Мезоекономічні аспекти управління інноваційним потенціалом підприємств на засадах маркетингу взаємодій

Дослідження особливостей формування та управління іннова­ційним потенціалом підприємств не втрачають своєї актуальності впродовж тривалого часу через те, що відкриваються нові аспекти досліджень, з’являються більш досконалі методики розрахунків інноваційного потенціалу (з урахуванням або без урахування дії

Різноспрямованих факторів внутрішнього та зовнішнього середо­вищ). На сьогодні значну актуальність посідають проблеми оцін­ки дії чинників мезосередовища на інноваційний розвиток підп­риємств та їх потенціал.

Аналіз останніх наукових публікацій з означених проблем дає підставу зауважити, що дослідники, вивчаючи середовище інно­ваційної діяльності підприємств, по-перше, в основному зосере­джують наукові пошуки на порівнянні галузевих структур в ме­жах різних регіональних підсистем національної економіки, при - ходячи до висновків щодо раціональності розміщення виробничих сил [4; 5; 9]; по-друге, пов’язують утворення зовнішнього мезосе - редовища з: а) розвитком нових регіональних інституціонально - економічних структур та їх впливу на формування інноваційного потенціалу підприємств [23; 40; 18; 46]; б) функціонуванням регі­ональної системи як головного генератора та споживача коштів регіональних бюджетів [45; 12]; по-третє, концентрують дослі­дження середовища інноваційного потенціалу підприємств на ви­вченні взаємодії основних конкуруючих сил, вплив яких безпосе­редньо стосується інноваційної активності підприємств на певно­му ринку (ринках) [3]. При цьому залишається нерозв’язаним пи­тання щодо обґрунтованої структуризації мезофакторів зовніш­нього середовища на основі концепції маркетингу взаємодій, оці­нки їх впливу на інноваційну діяльність та можливості збільшен­ня інноваційного потенціалу підприємств.

З урахуванням сказаного метою даного дослідження є виді­лення найвпливовіших суб’єктів мікро - та мезосередовища інно­ваційного потенціалу підприємств із застосуванням концепції ма­ркетингу взаємодій, що вимагає вирішення таких завдань:

- розроблення алгоритму створення підприємством - інтегратором інноваційно-орієнтованої маркетингової системи на основі концепції маркетингу взаємодій;

- порівняльного аналізу впливу місцевих органів влади, суб’єктів регіональної інноваційно-інформаційної інфраструктури та безпосереднього оточення на інноваційні можливості підпри­ємств у межах маркетингової системи взаємовідносин.

На сьогодні концепція маркетингу взаємодій поступово стає підґрунтям розробки практичних заходів фірми щодо підвищення ефективності її інноваційної діяльності та виявлення можливос­тей збільшення інноваційного потенціалу завдяки використанню методології формування оптимальної моделі взаємовідносин під-

Приємств з певною сукупністю суб’єктів ринку [3; 24], а також ре­зультатів систематичних досліджень факторів внутрішнього і зо­внішнього середовища. Вихідним положенням концепції марке­тингу взаємодій є орієнтація підприємства на максимальне залу­чення векторів впливів, утворених спільною дією всіх суб’єктів його безпосереднього оточення (мікрооточення). Згідно з моделлю п’яти конкурентних сил ринку М. Портера [3] до безпосереднього оточення підприємства належать: 1) існуючі конкуренти; 2) поте­нційні конкуренти; 3) постачальники; 4) споживачі; 5) підприємс­тва, які пропонують товари-замінники. Сила та характер дії да­них суб’єктів на підприємство визначають своєрідний напрям впливу, ознаками якого є погіршення/поліпшення доступності інноваційних ресурсів, обмеження/сприяння свободі діяльності, підсилення/зменшення можливостей адаптації до впливу факто­рів безпосереднього зовнішнього оточення. Отже, оптимальна мо­дель взаємовідносин підприємств, створена на основі концепції маркетингу взаємодій, фактично стає додатковим інституційно - економічним ресурсом, що підсилює інноваційні можливості підп­риємства.

