НАПРЯМКИ ДЕРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УКРАЇНІ

Н. Л. Шлафман, д. е.н., с. н.с., М. М. Стоянова, к. е.н., Городинський А. Л.

ІПРЕЕД НАН України, Одеса

Світовий досвід переконливо довів, що кожна з країн, які ди­намічно розвиваються, розробляла довгострокову програму соціа­льно-економічних перетворень, багато в чому засновану на розвит­ку і підтримці сектора малого і середнього підприємництва (МСП), що є найбільш динамічним фактором економічного зростання. Ці держави, ґрунтуючись на об'єктивному аналізі всебічної інформації про стан сектора МСП і його реального внеску до економіки краї­ни, розробляли політику підтримки і розвитку цього сектора. Та­ким чином, законодавством більшості розвинутих країн МСП ви­значено як особливий суб'єкт державного регулювання і основною тенденцією розвитку оподаткування МСП є прагнення до максима­льного спрощення податкових схем. На відміну від такого підходу, в Україні з кожним роком погіршується стан підприємницького середовища, тобто умови для розвитку підприємницької діяльності, про що свідчать дані основних міжнародних рейтингів. Зокрема, у рейтингу сприятливості ведення бізнесу «Ведення бізнесу - 2012: ведення бізнесу в умовах більшої прозорості» Всесвітнього банку Україна спустилася на 3 сходинки і зайняла 152-е місце серед 183- ти країн світу. У щорічному світовому рейтингу Transparency International (найавторитетніша міжнародна організація, що дослі­джує проблеми корупції в різних країнах) Україна опустилася з 134-го на 152-е місце, розділивши цю позицію з Таджикістаном. Україна опустилася на 164 місце в рейтингу економічної свободи серед 179 держав світу, що розраховується американською дослід­ницькою організацією Heritage Foundation і газетою Wall Street Journal, - це останнє місце в рейтингу економічної свободи серед європейських держав. Тоді як у 2010 році Україна займала 162 міс­це, а в 2009-му була на 152 позиції [1].

Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити ви­сновок про суттєве погіршення інституційного середовища малого та середнього підприємництва, що становить загрозу національній безпеці, внаслідок можливого різкого зростання безробіття та зни­ження рівня життя населення.

Наші дослідження показали, що нагально необхідно вдоско­налення інституційного середовища діяльності МСП у таких на­прямках:

1. Введення обов'язкової економічної і правової експертизи нормативних актів на їх відповідність вимогам розвитку підприєм­ництва і боротьби з корупцією. Державну службу України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва доцільно наділи­ти правом відхилення документів, що не відповідають даним вимо­гам, ще на стадії їх розробки.

2. Вдосконалення Податкового кодексу України:

- для самозайнятих підприємців-фізичних осіб, які не мають найманих працівників, відмінити обов’язкову реєстрацію, ввести патент на надання окремих послуг, а податками, що сплачуються, мають бути: податок з доходів фізичних осіб і єдиний соціальний внесок. При наявності найманих працівників ці ж податки мають сплачуватися підприємцем за них, причому необхідно відмінити обмеження на кількість зайнятих;

- впорядкувати діяльність контролюючих органів, тобто не­обхідно законодавчо встановити, що позаплановий контроль підп­риємств проводиться тільки у випадках перевірки отриманої інфо­рмації про виникнення погрози або про заподіяння збитків життю чи здоров'ю людей, забруднення навколишнього середовища, ава­рійних ситуацій, а у відношенні суб'єктів малого і середнього підп­риємництва позапланові виїзні перевірки можуть проводитися тільки після узгодження з органом прокуратури за місцем здійс­нення підприємницької діяльності. Крім того, передбачити введен­ня норми, що перевірка, визнана проведеною з порушенням закону, буде вважатися недійсною, а всі претензії до підприємця, у такому випадку, відхилені;

- виключити зі ст. 75 Розділу ІІ Податкового кодексу України у п. 75.1 поняття «фактичні» перевірки і, відповідно, виключити п. 75.1.3, ст.80, а в п. 86.5 статті 86 замінити слова «статтею 80» сло­вами «статтею 75».