Облік у фермерських господарствах за простою формою
Фермерське господарство з моменту реєстрації набуває статусу юридичної особи та визнається самостійним товаровиробником (п.2 ст.9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.93р. №2009-ХІІ, далі - Закон про фермерське господарство). Для всіх юридичних осіб ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності обов’язкове (п.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-Х^, далі - Закон про бухоблік). Обов’язковість обліку і звітності для фермерських господарств також передбачена ст.24 Закону про фермерське господарство, де вказано на необхідність ведення бухгалтерського обліку для визначення результатів роботи за господарський рік. За подання недостовірної звітності голова господарства несе відповідальність у встановленому порядку.
Фермерське господарство є малим підприємством (п.2 ст.2 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. № 887-ХІІ, далі - Закон про підприємства), тому на нього поширюється дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (п.3 ст.2 Закону про бухоблік). Проте Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва, затверджене наказом МФУ від 30.09.98 р. №196, зі змінами (далі - Положення № 196), призначено для платників єдиного податку зі спрощеною системою оподаткування, а фермери, як правило, платять фіксований сільськогосподарський податок.
Господарству дозволяється самостійно (п.5 ст.8 Закону про бухоблік) обрати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з урахуванням виду діяльності і технології обробки облікових даних. Пункт 1.6 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в фермерських господарствах, затверджених наказом Мінагрополітики від 02.07.2001р. №189 (далі - Рекомендації), визначає порядок ведення обліку для фермерських господарств за такими формами: проста, спрощена, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків (рис.2.1). На особливу увагу в цьому переліку заслуговує проста форма, яка найкраще підходить для невеликих фермерських господарств. Вести облік за цією формою можуть фермерські госпо-
Дарства, в яких працюють власник (голова) та члени його родини (без залучення найманих працівників).
Основним регістром простого обліку є Книга обліку доходів і витрат, де здійснюють хронологічну реєстрацію даних первинних документів окремо за видами доходів та витрат (відповідно, у лівій та правій її частинах) з метою визначення результатів господарювання. Об’єктами обліку в Книзі є лише ті операції, що вже відбулися та підтверджені первинними документами.
Рис. 2.1 Форми ведення обліку, рекомендовані фермерським господарствам |
Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні складатися при проведенні операції або одразу після її закінчення. Для юридичної доказовості (п.2 ст.9 Закону 48
Про бухоблік) первинні документи повинні містити обов’язкові реквізити: назву форми документа; дату і місце складання; назву господарства, яким складено документ; зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення та оформлення господарської операції, особистий підпис учасника операції чи відповідальної особи. Найчастіше у фермерському господарстві використовують накладну, рахунок-фактуру, платіжне доручення, платіжну відомість, касові ордери, акти тощо.
При здійсненні записів у Книзі обліку доходів і витрат слід керуватися Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо ведення обліку, доходів - Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом МФУ від 29.11.99р. №290 (далі - П(С)БО 15), та витрат- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердже-ним наказом МФУ від 31.12.99р. №318 (далі - П(С)БО 16). Для лівої («Доходи») і правої («Витрати») сторін Книги спочатку записують порядковий номер господарської операції (гр.1, гр.14) та дату, коли вона відбулася (гр.2, гр.15). Потім вказують номер банківського, касового або іншого документа, на основі якого зроблено запис (гр.3, гр.16). Стислий запис господарської операції здійснюють у графах «Зміст запису» (гр.4, гр.17), де можна вказувати короткі аналітичні дані. Далі операції класифікують за видом доходів чи витрат.
Облік доходів ведеться не тільки загальним записом, а й з розмежуванням їх видів відповідно до вимог звітності (форма № 2-м Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого наказом МФУ від 25.02.2000 р. №39, далі - П(С)БО 25) за таким переліком: «Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)» і/або «Чистий дохід (виручка) від реалізації, продукції (робіт, послуг)»; «Інші операційні доходи»; «Інші звичайні доходи»; «Надзвичайні доходи». Відповідно для них передбачені графи 5 - 9 лівої сторони Книги «Доходи за видами» (табл. 2.1).