На сьогодні, в умовах збільшення активності локальних інсти - туційно-економічних суб’єктів (органів місцевої влади та регіона­льної інноваційно-інформаційної інфраструктури) під час регу­лювання інноваційних процесів підприємство має враховувати їх вплив на ресурсозабезпечення інноваційного потенціалу в межах інтегрованої маркетингової системи. Отже, суб’єктну структуру цієї системи доцільно доповнити включенням органів місцевої влади та регіональної інноваційно-інформаційної інфраструкту­ри, що за сукупністю формують мезооточення підприємства.

Перший рівень (мікрорівень) інтегрованої маркетингової сис­теми характеризуватиметься взаємодією промислових підпри­ємств із суб’єктами безпосереднього оточення, другий рівень - взаємовідносинами з основними суб’єктами мезосередовища. Про­цес створення підприємствами дворівневих інноваційно - орієнтованих маркетингових систем має включати такі етапи:

1) формулювання цілей інноваційної діяльності підприємства - інтегратора та визначення найбільш значущих ресурсних складо­вих його інноваційного потенціалу: стимулювання інвестиційно - фінансової складової є найактуальнішим на етапі формування потенціалу, коли розв’язуються питання первісного накопичення ресурсних можливостей; потенціал матеріальних активів має на-

Рощуватися на етапі адаптації, пов’язаному зі збільшенням мож­ливостей пристосування до впливу внутрішніх і зовнішніх факто­рів; значущість укріплення інтелектуального потенціалу для під­вищення науково-технічного рівня виробництва зростає на етапі розвитку [27; 30]; 2) визначення конкретної складової іннова­ційного потенціалу підприємства-інтегратора, нарощуванню якої має приділятися основна увага, та характеристика функ­цій суб’єктів міні - та мезосередовища щодо ресурсозабезпечен - ня означеної складової; 3) виділення міні - й мезосуб’єктів зовніш­нього середовища, взаємодія з якими є найсприятливішою для досягнення інноваційних цілей підприємства-інтегратора та ство­рення умов нарощування найважливіших ресурсних складових його інноваційного потенціалу з подальшою реалізацією заходів щодо організації спроектованої інноваційно-орієнтованої марке­тингової системи.

Проектуючи таку маркетингову систему, промислові підприєм­ства конкретного регіону здійснюють відбір мікро - та мезоеконо - мічних партнерів; формують рівень власного інноваційного поте­нціалу; впливають на стан інноваційних потенціалів всіх інших учасників.

Згідно з табл. 5.2 [32-36] на етапі формування інноваційний потенціал промислових підприємств Донецького регіону в межах проектованої інноваційно-орієнтованої маркетингової системи знаходиться під значним впливом як торгово-фінансових посере­дників (мікрооточення), так і мезосуб’єктів, передусім інновацій­но-інформаційної інфраструктури (інвестиційно-інноваційних фондів, страхових компаній, фінансово-кредитних установ, бірж, фондів підтримки підприємництва) та місцевих органів влади (Комітет з питань територій пріоритетного розвитку державної адміністрації Луганської області, Головне управління економіки Луганської обласної державної адміністрації Тощо).

При цьому налагодження активної взаємодії з органами місце­вої влади можливе лише за умов, коли підприємство-інтегратор відповідає ряду вимог: працює у галузі, яка належить до переліку пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; застосовує у своїй діяльності прогресивні технології; сприяє розвитку міської інфра­структури. У протилежному випадку підприємство зосереджується на формуванні інноваційно-орієнтованих маркетингових взаємо­відносин із суб’єктами мікросередовища та інноваційно - інформаційної інфраструктури.

