Основні положення оцінки ефективності діяльності МСБ

Критерій - це якісна оцінка ефективності, що відображає саму її суть. Він повинен відповідати принаймні двом методичним вимогам:

Об'єктивно відображати співвідношення реального ефекту вироб­ництва і наявних економічних ресурсів ("випуск-ресурси");

Мати якісну однорідність і кількісну порівняльність на всіх стадіях відтворювального процесу.

Виходячи з того, що малі форми господарювання мають, як правило, подвійну природу (мету), то, по-перше, результат (ефект) господарювання призначається для задоволення власних потреб і, по­друге, як товарна частина, реалізується на ринку. В другому випадку малі форми господарювання виступають як підприємницькі структури, орієнтиром їхнього успіху є прибуток.

За твердженням німецьких економістів Ф. К. Беа, Е. Дихтла, Швайтцера [3] інтерпретація ефективності, критеріїв та показників діяльності підпри­ємства може бути зведена до таких узагальнюючих положенЬ:

1. Ефективність становить зіставлення засобів, використаних у процесі виробництва (затрат), і випуску продукції в ході певного процесу (результату). Для обох компонентів процесу (затрати-випуск) можуть бути використаними як натуральні, так і вартісні показники, так що ефективність може бути обчислена в натуральному і вартісному виразі.

2. Принцип ефективності визначає вибір альтернатив і тим самим розподіл обмежених засобів, які ведуть до оптимального досягнення поставленої цілі (системи цілей).

3. За допомогою принципу ефективності можуть бути сформульова­ними критерії для економічних, соціальних, технічних і екологічних цілей.

4. Особливим проявом принципу ефективності є економічність, яка вимагає вибір оптимальної альтернативи для досягнення цільових установок економічного характеру.

5. На приватних підприємствах, як правило, основною умовою (го­ловною метою) діяльності є вільно вибрана економічна цільова установка (генеральна мета), в той час як економічні, соціальні, технічні та екологічні цілі розглядаються як додаткові.

6. Вибір цільової функції і відповідних критеріїв прийняття рішень знаходиться у компетенції відповідної особи, яка приймає рішення.

7. Альтернатива може бути класифікована як оптимальна не тільки тоді, коли вона сприяє досягненню екстремальних показників цільової функції (мінімізує або максимізує її), але й тоді, коли вона забезпечує задовільний рівень досягнення цілі або фіксацію (закріплення) певного результату.

8. Необхідні для трудового процесу фактори виробництва і відпо­відний їм вихід готової продукції визначаються тільки на основі вибраної альтернативи.

9. На практиці "господарювання" означає вибір альтернативи в умовах різного рівня інформаційного забезпечення, причому повна інформація є винятком, тоді як неповна інформація - правилом, і у розпорядженні підприємства звичайно є обмежений набір даних (ризик або невизначеність).

10. Господарювання практично здійснюється за допомогою прийнятих рішень, які йдуть одне за одним через певні проміжки часу. При цьому з часом можуть змінюватися цільові функції, критерії ефективності роботи і прийняття рішень, додаткові умови і кількість можливих альтернатив, а також інші дані.