Власне доходи - це збільшення економічних вигід від надходження у господарство активів (грошей чи цінностей: основних засобів, матеріалів, тварин, продукції, а також виникнення боргу інших підприємств, бюджету, фізичних осіб перед господарством) або зменшення зобов’язань господарства (перед банками, постачальниками, бюджетом, з оплати праці), які призводять до зростання власного капіталу (п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про
Фінансові результати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.99р. №87, далі - П(С)БО 3; п.5 П(С)БО 15). Дохід визнається, коли надходять ресурси або погашаються зобов’язання (п.3 П(С)БО 15) за таких умов (п. п.5 - 20 П(С)БО 15): покупцеві передано право власності на продукцію; фермер не здійснює надалі контроль за реалізованою продукцією; сума доходу може бути визначена достовірно; фермер отримає гроші (збільшення економічних вигід), а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
№ п/п |
Дата |
Номер документа |
Зміст запису |
Доходи за видами |
Загальна сума доходів |
Фінансо-вий результат: прибуток (+) чи збиток (-) |
Подат-кове Зобов’я-зання |
Відміт-ка про одержання |
||||
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) |
Інші операційні доходи |
Інші звичайні доходи |
Ні Й И А Чд Я 8 Вх Зо Дд А Н |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Решта на початок року |
||||||||||||
Всього за рік |
||||||||||||
Решта на кінець року |
Таблиця 2.1 |
Книга обліку доходів і витрат (ліва сторона) |
Не визнаються доходами: сума податку на додану вартість та інші обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету; сума надходжень за договорами комісії; сума попередньої оплати продукції; сума авансу в рахунок попередньої оплати продукції; сума завдатку під заставу; надходження, що належать іншим особам. Якщо продукція, роботи, послуги обмінюються на подібні і мають однакову справедливу вартість, доход від такої операції не визнається.
До складу виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), що обліковується в гр.5, входить загальна виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в сумі грошових коштів за діючими цінами (за вирахуванням наданих знижок, повернення проданих товарів) та без непрямих податків (ПДВ, акцизний збір тощо) (гр.5 Книги обліку доходів 50
І витрат). Непрямі податки та інші вирахування з доходу - податок на додану вартість продукції, акцизний збір, інші непрямі податки і збори - записують у гр.12 «Податкове зобов’язання».
Інші операційні доходи - це інші доходи від основної операційної діяльності підприємства (яка не є інвестиційною чи фінансовою): дохід від операційної оренди активів; операційних курсових різниць; від реалізації іноземної валюти; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних засобів (від реалізації виробничих запасів, малоцінних предметів); одержані пеня, штрафи, неустойки; дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; одержані субсидії тощо. Для них у Книзі обліку доходів і витрат передбачена гр.6.
Інші звичайні доходи - це доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі (від інвестицій; від спільної діяльності, отриманих в результаті використання активів господарства іншими сторонами), інші доходи, не пов’язані з операційною діяльністю (доходи від реалізації та безоплатно одержаних необоротних активів тощо), запис яких ведеться в гр.7 «Інші звичайні доходи». Графа 8 призначена для інших видів доходів, їх можна розмежувати на фінансові, від участі в капіталі тощо.
Надзвичайні доходи відображають в гр.9 «Надзвичайні доходи» за видами доходів, які відповідають визначенню надзвичайних подій, тобто таких, за якими не очікується, що вони будуть повторюватися періодично. Наприклад, до надзвичайних доходів відносяться страхові відшкодування, отримані від страхових органів, кошти на покриття втрат від надзвичайних подій за рахунок інших джерел тощо.
Графа 10 «Загальна сума доходів» визначається як арифметична сума доходів за видами, що записані в графах 5, 6, 7, 8, 9, і відображає всі надходження господарства, отримані від реалізації товарів, робіт, послуг, майна, позареалізаційні доходи тощо. До складу доходів по гр.10 не включають непрямі вирахування з доходу, які записують в гр.12 «Податкове зобов'язання».
Для визначення стану заборгованості при завершенні господарського року за даними Книги порівнюють суму доходів (гр. гр.5, 6,
7, 8, 9 чи загальна 10) і підсумок гр.13 «Відмітка про одержання» (додаток В).
Приклад:
1. ФГ «Зоря» 10 серпня відвантажило зерно озимої пшениці покупцеві в кількості 25000кг за продажною вартістю 24630грн. на умовах післяплати.
Цю операцію слід записати по першій позиції у гр.5 без податкового зобов’язання 20525 грн.
2. Двадцятого серпня покупець перерахував на поточний рахунок фермерського господарства 24630грн.
