Механізм і функції управління підприємством
Управління підприємством - процес планування, організації, мотивації, контролю йрегулювання дій персоналу, постановки стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства, ухвалення управлінських рішень і забезпечення їх виконання.
Управлінський персонал підприємства |
Сучасне виробниче підприємство - це складний комплекс, динамізм і злагодженість роботи якого забезпечуються механізмом управління, що встановлює внутрішні зв’язки і враховує діяльність усіх ланок та працівників підприємства - від робітника до директора. Група керівників і фахівців, на яку покладені відповідальність за вироблення і реалізацію управлінських рішень, становлять апарат управління, який розподіляється на категорії (табл. 4.1).
Категорії |
Керівники |
Спеціалісти |
Службовці |
Посади |
Директор |
Бухгалтер |
Агент з |
Керуючий |
Інженер з організації |
Постачання |
|
Заступники |
Праці |
Секретар- |
|
Директора, |
Інженер з підготовки |
Референт |
|
Начальники |
Кадрів |
Експедитор |
|
Структурних |
Інженер з організації |
Касир |
|
Підрозділів |
Управління |
Оператор |
|
Заступники |
Виробництвом |
Диспетчерської |
|
Начальників |
Техніки з планування |
Служби тощо |
|
Структурних |
Техніки з праці |
||
Підрозділів |
Інженер за якістю Інженер-технолог Технік-технолог тощо |
Таблиця 4.1 |
Загальні |
Наявність |
Наявність вищої та |
Наявність за |
Вимоги |
Вищої освіти, |
Середньої спеціальної |
Гальної середньої |
До посади |
Стаж роботи у |
Освіти, а в окремих |
Освіти і спеціаль |
Відповідній галузі |
Випадках - стаж роботи |
Ної короткостро |
|
3—5 років тощо |
Кової ПІДГОТОВКИ |
Управління в прямому сенсі слова є дія на працівників з метою досягнення мети, яка стоїть перед підприємством і його колективом. Воно грунтується, з одного боку, на багатьох галузях знань, таких як економіка і політологія, соціологія й психологія, інженерні дисципліни і статистика, а з іншого - на узагальненні практичного досвіду управління різними підприємствами, організаціями й компаніями.
Система управління включає такі компоненти:
• принципи і завдання управління;
• організаційна структура апарату управління;
• правові основи та економічні методи управління;
• інформація й технічні засоби їх обробення.
Управління підприємством складається з ряду функціональних підсистем. Ними є:
• стратегічне і поточне управління (підприємством);
• планування;
• управління персоналом;
• управління виробництвом;
• управління маркетингом;
• управління фінансами;
• управління інвестиціями.
Завданням стратегічного управління є забезпечення економічного зростання підприємства, підвищення його конкурентоспроможності. В основі стратегічного управління лежить необхідність:
• стратегічного аналізу змін зовнішнього середовища (на ринку, в політиці, законодавстві тощо) і умов для формування цілей, потенційних можливостей підприємства (ресурси, проекти, ідеї, наявність команди тощо);
• вибору стратегії розвитку підприємства й альтернативних варіантів;
• реалізації вибраної стратегії розвитку.
До завдань поточного управління належить забезпечення неперервності і синхронності роботи всіх ланок підприємства, спрямованих на виконання встановлених поточних завдань.
В завдання управління персоналом відповідно до стратегії розвитку підприємства і поточними потребами виробництва входять:
• забезпечення підприємства кадрами необхідної кваліфікації заданого професійного складу і чисельності;
• навчання працівників відповідно до прийнятої на підприємстві технології й організації виробництва продукції;
• розстановка персоналу за робочими місцями;
• проведення об’єктивної оцінки і оплати результатів діяльності кожного працівника як основи ефективної мотивації його праці;
• забезпечення прав і соціального захисту;
• забезпечення безпеки і нормальних умов праці.
З метою реалізації вказаних завдань до системи управління персоналом на великому підприємстві, як правило, входять відділи кадрів, навчання, оцінки персоналу й оплати праці, техніки безпеки.
Основним завданням підсистеми управління виробництвом є організація виготовлення і постачання продукції необхідної якості й встановленої собівартості в заплановані терміни. На практиці це означає, що органи даної підсистеми управління повинні забезпечувати дотримання технологічної дисципліни, принципів ресур - созберігання, виробничого режиму шляхом відповідної організації виробництва і праці.
Управління маркетингом є однією з найважливіших підсистем управління підприємством. Від неї залежить, з одного боку, правильність визначення того, яку продукцію виробляти в якій кількості й в який термін, а з іншого - ефективність постачання підприємства факторами виробництва за цінами, що не сприяють зростанню витрат виробництва, формування ринку збуту продукції в необхідному обсязі та за цінами, які забезпечують отримання прибутку.
Управління фінансами підприємства включає організацію і контроль надходження грошових коштів від реалізації продукції або стягування сум за попередніми угодами за надані послуги, а також грошових надходжень від цінних паперів тощо. Найважливішими завданнями управління фінансами є також оплата постачань сировини і матеріалів, призначених для виробництва; платежі за рахунками, які підлягають оплаті за раніше придбані товари; платежі за експлуатаційними витратами (реклама, страхування тощо); виплата заробітної плати працівникам підприємства; виплата податків і здійснення інших платежів до бюджету і позабюджетних фондів.
Управління інвестиціями включає:
• постійне вдосконалення організації виробництва і праці на базі пошуку, відбору, розробки і впровадження інноваційних пропозицій;
• формування банку інноваційних ідей і варіантів їх рішення;
• організацію процесу виявлення проблем розвитку і їх рішення;
• формування на підприємстві клімату новаторства, пошуку нових ідей.
Перераховані підсистеми управління підприємством реалізують такі функції:
1) постановка цілей і завдань відповідно до прийнятої стратегії із специфікою підсистеми;
2) планування необхідних ресурсів для вирішення поставлених завдань;
3) організація і регулювання процесу виконання відповідно з метою і поставленими завданнями, які забезпечують об’єднання зусиль і ресурсів у заданому напрямі;
4) стимулювання працівників, спрямоване на підвищення ефективності їх праці для досягнення поставленої мети;
5) контроль і коригування діяльності підсистеми і прийняття необхідних заходів для отримання результату.