МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Ефективність інвестиційної політики комерційного банку за­лежить, насамперед, від своєчасного, повного та прибуткового повернення інвестицій об’єктами інвестування. Тому ефектив­ність реалізації механізму банківського маркетингу щодо інвес­тиційної політики банку слід розглядати з позицій перспектив бі­знесу об’єкта інвестування (55 £/[39]) на конкретному існуючому чи потенційному ринку.

Привабливість ринку 6

З ^"-Есила бізнесу

0 — зона високих показників; — зона середніх показників;

9 Сила бізнесу £В£/

Привабливість^ ^ ринку БВи

ЖЕ,

9

1 — зона низьких показників.

Рис. 11.3. Багатофакторна матрична модель аналізу господарчого портфеля 8ВІІ

Для оцінки перспектив бізнесу пропонується застосовувати багатофакторну матричну модель аналізу господарчого порт­феля БВи. Оцінка повинна проводитися групою експертів-мар - кетологів комерційного банку. Матриця будується в координатах «сила бізнесу БВи — привабливість ринку БВІІ» і поділяється на 9 блоків (рис. 11.3).

Блоки створюють три зони, які вимагають різних стратегіч­них рішень, пов’язаних з інвестуванням:

Зона високих показників — інвестування БВІІ;

Чї> зона середніх показників — «потенційне» інвестування, тобто розробка рекомендацій щодо посилення ринкових позицій 55 и або пошуку більш привабливого ринку;

Зона низьких показників — відмова в інвестуванні.

Критерії аналізу господарчого портфеля БВІІ з позицій сили бізнесу та привабливості ринку наведені у таблиці 11.7.

Таблиця 11.7. Критерії сили бізнесу БВи та привабливості ринку № Критерії привабливості ринку Ж V Критерії сили бізнесу Ж1/ 1. Розмір ринку Частка ринку 2. Розмір стрижневих сегментів Швидкість росту $ В (і 3. Насиченість ринку Широта спектру товарів 4. Швидкість росту ринку Ефективність збуту 5. Диверсифікованість ринку Конкурентні позиції БВи 6. Сезонність попиту Цінова конкурентноздатність 7. Циклічність попиту Ефективність просування 8. Цінова еластичність ринку Інтенсивність використання виробничих потужностей 9. Структура конкуренції Вартість сировини 10. Бар’єри входу-виходу Доступність сировини 11. Міра інтеграції Відносна якість товарів 12. Сила постачальників Відносна прибутковість

№	Критерії привабливості ринку 55 V	Критерії сили бізнесу 55 V
13.	Сила дистриб’юторів	Ефект накопиченого досвіду
14.	Інтенсивність капіталу	Використання інвестицій
15.	Інфляційна вразливість	Кваліфікація персоналу
16.	Вплив факторів макрооточення (еконо­мічних, демографічних, науково-тех - нічних, політико-правових, соціально - культурних, природних)	Інтенсивність впровадження досягнень науково-технічного прогресу

Для кожної SBU слід обрати найбільш придатні критерії та оцінити їх за 9-бальною шкалою (Е, — оцінка 7-го критерію)[40], зважуючи на коефіцієнт важливості критерію 0 < W, < 1 ( W, — вага 7-го критерію)[41]. Шкала оцінок має таку градацію:

8-9 — надпрнваблнвий ринок (надзначна сила бізнесу);

6-7 — привабливий ринок (значна сила бізнесу);

4-5 — посередня привабливість ринку (посередня сила біз­несу);

2-3 — непривабливий ринок (незначна сила бізнесу);

0-1 — виключно непривабливий ринок (слабка сила біз­несу).

Далі для кожного критерію слід розрахувати зважену оцінку WEj = EjXWj (WEj — зважена оцінка 7-го критерію)[42]. Загальна оцінка привабливості ринку та сили бізнесу SBU розраховується за формулою:

WE = twEf, і=і

Де п — кількість критеріїв оцінки.

Таким чином, позиція SBU в зоні матриці визначиться точкою Р, координатами якої є загальна оцінка сили бізнесу та загальна оцінка привабливості ринку, тобто Р (WECIша бізнесу ; ^привабливість ринку)- Залежно від того, до якої зони потрапить точка Р, приймається відповідне інвестиційне рішення.

Приклад застосування багатофакторної матричної моделі ана­лізу господарчого портфеля SBU наведений у таблицях 11.8, 11.9.

№	Критерії сили бізнесу 55 V	Е,	№,	№Е,
1.	Частка ринку	8,5	0,15	1,275
2.	Швидкість росту БВи	3	0,01	0,030
3.	Широта спектру товарів	4,5	0,05	0,225
4.	Ефективність збуту	6	0,01	0,060
5.	Конкурентні позиції БВІ]	7	0,15	1,050
6.	Цінова конкурентноздатність	9	0,15	1,350
7.	Ефективність просування	3	0,05	0,150
8.	Інтенсивність використання вироб­ничих потужностей	4	0,05	0,200
9.	Вартість сировини	3	0,05	0,150
10.	Доступність сировини	7	0,03	0,210
11.	Відносна якість товарів	8	0,04	0,320
12.	Відносна прибутковість	8,5	0,10	0,850
13.	Ефект накопиченого досвіду	3	0,02	0,060
14.	Використання інвестицій	0	0,03	0,000
15.	Кваліфікація персоналу	7	0,06	0,420
16.	Інтенсивність впровадження досяг­нень науково-технічного прогресу	2,5	0,05	0,125
Разом	—	1,00	Іб ЖЕ = ^ЖЕ, = 6,475 1=1

№	Критерії привабливості ринку 55 V	Е,	IV,	ЖЕ,
1.	Розмір ринку	5	0,03	0,150
2.	Розмір стрижневих сегментів	4	0,04	0,160
3.	Насиченість ринку	2	0,10	0,200
4.	Швидкість росту ринку	4	0,02	0,080
5.	Диверсифікованість ринку	9	0,05	0,450
6.	Сезонність попиту	0	0,01	0,000
7.	Циклічність попиту	0	0,05	0,000
8.	Цінова еластичність ринку	6,5	0,15	0,975
9.	Структура конкуренції	3	0,15	0,450
10.	Бар’єри входу-виходу	0	0,05	0,000
11.	Міра інтеграції	0	0,05	0,000
12.	Сила постачальників	7	0,06	0,420
13.	Сила дистриб’юторів	3	0,01	0,030
14.	Інтенсивність капіталу	8	0,05	0,400
15.	Інфляційна вразливість	4	0,15	0,600
16.	Вплив факторів макрооточення (економічних, демографічних, нау­ково-технічних, політико-право - вих, соціально-культурних, при­родних)	2,5	0,03	0,075
Разом	—	1,00	Іб ЖЕ = ^ЖЕ, = 3,990 1=1

За розрахунками таблиць 11.8, 11.9 позиція SBUв зоні матриці визначається точкою Р (6,475 ; 3,990), тобто потрапляє в зону високих показників, отже приймається рішення про інвесту­вання SB и.

Таким чином, застосування багатофакторної матричної моде­лі аналізу господарчого портфеля SBU дозволить комерційно­му банку групувати об’єкти інвестування за трьома напрямками: реальні, потенційні, неможливі, — що, своєю чергою, сприяти­ме підвищенню ефективності інвестиційної політики.