Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Основні розділи бізнес-плану

Формою конкретизації підприємницької ідеї є Бізнес-план фірми - розгорнутий документ, у якому представлені го­ловні напрямки діяльності, ресурси, умови і результати підприємництва.

Залежно від періоду планування розрізняють: стратегічний (довгостроковий) бізнес-план — на період більше року; опе­ративний (короткостроковий) бізнес-план — на рік і менше (квартал, місяць). В залежності від ступеня новизни підприємницької діяльності розрізня­ють: бізнес-план створення фірми або її підрозділу; бізнес-план розвитку діючого економічного суб'єкта (реалізації нової підприємницької ідеї).

Головне призначення бізнес-плану - обгрунту­вання розміру, доцільності й прибутковості інвестицій у підприєм­ництво. Розмір інвестицій перевищує можливості підпри­ємця і вимагає залучення позичкових коштів.

Комерційна акція (приватизація державного підприємства, створення приватної фірми, залучення інвестицій, перехід на нову технологію, організація випуску нової продукції тощо) вимагає ретельної підготовки до проведення в життя. Результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї є бізнес-план.

Бізнес-план розкриває сторони запроектованого комерційного заходу, дозволяє передбачати заходи для реалізації нової ідеї, визначити фінансове забезпечення та можливість одержання прибутку, є формою експертної оцінки доцільності та ефективності проведення проекту.

За сучасних умов господарювання бізнес-план є ро­бочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприєм­ництва. До основних завдань розробки бізнес-плану належать:

- оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її силь­них та слабких сторін;

- визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;

- обгрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, концепції розвитку в період реалізації;

- оцінка кон'юнктури ринку та рівня конкуренції; можливого господарського ризику;

- пошук партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;

- прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів в перший та наступні три-пять років.

Бізнес-план відображає результати досліджень і організаційної роботи з метою обгрунтування діяльності фірми на ринку і спирається на:

- проект виробництва товару (продукту чи послуг);

- всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситуаційний аналіз);

- аналіз ринково-конкурентної ситуації і можливих прогнозованих її змін;

- результати вивчення організаційних, техніко-економічних та фінансових важелів,

- діагностику і прогнозування зовнішньої та внутрішньої по­літичної ситуації.

Особливістю бізнес-пла­ну як стратегічного документа є узго­дження поставлених завдань і реальних фінансових можливостей.

Обгрунтований бізнес-план є підґрунтям бізнес-пропозиції, що використовується у процесі переговорів з партнерами; у підборі на роботу кваліфікованих фахівців; для залучення інвесторів і кредиторів.

Зміст і методологія розробки бізнес-плану

Обсяг та ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначають­ся специфікою і сферою діяльності, масштабами бізнесу.

На практиці не існує стандартної форми бізнес-плану, розробка є процесом створення моделі підприєм­ницької діяльності. Чим менше похибок буде зроблено при прийнятті обгрунтування, тим менше проблем постане перед фірмою у процесі реалізації.

Розробка розпочинається з розділу «Про­дукція (послуги) фірми».

Ціль - пере­конати клієнтів у перспективності бізнесу, описуються переваги та особливості пропоно­ваного продукту. Акцентується увага на властивостях продукту та вигодах, які може мати клієнт, придбавши продукцію.

Розділи «Оцінка ринку збуту» і «Конкуренція» вміщають результати дослідження ринку, обгрунтування місця розміщення бізнесу, визначення власної конкурентної позиції, розрахунок матриці конкурентного профілю з метою об'єктивної оцінки конкурентів, оцінки місткості ринку, прогнозування обсягу річного продажу.

Завдання розділу «Маркетинг» висвітлює стратегію виходу на ринок, фіксуєть­ся характеристика маркетингової діяльності, політика ціноутворення, опис каналів збуту продукції, рекламної програ­ми, сервісу та гарантійного обслуговування продукції.

У розділі «Виробничий план» розглядаються основні виробничі операції, машини і устаткування; сировина, матеріали, комплектуючі вироби; виробничі і невиробничі при­міщення. Основна увага приділяється характеристиці вироб­ничого процесу, формуванню мате­ріально-технічної бази і запасів ресурсів.

“Організаційний та юридичний плани” містять відповіді на блоки питань: орга­нізаційна схема управління; потреба у різних категоріях пер­соналу; мотивація, оплата праці; консалтингові послуги; форма влас­ності й організаційно-правова форма бізнесу, що започатковується.

Розділ «Оцінка ризику і страхування» висвітлює типи можливих ризиків, способи реагування на загрози бізнесу, заходи щодо нейтралізації або мінімізації можливих негативних наслідків.

Ключовим розділом бізнес-плану є “фінансовий план” узагальнює результати попередніх розрахунків, обґрунтовує потребу в інвес­тиціях, визначає економічну. Фінансовий план включає три складові: план доходів і джерел отримання фінансових коштів; умов і строків повернення вкладеного капіталу і отримання очікуваних доходів.

Джерелами отримання коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу об­лігацій, кошти приват­них інвесторів. Мають бути визна­чені умови і порядок отримання коштів, відсоток плати за кредит, частка участі у прибутку підприємця.

Після завершення розробки розділів бізнес-плану складається Резюме, у якому пояснюються відмітні риси майбутнього бізнесу, переваги та основні фінан­сово-економічні показники. При оформленні бізнес-плану резюме розміщують на початку. Потенційні інвестори мають можливість прийняти рішення щодо інвестування підприєм­ницького проекту.

На доповнення до плану доходів і витрат інвестори вимагають провести аналіз і розрахувати точку беззбитковості, визначити таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції покривають (відшкодовують) витрати, пов'язані з реалізацією. Точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції необхідно продати, щоб витрати фірми окупились за рахунок доходів.