Методи визначення загальних показників економічної ефективності бізнесу на селі

Економічну ефективність малого, середнього та великого бізне­су на селі доцільно визначати одним або кількома показниками, які найповніше враховують особливості формування доходів і ви­трат суб’єктів господарювання та відповідають вимогам критерію ефективності. Вибір конкретного показника залежить від цілей і завдань економічного аналізу й інтересів сторін.

Для обґрунтування рішень щодо доцільності здійснення інвес­тицій у будь-який вид бізнесу на селі з урахуванням інших мож­ливих (альтернативних) варіантів вкладень використовують по­казник норми прибутку НП, який визначають відношенням суми річного прибутку П до вартості авансованого на його одер­жання капіталу. У сільському господарстві до складу капіталу на-

Лежать необоротні активи, включаючи землю, що є у власності підприємства На, і оборотні активи Оа, тобто:

(14.7)

Цей показник використовують у разі оцінювання за підходом інвестора. У багатогалузевих підприємствах з метою визначення найвигідніших для бізнесу видів виробництв (комерційний підхід) доцільно застосовувати показник норми рентабельності конкретного виду продукції який обчислюють діленням прибутку П на собівартість продукції Б, %:

(14.8)

Я_ =^-100%. 1 в

Якщо підприємство чи приватний підприємець на селі випус­кає один вид продукції, достатньо визначити показник серед­нього рівня доходу Дс, тобто передній дохід, отриманий від реалі­зації одиниці цієї продукції. Його обчислюють діленням загально­го доходу Д на кількість одиниць реалізованої продукції Р:

(14.9)

У такому разі інші витрати не враховують, бо їх вважають стан­дартними. Показник Дс застосовують для цілей комерційного під­ходу. Результати розрахунку за формулою (14.9) порівнюють з відповідними показниками попереднього періоду в середньому за галузями, регіонами, передовими підприємствами тощо.

Під час обґрунтування рішень щодо доцільності розширення масштабів випуску продукції (комерційний підхід) застосовують показник граничного маржинального доходу ДГ, що харак­теризується обсягом приросту загального доходу ДД до зміни мас­штабу випуску продукції АРп:

(14.10)

Усіх суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу на селі ці­кавлять запитання: якщо вони збільшать обсяги продукції, що буде з їхніми витратами? Чи буде отримано додатковий дохід?

З цією метою розраховують показник граничних (маржина - льних) витрат ВТ. Він показує, які додаткові витрати треба здійснити з метою отримання додаткової одиниці продукції, і його * визначають як зміну загальних витрат АВ за зміни обсягу випуску * продукції АР. •>

Граничний аналіз (маржинальний підхід) дає змогу знайти оп­тимальні значення показника граничного доходу порівнянням витрат і прибутків, які можна отримати внаслідок змін.

Більшість підприємств малого, середнього та великого бізнесу на селі багатогалузеві й зацікавлені у реструктуризації виробниц­тва з метою збільшення загального доходу. У цьому разі слід роз­раховувати показник граничної норми трансформації АР— збільшення випуску нової продукції Рн, яке можна отримати вна­слідок скорочення виробництва традиційної продукції Рт за по­стійної суми витрат на ці цілі:

(14.12)

Загальні показники економічної ефективності малого, серед­нього та великого бізнесу на селі за формулами (14.7) - (14.12) ви­значають зацікавлені сторони з урахуванням особливостей засто­сування показників економічного ефекту Е, Е2, Е$, і £5 і ви­трат (формули (14.2) - (14.6). Наприклад, у чисельнику показни­ків ефективності, відображених формулами (14.7) - (14.12), еконо­мічний ефект фермера доцільно відображувати фермерським до­ходом або його приростом, а приватного формування, створеного у процесі реорганізації колективного сільськогосподарського під­приємства, — прибутком, зменшеним на розмір відсотка на орен­доване майно. У знаменнику формул розрахунку показників ефективності відображують витрати і ресурси, зазначені в підроз­ділі 14.1.3.

