнянням витрат і прибутків, які можна отримати внаслідок змін.
Більшість підприємств малого, середнього та великого бізнесу на селі багатогалузеві й зацікавлені у реструктуризації виробництва з метою збільшення загального доходу. У цьому разі слід розраховувати показник граничної норми трансформації АР— збільшення випуску нової продукції Рн, яке можна отримати внаслідок скорочення виробництва традиційної продукції Рт за постійної суми витрат на ці цілі:
|
(14.12)
Загальні показники економічної ефективності малого, середнього та великого бізнесу на селі за формулами (14.7) - (14.12) визначають зацікавлені сторони з урахуванням особливостей застосування показників економічного ефекту Е, Е2, Е$, і £5 і витрат (формули (14.2) - (14.6). Наприклад, у чисельнику показників ефективності, відображених формулами (14.7) - (14.12), економічний ефект фермера доцільно відображувати фермерським доходом або його приростом, а приватного формування, створеного у процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства, — прибутком, зменшеним на розмір відсотка на орендоване майно. У знаменнику формул розрахунку показників ефективності відображують витрати і ресурси, зазначені в підрозділі 14.1.3.
Розділ 14 |
Під час оцінювання ефективності агробізнесу мають місце випадки, коли неможливо або недоцільно визначати економічний ефект. Зокрема, в разі придбання трактора фермер в умовах невизначеності ринкової ситуації не може визначити економічний ефект від агробізнесу, де використовується трактор, а в разі здійснення безприбуткових соціальних інвестицій ефект взагалі не визначають. У таких випадках доцільно обчислювати показник приведених витрат на одиницю потужності, площі чи місткості об’єкта Вп. При цьому
(14.13)
Для оцінювання ефективності діяльності менеджменту сільсь-
* когосподарського підприємства його власники можуть використо - вувати показник ефективності використання потужності
Де І7В — виробнича потужність як максимально можливий обсяг виробництва продукції за раціонального використання ресурсів, дотримання технологічних умов, належної організації праці тощо;
Фв — фактичний обсяг виробництва продукції, який забезпечує менеджмент підприємства.
Якщо оцінки ефективності бізнесу, здійснені за формулами
(14.7) - (14.14), свідчать про збитковість або недостатній рівень ефективності його ведення, приймають рішення щодо реалізації відповідних заходів.
Враховуючи, що за сучасних умов більшість суб’єктів агробізнесу поки що не можуть забезпечити його ефективне ведення, необ - 2 хідні заходи державного значення, розроблення яких, у свого чер - ^ гу, потребує відповідного оцінювання ефективності на макрорівні. д
Під час макроекономічного оцінювання доцільно застосовувати.5 узагальнюючий показник Емк, що характеризує розмір валової ® доданої вартості ВДВ на 1 грн вартості авансованого К& чи функ- ціонуючого Яф в агробізнесі капіталу: *
|
Перший різновид показника макроєкономічної ефективності ^
Агробізнесу відповідає «підходу інвестора», а тому його слід вико - 0
Ристовувати для оцінювання інвестиційної привабливості аграр - ®
Ного виробництва. Показник макроєкономічної ефективності, ви - §
Значений з врахуванням функціонуючого капіталу, більш прида - а
Тний для оцінювання можливостей врегулювання міжгалузевих “
Економічних відносин. о
Значення показників ефективності капіталу, вкладеного в аг - 2
Рарне виробництво в різні періоди, можуть не збігатися. У зв’язку |
З цим для інвесторів важливо визначати ефективність вкладень у £
Агробізнес, здійснених за останній період. З цією метою для мак-
Роекономічного оцінювання використовують показник окупнос - |
Ті інвестицій приростом ефекту Ем, який обчислюють ді - к
Ленням приросту валової доданої вартості ДВДВ, отриманого у §"
Звітному періоді порівняно з базовим, на суму інвестицій звітній «
За період, що зумовили цей приріст І: .2
„ _ ДВДВ М, і І ' |
£ О
(!4.!6) Л
Враховуючи розрив між здійсненням інвестицій і отриманням... ефекту від них, під час макроекономічного оцінювання ефектив - *
Ність інвестицій визначають у сільському господарстві загалом на один рік.
Загальні показники економічної ефективності дають можливість практично застосовувати вимоги критерію ефективності для визначення доцільності здійснення витрат у малий, середній та великий бізнес на селі, або в разі підтримки його державою.
Поряд із загальними показниками ефективності використовують інші показники, їхні групи або системи, поглиблений (спеціальний) аналіз яких забезпечує прийняття більш обґрунтованих висновків і рішень. До них передусім належать системи показників для оцінювання фінансового стану підприємств та інвестиційних проектів.
У фінансовому аналізі інвестиційних проектів доходи і витрати зводять до теперішньої або майбутньої вартості, а також визначають: різницю між зведеними доходами і зведеними витратами (чиста приведена вартість); обсяги реалізації, за яких доходи підприємства дорівнюють його витратам (точка беззбитковості), ставка дисконту, за якої сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам (внутрішня норма рентабельності); норму прибутку, термін окупності проекту тощо.
Отже, ґрунтуючись на загальному для всіх форм підприємницької діяльності критерії економічної ефективності, у практиці оцінювання малого, середнього та великого бізнесу на селі доцільно застосовувати показники економічного ефекту й ефективності, які найбільше враховують особливості конкретних форм підприємництва і відносин власності, а також інтереси зацікавлених сторін.