Моніторинг інтегрованої системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства
Умовою забезпечення результативності будь-якої системи управління є побудова ефективних комунікацій, зокрема налагодження зворотного зв’язку між суб’єктами керованої і керуючої підсистем управління. Зворотний зв'язок є наслідком реалізації контролювання як загальної функції управління. У теорії менеджменту цю функцію розглядають із позиції видів контролю (попередній, поточний і остаточний; повний, вибірковий; внутрішній, зовнішній; централізований, децентралізований; вертикальний, горизонтальний тощо), а також методів (документальна перевірка; огляд та спостереження; встановлення кількісних і якісних параметрів підконтрольного об’єкта; комбінування вищезазначених методів) і форм (довільна; процедурно визначена) контролювання [16]. Застосування керівниками машинобудівного підприємства різних видів, методів і форм контролювання до певної міри є передумовою отримання своєчасної і достовірної інформації про стан і наслідки реалізації розроблених управлінських рішень. У науковій і методичній літературі, яка стосується проектування систем управління та їхнього використання, функція контролювання ототожнюється із поняттям «моніторинг». Типовими елементами моніторингу будь-якого об’єкта є'- суб’єкти, цілі, функції,
Рис. 4. 7 Взаємозв’язки між елементами системи моніторингу |
Об’єкти, комунікації і методи. На рис. 4.7 показано взаємозв’язки між елементами системи моніторингу. |
До суб’єктів моніторингу належать керівники машинобудівного підприємства та їх підлеглі. Перші з них розробляють і застосовують заходи щодо покращання контролювання елементів інтегрованої системи управління. Метою моніторингу є забезпечення керівників машинобудівного підприємства інформацією про відповідність фактичного стану реалізації розроблених заходів очікуваному стану. Для досягнення цієї мети необхідним є виконання таких завдань' вибір об’єктів моніторингу та уточнення показників, які їх характеризують; забезпечення легітимності контролюючих і, в їх межах, оцінних заходів; збереження належного комунікаційного зв’язку між об’єктами і суб’єктами моніторингу.
До функцій моніторингу належать' ідентифікування поточного стану інтегрованої системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства (ІСУІРМП) і його порівняння з очікуваним станом; виявлення та аналіз факторів, які впливають на ІСУІРМП; ідентифікування стану і тенденцій зміни зовнішнього середовища машинобудівного підприємства, їх аналізування. Методи моніторингу — це способи контролювання, за допомогою яких реалізовуються функції моніторингу і в такий спосіб досягаються його цілі. Комунікації в системі моніторингу забезпечують обмін інформацією між суб’єктами управління, а також отримання інформації суб’єктами контролю від підконтрольних об’єктів. Об’єкти моніторингу — це процеси, явища і суб’єкти, кількісні та якісні параметри яких контролюються з метою своєчасного виявлення відхилень їх фактичних значень від очікуваних [4, 15, 16, 18, 45]. У системі моніторингу ІСУІРМП показники, які характеризують об’єкт моніторингу, доцільно поділяти на ті, за значеннями яких можна сформулювати висновок про рівень' інноваційного розвитку машинобудівного підприємства, інформа-
Ційного забезпечення суб’єктів управління, економічної ефективності системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства.
Інноваційний розвиток підприємства є сукупністю стійких і тимчасових кількісних та якісних змін результативних ознак досліджуваного об’єкта. Виявити стійку зміну результативних ознак означає ідентифікувати факт наявності або відсутності інноваційного розвитку досліджуваного об’єкта. У свою чергу, виявити тимчасову зміну результативних ознак — означає додатково охарактеризувати конкретний період або момент інноваційного розвитку підприємства. Він може засвідчувати тимчасове зростання або зниження значень результативних ознак, що загалом не має істотного впливу на виявлені довгострокові тенденції. Поряд із цим тимчасові зміни необхідно виявляти і аналізувати з метою пошуку причини погіршення значень показників діяльності підприємства та розроблення заходів щодо їх усунення у майбутньому. Виявлення факту стійкої зміни результативних ознак характеризує також потенціал інноваційного розвитку підприємства, його можливості щодо реалізації очікуваних якісних та кількісних змін результативних ознак. Результативними ознаками вважають показники інноваційного розвитку підприємства (формалізоване відображення інформації про фактичний і потенційний стан підприємства, явища і процеси, якими він характеризується) [4, 16]. У системі моніторингу ІСУІРМП показники, які характеризують рівень інноваційного розвитку, дають змогу виявити, наскільки використовувана система управління виконує покладені на неї функції. Формування висновку про рівень ІСУІРМП за цією групою показників є необхідною, але недостатньою умовою. Показники, які характеризують рівень інформаційного забезпечення управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства (ІЗУІРМП), відображають рівень задоволення управлінських потреб в інформації та інформаційних технологіях. У свою чергу, показники економічної ефективності системи управління відображають, наскільки окуповуються кошти, витрачені на формування інтегрованої системи управління. Здійснюючи моніторинг за цими трьома групами показників, керівники машинобудівного підприємства можуть отримати комплексне уявлення про рівень розвитку системи і на його підставі сформувати і реалізувати рішення, націлені на удосконалення ІСУІРМП.
З метою дослідження проблем моніторингу системи управління і розроблення способів їх вирішення протягом 2008-2009 рр. була зібрана інформація серед керівників машинобудівних підприємств. Інформація отримувалася також від аудиторської компанії Alt educating business, яка на своєму офіційному сайті публікує щорічні звіти компаній практично усіх галузей національної економіки. У результаті обробки одержаних даних сформовано перелік із 28 машинобудівних підприємств: 1) ВАТ «Донецькгірмаш»; 2) ВАТ «Дрогобицький долот - ний завод»; 3) ВАТ «Луганський завод гірничого машинобудування»; 4) ВАТ «Ірпіньмаш»; 5) ВАТ «Іскра»; 6) ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин»; 7) ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»; 8) ВАТ «Луцький автомобільний завод»; 9) ВАТ «Луцький підшипниковий завод»; 10) ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»; 11) ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»; 12) ВАТ «Мотор Січ»; 13) ВАТ «Суднобудівний завод «Затока»; 14) ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»; 15) ВАТ «Харківський верстатобудівний завод»; 16) ВАТ «Херсонські комбайни»; 17) ВАТ «Черкаський автобус»; 18) ДП «Вінницький авіаційний завод»; 19) ЗАТ «Автонавантажувач»; 20) ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудування»; 21) ЗАТ «Луганський завод колінчастих валів»; 22) ЗАТ «Сімферопольський електротехнічний завод»; 23) Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»; 24) ТзОВ «Галицький автозавод»; 25) ТзОВ «ІнтерПЕТ»; 26) ТзОВ «Львівські автобусні заводи»; 27) ТОВ «Керченський стрілочний завод»; 28) ТОВ «НВП Білоцерків - МАЗ»), показники яких досліджувались. Ці підприємства вибрано за їх місцем у рейтингу, побудованому Alt educating business за рівнем розвитку використовуваних ними систем управління, а також із урахуванням їхньої згоди надавати необхідну аналітичну інформацію. Серед загальної сукупності коефіцієнтів, за якими побудовано рейтинги, нами взято до уваги такі показники інноваційного розвитку, як: ліквідність активів, сформованих у результаті реалізації інноваційних рішень; рентабельність реалізації інноваційної продукції; рівень зношення новаторських основних засобів; частка позиченого капіталу в активах, сформованих під час реалізації інноваційних проектів; співвідношення позиченого і власного капіталу; середній термін погашення дебіторської заборгованості та середній термін запасів. Враховуючи місце машинобудівних підприємств у побудованих аудиторською компанією рейтингах, для кожного з них вибрано по п’ять найвищих позицій. Експертна інформація акумулювалася на предмет того, як машинобудівні підприємства здійснюють моніторинг стану
Використовуваних систем управління і який рівень інноваційного розвитку забезпечують використовувані ними системи (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. Результати обробки експертної інформації
|
Як бачимо з табл. 4.3, серед об’єктів моніторингу експертами виділено лише окремі елементи системи управління, а саме' поточні витрати на заміну окремих елементів інформаційних систем управління; витрати на ремонт мереж, технічних комплексів та іншого обладнання; дотримання правил безпеки життєдіяльності; рівень захищеності інформації від вірусів; стан справності використовуваної техніки і дієвість програмних продуктів. Практично усі експерти здійснюють поточний контроль за названими об’єктами. Особлива увага як об’єкту моніторингу приділена правилам безпеки життєдіяльності, захищеності інформації від вірусів, стану справності використовуваної техніки і дієвості програмних продуктів. Ознайомлення із позицією керівників машинобудівних підприємств щодо важливості цих об’єктів показало, що саме з цими об’єктами пов’язаний ризик втрати управлінської інформації, ризик застосування до підприємства санкцій за порушення правил безпеки життєдіяльності. Під час отримання експертної інформації виявлено, що лише на 5 із 28 обстежених машинобудівних підприємств моніторинг здійснювався комбінуванням різних методів контролювання (огляд, вимірювання, документальна перевірка). На усіх інших машинобудівних підприємствах використовувалися переважно ці самі методи, проте їх застосування було не комбінованим, а вибірковим.
