Моніторинг інтегрованої системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства

Умовою забезпечення результативності будь-якої системи управління є побудова ефективних комунікацій, зокрема налаго­дження зворотного зв’язку між суб’єктами керованої і керуючої підсистем управління. Зворотний зв'язок є наслідком реалізації контролювання як загальної функції управління. У теорії мене­джменту цю функцію розглядають із позиції видів контролю (по­передній, поточний і остаточний; повний, вибірковий; внутрішній, зовнішній; централізований, децентралізований; вертикальний, горизонтальний тощо), а також методів (документальна перевір­ка; огляд та спостереження; встановлення кількісних і якісних параметрів підконтрольного об’єкта; комбінування вищезазначе­них методів) і форм (довільна; процедурно визначена) контролю­вання [16]. Застосування керівниками машинобудівного підпри­ємства різних видів, методів і форм контролювання до певної міри є передумовою отримання своєчасної і достовірної інформації про стан і наслідки реалізації розроблених управлінських рішень. У науковій і методичній літературі, яка стосується проектування систем управління та їхнього використання, функція контролю­вання ототожнюється із поняттям «моніторинг». Типовими елеме­нтами моніторингу будь-якого об’єкта є'- суб’єкти, цілі, функції,

Рис. 4. 7 Взаємозв’язки між елементами системи моніторингу

Об’єкти, комунікації і методи. На рис. 4.7 показано взаємозв’язки між елементами системи моніторингу.

До суб’єктів моніторингу належать керівники машинобудівно­го підприємства та їх підлеглі. Перші з них розробляють і застосо­вують заходи щодо покращання контролювання елементів інтег­рованої системи управління. Метою моніторингу є забезпечення керівників машинобудівного підприємства інформацією про від­повідність фактичного стану реалізації розроблених заходів очі­куваному стану. Для досягнення цієї мети необхідним є виконан­ня таких завдань' вибір об’єктів моніторингу та уточнення показ­ників, які їх характеризують; забезпечення легітимності контро­люючих і, в їх межах, оцінних заходів; збереження належного ко­мунікаційного зв’язку між об’єктами і суб’єктами моніторингу.

До функцій моніторингу належать' ідентифікування поточного стану інтегрованої системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства (ІСУІРМП) і його порівняння з очікуваним станом; виявлення та аналіз факторів, які впливають на ІСУІРМП; ідентифікування стану і тенденцій зміни зовніш­нього середовища машинобудівного підприємства, їх аналізуван­ня. Методи моніторингу — це способи контролювання, за допомо­гою яких реалізовуються функції моніторингу і в такий спосіб до­сягаються його цілі. Комунікації в системі моніторингу забезпе­чують обмін інформацією між суб’єктами управління, а також отримання інформації суб’єктами контролю від підконтрольних об’єктів. Об’єкти моніторингу — це процеси, явища і суб’єкти, кіль­кісні та якісні параметри яких контролюються з метою своєчасно­го виявлення відхилень їх фактичних значень від очікуваних [4, 15, 16, 18, 45]. У системі моніторингу ІСУІРМП показники, які характеризують об’єкт моніторингу, доцільно поділяти на ті, за значеннями яких можна сформулювати висновок про рівень' ін­новаційного розвитку машинобудівного підприємства, інформа-

Ційного забезпечення суб’єктів управління, економічної ефектив­ності системи управління інноваційним розвитком машинобудів­ного підприємства.

Інноваційний розвиток підприємства є сукупністю стійких і тимчасових кількісних та якісних змін результативних ознак дос­ліджуваного об’єкта. Виявити стійку зміну результативних ознак означає ідентифікувати факт наявності або відсутності інновацій­ного розвитку досліджуваного об’єкта. У свою чергу, виявити тим­часову зміну результативних ознак — означає додатково охаракте­ризувати конкретний період або момент інноваційного розвитку підприємства. Він може засвідчувати тимчасове зростання або зниження значень результативних ознак, що загалом не має істо­тного впливу на виявлені довгострокові тенденції. Поряд із цим тимчасові зміни необхідно виявляти і аналізувати з метою пошу­ку причини погіршення значень показників діяльності підприєм­ства та розроблення заходів щодо їх усунення у майбутньому. Ви­явлення факту стійкої зміни результативних ознак характеризує також потенціал інноваційного розвитку підприємства, його мож­ливості щодо реалізації очікуваних якісних та кількісних змін результативних ознак. Результативними ознаками вважають по­казники інноваційного розвитку підприємства (формалізоване відображення інформації про фактичний і потенційний стан під­приємства, явища і процеси, якими він характеризується) [4, 16]. У системі моніторингу ІСУІРМП показники, які характеризують рівень інноваційного розвитку, дають змогу виявити, наскільки використовувана система управління виконує покладені на неї функції. Формування висновку про рівень ІСУІРМП за цією гру­пою показників є необхідною, але недостатньою умовою. Показни­ки, які характеризують рівень інформаційного забезпечення управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємс­тва (ІЗУІРМП), відображають рівень задоволення управлінських потреб в інформації та інформаційних технологіях. У свою чергу, показники економічної ефективності системи управління відо­бражають, наскільки окуповуються кошти, витрачені на форму­вання інтегрованої системи управління. Здійснюючи моніторинг за цими трьома групами показників, керівники машинобудівного підприємства можуть отримати комплексне уявлення про рівень розвитку системи і на його підставі сформувати і реалізувати рі­шення, націлені на удосконалення ІСУІРМП.

З метою дослідження проблем моніторингу системи управління і розроблення способів їх вирішення протягом 2008-2009 рр. була зібра­на інформація серед керівників машинобудівних підприємств. Інфор­мація отримувалася також від аудиторської компанії Alt educating business, яка на своєму офіційному сайті публікує щорічні звіти ком­паній практично усіх галузей національної економіки. У результаті обробки одержаних даних сформовано перелік із 28 машинобудівних підприємств: 1) ВАТ «Донецькгірмаш»; 2) ВАТ «Дрогобицький долот - ний завод»; 3) ВАТ «Луганський завод гірничого машинобудування»; 4) ВАТ «Ірпіньмаш»; 5) ВАТ «Іскра»; 6) ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин»; 7) ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»; 8) ВАТ «Луцький автомобільний завод»; 9) ВАТ «Луцький підшипни­ковий завод»; 10) ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»; 11) ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»; 12) ВАТ «Мотор Січ»; 13) ВАТ «Суднобудівний завод «Затока»; 14) ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»; 15) ВАТ «Харківський верстатобудів­ний завод»; 16) ВАТ «Херсонські комбайни»; 17) ВАТ «Черкаський ав­тобус»; 18) ДП «Вінницький авіаційний завод»; 19) ЗАТ «Автонаван­тажувач»; 20) ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудування»; 21) ЗАТ «Луганський завод колінчастих валів»; 22) ЗАТ «Сімфе­ропольський електротехнічний завод»; 23) Концерн «Міжрегіональ­ний агротехнічний сервіс»; 24) ТзОВ «Галицький автозавод»; 25) ТзОВ «ІнтерПЕТ»; 26) ТзОВ «Львівські автобусні заводи»; 27) ТОВ «Керченський стрілочний завод»; 28) ТОВ «НВП Білоцерків - МАЗ»), показники яких досліджувались. Ці підприємства вибрано за їх місцем у рейтингу, побудованому Alt educating business за рівнем розвитку використовуваних ними систем управління, а також із ура­хуванням їхньої згоди надавати необхідну аналітичну інформацію. Серед загальної сукупності коефіцієнтів, за якими побудовано рейти­нги, нами взято до уваги такі показники інноваційного розвитку, як: ліквідність активів, сформованих у результаті реалізації інноваційних рішень; рентабельність реалізації інноваційної продукції; рівень зно­шення новаторських основних засобів; частка позиченого капіталу в активах, сформованих під час реалізації інноваційних проектів; спів­відношення позиченого і власного капіталу; середній термін пога­шення дебіторської заборгованості та середній термін запасів. Врахо­вуючи місце машинобудівних підприємств у побудованих аудиторсь­кою компанією рейтингах, для кожного з них вибрано по п’ять най­вищих позицій. Експертна інформація акумулювалася на предмет того, як машинобудівні підприємства здійснюють моніторинг стану

Використовуваних систем управління і який рівень інноваційного ро­звитку забезпечують використовувані ними системи (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Результати обробки експертної інформації Об'єкт моніторингу Кількість машинобу­дівних підприємств Поточні витрати на заміну окремих елементів інформацій­ної системи управління 7 Витрати на ремонт мереж, технічних комплексів та іншого обладнання 12 Дотримання правил безпеки життєдіяльності 28 Рівень захищеності інформації від вірусів 28 Стан справності використовуваної техніки і дієвість про­грамних продуктів 28

Як бачимо з табл. 4.3, серед об’єктів моніторингу експертами виділено лише окремі елементи системи управління, а саме' по­точні витрати на заміну окремих елементів інформаційних систем управління; витрати на ремонт мереж, технічних комплексів та іншого обладнання; дотримання правил безпеки життєдіяльності; рівень захищеності інформації від вірусів; стан справності вико­ристовуваної техніки і дієвість програмних продуктів. Практично усі експерти здійснюють поточний контроль за названими об’єктами. Особлива увага як об’єкту моніторингу приділена пра­вилам безпеки життєдіяльності, захищеності інформації від віру­сів, стану справності використовуваної техніки і дієвості програм­них продуктів. Ознайомлення із позицією керівників машинобу­дівних підприємств щодо важливості цих об’єктів показало, що саме з цими об’єктами пов’язаний ризик втрати управлінської ін­формації, ризик застосування до підприємства санкцій за пору­шення правил безпеки життєдіяльності. Під час отримання екс­пертної інформації виявлено, що лише на 5 із 28 обстежених ма­шинобудівних підприємств моніторинг здійснювався комбінуван­ням різних методів контролювання (огляд, вимірювання, докуме­нтальна перевірка). На усіх інших машинобудівних підприємст­вах використовувалися переважно ці самі методи, проте їх засто­сування було не комбінованим, а вибірковим.

У таблиці 4.4 наведено інформацію щодо кількості виявлених порушень стану об’єктів моніторингу.

Таблиця 4.4. Експертна інформація щодо виявлених порушень стану об’єктів моніторингу ПНП* Поточні ви­трати на заміну окре­мих елементів інформаційної системи управління Витрати на ремонт мереж, технічних ком­плексів та іншо­го обладнання Дотриман­ня правил безпеки життєдія­льності Рівень захищеності інформації від вірусів Стан справності використовуваної техніки і дієвість програмних про­дуктів 1 5 6 2 12 11 2 9 8 14 36 16 3 - 14 9 54 14 4 - 9 12 12 17 5 2 7 12 72 13 6 4 6 1 41 22 7 - 10 6 63 21 8 19 2 22 44 41 9 - - 3 21 11 10 - - 11 16 25 11 - - 8 31 12 12 - - 24 42 11 13 8 9 12 62 19 14 - 1 2 11 3 15 - 1 18 13 5 16 1 22 11 63 33 17 - - 1 45 1 18 - 2 6 9 - 19 1 2 - 8 - 20 2 3 8 5 - 21 3 1 - 2 6 22 1 1 - - - 23 - 4 9 - - 24 - 7 - 7 8 25 - - - 4 - 26 5 - 11 2 3 27 1 - 3 1 - 28

Примітка. ПНП* - порядковий номер машинобудівних підприємств

Впродовж аналізованого періоду саме ті машинобудівні підп­риємства, які практикували комбіноване використання методів моніторингу, виявили найбільшу кількість відхилень фактичних

Параметрів підконтрольних об’єктів від очікуваних значень. У таблиці 4.4 до цих підприємств належать 5, 13 і 16.

Під час оброблення експертної інформації з’ясовано, що значна частка машинобудівних підприємств з-поміж досліджених, фіксу­ючи несправності технічних засобів і недієвість програмних про­дуктів, витрачає кошти на їх усунення або заміну окремих елеме­нтів інформаційних технологій. Ця група об’єднує 12 машинобу­дівних підприємств, що становить 42,85 % від їхньої загальної су­купності. Інші ж машинобудівні підприємства ліквідують неспра­вності власними силами, про що свідчить наявність на підприємс­твах відповідних фахівців, а також запасів матеріалів і запасних частин, необхідних для заміни тих, що вийшли з ладу.

