Оцінювання фінансової стійкості підприємства
Фінансова стійкість підприємства — це здатність суб’єкта господарювання функціонувати та розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів та пасивів у мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його прибутковість, постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість.
Виходячи із визначення поняття «фінансова стійкість» її оцінювання має включати аналіз пасивів підприємства, джерел фінансування основних видів активів і маневреності. Тому основними методами аналізу фінансової стійкості є: оцінювання джерел фінансування запасів; коефіцієнтний аналіз структури джерел фінансування; оцінювання власного оборотного капіталу й маневреності. Крім того, для поглибленого оцінювання фінансової стійкості використовують підходи маржинального аналізу та визначають зону безпеки й запас фінансової міцності. Також аналіз поглиблюється оцінюванням покриття.
Аналіз джерел фінансування запасів передбачає ідентифікацію типу фінансової стійкості, враховуючи, за рахунок яких коштів фінансуються усі запаси підприємства. Порядок оцінювання ґрунтується на визначення вартості запасів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, запасів готової продукції й товарів та тварин на вирощуванні й відгодівлі) і порівнянні цієї вартості з наявними основними джерелами фінансування.
Першим з таких основних джерел є чистий робочий капітал, який визначають як різницю між власним капіталом та вартістю необоротних активів. Якщо чистого робочого капіталу вистачає на А повне фінансування запасів, фінансову стійкість ідентифіку - ^
•"ЗР* •ТР* •ТР* *ТР* *"ЗР* »тр* •тр**тр» *тр» *Х* *ТР* •'X“* *ТР* *тр* *тр* *тг* *ТР*
ють як абсолютну. При цьому мають бути дотримані умови такої нерівності:
Капітал6 - необ? рІтних > ВаРісТь. капітал акт^вів запасів
У разі, коли чистого робочого капіталу не вистачає для поповнення запасів, визначають можливість фінансування їх за рахунок власного оборотного капіталу. У такому разі аналізують нерівність:
♦ Д=Г - неЙо^х 2 Варість Каштал Кошти Активів запасш
Якщо нерівність дотримано і власного оборотного капіталу вистачає на фінансування запасів, фінансову стійкість ідентифікують як відносну. В інших випадках досліджують нерівність типу:
•п „ Довготермінові тг
Власнии “ П03И40ВІ + Короткотермінові
Капітал кредити банків
КОШІ а
Вартість - г,
- необоротних > Вартість
Активів запасів
У цьому разі фінансову стійкість ідентифікують як недостатню (нестійкий фінансовий стан).
Якщо попередня нерівність не виконується, основних джерел фінансування (власного капіталу, довготермінових позик й короткотермінових кредитів банків за вирахуванням вартості необоротних активів) не вистачає на фінансування запасів, фінансова стійкість ідентифікується як кризова й характеризується такою нерівністю:
Власний ДОпо°зичРкТвНіОШ + Короткотермінові
Капітал гтігітт кредити банків
Розділ 14 |
Киїїіти
- необоротних < Вартість запасів
Активів
❖ |
Приклад аналізу джерел фінансування запасів за умовними даними по підприємству наведено в табл. 14.7.
| Показник |
Джерело фінансування запасів |
Вартість Запасів |
" ■ .і Надлишок (+), нестача (-) джерел |
На 1 січня: |
|||
Власні кошти |
337 |
824 |
-487 |
Довготермінові пасиви |
603 |
824 |
-221 |
Основні джерела |
711 |
824 |
-113 |
На 1 квітня: |
|||
Власні кошти |
277 |
858 |
-581 |
Довготермінові пасиви |
470 |
858 |
-388 |
Основні джерела |
578 |
858 |
-280 |
На 1 липня: |
|||
Власні кошти |
299 |
918 |
-619 |
Довготермінові пасиви |
492 |
918 |
-426 |
Основні джерела |
564 |
918 |
-354 |
На 1 жовтня: |
|||
Власні кошти |
384 |
1041 |
-657 |
Довготермінові пасиви |
512 |
1041 |
-529 |
Основні джерела |
584 |
1041 |
-457 |
На 1 січня наступного року: |
|||
Власні кошти |
373 |
1059 |
-686 |
1 довготермінові пасиви |
501 |
1059 |
-558 |
Основні джерела |
542 |
1059 |
-517 |
Як видно з даних табл. 14.7, в усіх досліджуваних періодах фінансову стійкість підприємства ідентифіковано як кризову. Криза поглиблюється в динаміці. Так, якщо на 1 січня нестача основних джерел фінансування запасів становила 113 тис. грн, то на 1 квітня — 280, а на початок наступного року — 518 тис. грн.
Аналіз структури пасивів в оцінюванні фінансової стійкості включає такі основні показники:
Коефіцієнт Автономії |
Власний капітал _ Валюта балансу ’
Коефіцієнт Заборгованості |
Коефіцієнт Фінансової Залежності |
Позичковий капітал Сума пасивів
Коефіцієнт фінансового = лівериджу |
Сума пасивів Власний капітал1
❖ ❖ |
Позичковий капітал _ Власний капітал
Власний оборотний капітал
Маневреність Власного Капіталу |
Власний капітал
Коефіцієнт автономії характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Його оптимальне значення становить 0,5 і більше. Коефіцієнт позитивно оцінюють за зростання в динаміці.
Оптимальне значення коефіцієнта заборгованості становить 0,5 і менше, а коефіцієнта фінансової залежності — 2 і менше. Позитивно оцінюють зниження в динаміці двох з останніх зазначених показників, що свідчить про зміцнення фінансової стійкості.
