Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Методичні вказівки до вивчення теми

Відповідно до чинного законодавства малі підприємства мають право запроваджувати спрощену систему оподатку­вання доходів. Сутність спрощеної системи оподаткування полягає в тому, що для малих підприємств установлюється єдиний податок у визначеному відсотку до виручки від реа­лізації продукції замість цілого ряду податків, а саме: подат­ку на прибуток, плати за землю, збору за спеціальне викори­стання природних ресурсів, збору на відрахування до пен­сійного фонду, збору на обов’язкове соціальне страхування, комунального податку, збору до Державного інноваційного фонду.

Для переходу до спрощеної системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до ор­гану Державної податкової адміністрації за місцем держав­ної реєстрації не пізніше ніж за один місяць до початку на­ступного календарного року за умови сплати всіх установле­них податків та обов’язкових платежів у поточному році. Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які подали заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування до податко­вого органу за місцем їх реєстрації, уважаються суб’єктами спрощеної системи оподаткування з того кварталу, в якому здійснено державну реєстрацію.

Розмір єдиного податку для юридичних осіб становить 6 % місячної виручки від реалізації продукції, або 10 % (у та­кому разі не сплачується податок на додану вартість).

Слід зазначити, що малі підприємства, які сплачують єдиний податок у розмірі 6 % місячної виручки від реалізації продукції повинні сплачувати також податок на додану вар­тість і акцизний збір.

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи щомісяця перераховують суми єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за тим, у якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Державного казначейства Украї­ни.

За результатами господарської діяльності за звітний пері­од (квартал) суб’єкти підприємницької діяльності — юриди­чні особи подають до органу державної податкової адмініст­рації до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом ро­зрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і податку на додану вартість (якщо ними вибрано ставку 6 %), а також платіжні доручення про сплату цього податку з позначкою банку про зарахування коштів суб’єкта підприємницької дія­льності, подають також свідоцтво про право сплачувати єди­ний податок, книгу обліку доходів і видатків, касову книгу.

У разі виявлення податковим органом недоплати суми податку на винних накладається штраф. Якщо недоплата ви­явлена вперше, то штраф дорівнюватиме розміру донарахо­ваної суми, коли ж порушення повторюється протягом року, штраф сплачується в подвійному розмірі донарахованої су­ми.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про спла­ту єдиного податку. Таку систему оподаткування мають право запровадити фізичні особи без створення юридич­ної особи з кількістю осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, не більше 10 осіб і обсягом виручки від реалізації продукції за рік 500 тис. грн. Став­ка єдиного податку для фізичних осіб установлюється мі­сцевими радами за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 грн та більше 200 грн за календарний місяць. У разі, коли фі­зична особа — суб’єкт підприємницької діяльності здійс­нює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбава - ється одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Перерахову­ються кошти в період придбання свідоцтва про сплату єди­ного податку за місяць, квартал, рік за бажанням підприєм­ця.

Якщо платник єдиного податку використовує в підп­риємницькій діяльності найману працю або працю членів

Своєї сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

У разі порушення вимог, установлених чинним зако - нодав-

Ством (не більше 10 осіб і річний обсяг виручки не біль­ше

500 тис. грн) платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного кварталу. Відмовитися від застосування спрощеної сис­теми оподаткування та повернутися до загальної системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може з початку наступного кварталу за умови подання заяви до відповідного органу державної податкової адміністрації не пізніше ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

Загальна система оподаткування доходів фізичних осіб застосовується в таких випадках:

1. Коли суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи без створення юридичної особи відмовилися переходити на опода­ткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцт­ва про сплату єдиного податку.

2. У разі порушення вимог, установлених чинним законодав­ством (не більше 10 осіб і обсяг виручки не більше 500 тис. грн на рік). Такий платник повинен перейти на загальну систему оподат­кування, починаючи з наступного кварталу. Платник податку має право також добровільно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування та повернутися до загальної системи опо­даткування з початку наступного кварталу за умови подання заяви до відповідного податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

3. Коли фізичні особи, які працюють за трудовим договором, мають доходи від роботи за сумісництвом (за умови, що доходи за сумісництвом перевищують 933 грн на рік).Такі особи повинні на­давати в податковий орган за місцем проживання податкову де­кларацію про сукупний дохід за минулий рік. Строк надання такої декларації встановлений до 1 березня року наступного за звітним роком. Якщо порушується цей строк, передбачається штраф від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сутність загальної системи оподаткування полягає в то­му, що оподатковуваним доходом є сукупний чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом (вируч­кою від реалізації продукції) і документально підтверджени­ми витратами, які безпосередньо пов’язані з одержанням до­ходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені докуме­нтально, то вони враховуються податковими службами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу. Ці норми наведені в додатку № 6 Ін­струкції № 12 від 12 квітня 1993 року. Наприклад, при виго­товленні взуття жіночого і чоловічого витрати встановлені в розмірі 60 % до валового доходу; виготовлення одягу, голо­вних уборів — 55 %.

До складу витрат, які безпосередньо пов’язані з одержан­ням доходів, входять витрати, які включаються в собівар­тість продукції згідно з додатком № 7 Інструкції № 12, а са­ме: вартість сировини і матеріалів, суми на сплату заробітної плати, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, суми на відрядження, відрахування в цільові державні фонди та інші витрати.

Протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету 25 % річної суми податку, визначеного за минулий рік, у такі строки: 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листо­пада.

По закінченні року здійснюється перерахунок прибутко­вого податку, виходячи з фактичного доходу.

Відповідно до Закону України від 13 лютого 1998 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» гро­мадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без ство­рення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності за фіксованим розміром податку, тобто фіксований податок шляхом придбання патенту за умови, що:

1) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з та­ким громадянином — платником податку, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності не переви­щують 5 осіб;

2) валовий дохід такого громадянина від самостійного здійс­нення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч (7000) неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Не дозволяється застосування фіксованого податку в тор­гівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Фіксований податок сплачується громадянином — платником податку до відповідного місцевого бюджету

За місцем його проживання. У патенті зазначається прі­звище громадянина, його ідентифікаційний код, строк дії патенту, перелік осіб, які перебувають у трудових відно­синах з платником податку, місце здійснення підприєм­ницької діяльності, назва органу, що видав патент.

Для одержання патенту платник податку подає до по­даткового органу заяву, складену довільно, яка має міс­тити: інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових від­носинах з платником податку (та їхні ідентифікаційні номери), або членів його сім’ї, які беруть участь у здійсне­ні підприємницької діяльності (та їхні ідентифікаційні ко­ди); а також інформацію про доходи платника фіксовано­го податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких до - ходів.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповід­ною місцевою радою залежно від територіального розташу­вання місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн та більше 100 грн за календарний місяць — для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. Якщо патент видається для торгівлі на всій території України, то фіксований податок установлюється в розмірі 100 грн на мі­сяць.

Якщо громадянин використовує найману працю, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. У разі сплати фіксованого податку платник звільняється від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат.

Патент видається на строк від одного до 12 місяців за ви­бором платника.

Термінологічний словник основних понять

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на пі­дакцизні товари та включається в їхню ціну у твердих сумах з оди­ниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду.

Єдиний податок — податок, що сплачується суб’єктами мало­го підприємництва — юридичними і фізичними особами відповід­но до чинного законодавства.

Податки — обов’язкові платежі, що їх установлює держа­ва для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінан­сування державних витрат.

Податок на додану вартість — непрямий податок, що вклю­чається в ціни реалізації товарів і встановлюється у відсотках до оподатковуваного обороту, який визначається згідно з чинним за­конодавством і має певні особливості залежно від виду та сфери діяльності.

Прибутковий податок — податок, який стягується безпосере­дньо з доходів громадян відповідно до чинного законодавства.

Фіксований податок — установлюється для громадян, які про­вадять підприємницьку діяльність, мають обмежену кількість пра­цюючих (не більше 5 осіб) і обмежену річну суму доходу (не більше 119 тис. грн).

Структурно-логічні схеми

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Рис. 4.1. Перелік переваг переходу суб’єктів малого бізнесу до сплати єдиного податку

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Рис. 4.2. Перелік недоліків спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого бізнесу

Алгоритм оцінки доцільності єдиного податку

>

Оцінка чинників, які впливають на прийняття рішень

>

Прогнозування зміни умов оподаткування

>-

Порівняльний розрахунок податкових платежів

Рис. 4.3. Етапи оцінювання доцільності переходу суб’єктів малого бізнесу до сплати єдиного податку

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

Рис. 4.4. Порівняльна схема загальної системи оподаткування і єдиного податку суб’єктами малого бізнесу

Навчальні завдання

Задача 1. Мале підприємство за звітний період мало середньо - облікову кількість працюючих 15 чоловік. Обсяг виручки від реа­лізації продукції становив 180 тис. грн. Фактично сплачено пода­тку на додану вартість 25,5 тис. грн, єдиного податку — 9,2 тис. грн. На підставі наведених даних необхідно визначити суму єдиного податку і ПДВ та суму, яка підлягає сплаті до бюджету.

Задача 2. Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична осо­ба за ІІ півріччя поточного року має такі дані: обсяг виручки від реалізації продукції становить 75,2 тис. грн. За звітний період фа­ктично сплачено податку на додану вартість 11,6 тис. грн, єдино­го податку — 1,2 тис. грн, виплачено заробітної плати найманому працівникові — 1800 грн, ставка єдиного податку встановлена в розмірі 150 грн на місяць. Необхідно визначити суму податків, що підлягають сплаті до бюджету та суму прибуткового податку з доходів найманого працівника.

Задача 3. Сума чистого річного доходу підприємця В. С. Пет­рова за відрахуванням матеріальних витрат становить 11 670 грн. За звітний період сплачено авансових платежів — 1400 грн. Необ­хідно визначити прибутковий податок з доходу підприємця В. С. Петрова і суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету.

Відповіді на задачі

Задача 1. 10,8 тис. грн; 30,0 тис. грн; 1,6 тис. грн; 4,5 тис. грн. Задача 2. 12,5 тис. грн; 1,4 тис. грн; 0,9 тис. грн; 0,2 тис. грн. Задача 3. 2160,6 грн; 760,6 грн.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru