МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Позитивний вплив на використання інноваційного потенціалу банку чинить ефективне використання методів та інструментів управління інноваційним потенціалом, здатність організаційних структур менеджменту гнучко реагувати на зміни умов діяльнос­ті [64; 65; 66; 67].

Інноваційний потенціал визначається рівнем технологічної єдно­сті підрозділів банку: більш високий рівень інтеграції структурних підрозділів свідчить про більш високий інноваційний потенціал. Оцінка організаційно-економічних умов ефективного управління ін­новаційним потенціалом повинна передбачати аналіз невикориста­них можливостей інтелектуальних, технологічних та інформаційних ресурсів банку. Тому доцільною для використання є модель діагно­стики інноваційного потенціалу комерційного банку, згідно з якою, інноваційний потенціал містить три блоки: інтелектуальний, технологічний та інформаційний (рис. 6.5) [68; 69; 70; 71].

Результатом діагностики є кількісна оцінка загального рівня інноваційного потенціалу банку, та кожної з його складових, згрупованих за блоками. Кількісні оцінки одиничних складових та блоків інноваційного потенціалу є основою для прийняття управлінських рішень щодо ефективного розподілення ресурсів банку та залучення додаткових ресурсів з метою збільшення рів­ня інноваційного потенціалу.

Кількісна оцінка загального рівня інноваційного потенціалу пов’язана з ефективністю його реалізації у відповідних ринкових умовах, тобто повинна бути співвіднесена до оцінки привабливо­сті цільового ринку, на якому діє, або планує діяти, банк. Резуль­тати діагностики інноваційного потенціалу, з одного боку, дозво­ляють підвищити ефективність організаційної структури банку, з іНшОго — посилити його ринкові позиції.

Інтелектуальний блок характеризує професійно-кваліфіка­ційні аспекти інноваційного потенціалу банку щодо їх ефективно­го використання. Складовими інтелектуального блоку є показ­ники, які дозволяють визначити рівень інтелектуального потенціалу банку, а саме:

— показник інноваційної активності — визначається як від­ношення кількості інновацій до кількості працівників;

— показник освітнього рівня — визначається як відношення кількості працівників, які мають вищу чи спеціальну освіту, до загальної кількості працюючих;

Складові інтелектуального блоку

Інтелектуаль­ний блок

^ показник інноваційної активності;

^ показник освітнього рівня;

^ плинність персоналу високої кваліфікації;

^ питома вага наукового персоналу;

^ питома вага менеджерів;

^ питома вага спеціалістів з маркетингу;

^ питома вага спеціалістів з оцінки інноваційних програм і проектів;

^ питома вага працівників, які мають досвід в галу­зі формування продуктової політики банку;

Інноваційний потенціал комерційного банку

^ частка витрат на НДДКР в обсязі продуктів і послуг; ^ частка витрат на використання науково-техніч - них досягнень

Складові технологічного блоку

^ рівень прогресивності технологій;

^ рівень прогресивності продуктів і послуг;

^ рівень технологічного потенціалу;

^ частка витрат на технологічну підготовку в обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на «досвідне виробництво» в обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на засвоєння нових технологій у обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на організаційно-економічну та со­ціальну підготовку впровадження технологічних змін у обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на програмне забезпечення в обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на оснащення обладнання мікро­процесорними пристроями контролю, діагностики і регулювання роботи в обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на інформаційне, програмне та апа­ратне забезпечення роботи обладнання в обсязі продуктів і послуг;

^ частка витрат на резерв технологічних потужно­стей для підтримки стабільного режиму роботи в продуктів і послуг;

^ частка витрат на технічне обслуговування та ре­монт в обсязі продуктів і послуг;

^ рівень відновлення техніки;

^ рівень вибуття техніки;

Міра механізації (автоматизації, роботизації);

^ фізичний знос техніки

Складові інформаційного блоку

^ - Яіннов. діял. — ризики інноваційної діяльності;

^ - Яспож. — споживчі ризики;

^ ^екон. — економічні ризики;

^ ^філ. мер. — ризики організації філійної мережі;

^ - Япсих.------ ПСИХОЛОГІЧНІ рИЗИКИ

Рис. 6.5. Складові інноваційного потенціалу комерційного банку

— плинність персоналу високої кваліфікації — розраховується як відношення кількості працівників високої кваліфікації, що звіль­нилися, до загальної кількості працівників високої кваліфікації;

— питома вага наукового персоналу — розраховується як від­ношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

— питома вага менеджерів — розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

— питома вага спеціалістів з маркетингу — розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

— питома вага спеціалістів з оцінки інноваційних програм і проектів — розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

— питома вага працівників, які мають досвід в галузі форму­вання продуктової політики банку, — розраховується як відно­шення їх кількості до всієї кількості працюючих;

— частка витрат на НДДКР в обсязі продуктів і послуг;

— частка витрат на використання науково-технічних досяг­нень (впровадження нових технологій і нової техніки) в обсязі продуктів і послуг.