Щоб встановити рівень організування моніторингу за станом використовуваних інтегрованих систем управління з-поміж досліджуваних машинобудівних підприємств була отримана інформація про суб’єктів, на яких покладено функцію моніторингу, а також про форму застосування методів моніторингу. Результати обробки цієї інформації наведено у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5. Результати обробки інформації про суб’єктів, на яких покладено функцію моніторингу, а також про форму застосування методів моніторингу ІСУІРМП ПНП Форма застосування методів моніторингу ІСУІРМП Функцію моніторингу ІСУІРМП покладено на Довільна Процедур­но визна­чена Керівників Підрозділів Фахівців у галу­зі інформацій­них технологій Інших пра­цівників 1 2 3 4 5 6 1 + + - + - 2 + - - + - 3 + - - - + 4 + - - - + 6 - + + - + Б + - + - - 7 + - + - - 8 - + + + - Э - + + - - 10 + - - + - 11 + - - + - 12 + - - + 13 - + + + -

Продовження таблиці 4.5 1 2 3 4 5 6 14 + - - + - 15 + - + - - 16 - + + + + 17 + - - - - 18 + - + - - 19 + - - - - 20 + - + + - 21 + - + + - 22 + - + + - 23 + - + + - 24 + - + + - 25 + - + + + 26 + - + - + 27 - + - - + 28 - + - - +

Впродовж аналізованого періоду лише на восьми підприємст­вах із досліджуваних застосовувалася процедурно визначена фо­рма моніторингу систем управління. Треба зауважити, що проце­дурно визначеною можна вважати форму, яка характеризується: наявністю документа, що офіційно засвідчує легітимність переві­рки, її характер (плановий, позаплановий), мету перевірки, поса­ди осіб, які її здійснили; виконанням перевірки за документально та офіційно визначеною інструкцією; оформленням акта або про­токолу перевірки [18, 45].

Якщо вищенаведених вимог не дотримано, то метод контролювання (моніторингу) застосовується у довільній формі або неналежно. Використання процедурно визначеної форми моніторингу істотно знижує ризик неякісного контролювання. У свою чергу, якщо моніторинг здійснюється у довільній формі, ще й працівником низької кваліфікації і незацікавленим у результатах діяльності, то ймовірність реалізації ризику неякісного моніторингу дорівнює 100 %.

Більшість машинобудівних підприємств (71,42 %) застосовували довільну форму моніторингу систем управління, що загалом пояснює, чому ними виявлено малу кількість відхилень фактичних параметрів підконтрольних об’єктів від очікуваних.

Щодо виконавців функції моніторингу, то, як бачимо в таблиці 4.5, на 16 машинобудівних підприємствах її виконують керівники підприємств, на 15 підприємствах вона покладена на фахівців у галузі інформаційних технологій, на 8 підприємствах її

Виконують інші працівники. На 11 машинобудівних підприємствах виявлено, що функція моніторингу реалізується на різних рівнях, що є позитивним явищем. Так, на п’ятому підприємстві її виконують керівники підрозділів та інші працівники.

На восьмому і тринадцятому підприємствах вона покладена на керівників підрозділів і фахівців у галузі інформаційних технологій.

На шістнадцятому підприємстві її виконують керівники підрозділів, фахівці у галузі інформаційних технологій та інші працівники. Диверсифікування рівнів виконання функції моніторингу частково засвідчує рівень розвитку системи управління на машинобудівних підприємствах. Диверсифікація сприяє своєчасності виявлення ймовірних відхилень фактичних параметрів підконтрольних об’єктів від їх очікуваних значень.

Дані табл. 4.5 засвідчують, що саме на тих машинобудівних підприємствах, які застосовують процедурно визначену форму моніторингу, виявлено диверсифікацію рівнів виконання функції моніторингу.

На трьох підприємствах, а саме: на третьому, четвертому і сімнадцятому, найгірше організовано виконання функції моніторингу стану інтегрованої системи управління інноваційним розвитком підприємства. Причиною цього є те, що на цих підприємствах моніторинг здійснюється у довільній формі працівниками керованих підсистем управління, які не є фахівцями у галузі інформаційних технологій. Як видно з табл. 4.4, саме на цих підприємствах виявлено мінімальну кількість різноманітних відхилень від норми.

