Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Міжнародний досвід оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій в системі менеджменту екологічних інновацій

Менеджмент екологічних інновацій має спиратися на досвід найбільш успішних та ефективних прикладів визначення перед­умов та особливостей системи прийняття рішень щодо інновацій­ного розвитку. Так, оцінювання збитків від наслідків надзвичай­них ситуацій природного і техногенного походження ще достатньо мало використовувалась у дослідженні менеджменту екологічних інновацій. Хоча саме надзвичайні ситуації спонукають дослі­дження і практичні дії стосовно пошуку ефективних механізмів екологічної політики та розвитку управління у сфері попере­дження виникнення небажаних та катастрофічних подій для сус­пільства і території.

Надзвичайні ситуації є спільною проблемою світового співто­вариства та мають значний вплив на умови життя населення, економічний розвиток країн та окремих регіонів, що постражда-

Ли, на довкілля та інфраструктуру. Причому наслідки мають дов­готривалий ефект, який у деяких випадках може посилюватись із часом або мати незворотні соціальні, економічні наслідки. Стати­стичні дані показують, що НС в індустріально розвинених краї­нах та країнах, що розвиваються, мають відмінності у наслідках та формах прояву. У розвинених країнах НС спричиняють вели­чезні фінансові збитки, тоді як людські втрати мінімальні завдя­ки більш розвиненим системам раннього попередження, кращому плануванню будівництва, використанню новітніх технологій та жорстких стандартів щодо безпеки для будівництва. Водночас у країнах, що розвиваються, велика кількість людських жертв ви­кликана більшою вразливістю населення через недостатню роз­виненість програм передбачення, попередження та протидії НС тощо.

НС мають багато класифікацій (див. табл.1.5-1.6), що викорис­товуються у міжнародній практиці залежно від конкретної ситуа­ції або цілей дослідження.

Таблиця 1.5. Класифікація груп та типів НС

Групи НС

Типи НС

Приклади

Природні

Геологічні

Землетруси, виверження вул­канів, зсуви, просідання

Потенційно со­ціально - природні

Метеорологічні

Океанічні

Гідрологічні

Біологічні

Циклони, блискавки та пожежі, паводки, лавини, град, істотне зниження температури

Цунамі, шторми Паводки, повені Епідемії, хвороби рослин, зараження комахами

Техногенні

Вибухи

Викиди/скиди токсичних ре­човин

Значні за площею ураження забруднення НС при транспортуванні, будівництві, виробництві

Соціальні / ан­тропогенні

НС у натовпі Терористичні акти Політичні конфлікти

Повстання, бійка у натовпі Бомбардування, вибухи Міжнародні перевороти, гро­мадянські війни

Основна мета методологічних підходів, що використовуються для оцінки наслідків НС, — визначення фінансових аспектів впливу НС на суспільство, економічну систему та довкілля регіо­ну або території, що постраждали. Передбачається, що така оцін­ка будується на всій доступній статистичній інформації, враховує тип та обсяг НС, оцінює збитки тощо. Слід підкреслити, що спе­цифікою майже всіх досліджених міжнародних теоретико- методологічних підходів щодо оцінки наслідків надзвичайних ситуацій є їхня орієнтація на прийняття рішень, розроблення програм та планів дій і підвищення обізнаності населення.

Таблиця 1.6. Діапазон НС природного характеру

Природні----------------------- ► Антропо­

Значні / Розповсюджені

подпись: значні / розповсюджені

Ненавмисні

подпись: ненавмисніГенні

Землетруси

Цунамі

Виверження вулканів Циклони Торнадо Лавини Паводки Посухи Лісові пожежі Транспортні НС

Індустріальні вибухи Забруднення водних об'єктів

Навмисні

подпись: навмисні

Рідкісні

подпись: рідкісніРадіоактивні викиди Повстання Харчові до­бавки Паління Альпінізм Укуси

Для подальшого розгляду методологій необхідно зупинитися на класифікації та дефініції збитків та ефектів від НС, що вико­ристовуються у світовій практиці.

