Методичні підходи до управління збалансованістю грошового потоку у фінансуванні проекту інноваційного розвитку підприємства

На сьогоднішній день фінансування інноваційного розвитку промислових підприємств перебуває у кризі через недолік влас­них коштів для самофінансування, відсутності достатньої держа-

Вної фінансової підтримки, високої вартості й ризикованості інно­вацій, довгострокового характеру окупності інноваційних проектів і т. д.

У цих умовах від удосконалювання фінансування багато в чо­му залежить успіх інноваційного розвитку, особливо успішна реа­лізація інноваційних проектів у промисловому виробництві. При цьому довгострокова збалансованість грошових потоків з ураху­ванням їх нерелевантності й специфіки стадій інноваційного про­екту дозволить збільшити обсяг та ефективність фінансування інноваційної діяльності в довгостроковому періоді.

Управління коштами здійснюється за допомогою прогнозуван­ня грошового потоку, тобто надходження (приплив) і використан­ня (відплив) коштів [21, 32]. Визначення грошового потоку у фі­нансуванні проектів інноваційного розвитку в умовах нестабіль­ності й інфляції може бути досить важким і недостатньо точним, особливо на фінансовий рік, тому автор пропонує надалі викорис­товувати економіко-математичні методи прогнозування грошового потоку з урахуванням невизначеності й нестабільності [18].

При цьому розраховується величина передбачуваних припли­вів коштів за стадіями усього інноваційного процесу. Паралельно прогнозується відплив коштів, тобто передбачувана оплата раху­нків за товари (послуги), погашення кредиторської заборгованості (на пізніх стадіях інноваційного процесу). Передбачаються пла­тежі в бюджет, податкові органи, виплати дивідендів, відсотків, оплата праці працівників підприємства.

У результаті визначається різниця між припливом і відпливом коштів — чистий грошовий потік у фінансуванні проектів іннова­ційного розвитку зі знаком плюс або мінус. Якщо сума відпливу більше, то для забезпечення прогнозованого грошового потоку ро­зраховується величина короткострокового фінансування іннова­ційної діяльності на даному періоді інноваційного процесу.

Аналіз і управління грошовим потоком у фінансуванні проек­тів дозволяють визначити його оптимальний рівень, здатність пі­дприємства розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями і здійснювати інноваційний розвиток.

Від ефективності управління коштами у фінансуванні іннова­ційного розвитку залежать: фінансовий стан інноваційного підп­риємства, можливість швидко адаптуватися у випадках неперед­бачених змін на фінансовому ринку, а також точне визначення моменту виходу інвестора з даного проекту [14-15].

Враховуючи приблизні тимчасові періоди за стадіями іннова­ційного процесу, наведені в підручнику «Основи інноваційного менеджменту» А. К. Казанцевої і Л. Є. Мінделі, можна скласти на­очну діаграму залежності величини грошового потоку за стадіями інноваційного процесу (рис. 6.1) [22].

4

3

5

2

І, роки

Рис. 6.1. Діаграма залежності витрат на реалізацію проекту інноваційного розвитку за стадіями його життєвого циклу

Де 1 — фундаментальні дослідження; 2 — прикладні досліджен­ня; 3 — досвідно_конструкторські розробки та освоєння виробницт­ва; 4 — масове виробництво; 5— реалізація

Цю залежність можна виразити формулою, яка дозволить роз­рахувати величину грошового потоку, необхідну для фінансуван­ня інновацій, що перебувають на тієї або іншій стадії життєвого циклу:

Х - 2 , 6Л)

Де і=0, 1, ..., 4.

При використанні класифікації видів інновацій за стадіями життєвого циклу легко простежити величину грошового припливу й відпливу, у відповідно до кожного підвиду, використовуючи фо­рмулу 6.1 квадратичної залежності грошового потоку від стадії до стадії.

За допомогою формули 6.1 можна визначити величину грошо­вого потоку для кожної стадії життєвого циклу інновацій. Однак у ній не враховується коефіцієнт фінансової залежності. Тому фор­мулу 6.1 рекомендується використовувати для приблизного (пер-

Вісного й полегшеного) розрахунків нерелевантного грошового потоку у фінансуванні проектів інноваційного розвитку.

Грошовий потік, у якому припливи й відпливи коштів зміню­ють один одного неодноразово, можна розглядати як коливання грошового потоку в часі. Для опису такого виду грошового потоку автор пропонує скористатися рівнянням:

X = хт СОЯ(шҐ +Ф0) , (6.2)

Де х - величина чистого грошового потоку в момент часу ґ Хт — максимальне значення грошового потоку; п — число раз зміни припливу коштів відпливом; (ро — початкова фаза спостереження, тобто період часу, у який почалося спостереження; ґ — часовий пе­ріод, у якому розраховується величина грошового потоку, Ш = 2ті_ — частота зміни припливу коштів відпливом.

Однак цей вид потоку не враховує зміни зовнішнього середо­вища й величину фінансової залежності при формуванні величи­ни припливу або відпливу коштів.