Враховуючи результати обробки вищенаведеної інформації, доцільно синтезувати значення показників, які характеризують інтегровані системи управління інноваційним розвитком дослі­джуваних машинобудівних підприємств (табл. 4.6 і 4.7).

Проаналізувавши досліджувані підприємства на предмет роз­виненості у них моніторингу використовуваних інтегрованих сис­тем управління інноваційним розвитком, встановлено, що між рівнем розвитку моніторингу та значеннями показників, які ха­рактеризують інтегровані системи управління, є певний зв'язок.

Дослідження показали, що на тих машинобудівних підприємствах, на яких функція моніторингу розвинена слабко, рівень інформаційного забезпечення і приросту економічної

Ефективності є або дуже низьким або відсутнім взагалі. До таких підприємств належать: 7, 9, 10, 14, 16, 18, 20, 22, 23, 25 і 27. Щоправда, такого зв’язку не виявлено стосовно аналізованих показників інноваційного розвитку, проте це об’єктивно, оскільки із загальної сукупності підприємств вибиралися ті, які мали найкращі місця у відповідних рейтингах.

Таблиця 4.6. Показники інноваційного розвитку досліджуваних машинобудівних підприємств ПНП Показники інноваційного розвитку* 1 2 3 4 5 6 7 1 2507 2 2 2 1986 2 2 3 2538 4 3799 1 5 4237 6 100 7 100 1 1 8 117 9 153 10 895 11 10 12 6 13 11 14 11 15 6 16 1 17 1 18 1 19 1 20 1 21 1 22 1 23 1 24 1632,09 25 8921 26 9239 27 4322 28 129846

Примітка. *Показники економічного розвитку: 1) ліквідність, %; 2) рентабель­ність реалізації, %; 3) рівень зношення основних засобів, %; 4) частка позиченого капіталу в активах, %; 5) співвідношення позиченого і власного капіталу, %; 6) середній термін погашення дебіторської заборгованості, днів; 7) середній термін запасів, дні.

Таблиця 4. 7 Досягнуті машинобудівними підприємствами рівні економічної ефективності інтегрованих систем та інформаційного забезпечення ПНП ІЗУІРМП Приріст економічної ефективності інтегрованих систем управління 2009 2008 2009 2008 1 0,62 0,47 0,11 0,01 2 0,56 0,11 0 0,12 3 0,54 0,36 0 0 4 0,6 0,39 0 0 5 0,64 0,52 0,13 0 6 0,45 0,34 0,02 0 7 0,42 0,48 0,01 0,1 8 0,58 0,22 0,11 0,31 9 0,59 0,59 0 0,02 10 0,31 0,36 0 0,17 11 0,71 0,47 0 0 12 0,22 0,11 0 0,1 13 0,59 0,36 0,4 0,2 14 0,36 0,59 0 0,7 15 0,47 0,31 0,32 0,06 16 0,11 0,72 0 0,11 17 0,36 0,22 0,3 0 18 0,39 0,54 0,01 0 19 0,52 0,36 0,17 0 20 0,34 0,44 0,06 0,13 21 0,48 0,13 0,01 0,02 22 0,26 0,36 0 0,01 23 0,22 0,47 0 0,11 24 0,64 0,11 0,12 0 25 0,17 0,36 0 0,2 26 0,43 0,39 0 0,11 27 0,29 0,52 0,2 0,3 28 0,37 0,34 0 0

У результаті виконаних досліджень доходимо таких висновків: моніторинг стану ІСУІРМП є сукупністю різних видів, методів і форм контролювання, метою застосування яких є виявлення рів­нів: інноваційного розвитку машинобудівного підприємства,

ІЗУІРМП та економічної ефективності використання інтегрованої системи управління, що сприятиме своєчасному формуванню об­ґрунтованих регулюючих управлінських рішень; рівні інновацій­ного розвитку машинобудівного підприємства, ІЗУІРМП та еко­номічної ефективності використання інтегрованої системи управ­ління значною мірою залежать від диверсифікованості видів, ме-

Тодів і форм контролювання, а також від розподілу виконання функції моніторингу між різними працівниками машинобудівно­го підприємства.