Погашення дебіторської заборгованості, яка виникла за першою операцією слід записати у гр.13 по першій позиції, тобто проти запису про від вантаження зерна. Якщо фермерське господарство є платником ПДВ, то податкове зобов’язання в розмірі 4105грн. слід записати у гр.12.
3. Олійжиркомбінат перерахував передоплатою господарству за соняшник 50000грн.
З точки зору П(С)БО 15 «Дохід» за цією операцією дохід не визнається і сума 50000грн. - записується у гр.13. Одночасно з цим у гр.12 записується податкове зобов’язання в розмірі 10000грн. Після відвантаження продукції фермер повинен зробити запис у гр.15, таким чином визнається дохід від реалізації. Запис проводиться навпроти запису про надходження коштів за відвантажений соняшник.
Одночасно за першою і третьою операцією фермер повинен виписати податкову накладну і внести її зміст до Реєстру виданих податкових накладних.
Усі ресурси, витрачені на виробництво, знаходять своє відображення у витратах. Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Не визнаються витратами платежі за договорами комісії, попередня оплата запасів, робіт, послуг, погашення отриманих позик тощо. Витрати розрізняють за елементами - сукупністю економічно однорідних витрат відповідно до П(С) БО 16. Для фінансової звітності (форма № 2-м, П(С)БО 25) передбачені: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати, звичайні витрати, надзвичайні витрати. Для їх запису згідно з п. 2.5 Рекомендацій передбачена права сторона Книги «Витрати за елементами» (табл. 2.2). Куплені матеріальні цінності одразу списуються на виробництво, хоча на практиці не завжди витрачаються одразу після придбання.
Таблиця 2.2 Книга обліку доходів і витрат (права сторона)
|
До матеріальних витрат, що обліковуються в гр.18, належать витрати цінностей, використовуваних безпосередньо на виробництво: сировина, паливо, будівельні матеріали, запчастини, інші матеріали, корми, насіння, садівний матеріал, добрива, ліки, інструмент, тара тощо (крім продуктів власного виробництва). Витрати записують без суми податкового кредиту з ПДВ, який відображають окремо в гр.25. Якщо господарство не є платником податку на додану вартість продукції, суми ПДВ включаються до складу відповідних витрат без віднесення в гр.25.
У графі 19 можна відображати витрати на оплату праці, що включають заробітну плату за окладами, тарифами, премії та заохочення, матеріальну допомогу, компенсаційні виплати, доплати тощо, нараховані працівникам господарства. Фермерські господарства, що не використовують найману працю, цю графу ведуть за потребою, оскільки оплата праці для членів господарства може не нараховуватися, а винагороду за діяльність вони отримують в кінці року при розподілі прибутку.
Відрахування на соціальні заходи можна записувати у гр.20, куди відносять відрахування на пенсійне забезпечення (19,92%), внески на соціальне страхування з тимчасової непрацездатності (1,5%), страхові внески на випадок безробіття (1,3%), відрахування на соціальні заходи від нещасних випадків на виробництві (0,2%) тощо.
Якщо фермерське господарство є платником фіксованого сільсько-господарського податку, то воно не здійснює окремих відрахувань, тому що збори до Пенсійного фонду і на соціальне страхування з тимчасової непрацездатності включені до складу фіксованого сільськогосподарського податку.
До складу статті «Амортизація» у гр.21 включається сума нарахованої амортизації за об’єктами основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Із передбачених методів нарахування амортизації (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000р. №92, далі - П(С)БО 7) господарство самостійно обирає один для групи об’єктів основних засобів. Найпростіший метод - прямолінійний, коли амортизація визначається шляхом ділення амортизаційної вартості (первинної або переоціненої вартості за вирахуванням суми можливого продажу основних засобів по закінченні терміну їх експлуатації) на очікуваний період використання об'єкта основних засобів. Амортизація не нараховується на земельні ділянки. На багаторічні насадження, а саме на плодові дерева та кущі амортизація нараховується з початку періоду плодоношення, а на полезахисні смуги - після змикання крони.
Якщо у господарства є інші операційні витрати, не пов’язані з виробництвом, до складу яких включають адміністративні витрати (на відрядження, організацію господарства, за консультації, обслуговування), витрати на збут (пакування, перевезення, навантаження, реклама, оплата продавця); реалізацію оборотних активів (грошових коштів, малоцінних предметів, запасів); відрахування на створення резерву безнадійної заборгованості; списання безнадійних боргів; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць (на валютних рахунках); нестачі і втрати від псування цінностей; визнані економічні санкції (пеня, штрафи); належну до сплати за звітний період суму єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників - їх записують окремо у вільній графі.
У гр.22 «Інші витрати» записують витрати, не враховані у попередніх графах. Інші звичайні витрати включають сплату процентів та інші витрати господарства, пов’язані з залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі інших підприємств; вартість реалізації фінансових інвестицій (цінних паперів), необоротних активів, майнових комплексів (основних засобів); втрати від неопера - ційних курсових різниць (зміна курсу валюти); втрати від уцінки фінансових інвестицій (падіння курсу акцій) та необоротних активів (розбирання, демонтаж); інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю господарства.
Для надзвичайних витрат передбачена гр.23, до якої записують втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій), затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій.
При записі витрат за елементами одночасно треба використовувати графу «Відмітка про одержання» (подібну до графи 13 для доходів), проставляючи в ній суми і дату, якщо кошти за розрахунками вже сплачено, та не роблячи цього, якщо є заборгованість (з врахуванням визнаних і невизнаних витрат).
Наприклад, здійснення передоплати не визнається витратами, тому сплачені кошти записують у графу «Відмітка про одержання» (нехай це буде гр.27) при надходженні товару, за який була здійснена передоплата, витрати визнаються, їх записують на відповідний елемент витрат за гр. гр.18 - 23 Книги. Порівняння річних підсумків граф 18 - 23 (чи в цілому 24) і графи 27 показує наявність заборгованості та стан розрахунків.
Загальна сума витрат записується у гр.24 як сума витрат, здійснених у зв’язку з веденням господарської діяльності (гр. гр. 18, 19, 20, 21, 22, 23). Її треба проставляти за кожною операцією понесених витрат, оскільки вона контрольна. Річні витрати на виробництво визначаються за формулою:
В = Мв + О + Пс + А + Ів + Нв ± З, (2.1)
Де В - витрати, Мв - матеріальні витрати (придбані матеріальні цінності, отримані роботи, послуги); О - оплата праці; Пс - соціальні платежі; А - амортизація основних засобів; Ів - інші витрати; Нв - надзвичайні витрати; 3 - зміна залишків запасів.
Зміна залишків запасів визначається шляхом інвентаризації, результати якої оформляють інвентаризаційним Описом майна (пп.2.5.8 Рекомендацій). Оцінку товарно-матеріальних цінностей, сільськогосподарської продукції, молодняку тварин, птиці, тварин на відгодівлі, незавершеного виробництва тощо здійснюють згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом МФУ від 20.10.99р. №246 (далі - П(С)БО 9), за меншою з оцінок: за фактичними (нормативними) витратами на їх виробництво чи придбання або за чистою вартістю реалізації (ціни продажу на аналогічні об'єкти за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і збут). Зміна залишків запасів визначається так:
З = Зп - Зк, (2.2)
Де З - запаси (матеріали, продукція власного виробництва, молодняк та худоба на відгодівлі, незавершене виробництво); Зп - запаси на початок періоду; Зк - запаси на кінець періоду.
На підставі даних про фактичну наявність запасів визначають різницю перехідних залишків запасів (матеріалів, готової продукції, молодняку тварин, незавершеного виробництва) на кінець та початок періоду, оцінених згідно з вимогами пп.1.3.2 Рекомендацій. Якщо наявне збільшення залишків запасів, річні витрати зменшують на цю суму, і навпаки.
У Книзі не обліковують внутрішньогосподарський оборот та споживання власної продукції у господарстві, оскільки при цьому не виникають ні доходи, ні витрати, а вартість, наприклад, зерна для переробки на внутрішньо-господарські потреби уже врахована у витратах. Відповідно, не відображають безпосереднє використання матеріалів на виробництво (насіння, корми, запчастини, пальне, будівельні матеріали), переміщення цінностей по господарству тощо, оскільки їх вартість віднесена на витрати одразу після придбання.