Прямі збитки — ті, що завдані нерухомому майну та активам, у тому числі кінцевим товарам, товарам, що знаходяться у вироб­ництві, сировині, матеріалам, запасним частинам. Ця категорія збитків включає часткову або повну руйнацію інфраструктури, споруд, обладнання, а також систем зрошення, сільськогосподар­ських угідь, резервуарів тощо. Деякі джерела розрізняють збитки,

Завдані державному та приватному секторам, для того, щоб оці­нити не тільки загальну величину збитків, але і причинно- наслідкові аспекти їх виникнення.

Окремо розглядається така складна проблема, як ціна людсь­кого життя, як найбільш трагічний наслідок НС. Втім, оцінка та­ких втрат здійснюється через непряму оцінку загиблих під час НС, загиблих або тимчасово непрацездатних від хвороб, що спри­чинені НС, скороченням середньої тривалості життя після НС тощо.

Загальноприйняті три методики оцінки втрат людського капі­талу. Перша — через оцінку виплат страхових компаній та розмі­рів компенсацій, що отримують постраждалі від НС. Друга — че­рез порівняння доходів на душу населення до та після НС. Тре­тя — через оцінку виплат, які готові щорічно сплачувати люди для зниження ризику виникнення НС. Остання методика є найбільш дискусійною, проте іноді теж використовується при дослідженнях.

Непрямі збитки або втрати — враховують втрати від невироб - ництва продуктів або послуг унаслідок НС (у поточних цінах). Збитки оцінюються в межах часу, потрібного для відновлення ви­робничих потужностей та реконструкції, який, як правило, реко­мендується обмежувати терміном до 5 років. Міжнародний досвід також має приклади позитивних непрямих ефектів від НС. На­приклад, тривалі паводки у Південній Африці створили так зва­ний феномен Ель Ніно (El Nino) — появу земель, що придатні для сільського господарства там, де їх раніше ніколи не існувало.

Зауважимо, що НС також спричиняють непрямі збитки, що важко піддаються визначенню та обчисленню, так звані «невло­вимі» збитки, такі, як відчуття страху, небезпеки, загострення відносин тощо, або «невловимі» переваги — відчуття солідарності, взаємодопомога тощо.

Також існують непрямі збитки, які можуть бути представлені у грошовому еквіваленті, проте їх обчислення є дуже складним та довготривалим. До таких збитків відносять оцінку втрачених мо­жливостей, економічних альтернатив, втрати людського капіталу тощо.

Макроекономічні наслідки НС — зміни у політико- економічному становищі країни, коливання макроекономічних показників, зокрема ВВП, рівень та загальна структура боргів держави, торговельний баланс, доходи населення, рівень безро­біття тощо.

У міжнародній практиці основними критеріями оцінки НС найчастіше є знецінення вартості активів, витрати на заміну, ре­конструкцію.

До основних джерел інформації відносять: «стратегічні ресур­си» (дані міжнародних, державних, місцевих організацій, що від­повідають за попередження та ліквідацію наслідків НС, дані офі­ційної статистики тощо), мапи, огляди та національні оцінки або доповіді, експертні оцінки, опитування населення та інші.

Можливість оцінки, у тому числі і кількісної, вразливості все частіше розглядається як основоположний крок до ефективного подолання ризиків виникнення та розвиток культури протидії НС. У контексті підвищення кількості НС та продовження дегра­дації навколишнього природного середовища, вимірювання враз­ливості (vulnerability) [19] стає нагальним науковим завданням на шляху до сталого розвитку.

Кофі Аннан підкреслює, що загрози стають НС тільки, коли страждають люди та руйнуються цілі господарства [1]. Його пог­ляд контрастує з дослідженнями та стратегіями у минулому, які досить часто не враховували ризики та наслідки НС [13].

Замість визначення НС переважно з позицій фізичних (тобто тих, що відбулись у природному середовищі) випадків, що потре­бують значних технологічних ресурсів, зарубіжні вчені розгляда­ють НС як результат комплексної взаємодії між потенційно небе­зпечною фізичною подією (наприклад, паводки, пожежі, землет­руси, шторми, посухи тощо) та вразливістю суспільства, його ін­фраструктури, економіки й довкілля, що обумовлюється людсь­кою поведінкою.