Коефіцієнт фінансового лівериджу вивчають з метою визначення ефекту фінансового важеля й використовують для оцінювання фінансової стійкості здебільшого як інформаційний.
В оцінюванні фінансової стійкості важлива роль належить аналізу власного оборотного капіталу та маневреності. При цьому аналізують як усі наведені вище показники маневреності, так і маневреності власного капіталу. Позитивним є підвищення рівня маневреності.
Розділ 14 |
Результати оцінювання фінансової стійкості підприємства за умовними даними наведено в табл. 14.8.
Таблиця 14.8. Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості підприємства (дані умовні)
|
Отже, фінансова стійкість підприємства, що аналізується, погіршується у динаміці, а в II - III кварталах значення показників не... відповідали їхнім нормативам. Це підтверджують раніше зроблені... висновки щодо нестійкого фінансового стану підприємства й по - глиблення кризових явищ у динаміці.
••’У4* •"Зр* ♦**ЗР* •''Зр* •"'ЗР* »"зр* ••'ЗР* •"ЗР* •’’ЗР* •''ЗР* •’’ЗР* •''ЗР* ••’зр* *Тр* '•Тр* *-*зр* •■«зр* •‘■’Зр* •■'зр*
На наступному етапі оцінюють результативність роботи підприємства, ефективність та інтенсивність використання його капіталу. При цьому враховують, що ефективність використання капіталу характеризується його дохідністю (рентабельністю), а інтенсивність — оборотністю.
У фінансовому аналізі рентабельність визначають, виходячи з таких трьох основних аспектів: рентабельність виробничої діяльності, рентабельність збутової діяльності та рентабельність капіталу.
Економічна ефективність малого і середнього бізнесу на селі та її оцінювання |
До основних показників оцінювання ефективності виробничої діяльності належать:
Рентабельність операційної = діяльності |
Операційний прибуток _ |
Операційні витрати |
|
Продуктивність _ праці |
Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг Фонд оплати праці ’ |
Капіталовіддача по основних = засобах |
Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг Середня вартість основних засобів за період |
Рентабельність основних засобів |
Чистий
Прибуток
Середня вартість основних засобів за період
Валовий Прибуток |
Основними показниками, що характеризують ефективність збутової діяльності, є:
Валова
Виручка від реалізації ’ продукції (товарів, робіт, послуг) |
Рентабельність
Продажу
»у* «ку* •Тґ'* •-зр* »X* •''5*'* •тг4 •’V* •-у«*
Операційний ____ Прибуток
Операційна Рентабельність Продажу Чиста Рентабельність Продажу |
Виручка від реалізації ’ продукції (товарів, робіт, послуг)
Чистий
Прибуток
Виручка від реалізації' продукції (товарів, робіт, послуг)
Наведені вище показники позитивно оцінюють за зростання в динаміці й порівняно з їх значеннями по галузі, району, підпри - ємствах-конкурентах тощо.
Ефективність використання капіталу оцінюють такими показниками:
Рентабельність Активів |
Прибуток
Середня вартість ’ активів за період
Рентабельність Чистий прибуток власного
Капіталу Середня вартість
Власного капіталу за період
Коефіцієнт стійкості економічного зростання
Нерозподілений
Прибуток
Середній розмір власного капіталу за період
Розділ 14 |
Зміни рентабельності активів та власного капіталу вважають позитивними у разі зростання значень показників у динаміці та порівняно із середньою дохідністю капіталу на ринку, банківськими відсотками, в галузі або по аналогічних підприємствах.
Коефіцієнт стійкості економічного зростання свідчить про частку й важливість нерозподіленого прибутку для формування власного капіталу підприємства та здатність підприємства розвивати- ф ся за рахунок власних фінансових джерел.
* Приклад оцінювання рентабельності діяльності, продажу і ка-
* піталу підприємства наведено в табл. 14.9.
Показник |
Кваї |
Зтал |
Всього |
||
І |
II |
III |
IV |
За рік |
|
Рентабельність операційної діяльності, % |
30,10 |
25,52 |
22,51 |
10,13 |
22,67 |
Продуктивність праці, грн |
6,63 |
7,34 |
8,46 |
8,52 |
7,51 |
Капіталовіддача (по основних засобах), грн |
2,06 |
1,94 |
1,69 |
1,45 |
6,79 |
Рентабельність основних засобів, % |
27,52 |
22,09 |
16,01 |
6,49 |
69,07 |
Валова рентабельність продажу, % |
27,80 |
27,01 |
27,45 |
20,33 |
26,01 |
Операційна рентабельність продажу, % |
19,22 |
16,85 |
15,18 |
7,77 |
15,37 |
Чиста рентабельність продажу, % |
13,36 |
11,40 |
9,49 |
4,46 |
10,17 |
Рентабельність активів, % |
9,33 |
6,76 |
4,75 |
2,06 |
21,78 |
Рентабельність власного капіталу, % |
13,41 |
10,53 |
7,16 |
2,91 |
32,71 |
Коефіцієнт стійкості економічного зростання |
0,005 |
0,005 |
0,054 |
0,015 |
0,077 |
Отже, основною причиною й одночасно наслідком погіршення фінансового стану підприємства, що аналізується, стало зниження ефективності його діяльності. Про це свідчать погіршення результатів господарювання, зниження ефективності виробничої та збутової діяльності та рентабельності капіталу.