Механізм і функції управління підприємством

Управління підприємством - процес планування, організації, мотивації, контролю йрегулювання дій персоналу, постановки стра­тегічних цілей і тактичних завдань підприємства, ухвалення управ­лінських рішень і забезпечення їх виконання.

Управлінський персонал підприємства

Сучасне виробниче підприємство - це складний комплекс, ди­намізм і злагодженість роботи якого забезпечуються механізмом управління, що встановлює внутрішні зв’язки і враховує діяльність усіх ланок та працівників підприємства - від робітника до директо­ра. Група керівників і фахівців, на яку покладені відповідальність за вироблення і реалізацію управлінських рішень, становлять апарат управління, який розподіляється на категорії (табл. 4.1).

Категорії	Керівники	Спеціалісти	Службовці
Посади	Директор	Бухгалтер	Агент з
	Керуючий	Інженер з організації	Постачання
	Заступники	Праці	Секретар-
	Директора,	Інженер з підготовки	Референт
	Начальники	Кадрів	Експедитор
	Структурних	Інженер з організації	Касир
	Підрозділів	Управління	Оператор
	Заступники	Виробництвом	Диспетчерської
	Начальників	Техніки з планування	Служби тощо
	Структурних	Техніки з праці
	Підрозділів	Інженер за якістю Інженер-технолог Технік-технолог тощо

Таблиця 4.1

Загальні	Наявність	Наявність вищої та	Наявність за­
Вимоги	Вищої освіти,	Середньої спеціальної	Гальної середньої
До посади	Стаж роботи у	Освіти, а в окремих	Освіти і спеціаль­
	Відповідній галузі	Випадках - стаж роботи	Ної короткостро­
	3—5 років тощо		Кової ПІДГОТОВКИ

Управління в прямому сенсі слова є дія на працівників з метою досягнення мети, яка стоїть перед підприємством і його колективом. Воно грунтується, з одного боку, на багатьох галузях знань, таких як економіка і політологія, соціологія й психологія, інженерні дисци­пліни і статистика, а з іншого - на узагальненні практичного досвіду управління різними підприємствами, організаціями й компаніями.

Система управління включає такі компоненти:

• принципи і завдання управління;

• організаційна структура апарату управління;

• правові основи та економічні методи управління;

• інформація й технічні засоби їх обробення.

Управління підприємством складається з ряду функціональних підсистем. Ними є:

• стратегічне і поточне управління (підприємством);

• планування;

• управління персоналом;

• управління виробництвом;

• управління маркетингом;

• управління фінансами;

• управління інвестиціями.

Завданням стратегічного управління є забезпечення економіч­ного зростання підприємства, підвищення його конкурентоспро­можності. В основі стратегічного управління лежить необхідність:

• стратегічного аналізу змін зовнішнього середовища (на ринку, в політиці, законодавстві тощо) і умов для формування цілей, по­тенційних можливостей підприємства (ресурси, проекти, ідеї, наяв­ність команди тощо);

• вибору стратегії розвитку підприємства й альтернативних ва­ріантів;

• реалізації вибраної стратегії розвитку.

До завдань поточного управління належить забезпечення непе­рервності і синхронності роботи всіх ланок підприємства, спрямо­ваних на виконання встановлених поточних завдань.

В завдання управління персоналом відповідно до стратегії розви­тку підприємства і поточними потребами виробництва входять:

• забезпечення підприємства кадрами необхідної кваліфікації заданого професійного складу і чисельності;

• навчання працівників відповідно до прийнятої на підприємстві технології й організації виробництва продукції;

• розстановка персоналу за робочими місцями;

• проведення об’єктивної оцінки і оплати результатів діяльності кожного працівника як основи ефективної мотивації його праці;

• забезпечення прав і соціального захисту;

• забезпечення безпеки і нормальних умов праці.

З метою реалізації вказаних завдань до системи управління персоналом на великому підприємстві, як правило, входять від­діли кадрів, навчання, оцінки персоналу й оплати праці, техніки безпеки.

Основним завданням підсистеми управління виробництвом є організація виготовлення і постачання продукції необхідної якос­ті й встановленої собівартості в заплановані терміни. На практиці це означає, що органи даної підсистеми управління повинні забез­печувати дотримання технологічної дисципліни, принципів ресур - созберігання, виробничого режиму шляхом відповідної організації виробництва і праці.

Управління маркетингом є однією з найважливіших підсистем управління підприємством. Від неї залежить, з одного боку, правиль­ність визначення того, яку продукцію виробляти в якій кількості й в який термін, а з іншого - ефективність постачання підприємства факторами виробництва за цінами, що не сприяють зростанню ви­трат виробництва, формування ринку збуту продукції в необхідно­му обсязі та за цінами, які забезпечують отримання прибутку.

Управління фінансами підприємства включає організацію і контроль надходження грошових коштів від реалізації продукції або стягування сум за попередніми угодами за надані послуги, а також грошових надходжень від цінних паперів тощо. Найважливішими завданнями управління фінансами є також оплата постачань сиро­вини і матеріалів, призначених для виробництва; платежі за рахун­ками, які підлягають оплаті за раніше придбані товари; платежі за експлуатаційними витратами (реклама, страхування тощо); випла­та заробітної плати працівникам підприємства; виплата податків і здійснення інших платежів до бюджету і позабюджетних фондів.

Управління інвестиціями включає:

• постійне вдосконалення організації виробництва і праці на базі пошуку, відбору, розробки і впровадження інноваційних пропозицій;

• формування банку інноваційних ідей і варіантів їх рішення;

• організацію процесу виявлення проблем розвитку і їх рішення;

• формування на підприємстві клімату новаторства, пошуку но­вих ідей.

Перераховані підсистеми управління підприємством реалізують такі функції:

1) постановка цілей і завдань відповідно до прийнятої стратегії із специфікою підсистеми;

2) планування необхідних ресурсів для вирішення поставлених завдань;

3) організація і регулювання процесу виконання відповідно з ме­тою і поставленими завданнями, які забезпечують об’єднання зусиль і ресурсів у заданому напрямі;

4) стимулювання працівників, спрямоване на підвищення ефек­тивності їх праці для досягнення поставленої мети;

5) контроль і коригування діяльності підсистеми і прийняття не­обхідних заходів для отримання результату.