З означених позицій НС природного характеру повинні сприйматись як НС «не тільки природного характеру» [6, 17]. Та­ке розуміння суспільної вразливості вимагає нової наукової пара­дигми, не орієнтованої переважно на НС природного характеру та їхню кількісну оцінку перед ідентифікацією, оцінку та ранжу - вання за видами загроз [2, 14]. Таким чином, одним із головних завдань є вдосконалення класифікації за видами небезпек та ро­зроблення і тестування відповідних індикаторів їх оцінки на ос­нові більш глибокого урахування складової, що безпосередньо пов’язана із навколишнім середовищем та на засадах сталого ро­звитку [3, 4].

У підсумках Міжнародної конференції із запобігання НС (Hyogo Framework for Action 2005-2015) [10] на найвищому рівні

Було засвідчено нагальність та першочерговість розроблення та запровадження стратегії зниження вразливості та ризиків вини­кнення НС на засадах системності.

Необхідно зазначити, що у світовій практиці ще й до цього ча­су не існує єдиного методичного підходу до розроблення системи індикаторів оцінки вразливості, існує згода тільки щодо переліку сфер, які ці індикатори повинні характеризувати: соціальна, еко­номічна та природна. Така триєдина спрямованість систем інди­каторів визначається проголошеним у доповіді «Наше спільне майбутнє» прагненням до сталого розвитку, у тому числі і через системи ідентифікації, оцінювання, запобігання та ліквідації на­слідків НС.

Огляд сучасної світової наукової думки дозволив виділити приблизно 25 різних визначень, концепцій і методів системати­зації вразливості. їх узагальнення виявило парадокс сучасного стану досліджень: відсутність чітко визначеної мети, задля якої проводяться дослідження та оцінка вразливості. Також не існує і універсального, уніфікованого визначення цього поширеного у міжнародній практиці терміна. У рамках конкретних досліджень конкретних дисциплін надаються специфічні визначення враз­ливості. Узагальнена вразливість як наукова концепція, виникла у соціальних науках у 70-х рр. XX ст. та сприймалась як відповідь на сприйняття ризику НС переважно для НС природного харак­теру, орієнтованого на технологічні шляхи вирішення. Починаю­чи із 80-х рр., основну увагу починають приділяти визначенню та оцінці вразливості як відправної точки для оцінки наслідків і зниження ризиків виникнення НС. Такий підхід базується на поєднанні сприйнятливості (чутливості) людей та громад, що мо­жуть постраждати внаслідок НС, з їхніми соціальними, економіч­ними та культурними можливостями протидії цим загрозам [9] .

Деякі автори розрізняють соціальну та біофізичну вразливість (див. World in transition, 2005) [20]. Біофізична вразливість зумо­влена глобальними змінами довкілля і визначає, до якого ступе­ня система вразлива та можливий ступінь адаптації до несприят­ливого впливу кліматичних змін або інших глобальних біофізич­них проявів. Хоча залишається невизначеним, - у якому часовому проміжку слід визначати та аналізувати таку вразливість. Відо­мий дослідник з цих питань Кардона (Cardona) [7] підкреслює той факт, що розуміння вразливості допомагає пояснити та визначи­ти такі основоположні поняття, як ризик та НС. Він розглядає

Вразливість як істотну схильність до впливу або підвищену враз­ливість до збитків. Останнє означає, що вразливість — це система (або сукупність) фізичної, економічної, соціальної або політичної вразливості (чутливості до впливу НС техногенного та природного походження) [7].

Найбільш відомим та широковживаним є визначення, сфор­мульоване у «Міжнародній стратегії протидії НС» (UN International Strategy of Disaster Reduction) [13]. Згідно з ним вразливість — це умови, що формуються під впливом фізичних, соціальних, культурних та природних факторів і процесів, які у сукупності підвищують сприятливість суспільства до НС.

Проте у рамках програми розвитку ООН [16] вразливість ви­значається як стан людини або процеси, спричинені фізичними, соціальними, економічними або природними факторами, що ви­значають ймовірність та розмір збитків від НС.