Таблиця 5.2. Функції суб’єктів зовнішнього середовища у процесі управління ресурсними складо­вими інноваційного потенціалу промислових пі дпр иємств - інтегр а торів маркетингових систем Ресурсна Складова Мікрооточення Мезооточення Інноваційно-інформаційна інфраструктура Місцеві органи влади Суб’єкти Функції Суб’єктів Суб’єкти Функції суб’єктів Суб’єкти Функції суб’єктів 1 2 3 4 5 6 7 Інвестиційно-фінансовий потенціал Торгові Посередни­ Ки Обслугову­ Вання Збутової Діяльності Підприємств Інвестиційні, інноваційні фонди і компанії (з філіями) Регіональне відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (Державної інноваційної компанії) Фінансування інноваційних проектів з впровадження прогресивних технологій, розробок нових видів продукції Фінансові Посередни­ Ки Надання кредитів, страхових, інвестицій­них послуг Страхові компанії (з філіями) Забезпечення фінан­сово-кредитної підтри­мки суб'єктів малого підприємництва Комітет з питань територій пріорите­тного розвитку державної адмініст­рації Луганської області Залучення інвестицій в пріоритетні галузі виробництва з метою їх оновлення і прогресивного розвитку Фінансово-кредитні установи (кредитні спілки, установи взає­много кредитування) Головне управління економіки Луганської обласної державної Адміністрації Залучення інвестицій в регіональні підприємства з метою активізації їх розвитку Сприяння фінансуванню проектів розвитку міської інфраструктури за рахунок муніципальної кредитної лінії (пільгове кредитування) Біржі Потенціал матеріальних активів Логістичні Посередни­ Ки Надання послуг у системі складуван­ня і транс­портування товарів Фонди підтримки підприємництва Забезпечення ресурс­ної підтримки суб’єктів малого підприємництва Відділ з питань інноваційного розви­тку та інтелектуальної власності Головного управління промисловос­ті та розвитку інфраструктури при Донецькій обласній державній адміністрації Методичне забезпечення раціона­льного використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища Організація проведення експертизи науково-технологічних розробок з метою відбору та впровадження на території області Донецький науковий центр НАНУ Розроблення технологій, спрямова­них на підвищення екологічної і технологічної безпеки виробництв, охорону навколишнього середови­ща й використання вторинних ресурсів Постачаль­ Ники Забезпе­чення матеріаль­ними ресу­рсами Лізингові центри Комітет з питань територій пріорите­тного розвитку Луганської обласної державної адміністрації Сприяння ефективному викорис­танню природних ресурсів

1	2	3	4	5	6	7
			Інформаційно- Консультативні Установи	Розвиток системи		Аналіз стану і тенденцій науково - технічного розвитку області з розроб­кою пропозицій щодо реалізації пріори­тетних напрямів інноваційної політики
			Аудиторські фірми	Інформаційного забезпечення підпри­ємців	Відділ з питань інноваційного розвитку та інтелектуальної власності Головного управління промисловості та розвитку	Моніторинг використання науково - технічних розробок і об'єктів права інтелектуальної власності (ІВ)
			Технопарки		Інфраструктури при Донецькій обласній державній адміністрації	Інформаційно-правова підтримка участі Підприємств у конкурсах інноваційних Проектів
Інтелектуальний потенціал					Сприяння створенню суб’єктів регіона­Льної інноваційно-інформаційної інфра­Структури
Маркетин­гові посере­дники	Маркетин­гові дослі­дження і	Бізнес-центри		Східний регіональний центр інновацій­ного розвитку	Сприяння розвитку інформаційно - консалтингового забезпечення іннова­ційної діяльності підприємств
Передача Інформації			Донецький науковий центр НАНУ	Кадрове і методологічне забезпечення розвитку інноваційної діяльності
	Клієнтам		Псдапьше форму­вання зорієнтованої на надання комплек­сних та доступних послуг інфраструкту­ри	Центр консультаційно-інформаційної допомоги і забезпечення практичної підтримки малого підприємництва по захисту промислової власності та авторських прав (Донецьке регіональне відділення Академії технологічних наук України)	Інформаційно-методична підтримка малого підприємництва
		Бізнес-інкубатори	Консультації з питань: охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності; авторських і суміжних прав; комерціалі­зації ІВ
					КП «Донецький інноваційний центр»	Інвестиційні та консультативні послуги
					Донецька обласна рада товариства	Консультації з питань охорони промис­лової власності
					Винахідників і раціоналізаторів	Інформаційно-методична підтримка
					Головне управління економіки Лугансь­Кої обласної державної адміністрації	Моніторинг використання науково- Технічних розробок і об'єктів права ІВ

1	2	3	4	5	6	7
Науково-технічний потенціал					Відділ з питань інноваційного розвитку та інтелектуальної власності Головного управління промисловості та розвитку ін­фраструктури при Донецькій обл. держ. адміністрації	Визначення середньострокових пріоритетів Інноваційної діяльно­сті підприємств Донецькій облас­ті Моніторинг роботи суб’єктів регіональної інноваційно - інформаційної інфраструктури
Східний регіональний центр інноваційного розвитку	Організація взаємодії підпри­ємств та органів державної влади з інноваційного розвитку Східного регіону Аналіз інноваційного потенціалу Східного регіону Програмно-цільове фінансуван­Ня на конкурсній основі науково- Технічних проектів і окремих Розробок з інноваційного розвит­Ку регіону
Комітет з питань територій пріо­ритетного розвитку Луганської обласної державної адміністрації	Впровадження нових технологій Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння поставкам в регіон високоякісних товарів та послуг
Головне управління економіки Луганської обласної державної Адміністрації	Моніторинг інноваційного розви­тку Луганської обл. Сприяння залученню та моніто­рингу безоплатної міжнародної технічної допомоги (майна, ІВ, грантів)