Не вважається внутрішньогосподарським оборотом та відноситься на витрати (відповідно до вимог пп.2.5.7 Рекомендацій) використання власної продукції, оціненої за середніми реалізаційними цінами, для особистого споживання (сімейних потреб) та витрати на благодійні цілі (включаючи витрати продукції). Ці суми відображають у гр.26 «Витрати за рахунок доходу» не менше двох разів на рік як кошти, вилучені з господарського обороту. Тобто фермер здійснює використання прибутку (який буде визначено тільки у кінці року) на особисті цілі протягом року. А за принципом автономності (ст.4 Закону про бухоблік) особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності. Тому у гр.26 можна записувати всі суми, які господар «позичає» у фермерського господарства на особисті потреби. До них можна віднести податки (за особистий транспорт, за присадибну ділянку, податок з доходів громадян), придбання путівок для членів сім'ї, інші придбання.
Загальний фінансовий результат визначають в кінці року або при припиненні діяльності як різницю між підсумками граф 10 та 24 (уточненими витратами). Його використовують для заповнення форми № 2-м «Звіт про фінансові результати». Для визначення розміру прибутку (нерозподіленого прибутку), що входить до складу балансу, загальний фінансовий результат зменшують на суму вилучених коштів (гр.26).
Перевагою простого обліку, що ведеться у Книзі обліку доходів і витрат, є його однозначність і простота. Ведення Книги не вимагає спеціальної підготовки, вона зрозуміла і проста в користуванні, оскільки записи здійснюють тільки за доходами і витратами. За нею можна отримати відомості про хід господарського процесу, скласти декларацію про ПДВ, розрахунок акцизного збору, інші платежі та звітність про особисті доходи громадян. На підставі записів Книги можна скласти звіт про фінансові результати, для якого вона пристосована оптимально, та при потребі, застосовуючи додаткову інформацію, - баланс відповідно до нормативних вимог П(С)БО 25 щодо звітності для малих підприємств (додаток В).
В зв’язку з тим, що власнику господарства дозволяється самостійно обирати форму ведення бухгалтерського обліку, можна вибрати і просту форму, рекомендовану для малих підприємств. Вона передбачає використання таких регістрів бухгалтерського обліку, як:
1) Журнал обліку господарських операцій;
2) Відомість 3-м - для аналітичного обліку розрахунків з оплати
Праці, з дебіторами та кредиторами.
У журналі обліку господарських операцій (далі - Журнал) записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей про нарахування заробітної плати і амортизації тощо з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи (розрахунки), що є підставою для записів у Журналі, додаються та нумеруються в порядку записів у ньому з позначкою «Документи до Журналу обліку господарських операцій за такий-то місяць і рік».
За необхідності записи господарських операцій продовжуються на вкладних аркушах до Журналу. Журнал ведеться щомісяця (додаток Г).
Дані рядка «Сальдо на кінець місяця» з Журналу за попередній місяць переносяться до рядка «Сальдо на початок місяця» Журналу за звітний місяць по кожному рахунку бухгалтерського обліку. Отже, відкриття Журналу на поточний місяць супроводжується записом у графі 3 «Сальдо на початок місяця» і зазначенням у графі 4 валюти (підсумку) балансу, а у відповідних графах з 5 по 46 - сальдо по кожному рахунку бухгалтерського обліку.
У графі 3 «Зміст операції» у хронологічному порядку позиційним способом відображаються господарські операції звітного місяця із зазначенням суми операції у графі 4 і водночас у графах «Дебет» і «Кредит» двох кореспондуючих, рахунків бухгалтерського обліку відповідних видів активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат.
Підсумкові дані в Журналі визначають підрахунком суми оборотів по дебету і по кредиту всіх рахунків бухгалтерського обліку та виведенням сальдо на кінець місяця (графи 5 - 46). Суми дебетових і кредитових оборотів за місяць мають бути однаковими і дорівнювати показнику графи 4 «Сума» у рядку «Усього оборотів за місяць».
У Відомості 3-м відображаються аналітичні дані обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами та кредиторами. Підсумкові дані Відомості 3-м без повторення записів, здійснюваних у Журналі безпосередньо з первинних документів переносяться до Журналу обліку господарських операцій із зазначенням у графі 3 такого запису: «Відомість 3-м» (табл. 2.3).
У розділі І Відомості 3-м записи групуються по зазначених у ній рахунках шляхом вписування перед початком записів у графі 3 коду й назви відповідного рахунка бухгалтерського обліку, щодо якого далі здійснюються записи.