Розділ 14

Під час оцінювання ефективності агробізнесу мають місце ви­падки, коли неможливо або недоцільно визначати економічний ефект. Зокрема, в разі придбання трактора фермер в умовах неви­значеності ринкової ситуації не може визначити економічний ефект від агробізнесу, де використовується трактор, а в разі здійс­нення безприбуткових соціальних інвестицій ефект взагалі не ви­значають. У таких випадках доцільно обчислювати показник приведених витрат на одиницю потужності, площі чи місткості об’єкта Вп. При цьому

(14.13)

Для оцінювання ефективності діяльності менеджменту сільсь-

* когосподарського підприємства його власники можуть використо - вувати показник ефективності використання потужності

Де І7В — виробнича потужність як максимально можливий обсяг виробництва продукції за раціонального використання ресурсів, дотримання технологічних умов, належної організації праці тощо;

Фв — фактичний обсяг виробництва продукції, який забезпечує менеджмент підприємства.

Якщо оцінки ефективності бізнесу, здійснені за формулами

(14.7) - (14.14), свідчать про збитковість або недостатній рівень ефективності його ведення, приймають рішення щодо реалізації відповідних заходів.

Враховуючи, що за сучасних умов більшість суб’єктів агробізне­су поки що не можуть забезпечити його ефективне ведення, необ - 2 хідні заходи державного значення, розроблення яких, у свого чер - ^ гу, потребує відповідного оцінювання ефективності на макрорівні. д

Під час макроекономічного оцінювання доцільно застосовувати.5 узагальнюючий показник Емк, що характеризує розмір валової ® доданої вартості ВДВ на 1 грн вартості авансованого К& чи функ- ціонуючого Яф в агробізнесі капіталу: *

Перший різновид показника макроєкономічної ефективності ^

Агробізнесу відповідає «підходу інвестора», а тому його слід вико - 0

Ристовувати для оцінювання інвестиційної привабливості аграр - ®

Ного виробництва. Показник макроєкономічної ефективності, ви - §

Значений з врахуванням функціонуючого капіталу, більш прида - а

Тний для оцінювання можливостей врегулювання міжгалузевих “

Економічних відносин. о

Значення показників ефективності капіталу, вкладеного в аг - 2

Рарне виробництво в різні періоди, можуть не збігатися. У зв’язку |

З цим для інвесторів важливо визначати ефективність вкладень у £

Агробізнес, здійснених за останній період. З цією метою для мак-

Роекономічного оцінювання використовують показник окупнос - |

Ті інвестицій приростом ефекту Ем, який обчислюють ді - к

Ленням приросту валової доданої вартості ДВДВ, отриманого у §"

Звітному періоді порівняно з базовим, на суму інвестицій звітній «

За період, що зумовили цей приріст І: .2

„ _ ДВДВ М, і І '

£ О

(!4.!6) Л

Враховуючи розрив між здійсненням інвестицій і отриманням... ефекту від них, під час макроекономічного оцінювання ефектив - *

Ність інвестицій визначають у сільському господарстві загалом на один рік.

Загальні показники економічної ефективності дають можли­вість практично застосовувати вимоги критерію ефективності для визначення доцільності здійснення витрат у малий, середній та великий бізнес на селі, або в разі підтримки його державою.

Поряд із загальними показниками ефективності використову­ють інші показники, їхні групи або системи, поглиблений (спеці­альний) аналіз яких забезпечує прийняття більш обґрунтованих висновків і рішень. До них передусім належать системи показни­ків для оцінювання фінансового стану підприємств та інвестицій­них проектів.

У фінансовому аналізі інвестиційних проектів доходи і витрати зводять до теперішньої або майбутньої вартості, а також визнача­ють: різницю між зведеними доходами і зведеними витратами (чиста приведена вартість); обсяги реалізації, за яких доходи підприємства дорівнюють його витратам (точка беззбитковості), ставка дисконту, за якої сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам (внутрішня норма рента­бельності); норму прибутку, термін окупності проекту тощо.

Отже, ґрунтуючись на загальному для всіх форм підприєм­ницької діяльності критерії економічної ефективності, у прак­тиці оцінювання малого, середнього та великого бізнесу на селі доцільно застосовувати показники економічного ефекту й ефек­тивності, які найбільше враховують особливості конкретних форм підприємництва і відносин власності, а також інтереси зацікавлених сторін.