На етапі адаптації інноваційного потенціалу підприємства- інтегратора найактуальнішими стають питання активізації взає­модії з такими суб’єктами мікро середовища, як постачальники та логістичні посередники; з боку інноваційної інфраструктури най­більш значущими стають зв’язки з бізнес-інкубаторами та лізин­говими центрами.

Задієння в межах інтегрованої маркетингової системи місцевих органів влади (Відділу з питань інноваційного розвитку та інте­лектуальної власності Головного управління промисловості та ро­звитку інфраструктури при Донецькій обласній державній адмі­ністрації, Донецького наукового центру НАНУ, Комітету з питань територій пріоритетного розвитку Луганської обласної державної адміністрації) можливе лише в аспекті реалізації заходів з раціо­нального використання природних ресурсів, залучення вторинної сировини, охорони навколишнього середовища тощо. За умов від­повідності інноваційних цілей даних мезоінституційних суб’єктів і підприємства-інтегратора останнє може більш ефективно адапту­ватися у сфері інноваційної діяльності, розраховуючи на цілий комплекс послуг з розроблення технологій, фінансування, впро­вадження та їх комерціалізації.

На етапі розвитку інноваційного потенціалу підприємство- інтегратор більшою мірою взаємодіє з маркетинговими посеред­никами (суб’єктами мікрооточення) та цілим рядом суб’єктів інно­ваційно-інформаційної інфраструктури (інформаційно - консультативними установами, аудиторськими фірмами, техно­парками, бізнес-центрами, бізнес-інкубаторами), які у сукупності максимально повно задовольнятимуть інформаційні потреби всіх суб’єктів маркетингової системи. Взаємодія з органами місцевої влади може бути спрямована на нарощування інтелектуальної складової інноваційного потенціалу шляхом поширення об’єктів права інтелектуальної власності (Головне управління економіки і Відділ з питань інноваційного розвитку та інтелектуальної влас­ності при обласній державній адміністрації, Східний регіональ­ний центр інноваційного розвитку, Донецьке регіональне відді­лення Академії технологічних наук України, Комунальне підпри­ємство «Донецький інноваційний центр», Донецька обласна рада товариства винахідників і раціоналізаторів тощо) або на посилен­ня сукупного науково-технічного потенціалу учасників інновацій - но-орієнтованої маркетингової системи шляхом програмно - цільового фінансування інноваційного розвитку регіону, забезпе-

Чення високоякісними послугами і товарами іноземного виробни­цтва, надходження міжнародної технічної допомоги тощо (Відділ з питань інноваційного розвитку та інтелектуальної власності при обласній державній адміністрації, Східний регіональний центр інноваційного розвитку, Комітет з питань територій пріоритетного розвитку, Головне управління економіки обласної державної ад­Міністрації). Отже, на етапі розвитку інноваційних потенціалів підприємства-інтегратора та його маркетингових партнерів вплив місцевих органів влади на інноваційну діяльність підприємств є найсприятливішим (практично не має суттєвих обмежень або до­даткових умов).

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що врахування дії факторів зовнішнього середовища на основі аналізу функцій суб’єктів мікро - та мезооточення підприємств дозволяє вдоскона­лити інноваційну поведінку останніх, значно підвищивши якість планування та організації ресурсного забезпечення інноваційних потенціалів у процесі створення інноваційно-орієнтованих марке­тингових систем. Подальші дослідження впливу зовнішнього се­редовища на інноваційну діяльність підприємств-інтеграторів, передусім промислових, пов’язані з кількісною оцінкою сили і ха­рактеру впливу суб’єктів мікро - та мезооточення й виявленням додаткових джерел нарощування інноваційних потенціалів підп - риємств-учасників інтегрованих маркетингових систем.