Формула, що описує такий нерелевантний грошовий потік, має вигляд:

• TOC o "1-5" h z і (

Х = хт • 8т(Ш + ш0)—Ґ• соьаґ, ^

2ш 6.3)

Необхідно відзначити, що рівняння показують величину гро­шового потоку, яка періодично зростає від стадії до стадії іннова­ційного процесу, що є не зовсім потрібним на завершальних ста­діях. Пунктирна лінія, яка є обмеженням величини припливу й відпливу коштів, є графіком функції:

- А (

Х = 2ш 6.4)

Де N =м — коефіцієнт фінансової залежності; М— величина по­т

Зикового капіталу; т — власний капітал, ґ — часовий інтервал, у якому розраховується величина грошового потоку.

За допомогою рівняння 6.4 можна визначити величину макси­мального притоку (відпливу) коштів, що відповідає тій чи іншій

Стадії життєвого циклу інновацій, яка буде відповідати значенню Хт формули 6.1.

Однак перед тим, як проводити аналіз і прогнозування збала­нсованості грошового потоку, необхідно визначити фактори, що впливають на інновації (табл. 6.7) [25].

Таблиця 6. 7 Фактори, що впливають на величину грошового по­току у фінансуванні проекту інноваційного розвитку Фактори Вплив на інноваційний проект Економічні фактори Наявність власних вільних коштів: Здійснюються в умовах дефіциту власних коштів, але при ком­пенсації масштабного залучення зовнішнього фінансування Платоспроможний Попит Здійснюються в умовах низького попиту, тому що самі форму­ють попит з боку пропозиції Вартість нововве­день Висока Економічні ризики Високі Строк окупності Довгостроковий Виробничі фактори Інноваційний поте­нціал організації Неможливі при низькому інноваційному потенціалі Кваліфікований Персонал Дуже чутливі Інформаційні тех­нології Недолік інформаційних технологій приведе до негативних Нас­лідків Інформація про ринки збуту Недолік інформації про ринки збуту гальмує здійснення іннова­цій Сприйнятливість організації до но­вовведень Несприйнятливість приведе до неможливості здійснення інновації

Враховуючи розглянуті вище фактори, що мають вплив на грошовий потік у фінансуванні проекту інноваційного розвитку підприємства, можна побудувати економіко_математичну модель грошового потоку у фінансуванні інноваційного проекту з ураху­ванням економічних і виробничих факторів, зважаючи на те, що на стадії масового виробництва інновації починають робити пев­ний внесок у припливи коштів, отже, потреба в зовнішньому фі­нансуванні зменшується й, виходячи із цього, можна спрогнозу - вати момент виходу інвестора із проекту (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Вплив стадій життєвого циклу інноваційного проекту на вид грошового потоку у фінансуванні інноваційного розвитку підприємства Експонента, зображена на рис.6.2, описується формулою:

(

* = Х-{Є-'Г'- 6.5)

Де х — величина чистого грошового потоку в момент часу Ґ Хт — максимальне значення грошового потоку; е=2,7 — експонента;

Ь = ^ - показник, що характеризує взаємовплив факторів зовніш­нього середовища й величини власних коштів на вид грошового по­току у фінансуванні проектів інноваційного розвитку підприєм-

1 сопр

Ства; к = —- — показник, що характеризує здатність підприєм­

Ства протистояти факторам зовнішнього середовища; ¥сопр — показ­ник, що характеризує фактори, що впливають на інноваційне підп­риємство, чисельне значення якого можна визначити за допомогою ЕЕЛБ-аналізу [17]; V — швидкість реакції підприємства на фактори зовнішнього середовища.

Звідси знаходимо

!г_к_- ^сопр, (6.6

2т 2шу )

Грошовий потік у фінансуванні проекту інноваційного розвитку на стадії масового виробництва й на стадії реалізації буде описува­тися такою формулою:

(0 1

X = еи' X хт X 8іи(®1І +Ф0 ) , Ч

ШвИдкість реакції інноваційного підприємства на зміну економі­чних і виробничих факторів визначається за допомогою методу екс­пертних оцінок, використовуючи EFAS-анаЛз.

Таким чином, необхідно розглядати грошовий потік у фінансу­ванні інноваційної діяльності, розбиваючи його на стадії життєвого циклу інновацій.

Для ефективного здійснення інноваційного розвитку підприємст­ва необхідно достатнє фінансування на кожній стадії інноваційного процесу. Для цього необхідна збалансованість грошових потоків у фінансуванні інноваційних проектів.

Збалансованість грошового потоку у фінансуванні проектів інно­ваційного розвитку — це знаходження оптимального значення вели­чини грошового потоку у фінансуванні інноваційного проекту, що забезпечує високу ліквідність і платоспроможність інноваційного підприємства в будь-який момент часу. Принцип забезпечення зба­лансованості грошового потоку у фінансуванні проектів інноваційно­го розвитку полягає в забезпеченні збалансованості грошових пото­ків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами й іншим істотним характеристикам. Реалізація цього принципу пов’язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними. Реалізація цього принципу пов'язана з оптиміза­цією, синхронізацією й прогнозуванням грошових потоків підприєм­ства у фінансуванні проектів інноваційного розвитку. Основу опти - мізації грошових потоків у фінансуванні інноваційних проектів під­приємства становить забезпечення збалансованості обсягів позитив­ного й негативного їх видів. На результати інноваційної діяльності підприємства негативно впливають як дефіцитний, так і надлишко­вий грошові потоки у фінансуванні інноваційної діяльності.

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку проявляються в зниженні ліквідності й рівня платоспроможності інноваційного підприємства; зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини й матеріалів; підвищенні частки простро­ченої заборгованості за отриманими фінансовими кредитами, за­тримками виплати заробітної плати (з відповідним зниженням рів­ня продуктивності праці персоналу); зростанні тривалості фінансо­вого циклу, а у кінцевому підсумку — у зниженні рентабельності ви­користання власного капіталу й активів підприємства.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку проявляють­ся у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних коштів від інфляції, втраті потенційного доходу від невикористовуваної час­тини грошових активів у сфері короткострокового їхнього інвесту­вання, що у кінцевому підсумку також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що необхідні оптимізація, синхронізація й прогнозування припливу й відпливу коштів для за­побігання негативними наслідкам незбалансованості останнього.

Для аналізу збалансованості грошового потоку у фінансуванні інноваційної діяльності необхідно розрахувати такі потокові коефіці­єнти:

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку у фінансуванні іннова­ційної діяльності:

( 6.8)

КЛдп = [ПДП~{ДАК -ДАН)]/ОДП,

Де КЛдп — коефіцієнт ліквідності грошового потоку у фінансуван­ні проекту інноваційного розвитку в розглянутому періоді; ПДП — сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів); Д4к — сума залишку грошових активів підприємства на кінець розг­лянутого періоду; ДАн — сума залишку грошових активів підприємс­тва на початок розглянутого періоду; ОДП— сума валового негатив­ного грошового потоку (витрати коштів).

( 6.9)

Коефіцієнт ефективності грошового потоку у фінансуванні інно­ваційного проекту:

КЭдп = ЧДП / ОДП,

Де КуЗдп — коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємст­ва в розглянутому періоді; ЧДП — сума чистого грошового потоку пі­дприємства в розглянутому періоді.

Коефіцієнт реінвестування грошового потоку у фінансуванні ін­новаційного проекту:

КРчдп = (ЧДП - Ду )/{ари + АФИд )

Де КРчдп — коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглянутому періоді; Ду — сума дивідендів (відсотків), сплачених власникам підприємства на вкладений капітал; АРИ— сума прирос­ту реальних інвестицій підприємства (у всіх їх формах) у розгляну­тому періоді.

Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку у фінансуванні проекту інноваційного розвитку:

КДчдп = ЧДП/(ОД + &ЗТМ + Ду) , (6.11)

Де КДчдп — коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підп­риємства в розглянутому періоді; ОД— сума виплат основного боргу по довго - і короткостроковим кредитам і позикам підприємства; АЗтм — сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства.

Розрахувавши ці коефіцієнти в динаміку, можна простежити за­кономірність їх зміни, вчасно виявити розбалансованість грошового потоку й внести відповідні коригування в його збалансованість.

Прогнозування величини грошового потоку для кожної стадії життєвого циклу проекту інноваційного розвитку підприємства

Визначення величини грошового потоку на початкових стадіях інноваційного проекту

X = X X $Іп(іШ + Щ )------------------- Ґ X СОБ ШҐ

2ш

Встановлення оптимальної величини грошового потоку

Визначення величини грошового потоку на стадії масового виробництва та реалізації проекту інноваційного розвитку підприємства

X = еЫ X хт X БІп(ШҐ + Щ )

Встановлення оптимальної величини грошового потоку

Визначення прогнозованої величини збалансованості між припливами та відпливами грошових коштів залежно від стадії реалізації проекту інноваційного розвитку

Управління грошовими коштами в процесі фінансування інноваційного проекту

Аналіз збалансованості грошового потоку у фінансуванні проекту інноваційного розвитку підприємства

Розрахунок потокових коефіцієнтів

=С

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку коефіцієнт ефективності грошового потоку коефіцієнт достатності грошового потоку

Коефіцієнт реінвестування грошового потоку

:г

Виявлення розбалансування грошового потоку

Внесення коригувань у збалансованість грошового потоку

Встановлення рівноваги між припливами та відпливами грошових кошті в в залежності від стадії реалізації проекту інноваційного розвитку

Рис. 6.3. Модель управління збалансованістю грошових потоків у процесі фінансування проекту інноваційного розвитку підприємства Реалізація даної моделі дозволить знайти оптимальне значен­ня величини грошового потоку в процесі фінансування проектів інноваційного розвитку, що забезпечує високу ліквідність і плато­спроможність підприємства у будь-який момент часу за рахунок установлення рівноваги між припливами й відпливами коштів.