Можливі збитки від ризиків

Можливість ризикувати зафіксована в Законі України «Про підприємництво», де зазначається, що підприємництво — це само­стійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та за­няття торгівлею з метою отримання прибутку.

Отже, підприємницький ризик може забезпечити фірмі зрос­тання чи зменшення прибутку або доходу.

Збільшення прибутку підприємств завжди асоціюється з більш високим ризиком «прогоріти». Перед підприємцями постають два основних можливих варіанти:

1) або ризикувати й отримувати високі прибутки;

2) або вкладати кошти в менш ризиковані справи з відносно меншим прибутком і, відповідно, доходом. У цьому разі, втрачаю­чи певну його частину, фірма забезпечує собі більш стійкі фінан­сові позиції.

Звичайно, зазначене не заперечує того факту, що у разі здійс­нення невдалих ризикованих справ підприємство несе втрати, причому негативний вплив ризику на дохідність підприємств мо­же бути значним.

Постає запитання, чому і коли зростання ризику приводить до збільшення доходів? Під час здійснення ризикованих операцій доходи можуть зростати, оскільки, ризикуючи, підприємець при цьому діє. У цьому разі результат таких дій може бути позитив­ним (фірма отримує прибутки) або негативним (фірма несе втра­ти). Не ризикувати — це означає не братися за справу. Результат неризикування один — недоотримання прибутків.

Отже, що частіше підприємець ризикує, то вища ймовірність отримання вищих прибутків.

Проте, щоб ризик не призводив до негативних наслідків, під­приємці мають налагодити ефективну систему управління ним, докладно аналізувати виробничо-господарські процеси, прорахо­вувати варіанти виробничих ресурсів, здійснювати заходи щодо запобігання втратам тощо. У цьому разі ризик, на який іде фірма, є обґрунтованим і може забезпечити їй високий прибуток. Отже, між прибутком і ризиком можуть складатися різні співвід­ношення, варіанти яких наведено на рис. 13.2.

Рис. 13.2. Варіанти можливого співвідношення прибутку і ризику

Точка Е показує розмір прибутку, який може бути, якіцо ризик встановлено точно. Він є вихідним моментом під час розгляду можливих варіант залежно прибутку від розміру підприємницько­го ризику.

Зона IV характеризується невеликим ризиком і високим при - $2 бутком. При цьому ризик є наслідком здійснення фірмою заходів ■2 іцодо запобігання йому. Однак тут витрати на проведення превен - § тивних заходів є меншими, ніж можливі втрати. Тому і прибуток Е2 у зоні IV буде максимальним, тобто Е<і > Е.

Для зони II характерними є високий ризик і низький прибуток. У цьому разі вкладені ресурси, що мають на меті запобігання ри-

Зику та зменшенню втрат від нього, не дають бажаного результа­ту. Тому і розмір прибутку Е$ буде меншим від аналогічного вихі­дного показника: Е < Е.

У зоні І і прибуток Яз, і ризик малі. Для цього варіанта харак­терним є здійснення запобіжних заходів щодо зниження невисо­кого рівня ризику, які потребують великих втрат. Тут < Е. Та­кий варіант для фірми невигідний.

У зоні III і прибуток Е4, і ризик високі, тобто Еа > Е. Така ситу­ація можлива, наприклад, унаслідок зміни дій ринкових чин­ників.

Прямі І і із характеризують стиль поведінки підприємців щодо ризику. Зокрема, пряма її відображує нерішучі дії, що призводять у зоні І до зменшення прибутку. І навпаки, пряма /2 показує, що дії підприємця є агресивними, тому і прибуток у цьому разі вищий від Е3.

Отже, залежність між розміром прибутку і ризиком може вияв­лятися у таких варіантах:

А) невеликий ризик і високий прибуток;

Б) великий ризик і високий прибуток;

В) великий ризик і низький прибуток;

Г) невеликий ризик і низький прибуток.

Можливість виникнення того чи іншого варіанта співвідно­шення прибутку і ризику зумовлюється ефективністю дій фірми щодо запобігання негативним впливам, які призводять до втрат.