Оподаткування прибутку

Суть оподаткування прибутку полягає в тому, що оподатковуєть­ся новостворена вартість, а об’єкт оподаткування збігається з дже - * релом сплати. Платниками податку на прибуток підприємств є:

♦з числа резидентів — суб’єкти господарської діяльності, бю­джетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

♦з числа нерезидентів — фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та орга­нізацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом;

♦філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі — філії), що не мають статусу юридичної особи, роз­ташовані на території іншої, ніж такий платник податку, терито­ріальної громади;

♦постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (пред­ставницькі) функції щодо таких нерезидентів або їхніх засновни­ків. Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначають змен­шенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

Скоригований валовий дохід — валовий дохід без врахування доходів, які за своєю суттю підлягають виключенню з метою опо­даткування.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) впродовж звітно­го періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає:

♦загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають ста­тусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифіка­тів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з неру­хомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розмі­щення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та опера­цій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону);

♦

Розділ 19

Доходи від здійснення банківських, страхових та інших опе­рацій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними ціннос­тями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

♦ доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отри­маних від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (орен-

... ди);

* ♦ доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів,

Що передують звітному, та виявлені у звітному періоді;

•'■у** *-*у» •■"у* »-у# •'■у* »"у4« •-у* •'"у* •"У* •'"У* •"У* “"У - •'"У* •'"У* •''У* •■''У* •'"У* *"У* •'"У*

* доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі:

* безповоротну фінансову допомогу, отриману платником подат­ку в звітному періоді, вартість товарів (робіт, послуг), безплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випад­ків, коли таку безповоротну фінансову допомогу та безплатні то­вари (роботи, послуги) отримують неприбуткові організації, або такі операції здійснюються між платником податку та його відо­кремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;

■невикористану частину коштів, що повертають із страхових резервів у передбаченому законом порядку;

■заборіюваність, що підлягає включенню до валових доходів;

■кошти страховоі’о резерву, використані не за призначенням;

* вартість матеріальних цінностей, переданих платнику подат­ку згідно з доі’оворами схову та використаних ним у власному ви­робничому чи господарському обороті;

* штрафи, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін дого­вору або за рішенням відповідних державних органів, суду, госпо­дарського чи третейського суду;

■ державне мито, попередньо сплачене позивачем, що поверта­ється на його користь за рішенням суду (господарського суду);

* доходи від здійснення операцій особливого виду. Фінансовий результат по операціях особливого виду (а, отже, і валовий дохід та валові витрати) визначають по кожній операції окремо. До опе­рацій особливого виду належать:

* товарообмінні (бартерні) операції;

■операції, пов’язані зі страховою діяльністю;

* операції із розрахунками в іноземній валюті;

■операції з пов’язаними особами;

* операції з цінними паперами та деривативами;

■спільна діяльність без створення юридичної особи;

* виплата дивідендів;

* операції з борговими вимогами та зобов’язаннями;

* операції з виконання довготермінових договірних зобов’язань;

* операції неприбуткових установ та організацій;

* операції окремих платників податку.

До валового доходу платника включають також прибуток від продажу основних фондів та нематеріальних активів, що підля­гають амортизації.

Із складу валового доходу виключають:

* суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) під­приємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-одержувач не є плат­ником податку на додану вартість;

» кошти або вартість майна, отримані платником податку як £ компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою

Іншого майна платника податку у випадках, передбачених зако­нодавством;

♦кошти або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (і'осподарського суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенса­ція прямих витрат або збитків, понесених таким платником подат­ку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

♦кошти у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’яз­кових платежів), що повертаються або мають бути повернені плат­нику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат;

‘ кошти або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на те­риторії України без створення юридичної особи;

♦доходи органів виконавчої влади та органів місцевого само­врядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцен­зій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’яз­ковість придбання яких передбачена законодавством) у разі зара­хування їх до відповідних бюджетів;

♦доходи, накопичувані на пенсійних рахунках у межах меха­нізму додаткового пенсійного забезпечення, надходять до страхо­виків, що здійснюють довготермінове страхування життя, від страхувальників, а також суми надходжень до інших неприбутко­вих установ і організацій;

♦кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від ін­весторів інститутів спільного інвестування (ICI), доходи від здійс­нення операцій з активами ICI та доходи, нараховані за активами ICI, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з актива­ми фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за акти­вами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до за­кону;

♦

Розділ 10

Номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених (непо­гашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а та­кож платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім’я) платника податку як забезпечення або підтвер­дження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зо­бов’язань, векселів, борі'ових розписок, акредитивів, чеків, гаран-

Л тій, банківських наказів та інших подібних платіжних докумен­ті! тів);

♦доходи від спільної діяльності на території України без ство­рення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку;

♦кошти або майно, які повертають власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої лікві­дації такої юридичної особи-емітента або після закінчення догово­ру про спільну діяльність, але не вище від номінальної вартості акцій (часток, паїв);

♦кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної техніч­ної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набули чинності у встановленому законо­давством порядку;

♦вартість основних фондів, безплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передба­чених законодавством;

♦ інші надходження, прямо визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Валові витрати виробництва та обігу (далі — валові витра­ти) — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, мате­ріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенса­ція вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляють­ся) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) упродовж звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем про­дукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням встановле­них законом обмежень.