Отже, у міжнародних організаціях не існує єдиного підходу: у той час як в рамках Міжнародної стратегії вразливість визнача­ється через сукупність станів, що впливатимуть на чутливість су­спільства до НС, у рамках ООН вразливість розуміється як стан людини або процес. Останнє визначення, сфокусоване на людині, дозволяє використовувати для оцінки наслідків НС так званий метод індексів ризику НС (Disaster Risk Index), особливо для по­рівняння, тобто визначення відносної вразливості. Індекс ризику НС — відносна вразливість країни до заданих (визначених) НС, обчислюється як частка від кількості загиблих до загальної кіль­кості постраждалих [15]. Основним недоліком такого підходу є відсутність необхідної інформації на глобальному рівні для ви­значення допустимих меж коливання індексу або його гранично­го розміру. Слід зазначити, що попри центральне місце людини та суспільства у розумінні та визначенні вразливості, необхідно пам’ятати, що адекватна її оцінка неможлива без урахування по­казників навколишнього природного середовища, екосфери.

Вразливість з позицій дослідників (детальніше див. C. Vogel [18]):

- багатовимірна та диференційована, тобто змінюється у фі­зичному просторі, навколо та всередині соціальних груп;

- залежна від шкали вимірювання — часу, місця та об’єкта тощо;

- динамічна — її характеристика та рушійні сили змінюються у часі.

Послідовники концепції соціальної вразливості доводять, що вона не вичерпується ймовірністю пошкодження будинків та руйнації інфраструктури. Дослідники описують вразливість че­рез низку характеристик, що притаманні людині:

- прагнення добробуту — стан харчування, фізичне та психі­чне здоров’я;

- засоби до існування та життєдіяльність — споживання, на­копичення, капітал тощо;

- самозахист — можливість та бажання слідувати порадам щодо забезпечення безпеки, наприклад, будувати безпечні буди­нки, використовувати безпечну місцевість;

- соціальна та політична інфраструктура та інститути — со­ціальний капітал, інституційне середовище тощо.

Таке визначення вразливості відбиває той факт, що вона ли­ше частково залежить та визначається типом небезпеки або НС; вона більшою мірою залежить від ненадійності систем життєза­безпечення, ступеня само - та соціальної захищеності, якості ін­ститутів, які формують середовище, в якому людина стикається із загрозою або наслідками НС (див. Cannon T., 2003 [5]). Втім, концепції соціальної вразливості також бракує загальновизнано­го визначення. На загал, сучасне розуміння цього виду вразли­вості поєднує різні аспекти та риси, що пов’язані із усіма загро­зами та небезпеками, які породжуються соціальною системою. Концепція, на думку T. Cannon та S. L. Cutter [5, 8], не вичерпу­ється лише соціальними недоліками, наприклад, нерівністю до­ходів, статево-віковим складом тощо, але й включає характерис­тики суспільства, пов’язані з навколишнім середовищем, такі, як рівень урбанізації, динаміка ВВП, життєздатність економіки.

Вчені (детальніше у T. Downing, J. Aerts, S. Soussan та ін. [8]) виділяють шість основоположних характеристик вразливості:

1) диференціація можливих загроз для визначення досвіду та заходів попередження по різних об’єктах;

2) динамічність процесів;

3) реалізується (започатковується) у діях та ряді властивостей діючих осіб;

4) визначається численними взаємозв’язками соціального, економічного, політичного та природного характеру;

5) виникає одночасно в більш ніж однієї площині;

6) починається та розвивається під впливом більш ніж одного фактору впливу.

Слід підкреслити, що концепція соціальної вразливості вико­ристовується більш широко, ніж просте визначення традиційних соціальних компонентів вразливості (статево_вікових, тендерних, доходних тощо).

Загальна схема розвитку та поширення концепції вразливості та використання її у міжнародному досвіді наведена на рис. 1.7.

Серед найбільш затребуваних серед методологічних підходів до соціально‘економічної оцінки наслідків від НС нині є підходи «забезпечення безпечного рівня життя на засадах сталості» та «оцінки ризиків».

Багатовимірна

Вразливість

Вразливість,

Вразливість

Як поєднання

Що включає

Вразливість

Як дуалістич­

Багатьох ком­

Фізичні, соціа­

Як ймовірність

Ний підхід, що

Понент: сту­

Льні, економі­

Збитків (оріє­

Враховує сту-

Пеня сприй­

Чні, природні

Вразливість

Нтована на

Пінь сприй-

Няття, пара-

Та функціона-

Як внутріш­

Людину)

Няття та рі-

Метрів визна-

Льні компоне-

Ній фактор

Вень охоп-

Чення, адап­

Нти

Ризику (вну­

Лення

Таційних мож-

Трішня вра­

Ливостей

Зливість)

Тощо

[=□ с

□ с

Поширення та розвиток концепції «вразливості»

Рис. 1. 7 Ключові етапи еволюції концепції вразливості

Підхід «забезпечення безпечного рівня життя на засадах ста­лості» може розглядатися як методика для оцінки вразливості. Ключовими елементами цього підходу є п’ять основних складо­вих, що розглядаються як актив або капітал: людина, природа, фінанси, соціальний та фізичний капітал. Вразливість розгляда­ється через дослідження потрясінь (НС), трендів, сезонності та впливу трансформацій на стратегії забезпечення безпечного рів­ня життя на засадах сталості (рис. 1.8).