Записи здійснюються протягом місяця на підставі прийнятих до обліку первинних документів стосовно господарських операцій, щодо яких кореспондуються зазначені у Відомості рахунки бухгалтерського обліку.
Порядок заповнення розділу І Відомості 3-м залежить від виду відображуваних операцій та полягає в такому:
1. Для обліку виданих і отриманих векселів, розрахунків із постачальниками та підрядниками, покупцями та замовниками, з учасниками та підзвітними особами, з іншими дебіторами та кредиторами у графі 3 розділу І зазначається назва (прізвище) дебітора (кредитора).
Розділ |
Найменування розділу |
Рахунки спрощеного Плану рахунків |
Відображувана інформація (господарські операції) |
Розділ І |
Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами, за податками та платежами, облік довгострокових зобов’язань і доходів майбутніх періодів |
37 «Розрахунки з різними дебіторами» |
Облік та узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками, з підзвітними особами, з іншими дебіторами, про короткострокові векселі одержані, про резерв сумнівних боргів |
55 «Інші довгострокові зобов’язання» |
Облік та узагальнення інформації про довгострокові позики, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання за облігаціями, довгострокові зобов’язання з оренди та інші довгострокові зобов’язання |
||
64 «Розрахунки за податками та платежами» |
Облік та узагальнення інформації про розрахунки за податками, обов’язковими платежами, про податкові зобов’язання, податковий кредит, розрахунки за пенсійним забезпеченням, соціальним страхуванням, страхуванням на випадок безробіття, індивідуальним страхуванням і страхуванням майна |
||
68 «Розрахунки за іншими операціями» |
Облік та узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками, з учасниками, про короткострокові позики, короткострокові векселі видані, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями і розрахунки за іншими операціями |
||
69 «Доходи майбутніх періодів» |
Облік та узагальнення інформації про доходи майбутніх періодів |
||
Розділ ІІ (зворотній бік) |
Облік розрахунків з оплати праці |
66 «Розрахунки за виплатами працівникам» |
Облік та узагальнення інформації про розрахунки з оплати праці |
Таблиця 2.3 |
Склад та призначення Відомості 3-м |
При цьому для відображення розрахунків з дебіторами та кредиторами у Відомості відводиться необхідна кількість рядків для впорядкованих записів стосовно розрахунків щодо кожного дебітора і кредитора з продовженням записів на вкладних аркушах. Сальдо на кінець місяця щодо кожного дебітора або кредитора визначається розгорнуто і переноситься до графи 5 (з графи 21) і графи 6 (з графи 22) розділу І Відомості 3-м на наступний місяць.
2. Для обліку розрахунків щодо відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне та інші види страхування у графі 3 розділу І зазначаються види податків, платежів та відрахувань. Щодо кожного виду податків, платежів та відрахувань щомісяця відображається нараховані та належні до відшкодування суми податків і платежів, їх погашення, списання тощо. Сальдо на кінець місяця визначається окремо щодо кожного виду податків, платежів та відрахувань (графи 21і 22) і переноситься відповідно до граф 5 і 6 Відомості 3-м на наступний місяць.
3. Доходи майбутніх періодів відображаються в розділі І Відомості 3-м за видами доходів.
У розділі ІІ Відомості 3-м відображаються розрахунки з оплати праці. По кредиту рахунка 66 відображаються операції, пов’язані з нарахуванням працівникам основної на додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності тощо. По дебету рахунка відображаються всі вирахування із заробітної плати працівників, прибуткового податку, до Пенсійного фонду, до фондів соціального страхування, сум виплачених авансів і заробітної плати, сум утриманих аліментів, утримань за виконавчими листами тощо. Не виплачені працівникам суми з оплати праці відображаються у гр.20
Із подальшим перенесенням таких сум щодо кожного працівника (позиційним способом) до гр.4 Відомості 3-м у наступному місяці.
Не отримана у встановлений для виплати термін сума оплати праці відображається у Відомості 3-м у наступних місяцях як заборгованість із позначкою «Депон.» («Депоновано») у гр.3 із зазначенням дати її депонування.
Коментарі:
-
СФГ "Юлія"
22.11.2018 23:21
бухоблік
-
Аноним
13.03.2019 11:04
як відобразить в касовій книзі надходження виручки