До складу валових витрат включають:

♦ суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) упродовж звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням установлених обмежень;

♦ кошти або вартість майна, які добровільно перераховані (пе­редані) до Державного бюджету України або бюджетів територіа­льних громад, до неприбуткових організацій, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

♦ кошти, перераховані підприємствами всеукраїнських об’єд­нань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працюють за основним місцем роботи не менш як 75 % таких осіб, цим об’єднанням для проведення благодійної діяльно - сті таких об’єднань, але не більше від 10 % оподатковуваного при - ^ бутку попереднього звітноі’о періоду;

•»■у* »-у* »-у* •'"у* »-у* •'"У* •"У* •"У* «-у* •**у» •'‘У - •'"У* »-у» •'■у* •■'У* •"У* •'"У* •-■у« •"У*

♦кошти, внесені до страхових резервів у встановленому зако­нодавством порядку;

♦суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподат­кування», за винятком податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, плати за придбання торгових патентів;

♦плату за землю, що не використовується в сільськогосподар­ському виробничому обороті, — для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції;

♦витрати, не віднесені до складу валових витрат минулих звіт­них податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або псу­ванням документів, установлених правилами податкового обліку та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;

♦витрати, не враховані у минулих податкових періодах у зв’яз­ку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання;

♦безнадійну заборгованість у частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення та­ких боргів не привели до позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності;

♦витрати по операціях особливого виду;

♦витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, але не бі­льше ніж 5 % балансової вартості груп основних фондів на поча­ток року, та суми перевищення балансової вартості основних фон­дів і нематеріальних активів над вартістю продажу їх, визначені у встановленому порядку.

Амортизаційні відрахування (амортизація) — це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшен­ня, на зменшення оподатковуваного прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. З метою нарахування амортизації основні фонди поділяють на такі групи:

Група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пере­давальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх пристрої, житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального кори­стування), вартість капітального поліпшення землі;

Розділ 10

Група 2 — автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; конторське (офісне) обладнання; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офіс­не) обладнання, устаткування та приладдя до них;

Група 3 — будь-які інші основні фонди, що не увійшли до груп 1, 2 і 4;

Група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засо - би зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мік-

Рофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних то­варів (предметів).

Балансову вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховують за формулою

(10.1)

^а-1 Па-і Ва_і ,

Де Ба_і — балансова вартість групи на початок періоду, що пере­дував звітному; Па_і — сума витрат, понесених на придбання ос­новних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та іншого поліпшення основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; - Ва-і — сума виведених з експлу­атації основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; Аа_і — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Для амортизації нематеріальних активів застосовують лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амор­тизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації впродовж терміну, який визначається плат­ником податку самостійно виходячи із терміну корисного викорис­тання таких нематеріальних активів або терміну діяльності плат­ника податку, але не більше ніж 10 років безперервної експлуата­ції. Амортизаційні відрахування здійснюють до досягнення залиш­ковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Платники податку всіх форм власності мають право застосову­вати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фон­дів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який ви­значають за формулою

(10.2)

^=(4-і-ю)Доо,

Де /а_і — індекс інфляції року, за результатами якого провадить­ся індексація.

Якщо значення Щ не перевищує одиниці, індексація не прова­диться.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 здійс­нюється до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкову вартість такого об’єкта відносять до складу валових витрат за результата­ми відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта при­рівнюють до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до до­сягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вар­тості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податко - * вого) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квар - * тал): група 1 — 2 %; група 2 — 10; група 3 — 6 та 4 — 15 %. •>

»«•уч» ««у« «■’У* •‘У*

Платник податку може самостійно прийняти рішення про за­стосування прискореної амортизації основних фондів групи З, придбаних після 1 січня 1997 р. за такими нормами (у розрахунку на календарний рік); 1-й рік експлуатації 15 %; 2-й рік — ЗО; 3-й рік — 20; 4-й рік — 15; 5-й рік — 10; 6-й рік — 5; 7-й рік експлуа­тації — 5%.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засно­вані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за став­кою 25 % до об’єкта оподаткування.

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визнача­ють за формулою

Пп = (СВД - ВВ - А)М, (Ю. З)

Де СВД — валові доходи; ВВ — валові витрати; А — амортизація; N — ставка податку.

Податок сплачується до бюджету не пізніше від 20 числа міся­ця, що настає за звітним кварталом.