Такий підхід до оцінки соціально_економічних наслідків по­єднує завдання забезпечення засобів до існування, сталості при запобіганні або подоланні наслідків НС.

Міжнародний досвід оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій в системі менеджменту екологічних інновацій

ВРАЗЛИВІСТЬ

Загрози

Тенденції

Періодичність

<=■

Л К Вплив/

Доступність

СК ' ^ ПК

СТРУКТУРИ, ЩО ТРАНСФОРМУЮТЬСЯ „

Вертикаль влади

Приватний сектор

Законодавство

Культура Інституції

СЕРЕДОВИЩЕ, ЩО ’ ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ

РЕЗУЛЬТАТИ

Зростання

Доходу

Підвищення

Добробуту

Зниження

Вразливості

Підвищення рівня безпеки

Використання природних ресурсів на засадах сталого розвитку

КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ

ЛК - людський капітал СК - соціальний капітал ПК - природний капітал ФізК - фізичний капітал ФК - фінансовий капітал

Рис 1.8. Концептуальна схема уможливлення безпечного рівня життя на засадах сталості

Він використовується здебільшого для попередження та оцін­ки ймовірних наслідків від НС, а також як допоміжний або дода­тковий з іншими підходами до визначення наслідків, адже інфо­рмація щодо динаміки ключових факторів цієї моделі є важли­вою для оцінки взаємовпливу та взаємозв’язків між різними компонентами, що впливають та схильні до впливу від НС.

Методика, що базується на оцінці ризиків за методикою Індек­сів ризику НС (Disaster Risk Index), у рамках якого вразливість розглядається як поєднання соціально-економічних, фізичних та природних компонент (див. рис. 1.9.)

(I (і), і), де і=1,2...т

подпись: (i (і), і), де і=1,2...т

•НС

подпись: •нсИ:

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

ПОКАЗНИКИ ВРАЗЛИВОСТІ V (Єі (і), і), де і=1,2...п

подпись: показники вразливості v (єі (і), і), де і=1,2...п

Г

подпись: г

<

подпись: <

СИСТЕМА АКТУАЛІЗАЦІЇ

Ідентифікація ризику Зменшення ризику Управління НС Поширення ризику

КОРИГУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

•Є> Фізичні показники вразливості

(НС природного характеру! ^

Соціальна та економічна вразливість

(НС не тільки природного характеру)

Недостатність опору та можливостей для подолання та відновлення

(НС не тільки природного єп характеру)

"Важкий"ризик

Потенціальне ушкодження або руйнація

Інфраструктури та

Навколишнього

Середовища

"М'який" ризик

Потенційний соціо - економічний вплив на суспільство або організації

РИЗИК

Р(Ні, V)

Можливі соціальні

Наслідки

Економічні

Наслідки

Наслідки для

Довкілля

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ

(менеджмент ризиків)

Рис. 1.9. Концептуальна модель цілісного підходу до оцінки та

Управління НС

Перевагою цього методичного підходу є можливість представ­лення вразливості у показниках як загального (або узагальнюю­чого) характеру, так і конкретних, адаптованих під конкретне завдання.

Узагальнення методичних підходів до оцінки вразливості до наслідків від НС та вибору відповідних індикаторів наведено в табл. 1.7 [11].

Підсумовуючи зазначене, необхідно наголосити, що на сьогод­ні відсутні єдині підходи до оцінювання соціально_економічних збитків як на міжнародному, так і національних рівнях. Голов­ними причинами такого становища є наявність особливостей ро­звитку окремих економік, існування специфічних національних нормативно_правових традицій, об’єктивна різність інтересів суб’єктів оцінки та споживачів оціночної інформації та склад­ність процесу оцінки, насамперед щодо довготермінових соціаль­них наслідків надзвичайних ситуацій.

