Механізми формування висококонкурентної економіки. Перехід від індустріальної економіки до економіки високих технологій

Сьогодні на порядку денному стоїть здійснення невідкладних антикризових заходів, які повинні оздоровити економіку й істотно по - м’ якшити гостроту соціальних наслідків економічної кризи, виклика­ної некваліфікованими діями уряду. Основними напрямками пропоно­ваної антикризової програми є:

1. Якісна зміна кадрової політики при формуванні виконавчої влади, опора на професіоналів, що мають репутацію сумлінних служ­бовців і позитивний досвід управлінської роботи.

2. Випереджуюче зростання реальних доходів населення, яке вимірюється купівельною спроможністю громадян (вона повинна в перспективі вирости у кілька разів), що забезпечить їм гідний рівень і якість життя. Зниження податкових нарахувань на фонд оплати праці; повна ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати і недопу­щення її виникнення надалі. Проведення активної державної політики зайнятості. Впровадження реєстраційного принципу відкриття влас­ного бізнесу.

3. Розумне й ефективне використання державних коштів, зба­лансованість держбюджету, що дозволить не скорочувати соціальні видатки і досягти істотної економії ресурсів за рахунок обмеження немотивованих видатків.

4. Тверда антикорупційна політика держави. Впровадження спеціальних антикорупційних критеріїв на всіх стадіях прийняття дер­жавних рішень: від законопроекту до розподілу бюджетних коштів і контролю за їхнім використанням.

5. Усунення невиправданого втручання органів влади в діяль­ність господарюючих суб’єктів. Припинення свавілля податкових ор­ганів, зменшення фіскального пресу на економіку й, зокрема, на біз - нес-структури. Це дозволить знизити частку тіньового сектора, істотно розширити поле оподаткування.

6. Податкова реформа - скорочення податкового тягаря на суб’ єкти економіки й доходи українських громадян і підприємств. Значне скорочення податків, що стягуються з юридичних осіб, і в перспективі - вирівнювання ставок оподатковування доходів фізичних і юридичних осіб. Загальна частка податків, що стягуються, не повинна перевищувати 25 % внутрішнього валового продукту (зараз ця частка перевищила 30 %), забезпечення гарантованої стабільності податкового законодавства і передбачуваність податкової політики. Держава повинна залишити за собою право в необхідних випадках вдаватися до м’ якого впливу на ринкові механізми ціноутворення стосовно соціально значимих товарів і продуктів першої необхідності.

7. Заохочення інвестицій у майбутнє України. Введення по­даткових пільг на дослідницькі й конструкторські проекти для того, щоб сприяти трансформації в економіку ХХІ ст. Відмова від обмежень у сумах, що віднімаються з податків, пов’ язаних з оплатою освіти.

Щоб стати країною з високотехнологічною економікою, Україна по­винна скористатися своїми освітніми ресурсами й збільшити кількість населення, що володіє знаннями й навичками, необхідними для еконо­міки XXI ст. Повинні одержати імпульс до розвитку приватні освітні установи і бізнес-школи. Конкуренція між цими новими підприємст­вами й існуючими державними освітніми програмами поліпшить якість освіти в цілому.

8. Захист прав власності, формування адекватної законодавчої бази, що стимулює інвестування і фінансову активність вітчизняного й іноземного капіталу. Вирішення спірних питань, пов’язаних із прива­тизацією, винятково в правовому полі. Реальне забезпечення захисту прав інтелектуальної власності.

9. Модернізація й активізація патентної і ліцензійної політики.

10. Вживання екстрених заходів щодо запобігання загрози згортання науково-технологічного розвитку, особливо в сегментах високих технологій.

11. Вдосконалення спеціалізованої фінансової структури. Створення банку розвитку, інститутів іпотечного кредитування, стра­хових і пенсійних фондів, інноваційного й стабілізаційного фонду. Координоване використання одержуваних від приватизації коштів для пом’якшення переходу до економіки XXI ст.

12. Реалізація комплексу заходів зі створення сприятливого інвестиційного клімату: дерегуляція господарчої діяльності, активіза­ція фондового ринку; забезпечення незалежності судової системи й т. д. Відновлення діяльності вільних економічних зон, технопарків і територій пріоритетного розвитку. Запобігання неконтрольованому припливу в країну “гарячих грошей” (спекулятивного капіталу), що залучаються нинішньою владою для “латання дір” у бюджеті.

13. Переорієнтування існуючої експортно-імпортної політики на захист вітчизняного товаровиробника. Стимулювання експорту про­дукції, а не сировини; забезпечення стабільно-позитивного сальдо платіж­ного балансу, підтримка відповідного валютного курсу. Заохочення ім­порту технологій з метою модернізації вітчизняних підприємств.

14. Істотне зниження зборів на постачання енергоносіїв в Україну, скасування ПДВ (податку на додану вартість) на нафту й газ. Доти, поки ми не знизимо енергоємність економіки, цей захід доз­волить істотно сповільнити зростання собівартості у всіх галузях еко­номіки, а, отже - значно зменшити ріст цін.

15. Продовження й активізація роботи з формування і зміц­нення Єдиного Економічного Простору (ЄЕП) як кардинально важли­вого напрямку для реалізації національних інтересів і забезпечення національної безпеки України. Повинні бути підписані і введені в дію вже погоджені зацікавленими сторонами документи першого етапу формування ЄЕП (спрощений порядок перетинання громадянами кор­донів, визначення правового статусу громадян, соціальні гарантії для осіб, що працюють у державах ЄЕП і т. п.).