ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА: АСПЕКТИ ЗБАЛАНСОВАНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇПОЛІТИКИ

В. Ю. Луніна, аспірант Інституту економіко-правових досліджень НАН України Донецький державний університет управління, м. Донецьк

Поява нових економічних, соціальних і екологічних пріори­тетів, що спираються на нові збалансовані структури виробництва й споживання, нові технології та форми інноваційно - інвестиційного розвитку, спричинює необхідність трансформації національних систем управління на локальному, регіональному, державному і глобальному рівнях, головним завданням яких є гар­монізація відносин у системі «природа-промислове виробництво - суспільство». У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток сис­тем технологічного управління і досягнення ними такого рівня до­сконалості, який забезпечував би гармонійний розвиток виробни­чого та природо ресурсного потенціалу, давав би змогу узгодження «цілі» господарювання промисловості, в тому числі, промислового підприємництва з цілями саморегуляції природних екосистем про­мислових міст в умовах старопромислових регіонів України.

Недооцінка в наш час значення технологічно-екологічних проблем в рамках діяльності промислових міст (наприклад, Доне­цької та Луганської областей), зумовлюючи виснаження та дегра­дацію природного середовища, стає найбільшим обмежувачем майбутніх виробничих та соціальних можливостей регіонів та їх великих/малих промислових міст.

Вченим М. Реймерсом представлено тенденцію взаємовідно­син між екологічними і економічними цілями в ході соціально - економічного розвитку промислових територій, в тому числі про­мислових міст (рис. 1).

Інноваційний технологічно-екологічний збалансований роз­виток регіональної економіки, в тому числі промислових міст, означає постійне підвищення ефективності виробництва і удоско­налення його технологічно-екологічного рівня. Основними причи­нами повільного впровадження технологічно-екологічних іннова­цій у сфері промислового комплексу міст є такі:

- недостатньо досвідчених фахівців у галузі комерціалізації технологій в умовах промислового виробництва та інноваційного

85 менеджменту, в тому числі менеджменту екологічних інновацій;

- в регіонах та містах України не задіяні механізми підтрим­ки технологічно-екологічної інноваційної діяльності, ефективність яких підтверджена досвідом багатьох інших країн;

- існує значний лаг від розробки технологічно-екологічних інновацій до її впровадження;

- впровадженню технологічно-екологічних інновацій проти­діє ринок і керівництво промислового бізнесу регіонів та промис­лових міст.

Рис.1 Тенденція взаємовідношень між екологічними і еконо­мічними цілями в умовах промислового комплексу міст

Головною причиною негативних змін в рамках промислового комплексу великих та малих промислових міст, яких зазнала тех­нологічно-екологічна інноваційна сфера в цілому, на наш погляд є неефективність системи управління розвитком цієї найважливішої сфери життєдіяльності суспільства промислових територій Украї­ни.

Труднощі, які виникають на етапі розробки технологічно - екологічних інновацій в умовах промислових міст Донбасу, поля­гають у тому, що:

- складно визначити навантаження, яке чинить виробництво та продукція на довкілля;

- навряд чи можна передбачити рамкові умови майбутньої

86

Утилізації відходів;

- зростаюча складність промислових продуктів і технологіч­них способів виробництва утруднює утилізацію відходів;

- мають місце зростання кількості інновацій у сфері промис­лового виробництва і скорочення часу їх впровадження (термін служби промислового продукту зменшується, що суперечить еко­логічним цілям території, тобто цілям тривалого терміну викорис­тання, ресурсозбереження і екологічно прийнятої утилізації відхо­дів).

Оскільки на сьогодні відсутнє єдине бачення щодо забезпе­чення технологічно-екологобезпечної моделі природокористування для використання на рівні промислового регіону та його міст (на­приклад Донбасу), то природо ресурсний маркетинг-менеджмент слід розглядати як домінуючу парадигму розвитку технологічно - екологічного управління в просторовому контексті.

Концептуальними принципами природо ресурсного марке­тинг-менеджменту на рівні екологічної політики в умовах промис­лових міст можна вважати:

- принцип обов’язкового відродження втраченого природо ресурсного потенціалу міст шляхом налагодження постійних ком­пенсаційних виплат;

- принцип еколого-економічної єдності інтересів щодо фор­мування ресурсних потоків в регіональному (містевому) вимірі;

- принцип синхронізації дій («синергії»), що проявляється в синхронному проведенні певних еколого-економічних реформ, що впливають на соціально-економічний розвиток промислових тери­торій і далі регіонів;

- принцип субсидіарності - розподілу владних повноважень в системі ресурсного та технологічного маркетинг-менеджменту шляхом концентрації інноваційно-маркетингових, матеріальних і фінансових ресурсів на відповідному територіальному рівні управ­ління містом;

- принцип державно-приватного партнерства, яке передбачає співпрацю між центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами промислового виробництва та господарювання в процесі реалізації стратегічних технологічно - екологічних завдань, оцінки можливих негативних наслідків від впровадження нових промислових продуктів для екологічного се­редовища великих і малих промислових міст.

87

Завдання економічного, соціального та технологічно - екологічного розвитку промислових міст, особливо для умов ста - ропромислових регіонів України мають бути взаємоузгодженими і повинні визначатися з урахуванням основних принципів сталого розвитку промислових територій. Дослідження соціально - економічних передумов розвитку технологічно-екологічної спря­мованої діяльності промислових підприємств великих та малих міст, свідчить про необхідність інноваційно-маркетингового, тех­нологічно-екологічного спрямованого розвитку вітчизняних підп­риємств промислових міст і наявність для його реалізації значного потенціалу.