У таблиці 4.4 наведено інформацію щодо кількості виявлених порушень стану об’єктів моніторингу.
Таблиця 4.4. Експертна інформація щодо виявлених порушень стану об’єктів моніторингу
|
Примітка. ПНП* - порядковий номер машинобудівних підприємств |
Впродовж аналізованого періоду саме ті машинобудівні підприємства, які практикували комбіноване використання методів моніторингу, виявили найбільшу кількість відхилень фактичних
Параметрів підконтрольних об’єктів від очікуваних значень. У таблиці 4.4 до цих підприємств належать 5, 13 і 16.
Під час оброблення експертної інформації з’ясовано, що значна частка машинобудівних підприємств з-поміж досліджених, фіксуючи несправності технічних засобів і недієвість програмних продуктів, витрачає кошти на їх усунення або заміну окремих елементів інформаційних технологій. Ця група об’єднує 12 машинобудівних підприємств, що становить 42,85 % від їхньої загальної сукупності. Інші ж машинобудівні підприємства ліквідують несправності власними силами, про що свідчить наявність на підприємствах відповідних фахівців, а також запасів матеріалів і запасних частин, необхідних для заміни тих, що вийшли з ладу.
Щоб встановити рівень організування моніторингу за станом використовуваних інтегрованих систем управління з-поміж досліджуваних машинобудівних підприємств була отримана інформація про суб’єктів, на яких покладено функцію моніторингу, а також про форму застосування методів моніторингу. Результати обробки цієї інформації наведено у таблиці 4.5.
Таблиця 4.5. Результати обробки інформації про суб’єктів, на яких покладено функцію моніторингу, а також про форму застосування методів моніторингу ІСУІРМП
|
Продовження таблиці 4.5
|
Впродовж аналізованого періоду лише на восьми підприємствах із досліджуваних застосовувалася процедурно визначена форма моніторингу систем управління. Треба зауважити, що процедурно визначеною можна вважати форму, яка характеризується: наявністю документа, що офіційно засвідчує легітимність перевірки, її характер (плановий, позаплановий), мету перевірки, посади осіб, які її здійснили; виконанням перевірки за документально та офіційно визначеною інструкцією; оформленням акта або протоколу перевірки [18, 45].
Якщо вищенаведених вимог не дотримано, то метод контролювання (моніторингу) застосовується у довільній формі або неналежно. Використання процедурно визначеної форми моніторингу істотно знижує ризик неякісного контролювання. У свою чергу, якщо моніторинг здійснюється у довільній формі, ще й працівником низької кваліфікації і незацікавленим у результатах діяльності, то ймовірність реалізації ризику неякісного моніторингу дорівнює 100 %.
Більшість машинобудівних підприємств (71,42 %) застосовували довільну форму моніторингу систем управління, що загалом пояснює, чому ними виявлено малу кількість відхилень фактичних параметрів підконтрольних об’єктів від очікуваних.