Технологічний блок характеризує технологічні аспекти інно­ваційного потенціалу банку, тобто можливість впровадження об­ґрунтованої технологічної концепції, яка отримана в результаті фундаментальних та прикладних досліджень, в кінцевий продукт чи послугу. Складовими технологічного блоку є показники, які дозволяють визначити рівень технологічного потенціалу банку, а саме:

— рівень прогресивності технологій — розраховується як від­ношення кількості використаних прогресивних сучасних техно­логій до загальної їх кількості у банку;

— рівень прогресивності продуктів і послуг — розраховуєть­ся як відношення кількості найменувань нових прогресивних ви­дів продуктів і послуг до загальної їх кількості;

— рівень технологічного потенціалу — розраховується як част­ка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, які застосовуються у технологічному про­цесі;

— частка витрат на технологічну підготовку в обсязі продук­тів і послуг;

— частка витрат на «досвідне виробництво» в обсязі продук­тів і послуг;

— частка витрат на засвоєння нових технологій у обсязі про­дуктів і послуг;

— частка витрат на організаційно-економічну та соціальну підготовку впровадження технологічних змін у обсязі продуктів і послуг;

— частка витрат на програмне забезпечення в обсязі продук­тів і послуг;

— частка витрат на оснащення обладнання мікропроцесорни­ми пристроями контролю, діагностики і регулювання роботи в обсязі продуктів і послуг;

— частка витрат на інформаційне, програмне та апаратне за­безпечення роботи обладнання в обсязі продуктів і послуг;

— частка витрат на резерв технологічних потужностей для підтримки стабільного режиму роботи в обсязі продуктів і послуг;

— частка витрат на технічне обслуговування та ремонт в об­сязі продуктів і послуг;

— рівень відновлення техніки — розраховується як відно­шення вартості нової техніки, введеної протягом розглянутого періоду (року), до вартості активної частини основних виробни­чих фондів на кінець розглянутого періоду (року);

— рівень вибуття техніки — розраховується як відношення вартості старої техніки, що вибула за розглянутий період (рік), до вартості активної частини основних виробничих фондів на поча­ток розглянутого періоду (року);

— міра механізації (автоматизації, роботизації) — визнача­ється відношенням кількості механізованих (автоматизованих) робіт (операцій) до загальної кількості робіт (операцій);

— фізичний знос техніки — визначається відношенням загаль­ної суми років фактичної експлуатації елементів обладнання до суми нормативних термінів служби.

Значення складових інтелектуального (технологічного) блоку зводять в інтегральний показник, використовуючи таку форму­лу (відомий у математиці метод відхилень):

Яя=І(і-5,.)х5,.,

/=1

Де Пп — інтегральний показник інтелектуального (технологічного) блоку інноваційного потенціалу банку;

П — кількість складових інтелектуального (технологічного) блоку;

5, — відносна оцінка г-ї складової інтелектуального (техноло­гічного) блоку;

Ві — вага г-ї складової інтелектуального (технологічного) блоку.

При цьому 5і розраховується за такими правилами:

5. = . якщо більше значення складової є кращим;

^тах

5; = якщо менше значення складової є кращим,

Де Пі — значення і-ї складової; Птт — наймеНшЕ значення скла­дової із усієї кількості складових у блоці; 77тах — най­більше значення складової із усієї кількості складових у блоці.

Інформаційний блок характеризує інформаційні аспекти ін­новаційного потенціалу стосовно внутрішніх можливостей банку та зовнішніх умов для їх реалізації. Складовими інформаційно­го блоку є показники, які відображають зв’язок інноваційного потенціалу банку з динамікою зовнішнього середовища, залеж­ність від кон’юнктури ринку банківських продуктів і послуг, де­фіциту часу для прийняття та реалізації управлінських рішень, уміння менеджерів обґрунтовано ризикувати, а саме:

^ ^іннов. діял. — ризики інноваційної діяльності;

^ Лспож. — споживчі ризики;

^ Яекоп. — економічні ризики;

^ ^філ. мер. — ризики організації філійної мережі;

^ ПСИХОЛОГІЧНІ рИЗИКИ.

Оцінювання ризиків необхідно здійснювати системно — в абсо­лютному та відносному вираженні. Зважаючи на те, що ризик — це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, необхідно вра­ховувати як його об’єктивну, так і суб’єктивну сторони. Отже, слід визначити групи показників, які відображають різні межі не­визначеності, конфлікту та породженого ними ризику [69; 70; 71].

В умовах конкуренції в банківському секторі банк-інноватор прагне встановити партнерські відносини, які повинні сприяти ефективному збуту інноваційних продуктів і послуг. Однак, парт­нери не завжди мають достатній досвід та теоретико-практичну базу, яка дозволяла б їм стійко і надійно функціонувати. Тому з організацією філійної мережі пов’язані значні ризики, які, зде­більшого, є зовнішніми.

Психологічні ризики пов’язані, насамперед, з непрофесійним стратегічним менеджментом, низькою мотивацією та виконавсь­кою дисципліною персоналу банку, конфліктами та негативним психологічним кліматом. Іншими словами, — це ризики, які ви­являються повною мірою в результаті людських відносин у колективі співробітників.

Під час оцінки для кожного ризику за всіма класифікаційними

П

Групами слід вказати вагу — =1,00) та ймовірність — V, (0 <

/=1

< V, < 1). Добуток ваги на ймовірність IV, х V, дасть зважену оцінку кожному ризику. Тоді інтегральні показники ризику за основними

П

Групами критеріїв визначаться як сума зважених оцінок X Щ х К ■

І= 1

Таким чином, інтегральний показник інформаційного блоку інноваційного потенціалу банку визначиться добутком інтег­ральних показників ризику за основними групами критеріїв:

Туінфор. _п п п П П

П іннов. діял. спож. екон. філ. мер. псих.'

Відносна оцінка інтегрального показника інформаційного блоку покаже рівень інформаційного потенціалу банку.

Інноваційний потенціал банку загалом визначиться у та­кій послідовності:

1. Перевести у відносні оцінки показники кожного блоку ін­новаційного потенціалу із застосуванням такої формули:

Де Оі — відносна оцінка г-ого блоку інноваційного потенціалу банку;

Агі — кількість складових г-ого блоку;

Пі — номер найбільш несприятливої складової г-ого блоку.

2. Визначити вагомості £>, кожного блоку.

3. Розрахувати інтегральну оцінку інноваційного потенціалу як середньозважену. Чим вона буде ближче до одиниці, тим ви­щий інноваційний потенціал.

Модель діагностики інноваційного потенціалу банку дозволяє детально проаналізувати окремі складові інтелектуального, тех­нологічного та інформаційного блоків інноваційного потенціалу з метою визначення ефективних методів управління.

Ефективність управління інноваційним потенціалом банку за­лежить від привабливості цільового ринку, для оцінки якої доціль­но використовувати багатофакторну матричну модель визначення привабливості цільового ринку на основі інтегрованого показника рівня інноваційного потенціалу.

Модель визначення привабливості цільового ринку на ос­нові інтегрованого показника рівня інноваційного потенціалу побудована на припущенні, що характеристики цільового ринку повинні гарантувати «ринкову силу» банку-інноватора, тобто критерії привабливості цільового ринку повинні мати позитивні оцінки. Ця модель передбачає використання багатофакторної матриці реалізації інноваційного потенціалу банку (рис. 6.6).

Визначимо критерії привабливості цільового ринку для вико­ристання інноваційного потенціалу банку. Групування критеріїв привабливості цільового ринку за впливом складових інтелектуаль­ного, технологічного та інформаційного блоків інноваційного поте­нціалу банку наведено у таблиці 6.2.

Привабливість цільового ринку є категорією, до оцінки якої неможливий статистичний підхід. В такому випадку застосову­ють методи, що використовують результати досвіду та інтуїцію, тобто евристичні методи чи методи експертних оцінок. Особли­вістю евристичних методів є відсутність суворих математичних побудов і доказів оптимальності одержуваного результату. Для одержання кількісних оцінок експерт використовується (кваліфі­кований фахівець) як вимірювальний прилад. Експертний метод реалізується шляхом обробки думок окремих досвідчених фахівців.

Оцінку привабливості цільового ринку доцільно проводити за допомогою експертного опитування представників відповідних груп сприйняття та співробітників банку. Кожному експерту на­дається перелік критеріїв привабливості цільового ринку для ви­користання інноваційного потенціалу банку (таблиця 6.2) і про­понується їх оцінити, користуючись шкалою оцінок. Наприклад, можлива така шкала:

«5» — значення критерію цілком відповідає позитивному зна­ченню;

«4» — значення критерію не цілком відповідає позитивному значенню;

«З» — значення критерію слабко відповідає позитивному зна­ченню;

«2» — значення критерію зовсім не відповідає позитивному значенню.

Оцінка привабливості цільового ринку та кожної групи критеріїв визначається як середнє значення (Ь):

— 1 т п

Ь =--------

Тхп ;=іі=і

Де т — кількість розглянутих критеріїв; п — кількість експертів;

Ьу — бальна оцінка /-го експерта міри відповідності г-го кри­терію привабливості позитивному значенню.

Групування критеріїв привабливості цільового ринку за впливом складових інтелектуального, технологічного та інформаційного блоків інноваційного потенціалу комерційного банку

А Е Е-	№ рівня	Критерії привабливості цільового ринку	Блоки Інноваційного Потенціалу Комерційного Банку
	1.	Міра інтеграції інноваційних продуктів і послуг
	2.	Конкурентні позиції банку-інноватора
	3.	Ефект накопиченого досвіду роботи на цільовому ринку
	4.	Імідж, популярність банку на цільовому ринку
	5.	Тенденції підвищення рівня доходів клієнтів
	6.	Необхідність інвестицій в дослідження цільового ринку
І.	7.	Прогнозована ефективність продажів на цільовому ринку	Інтелек­ Туальний Блок
	8.	Прогнозована ефективність просування на цільово­му ринку
	9.	Прогнозована швидкість насиченості цільового ринку
	10.	Прогноз швидкості освоєння технології банками - конкурентами
	11.	Тенденції зростання потреби в інноваційних проду­ктах і послугах
	12.	Тенденції погіршення ринкових позицій банків-кон - курентів
	13.	Ринкові позиції партнерів
	14.	Ефективність філійної мережі
2.	15.	Доступність сучасних банківських та інформацій­них технологій	Техно­логічний блок
	16.	Вартість сучасних банківських та інформаційних технологій

А Е Е-	№ рівня	Критерії привабливості цільового ринку	Блоки Інноваційного Потенціалу Комерційного Банку
	17.	Ємність цільового ринку
	18.	Розмір стрижневих сегментів
	19.	Швидкість росту цільового ринку
	20.	Цінова еластичність цільового попиту
	21.	Бар’єри входу - виходу
	22.	Інфляційна вразливість цільового ринку
3.	23.	Вплив факторів макрооточення	Інформа­ Ційний Блок
24.	Широта спектру субститутів і комплементів
	25.	Розмір інвестицій в дослідження цільового ринку
	26.	Диверсифікованість попиту цільових клієнтів
	27.	Сезонність попиту цільових клієнтів
	28.	Циклічність попиту цільових клієнтів
	29.	Структура конкуренції цільового ринку
	30.	Рівень інноваційної активності цільового ринку

Оскільки критерії привабливості цільового ринку групуються за впливом складових блоків інноваційного потенціалу банку, які, своєю чергою, розраховуються у відносних оцінках, для ко­ректного зіставлення необхідно розраховані середні значення груп критеріїв привабливості перевести у відносні показники за такою формулою:

Де Ьі — відносна оцінка 7-ї групи критеріїв привабливості цільо­вого ринку;

Агі — кількість рівнів 7-ї групи критеріїв;

Пі — номер найбільш несприятливого критерію 7-ї групи кри­теріїв.

Таким чином, відносні оцінки кожної групи критеріїв приваб­ливості цільового ринку стануть у відповідність блокам іннова­ційного потенціалу. Отримані відносні показники слід нанести на ділянку багатофакторної матричної моделі використання іннова­ційного потенціалу банку.

Матриця будується в координатах «інноваційний потенціал — привабливість ринку» і поділяється на 25 ділянок (рис. 6.6).

Інноваційний потенціал, Оі □ — привабливий цільовий ринок, □ — зрілий цільовий ринок; — загрозливий цільовий ринок.

Рис. 6.6. Багатофакториа матрична модель визначення привабливості цільового ринку на основі інтегрованого показника рівня інноваційного потенціалу комерційного банку

Ділянки створюють чотири зони, які вимагають різних управ­лінських рішень, пов’язаних із ефективністю використання від­повідного інноваційного потенціалу банку з позицій привабливо­сті цільового ринку:

^ ідеальний цільовий ринок — зона високих показників;

> привабливий цільовий ринок — зона відносно високих по­казників;

> зрілий цільовий ринок — зона середніх показників;

> загрозливий цільовий ринок — зона низьких показників.

Зону відносно високих показників визначить одна з умов:

Зону середніх показників визначить одна з умов:

Зону низьких показників визначить одна з умов:

Зону високих показників визначають такі значення інно­ваційного потенціалу (Оі) та привабливості цільового ринку (/?,):

Таким чином, багатофакторна матрична модель дозволяє оці­нити ефективність використання інноваційного потенціалу банку або групи банків з позицій привабливості цільового ринку з ме­тою прийняття управлінських рішень щодо збільшення оцінки привабливості [32; 64; 65].

Покажемо варіанти практичного використання моделі діагностики інноваційного потенціалу комерційного банку та багатофакторної матричної моделі визначення привабливості цільового ринку на основі інтегрованого показника рівня ін­новаційного потенціалу на прикладі АКБ «X».

Розрахуємо інтегральний показник інтелектуального бло­ку інноваційного потенціалу АКБ «X». Вихідні дані для інтег­ральної оцінки інноваційного потенціалу банку такі:

КІ — кількість інновацій — 2;

КІТП — кількість ІТ-працівників — 37 осіб; кпво — кількість працівників, які мають вищу чи спеціаль­ну освіту відповідно до профілю діяльності — 134 особи; зкп — загальна кількість працівників — 218 осіб;

КПВКзв — кількість працівників високої кваліфікації, що звіль­нилися — 5 осіб;

Кпвк — загальна кількість працівників високої кваліфікації — 93 особи;

КМ — кількість менеджерів — 5 осіб; ксм — кількість спеціалістів з маркетингу — 1 особа; КСОІПП — кількість спеціалістів з оцінки інноваційних про­грам і проектів — 1 особа;

КПФПП — кількість працівників, які мають досвід в галузі формування продуктової політики банку — 0 осіб;

Внтд = о,01 — частка витрат на використання науково-тех­нічних досягнень.

Розрахунок значень складових інтелектуального блоку інно­ваційного потенціалу банку наведений у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3. Розрахунок значень складових інтелектуального блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» № Складові Розрахунок Значення, 77, 1. Показник інноваційної активності, ІА КІ / КІТП 2/37 = 0,054 2. Показник освітнього рівня, ОР КПВО/ЗКП 134/218 = 0,615 3. Плинність персоналу високої кваліфі­кації, П КПВКзв / кпвк 5/93 = 0,054 4. Питома вага наукового та ІТ-персо - налу, НІТП КІТП / зкп 37/218 = 0,170 5. Питома вага менеджерів, М КМ / зкп 5/218 = 0,023 6. Питома вага спеціалістів з маркетингу, СМ Ксм / зкп 1/218 = 0,005 7. Питома вага спеціалістів з оцінки інно­ваційних програм і проектів, СОІПП КСОІПП / зкп 1/218 = 0,005 8. Питома вага працівників, які мають до­свід в галузі формування продуктової політики банку, ПФПП КПФПП/ зкп 0/218 = 0,000 9. Частка витрат на використання науково-технічних досяг­нень, ВНТД 0,010

Далі значення складових інтелектуального блоку зводимо в ін­тегральний показник (таблиця 6.4) методом відхилень, викорис­товуючи формулу:

Л„=Е(і ~д>в-

/=і

Таким чином, інтегральний показник інтелектуального блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» складає:

Я‘нтел - = 0,8503.

Таблиця 6.4. Інтегральний показник інтелектуального блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» № скла­дової, і П В, П п\і П П УЛ Розраху­нок 5, Значення 3/ Пі зважене 1. 0,054 0,10 0 1 II 0,054 0,0946 2. 0,615 0,20 0 1 II «б' 0,615 0,0770 3. 0,054 0,05 0 1 5=Н^ П: 0,000 0,0500 4. 0,170 0,10 0 1 5* II 0,170 0,0830 5. 0,023 0,05 0 1 II «б' 0,023 0,0489 6. 0,005 0,20 0 1 II «б' 0,005 0,1990 7. 0,005 0,05 0 1 II «б' 0,005 0,0498 8. 0,000 0,05 0 1 .5* И 0,000 0,0500 9. 0,010 0,20 0 1 И 0,010 0,1980 И = 9 — 1,00 — — — — Я =£(1-5. )х5,.= 0,8503 /=1

Розрахуємо інтегральний показник технологічного блоку інноваційного потенціалу АКБ «X». Вихідні дані для розрахун­ку значень відповідних складових такі:

Пст — кількість використаних прогресивних сучасних тех­нологій — 1;

Зкт — загальна кількість технологій — 6;

КНП — кількість нових видів продуктів і послуг — 0;

Зкп — загальна кількість продуктів і послуг — 92;

НТР — кількість новітніх технологічних рішень — 0;

ЗКСТР — загальна кількість сучасних технологічних рішень — 7;

ВТП = 0,10 — частка витрат на технологічну підготовку в об­сязі продуктів і послуг;

ВЗНТ = 0,15 — частка витрат на засвоєння нових технологій в обсязі продуктів і послуг;

ВІПАЗ = 0,03 — частка витрат на інформаційне, програмне та апаратне забезпечення роботи обладнання в обсязі продуктів і послуг;

ВТОР = 0,10 — частка витрат на технічне обслуговування та ремонт в обсязі продуктів і послуг;

Рвід. Т = 0,05 — рівень відновлення техніки;

Рвиб. Т = 0,08 — рівень вибуття техніки;

СМ = 0,65 — міра механізації (автоматизації, роботизації);

ФЗТ = 3 — фізичний знос техніки.

Розрахунок значень складових технологічного блоку інноваційного потенціалу АКБ «X»

Розрахунок значень складових технологічного блоку іннова­ційного потенціалу АКБ «X» наведений у таблиці 6.5.

№	Складові	Розрахунок	Значення, 77,
1.	Рівень прогресивності технологій, РПТ	ПСТ/ЗКТ	1/6 = 0,167
2.	Рівень прогресивності продуктів і послуг, РПП	КНП/ЗКП	0/92 = 0,000
3.	Рівень технологічного потенціалу, РТП	НТР/ЗКСТР	0/7 = 0,000
4.	Частка витрат на технологічну підготовку в обсязі продук­тів і послуг, ВТП	0,100
5.	Частка витрат на засвоєння нових технологій в обсязі про­дуктів і послуг, ВЗНТ	0,150
6.	Частка витрат на інформаційне, програмне та апаратне забез­печення роботи обладнання в обсязі продуктів і послуг, ВІПАЗ	0,030
7.	Частка витрат на технічне обслуговування та ремонт в об­сязі продуктів і послуг, ВТОР	0,100
8.	Рівень відновлення техніки, Рвід Т	0,050
9.	Рівень вибуття техніки, Рвп6 Т	0,080
10.	Міра механізації (автоматизації, роботизації), СМ	0,650
11.	Фізичний знос техніки, ФЗТ	3,000

Таблиця 6.5.

Розрахунок інтегрального показника технологічного блоку ін­новаційного потенціалу АКБ «X» наведений у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6. Інтегральний показник технологічного блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» № скла­дової, і И Ві Птт П П УЛ > Розрахунок 5, Значення 5, Пі зважене 1. 0,167 0,15 0 1 З,=п,/пт1х 0,167 0,1250 2. 0,000 0,15 0 1 З,=п,/пт1х 0,000 0,1500 3. 0,000 0,10 0 1 З,=п,/пт1х 0,000 0,1000 4. 0,100 0,05 0 1 З,=п, іп_ 0,100 0,0450 5. 0,150 0,05 0 1 З,=п,/птах 0,150 0,0425 6. 0,030 0,15 0 1 З,=п, іп_ 0,030 0,1455 7. 0,100 0,05 0 1 З,=птт/п, 0,000 0,0500 8. 0,050 0,15 0 1 З,=п,/пт1х 0,050 0,1425 9. 0,080 0,05 0 1 З,=п,/пт1х 0,080 0,0460 10. 0,650 0,05 0 1 З,=п,/пт1х 0,650 0,0175 11. 3,000 0,05 0 1 З,=птт/п, 0,000 0,0500 П = 11 — 1,00 — — — — Л„=£( 1-8,)хВ,= /=1 = 0,9140

Таким чином, інтегральний показник технологічного блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» складає:

Я™- = 0,9149

Розрахуємо інтегральний показник інформаційного блоку ін­новаційного потенціалу АКБ «X». Оцінка ризиків інноваційної

Діяльності наведена у таблиці 6.7. Сумарний бал по групі ризиків інноваційної діяльності складає:

Я,„,=Е^ XV, =0,7225

Оцінка ризиків інноваційної діяльності АКБ «X»

1=1

№	Ризик	Вплив на очікува­ний прибуток	Вага, IV,	Імовір­ність, V,	Зважена оцінка №,х V,
1.	Низька кваліфіка­ція працівників	Збільшення термі­нів, зниження рів­ня якості іннова­ційних продуктів і послуг	0,09	0,60	0,0540
2.	Зношеність тех­нологічного об­ладнання	Збільшення собі­вартості	0,10	0,40	0,0400
3.	Новизна техно­логій	Збільшення ви­трат на освоєння	0,06	0,30	0,0180
4.	Відсутність резер­ву потужностей	Збільшення циклу обслуговування	0,20	1,00	0,2000
5.	Освоєння конку­рентами випуску інноваційних про­дуктів і послуг	Недостатній по­пит; падіння об­сягів продажів	0,08	0,80	0,0640
6.	Освоєння нових видів продуктів і послуг	Витрати на осво­єння нових тех­нологій	0,07	0,45	0,0315
7.	Організація філій - ної мережі	Витрати на орга­нізацію, збільшен­ня собівартості	0,30	0,90	0,2700
8.	Вихід законодав­чих актів, усклад­нюючих умови роботи філійної мережі	Витрати на реор­ганізацію філійної мережі	0,04	0,75	0,0300
9.	Загальноеконо­мічний спад	Падіння попиту	0,06	0,25	0,0150
Разом:	1,00	-	^т - Уі = 0,7225 /=1

Таблиця 6.7.

Оцінка споживчих ризиків наведена у таблиці 6.8. Сумарний бал по групі споживчих ризиків складає:

ЛСП0Ж.=ХЩхУ,= 0,2575.

1=1

Таблиця 6.8. Оцінка споживчих ризиків АКБ «X» № Ризик Фактори і причини Вага, №, Імовір­ність, V, Зважена оцінка, ЇГ, х V, 1. Ризик виконавця 0,40 0,25 0,1000 2. Фізичний ризик 0,30 0,10 0,0300 3. Фінансовий ризик 0,15 0,60 0,0900 4. Соціальний ризик 0,05 0,35 0,0175 5. Зміна ринкової кон’юнктури 0,05 0,30 0,0150 6. Втрата часу 0,05 0,10 0,0050 Разом: 1,00 — 6 £Жі - Уі = 0,2575 /=1

Оцінка економічних ризиків АКБ «X» наведена у таблиці 6.9. Сумарний бал по групі економічних ризиків складає:

24

Кк0И. = ХЩхГ, = 0,3708.

І=1

Оцінка ризиків, пов’язаних з організацією філійної мережі АКБ «X», наведена у таблиці 6.10. Сумарний бал по групі ризи­ків, пов’язаних зі створенням філійної мережі складає:

Ю

» = УIV. XV. =0,5920

Фіп. мер. / 1 І І ’

1=1

Оцінка психологічних ризиків АКБ «X» наведена у таблиці 6.11. Сумарний бал по групі психологічних ризиків складає:

Я„™,=Е^х^=0’6900

Оцінка економічних ризиків АКБ «X»

№	Ризик	Вага, Т	Імовір­ність, V/	Зважена оцінка, ІГіХ V,
Зовнішні передбачувані ризики
Ринкові
1.	Неотримання послуг партнерів	0,030	0,400	0,01200
2.	Зміна кон’юнктури	0,010	0,500	0,00500
3.	Втрата ринкової позиції та частки ринку	0,015	0,600	0,00900
4.	Недотримання клієнтами умов договорів	0,005	0,100	0,00050
Операційні
5.	Неможливість дотримання умов договорів	0,070	0,300	0,02100
6.	Порушення безпеки	0,033	0,200	0,00660
Протидія конкурентів
7.	Контрреклама	0,010	0,100	0,00100
8.	Дискредитація	0,035	0,100	0,00350
9.	Несумлінна конкуренція	0,002	0,020	0,00004
Внутрішні ризики
10.	Відсутність фахівців	0,050	0,800	0,04000
11.	Недостача ресурсів	0,010	0,030	0,00030
12.	Зміна вимог замовників	0,030	0,900	0,02700
13.	Сучасність інформаційних технологій	0,070	0,150	0,01050
14.	Некваліфіковане управління	0,060	0,700	0,04200
15.	Зрив плану робіт	0,015	0,050	0,00075
16.	Помилки персоналу	0,080	0,300	0,02400
17.	Несподівані фактори перевитрати коштів	0,030	0,500	0,01500
18.	Ризики технологічного процесу банків­ського обслуговування	0,045	0,300	0,01350
19.	Невиконання договорів і зобов’язань	0,020	0,030	0,00060
20.	Прямий збиток майну	0,100	0,010	0,00100
21.	Хеджування ризиків відповідно до ді­ючих нормативів і актів	0,090	0,200	0,01800
22.	Ризик невизначеності мети	0,020	0,600	0,01200
23.	Коопераційний ризик	0,095	0,500	0,04750
24.	Інформаційний ризик	0,075	0,800	0,06000
Разом:	1,000	—	24 £Жі-Уі = 0,37079 /=1

Таблиця 6.10. Оцінка ризиків створення філійної мережі АКБ «X» № Ризик Вага, W, Імовір­ність, V, Зважена оцінка, №і х V, 1. Ризик припинення діяльності основ­них партнерів 0,15 0,20 0,0300 2. Ризик виникнення нових конкурентів 0,05 0,15 0,0075 3. Ризик економічного спаду регіонів 0,05 0,25 0,0125 4. Міра банківської конкуренції у регіо­нах 0,30 0,85 0,2550 5. Ризики роботи з персоналом філій 0,25 0,90 0,2250 6. Недоліки роботи багатоканальної сис­теми збуту 0,01 0,05 0,0005 7. ІТ-ризики обробки запитів клієнтів 0,05 0,30 0,0150 8. ІТ-ризики працездатності інфраструк­тури банку 0,05 0,25 0,0125 9. ІТ-ризики управління бізнес-процеса - ми філій 0,05 0,20 0,0100 10. ІТ-рнзпки розподілення філійної мережі 0,04 0,60 0,0240 Разом: 1,00 - 10 =0,5920 ;=1

Таким чином, інтегральний показник інформаційного блоку інноваційного потенціалу АКБ «X» складає:

Цшфор. = 0,7225 х0,2575х0,3708х 0,5920х 0,6900;

Оцінка психологічних ризиків АКБ «X»

ЩФор. = 0 0282.

№	Ризик	Вага, V,	Імовірність, V,	Зважена оцінка, IV, х V,
1.	Соціальна напруженість у колективі	0,10	0,20	0,0200
2.	Дефіцит, плинність кваліфікованих кадрів	0,70	0,90	0,6300
3.	Наявність деструктивної позиції	0,10	0,30	0,0300
4.	Напруженість ланцюгу «власник — адміністрація — колектив»	0,10	0,10	0,0100
Разом:	1,00	-	4 =0,6900 1=1

Таблиця 6.11

Для розрахунку інноваційного потенціалу АКБ «X» загалом переведемо інтегральні показники кожного блоку у відносні оцін­ки. Розрахунки наведені у таблиці 6.12.

Таблиця 6.12.

Відносна оцінка інтегральних показників блоків інноваційного потенціалу АКБ «X» Інтегральний показник блоку Мі Пі Відносна оцінка показника. О, = (1 / Щ х п, Д'™ = 0,8503 9 5 0,5556 Я'"" = 0,9149 11 10 0,9091 Щфер - = 0,0282 5 1 0,2000

Інтегральна оцінка інноваційного потенціалу АКБ «X» як се­редньозважена із вказівкою вагомості Б, кожного з блоків наве­дена у таблиці 6.13.

Таблиця 6.13.

Середньозважена інтегральна оцінка інноваційного потенціалу АКБ «X» Інтегральний показник блоку, і О, В, ^Лііі і ^Ліі;і Розрахунок 5, Значення 5, О, Середньозважене J-JІнmeл. 0,5556 0,30 0 1 *,=-3- ^ітіах 0,5556 0,1333 77"'“' 0,9091 0,40 0 1 *,=-3- ^ітіах 0,9091 0,0364 Ууіифор. 0,2000 0,30 0 1 ^ща 0,2000 0,2400 И = 3 — 1,00 — — — — (і - 81 )х Ві = 0,4097 ;=1

Розрахована середньозважена інтегральна оцінка інноваційно­го потенціалу АКБ «X» О, = 0,4097, що свідчить про ослаблення потенціалу банку.

Багатофакторна матрична модель визначення привабливості цільового ринку на основі інтегрованого показника рівня іннова­ційного потенціалу АКБ «X» дала можливість отримати резуль­тати, наведені у таблиці 6.14.

Підсумкова оцінка привабливості цільових ринків АКБ «X» складає:

Т = ЗО, п = 2;

І т п і

Ь=-------- УУЬ„=---------- 221 = 3,683.

Т-прІР ' 30-2

Таблиця 6.14.

Оцінка критеріїв привабливості цільових ринків за впливом складових інтелектуального, технологічного та інформаційного блоків інноваційного потенціалу АКБ «X»

		Бальна оцінка відповідності критеріїв позитивному значенню
№	Критерії привабливості цільового ринку	Підсумок Дослід­ Ження	Думка представ­ників вищого ме­неджменту банку
Група критеріїв Же 1: вплив складових інтелектуального блоку інноваційного потенціалу (т = 12, п = 2)
1.	Міра інтеграції інноваційних продуктів і послуг	2	2
2.	Конкурентні позиції банку-інноватора	3	4
3.	Ефект накопиченого досвіду роботи на ці­льовому ринку	3	3
4.	Імідж, популярність банку на цільовому ринку	4	5
5.	Тенденції підвищення рівня доходів клієнтів	4	3
6.	Необхідність інвестицій в дослідження ці­льового ринку	5	4
7.	Прогнозована ефективність продажів на цільовому ринку	4	4
8.	Прогнозована ефективність просування на цільовому ринку	4	3
9.	Прогнозована швидкість насиченості ці­льового ринку	3	4
10.	Прогноз швидкості освоєння технології банками-конкурентами	5	5
11.	Тенденції зростання потреби в інновацій­них продуктах і послугах	5	5
12.	Тенденції погіршення ринкових позицій банків-конкурентів	3	3
6>=— =^-90 = З’750 Т-п,=1 ;=1 12-2	3,750

		Бальна оцінка відповідності критеріїв позитивному значенню
№	Критерії привабливості цільового ринку	Підсумок Дослід­ Ження	Думка представ­ників вищого ме­неджменту банку
Група критеріїв Же 2: вплив складових технологічного блоку інноваційного потенціалу (т = 4, п = 2)
13.	Ринкові позиції партнерів	4	5
14.	Ефективність філійної мережі	5	5
15.	Доступність сучасних банківських та ін­формаційних технологій	5	5
16.	Вартість сучасних банківських та інфор­маційних технологій	3	3
6:=—ЕЕ6,=А'35 = 4’375 4-2	4,375
Група критеріїв Же 3: вплив складових інформаційного блоку інноваційного потенціалу (т = 14, п = 2)
17.	Ємність цільового ринку	5	5
18.	Розмір стрижневих сегментів	4	4
19.	Швидкість росту цільового ринку	4	4
20.	Цінова еластичність цільового попиту	2	2
21.	Бар’єри входу - виходу	5	5
22.	Інфляційна вразливість цільового ринку	3	3
23.	Вплив факторів макрооточення	2	2
24.	Широта спектру субститутів і комплементів	5	5
25.	Розмір інвестицій в дослідження цільового ринку	2	2
26.	Диверсифікованість попиту цільових клієнтів	3	3
27.	Сезонність попиту цільових клієнтів	2	2
28.	Циклічність попиту цільових клієнтів	5	5
29.	Структура конкуренції цільового ринку	2	2
30.	Рівень інноваційної активності цільового ринку	4	4
6з=—£і>,, =7^-96 = 3,429 т-п~ї~[ 14-2	3,429

Розрахунок середніх значень груп критеріїв привабливості цільових ринків за впливом складових інтелектуального, техно­логічного та інформаційного блоків інноваційного потенціалу АКБ «X» наведений у таблиці 6.15.

Таблиця 6.15.

Відносні оцінки середніх значень груп критеріїв привабливості цільових ринків АКБ «X» Середні значення груп критеріїв привабливості цільових ринків Н, Пі Відносна оцінка, Ъ, = (И ЩУ. П, Ьі 12 1 0,0833 Ьі 4 4 1,0000 Ьз 14 9 0,6429 Загальна оцінка, Ь„ ЗО 25 0,8333

Відносні оцінки кожної групи критеріїв привабливості цільо­вого ринку — Ьі поставимо у відповідність відносним оцінкам ін­тегральних показників блоків інноваційного потенціалу — О, (таблиця 6.13). Зіставлення відносних оцінок Ь, та О, наведене у таблиці 6.16.

Таблиця 6.16.

Зіставлення відносних оцінок й,- та О,-. О, Ьі 0,1333 0,0833 0,0364 1,0000 0,2400 0,6429 Загальна оцінка 0,4097 0,8333

Таким чином, відповідними точками з координатами (/?,; О,) визначиться привабливість цільових ринків для використання ін­новаційного потенціалу АКБ «X» загалом та для кожного його блоку (таблиця 6.17, рис. 6.7).

Загальна оцінка привабливості цільового ринку АКБ «X» склала Ь, = 0,8333. Отже, цільовий ринок банку є привабливим, тобто перспективним для стратегічних дій.

Позиції привабливості цільового ринку для використання інноваційного потенціалу АКБ «X» відповідно інтелектуальному, технологічному та інформаційному блокам

(&,; о,)	Привабливість цільового ринку
А (0,0833; 0,1333)	Для інтелектуального блоку інноваційного потенціалу
В (1,0000; 0,0364)	Для технологічного блоку інноваційного потенціалу
С (0,6429; 0,2400)	Для інформаційного блоку інноваційного потенціалу
Загальна оцінка
7(0,8333; 0,4097)	Для інноваційного потенціалу загалом

Інноваційний потенціал, О, І

Привабливість цільового ринку, Ь,

Рис. 6.7. Багатофакториа матрична модель визначення привабливості цільового ринку на основі інтегрованого показника рівня інноваційного потенціалу АКБ «X»

1,0

0,8 1,0

0,8

Таким чином, зіставлення кількісних оцінок привабливості ці­льового ринку та рівня інноваційного потенціалу засвідчило не­обхідність збільшення рівня інноваційного потенціалу з метою підвищення конкурентноздатності АКБ «X» та посилення його ринкових позицій.