НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Н. Л. Шлафман, д. е.н., с. н.с., Т. О. Кір'язрова, аспірант ІПРЕЕД НАН України, Одеса

Податкова система країни повинна, як і всі інші фактори роз­витку, сприяти вирішенню стратегічних задач розвитку нашої дер­жави, а її фіскальна сутність має мати вторинне значення. Однак, у процесі реформування податкової системи України були шаблонно перенесені особливості податкових систем розвинених країн, що складалися протягом не одного десятка років, на нашу економіку. Із двох підходів до проведення податкових реформ: революційного й еволюційного, був обраний саме революційний, що передбачає внесення глибоких принципових змін в оподаткування. А саме цьо­го, виходячи з досвіду розвинених країн, наприклад, США, не ре­комендується робити. Були обрані основні податки, наприклад, такі як ПДВ і податок на прибуток, якими ефективно користуються ро­звинені країни, причому, не були прийняті в увагу умови, в яких уводилися дані податки, і сама їх сутність.

Характерною рисою ПДВ є те, що він призначений стриму­вати кризу надвиробництва й прискорювати банкрутство слабких підприємств. В Україні механізм визначення ПДВ не враховує ні сутності податку, ні його наслідків. Основна мета його введення - наповнення бюджету, адже з усіх податків у ньому найяскравіше виражена фіскальна функція. Законодавством закріплено, що став­ка ПДВ застосовується у відсотковому відношенні до вартості реа­лізованих товарів (робіт, послуг). Таким чином, ігнорується сама сутність цього податку. Це проявляється ще й у тому, що ПДВ стя­гується навіть із відрахувань на соціальне страхування, внесків у Пенсійний фонд, акцизного збору, амортизаційних відрахувань і тому подібного. Таким чином, податком обкладається не додана вартість, а витрати, пов'язані з виробництвом продукції. Крім того, ПДВ сьогодні став головним знаряддям корупційного тиску на під­приємницький сектор: 60 % бухгалтерів зайняті розрахунками що­до ПДВ; навколо ПДВ створилася величезна напівкримінальна сфера діяльності, в якій задіяні тисячі людей і через які проходить більше половини валового продукту.

Якщо ми хочемо перейти на інноваційний шлях розвитку, то ПДВ виявляється одним з каменів спотикання, тому що ПДВ по

101

Суті штрафує підприємства за ускладнення виробництва: тобто, чим складніше виробництво, чим більше технологічних переділів, чим більше постачальників - тим більше розмір ПДВ. І в підсумку виходить, що чим складніше високотехнологічна продукція, тим більший податковий тягар.

Таким чином, необхідна заміна ПДВ і податку на прибуток підприємств податком з обороту. Розрахунки показали, що при ста­вці цього податку 5%, податкові надходження до бюджету зрос­туть.

При цьому перевагами впровадження податку з обороту є:

- зниження витрат держави та підприємницьких структур на адміністрування податків, тобто істотно скоротиться час і, відпові­дно, невиробничий персонал, необхідний для адміністрування по­датків, що призведе до значної економії в загальнодержавному ма­сштабі;

- процес надходжень податку до бюджету може йти перма­нентно, що забезпечить стабільність наповнення його дохідної час­тини;

- податок з обороту набагато простіше, а тому й уникнути його сплати набагато складніше (податкове маневрування почина­ється тільки тоді, коли в розрахунку оподатковуваної бази з'явля­ється від'ємник). Обкладаючи в однаковій мірі всі елементи вартос­ті, держава стимулює ефективне виробництво, тоді як оподатку­вання прибутку або доданої вартості зацікавлює лише в матеріало­ємності, вбиваючи інтерес до одержання доходу. Крім того, обкла­дання обороту, що включає до оподатковуваної бази витрати, ще і більш справедливо, оскільки в будь-якому спожитому ресурсі є не - оплачена «природна складова» (понад витрати на її видобуток / транспортування), не пов'язана з працею або імпортом;

- введення податку зробить нерентабельними багаторівневі корупційні канали розподілу з великою кількістю посередників і буде стимулювати розвиток реального сектора економіки.