Щодо виконавців функції моніторингу, то, як бачимо в таблиці 4.5, на 16 машинобудівних підприємствах її виконують керівники підприємств, на 15 підприємствах вона покладена на фахівців у галузі інформаційних технологій, на 8 підприємствах її
Виконують інші працівники. На 11 машинобудівних підприємствах виявлено, що функція моніторингу реалізується на різних рівнях, що є позитивним явищем. Так, на п’ятому підприємстві її виконують керівники підрозділів та інші працівники.
На восьмому і тринадцятому підприємствах вона покладена на керівників підрозділів і фахівців у галузі інформаційних технологій.
На шістнадцятому підприємстві її виконують керівники підрозділів, фахівці у галузі інформаційних технологій та інші працівники. Диверсифікування рівнів виконання функції моніторингу частково засвідчує рівень розвитку системи управління на машинобудівних підприємствах. Диверсифікація сприяє своєчасності виявлення ймовірних відхилень фактичних параметрів підконтрольних об’єктів від їх очікуваних значень.
Дані табл. 4.5 засвідчують, що саме на тих машинобудівних підприємствах, які застосовують процедурно визначену форму моніторингу, виявлено диверсифікацію рівнів виконання функції моніторингу.
На трьох підприємствах, а саме: на третьому, четвертому і сімнадцятому, найгірше організовано виконання функції моніторингу стану інтегрованої системи управління інноваційним розвитком підприємства. Причиною цього є те, що на цих підприємствах моніторинг здійснюється у довільній формі працівниками керованих підсистем управління, які не є фахівцями у галузі інформаційних технологій. Як видно з табл. 4.4, саме на цих підприємствах виявлено мінімальну кількість різноманітних відхилень від норми.
Враховуючи результати обробки вищенаведеної інформації, доцільно синтезувати значення показників, які характеризують інтегровані системи управління інноваційним розвитком досліджуваних машинобудівних підприємств (табл. 4.6 і 4.7).
Проаналізувавши досліджувані підприємства на предмет розвиненості у них моніторингу використовуваних інтегрованих систем управління інноваційним розвитком, встановлено, що між рівнем розвитку моніторингу та значеннями показників, які характеризують інтегровані системи управління, є певний зв'язок.
Дослідження показали, що на тих машинобудівних підприємствах, на яких функція моніторингу розвинена слабко, рівень інформаційного забезпечення і приросту економічної
Ефективності є або дуже низьким або відсутнім взагалі. До таких підприємств належать: 7, 9, 10, 14, 16, 18, 20, 22, 23, 25 і 27. Щоправда, такого зв’язку не виявлено стосовно аналізованих показників інноваційного розвитку, проте це об’єктивно, оскільки із загальної сукупності підприємств вибиралися ті, які мали найкращі місця у відповідних рейтингах.
Таблиця 4.6. Показники інноваційного розвитку досліджуваних машинобудівних підприємств
|
Примітка. *Показники економічного розвитку: 1) ліквідність, %; 2) рентабельність реалізації, %; 3) рівень зношення основних засобів, %; 4) частка позиченого капіталу в активах, %; 5) співвідношення позиченого і власного капіталу, %; 6) середній термін погашення дебіторської заборгованості, днів; 7) середній термін запасів, дні. |
Таблиця 4. 7 Досягнуті машинобудівними підприємствами рівні економічної ефективності інтегрованих систем та інформаційного забезпечення
|
У результаті виконаних досліджень доходимо таких висновків: моніторинг стану ІСУІРМП є сукупністю різних видів, методів і форм контролювання, метою застосування яких є виявлення рівнів: інноваційного розвитку машинобудівного підприємства,
ІЗУІРМП та економічної ефективності використання інтегрованої системи управління, що сприятиме своєчасному формуванню обґрунтованих регулюючих управлінських рішень; рівні інноваційного розвитку машинобудівного підприємства, ІЗУІРМП та економічної ефективності використання інтегрованої системи управління значною мірою залежать від диверсифікованості видів, ме-
Тодів і форм контролювання, а також від розподілу виконання функції моніторингу між різними працівниками машинобудівного підприємства.