Таблиця 1. 7 Огляд та систематизація міжнародних підходів до оцінки вразливості від НС

. Методика Критерій

Disaster Risk Index (ООН)

Багатофак - торна оцінка (Європейсь­ке Співтова­риство (ЄС))

Сектораль­ний підхід

Методика Між­народного інсти­туту з систем аналізу та моде­лювання НС (модель CATSISM)

Оцінка ризику та наслідків НС на основі впливу на сус­пільство

Методика

«самооцін­

Ки»

Просторовий

Рівень

Глобальний

(національні

Резолюції)

Європа, регіо­ни (субнаціо - нальний рі­вень)

Локальний

Рівень

Національний

Рівень

Муніципальний

Рівень

Локальне співтоварист­во (окремі групи)

Основні фун­кціональні підходи

Ідентифікація вразливості, зіставлення рівнів вразливо­сті між країнами

Ідентифікація вразливості, зіставлення рівнів вразли­вості між регі­онами Єс

Визначення вразливості та можливостей її підвищення

Розрахунок враз­ливості та підви­щення обізнаності та стурбованості

Оцінка вразли­вості та підви­щення обізна­ності, створення нових знань

Оцінка враз­ливості та поінформу­вання заціка­влених сторін

Ключові по­казники враз­ливості

Смертність (се­редня смерт­ність за рік), та допоміжні спорі­днені показники за різними соціо - економічними аспектами(24 показники) для порівняння ситу­ації між країнами

Охоплює оцін­ку наслідків НС та можли­востей проти­дії та подо­лання. Основні пока­зники - ВВП, щільність населення

Такі сектори, як домогоспо - дарства, охо­рона здоров’я, освіта, проми­словість, сіль­ське госпо­дарство, фі­нансовий сектор тощо

Фінансова враз­ливість державно­го сектору еконо­міки (як частина економічної враз­ливості)

Оцінка вразли­вості за демо­графічними, економічними, соціальними та природними активами

Люди, їхні активи, ресу­рси, доходи, а також бажан­ня та мотива­ційні аспекти

Продовження таблиці 1. 7

Методика

Критерій

Disaster Risk Index (ООН)

Багатофакторна оцінка (Євро­пейське Спів­товариство (ЄС))

Секторальний

Підхід

Методика Міжнародного інституту з систем аналі­зу та моде­лювання НС (модель CATSISM)

Оцінка ризику та наслідків НС на основі впливу на сус­пільство

Методика

«самооцінки»

Бази даних

Центр з дослі­дження епіде­мій та НС (CRED)

Євростат

(ЕІІРОвТАТ)

Польові дослі­дження

Національна

Статистика

Дані, отримані на основі опиту­вань

Дискусії у фокус-групах

Цільова

Група

Міжнародне співтовариство та уряди країн

Європейська

Комісія

Інституції, що пов'язані з від­повідними сек­торами

Державна адміністрація та приватний сектор

Місцеві жителі, органи самовря­дування, уряд

Люди, що піддаються ризику

Рівень агре­гації

Середній

Високий та сере­дній (викорис­тання мап з на­несенням бага - тофакторних показників ризи­ку)

Високий (сукуп­ність значень з кожного сектору, його частини, муніципалітету)

Середній (не­стача фінан­сування порів­няно з іншими джерелами потенційної допомоги та доходу)

Середній та високий(47 окремих індексів, агрегованих за 4 групи та 1 індекс ризику)

Низький

Рівень

Додаткова

Інформація

--

Вагові індикато­ри на основі експертних оці­нок

Класифікація за рівнями (низь­кий, середній, високий)

Розроблення сценаріїв роз­витку

Класифікація за рівнями (низь­кий, середній, високий)

--

Разом з тим окремі методичні підходи можуть бути ефективно використані в українських реаліях, забезпечивши більш об’єктивний підхід до встановлення всього спектра соціально - економічних наслідків, які виникають під час надзвичайних си­туацій техногенного та природного характеру. Останнє спонукає до розвитку ефективних механізмів щодо менеджменту екологіч­них інновацій, зокрема стосовно визначення цілісної системи протидії виникнення й розвитку катастрофічних процесів.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru