Методичні вказівки до вивчення теми

Формування основних засобів малих підприємств перебу­ває в скрутному стані у зв’язку з браком коштів на їх прид­бання. Най-прийнятнішою формою фінансування основних засобів малих підприємств є придбання їх в розстрочку. Сут­ність такого придбання основних засобів полягає в тому, що мале підприємство спочатку частково сплачує вартість основ­них засобів, а решта вартості основних засобів разом з відсот­ками сплачується щомісячно в установлений по домовленості строк. Придбання основних засобів в розстрочку є доступною формою фінансових відносин для малих підприємств. За цих умов основні засоби не передаються у володіння малому під­приємству до повної сплати їхньої вартості.

Другий варіант фінансування основних засобів малих під­приємств — це оренда або фінансовий лізинг. Цей варіант аналогічний придбанню основних засобів в розстрочку. У та­кому разі сплачується аванс (як правило, у розмірі тримісячної орендної плати) і основні засоби надаються в оренду малому підприємству, яке потім провадить оплату вартості основних засобів щомісячно або щоквартально.

Слід зазначити, якщо в оренду надається державне майно, то річна плата за оренду згідно з чинним законодавством не може перевищувати 10 % вартості орендованого майна (п.

1).

Для малих підприємств оренда пов’язана з труднощами, оскільки орендодавець вимагає належного забезпечення оре­ндованих основних засобів.

Фінансовий лізинг передбачає виплату орендарем протя­гом дії договору сум, які покривають повну вартість основ­них засобів, амортизації, а також частину прибутку оренда­ря. Після закінчення строку дії договору орендар повинен викупити основні засоби за залишковою вартістю.

Переваги лізингу полягають у тому, що лізинг дає змогу малому підприємству одержати основні засоби і почати їх експлуатацію, не вилучаючи гроші з обігу. Таким чином, лі-

Зинг — ефективний спосіб фінансування основних засобів малих підприємств, які не мають у своєму розпорядженні необхідних грошових коштів для капітальних укладень в оснащення виробництва. Важливо підкреслити, що основні засоби протягом строку дії договору перебувають на балансі лізингової фірми, а платежі, які сплачуються їй, зарахову­ються до валових витрат малого підприємства і відповідно зменшується сума, яка оподатковується. Недоліки лізингу — він не створює права власності; його вартість може бути бі­льшою від вартості кредиту на придбання обладнання.

Мале підприємство може також орендувати основні засо­би на контрактній основі. За таких умов мале підприємство використовує основні засоби з мінімальними витратами, оскільки їх ремонт та обслуговування здійснюється за раху­нок коштів орендодавця.

Перевага орендного методу фінансування основних засобів поля­гає в тому, що таке фінансування можна отримувати від декількох по­стачальників, що зменшує частку заборгованості перед кредитором. Крім того, у разі банкрутства малого підприємства кредитори збері­гають своє майно і його вартість, оскільки воно передано в оренду.

Фінансування основних засобів малих підприємств на ос­нові орендним методом може здійснюватися за такими принципами.

По-перше, на пайових засадах, тобто кредитор вимагає від малого підприємства сплатити визначену суму грошових коштів.

По-друге, у випадку неплатоспроможності малого підп­риємства протягом певного періоду кредитор, зокрема Фонд державного майна, має право перепродати основні засоби іншому покупцю. Але такі умови мають бути обумовлені до­говором оренди між малим підприємством та Фондом дер­жавного майна.

По-третє, під час укладення договору оренди встанов­люється корисний строк експлуатації основних засобів, що дає можливість визначити строк сплати вартості основних засобів та суму залишкової вартості цих засобів до кінця строку договору. За цією залишковою сумою вартості осно­вні засоби можуть переходити у власність малого підприєм­ства.

Один з прийнятних варіантів фінансування оборотних ак­тивів для малих підприємств — факторингові операції.

Факторинг можна визначити як діяльність факторингової фірми або факторингового відділення комерційного банку щодо стягнення грошових коштів з боржника свого клієнта й управління його борговими вимогами.

Факторинг особливо ефективний для підприємств малого бізнесу як форма фінансування оборотних активів. Він дає можливість працівникам сконцентрувати увагу на виробни­чих проблемах і максимізації прибутку, прискоренні отри­мання платежів за відвантажену продукцію, гарантує повне погашення заборгованості, знижує витрати на реалізацію продукції.

Використання факторингу гарантує оплату відвантаженої продукції, позбавляє постачальників необхідності брати до­даткові надто дорогі кредити комерційного банку. Усе це сприятливо впливає на фінансовий стан малого підприємст­ва.

Витрати на послуги комерційних банків за факторингові операції можуть бути різними:

1) сплата авансами процентів;

2) застосування овердрафту, тобто кредитування дебетового сальдо поточного рахунка малого підприємства;

3) сплата комісійних винагород з доходу після продажу проду­кції.

Другий варіант фінансування оборотних активів — дис­контування рахунків-фактур малих підприємств, тобто раху - нки-фактури продаються комерційному банку з обумовле­ною знижкою. Дисконтування відрізняється від факторинго­вих операцій тим, що комерційний банк відсотки за послуги не отримує, а на суму дисконту зменшує вартість продукції, що зазначена в платіжних документах, які приймає банк для сплати за мале підприємство.

Для фінансування оборотного капіталу може використо­вуватися товарний кредит, який надається постачальником. Це важливе джерело короткострокового кредитування обо­ротних активів малого підприємства. Згода надати такий кредит залежить від фінансової стійкості малого підприємс­тва. Постачальники матеріальних цінностей, як правило, на­дають такий кредит на строк руху платіжних документів від постачальника до покупця і назад, тобто кредит під розраху­нкові документи. Але в умовах інфляції постачальники ви­магають попередньої оплати або розраховувань готівкою.

Для фінансування оборотних активів може застосовува­тися продаж матеріальних цінностей у розстрочку, але з ви­платою відсотків, які перевищують рівень інфляції. Строк такого кредиту залежить від значної кількості чинників, зок­рема виду малого підприємства, його фінансового стану, партнерських відносин, авторитету самого керівника, ринку збуту продукції тощо.

Одним з видів оборотних активів малого підприємства є грошові кошти, які потребують контролю та регулювання їхнього руху. Якщо мале підприємство має на поточному ра­хунку значну кількість грошових коштів, то воно втрачає ча­стку прибутку, яку могло отримати за період їх інвестування.

Одним з методів контролю за станом готівки є визначен­ня коефіцієнта співвідношення готівки до загальної суми оборотних активів за такою формулою:

Г

^к

О„

Де КГ — коефіцієнт готівкових коштів;

ГК — грошові кошти на поточному, валютному рахунках, у касі підприємства;

Оа — загальна сума оборотних активів.

Приклад: Станом на перше січня відповідно до балансу малого підприємства сума його грошових коштів становить 16,5 тис. грн, загальна сума оборотних активів — 322,6 тис. грн. Визначаємо коефіцієнт готівкових коштів:

Кг - і,

І Г Г К

Де В — виручка від реалізації продукції.

Наведений коефіцієнт характеризує швидкість обороту грошових коштів. Високий показник обороту грошових ко­штів свідчить про ефективність їх використання. Збільшення швидкості обороту грошових коштів дає змогу розширювати виробництво та веде до збільшення оборотного капіталу. Це скорочує витрати обігу та збільшує прибуток. Звідси прис­корення оборотності грошових коштів дає можливість одер­жати додатковий прибуток.

У процесі господарської діяльності виникає дебіторська заборгованість. Чим вона більша, тим менше грошових кош­тів надходить на поточний рахунок малого підприємства.

З огляду на це фінансовий менеджер повинен уміти управляти дебіторською заборгованістю.

По-перше, необхідно визначити строки та суму простро­ченої дебіторської заборгованості, яка залежить від тривало­сті виробничого циклу підприємства — покупця, оскільки чим триваліший цикл виробництва, тим триваліший строк погашення заборгованості цими підприємствами.

По-друге, періодично слід переглядати граничну суму ві­двантаження продукції покупцям, ураховуючи їх реальний фінансовий стан.

По-третє, покупцям за дострокову оплату платіжних до­кументів надавати знижку.

З метою поліпшення стану дебіторської заборгованості не­обхідно:

1. Систематично контролювати співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською створює загрозу фінансовій стійкості малого підприємства і потребує додаткового залучення грошових коштів в обіг.

2. По можливості збільшувати кількість покупців з метою зме­ншення ризику несплати монопольним покупцем.

3. Своєчасно контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями.

Термінологічний словник основних понять

Бюджет грошових коштів — плановий документ, який відо­бражає майбутні надходження і платежі грошових коштів.

Виручка від реалізації продукції — грошові кошти, які надій­шли на поточний рахунок підприємства за відвантажену покупцю продукцію.

Дебіторська заборгованість — рахунки, за якими належить сплатити грошові кошти за поставки продукції в кредит.

Дисконтування капіталу — приведення величини вкладеного капіталу різного періоду до величини сумірної в часі.

Дисконтування доходу — це приведення величини доходу до моменту вкладання капіталу.

Овердрафт — вид короткострокового кредиту, який надається шляхом списання коштів понад залишок на поточному рахунку пі­дприємства, унаслідок чого утворюється дебетове сальдо.

Оренда — надання якого-небудь майна в тимчасове користу­вання за відповідну плату на підставі договору.

Фінансовий лізинг — це передавання майна в оренду згідно з договором з наступним викупом об’єкта лізингу.

Схема 3.1. Види фінансування основних засобів малих підприємств

Структурно-логічні схеми

Схема 3.2. Види фінансування оборотних активів малих підприємств

Рис. 3.1. Переваги та недоліки лізингової форми фінансування основних засобів

Навчальні завдання

Задачі

Задача 1. Мале підприємство планує придбати основні засоби на суму 240 тис. грн. Для цього воно може викорис­тати два варіанти фінансування: орендний через фінансовий лізинг або кредитне фінансування. Орендна плата орендода­вцю сплачується з двох джерел: амортизаційних відрахувань (норма амортизації становить 15 % річних) і частини прибу­тку (5 % від суми одержаного прибутку).

Відповідно до договору оренди основні засоби надаються в оренду на 3 роки з щорічною сплатою частини вартості ос­новних засобів (сплата передбачається рівними частинами щорічно).

Середня щорічна сума чистого прибутку прогнозується в сумі 280 тис. грн.

Комерційний банк пропонує малому підприємству кредит на один рік під 45 % річних. Кредитним договором обумов­люється квартальне погашення кредиту рівними частинами.

На підставі наведених даних необхідно обґрунтувати, який варіант фінансування основних засобів є найприйнятніший для малого підприємства.

Задача 2. Вартість лізингових основних засобів становить 100 тис. грн. Термін лізингу — 8 років, процентна ставка з урахуванням комісійних — 10 %. Платежі здійснюються рі­вними сумами два рази на рік. Необхідно визначити суму лі­зингових платежів за весь період лізингу.

Задача 3. Мале підприємство зі щорічним обсягом реалі­зації продукції 520 тис. грн, у тому числі з дебіторською за­боргованістю 75,3 тис. грн уклало договір з окремими поку­пцями про скорочення строків погашення дебіторської забо­ргованості. Сума дебіторської заборгованості таких покупців становить 30 % загальної суми дебіторської заборгованості. Мале підприємство провадить знижку в разі дострокової оплати платіжних документів у розмірі 2 % до суми платежу.

На підставі наведених даних необхідно визначити суму грошових коштів, на яку зменшиться дебіторська заборгова­ність унаслідок скорочення строку її погашення, і суму при­бутку, яку одержить мале підприємство, використовуючи спонтанне фінансування. Рентабельність виробництва — 30 %.

Задача 4. За даними балансу станом на початок року сума грошових коштів малого підприємства становить 36,5 тис. грн, обсяг реалізації за минулий рік — 395 тис. грн. У плано­вому періоді передбачається довести обсяг реалізації проду­кції до 470 тис. грн. На підставі наведених даних необхідно визначити суму грошових коштів, яка вивільнюється внаслі­док прискорення оборотності грошових коштів.

Відповіді на задачі

Задача 1. ІІ варіант.

Задача 2. 204,8 тис. грн.

Задача 3. 22,6 тис. грн, 43 тис. грн.

Задача 4. 7,0 тис. грн.